Постанова

від 14.12.2006 по справі 3/514

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/514

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14.12.06                                                                                 Справа № 3/514.

Суддя Доманська М.Л., розглянувши матеріали  справи за позовом

Прокурора м. Свердловська в інтересах держави в особі Свердловського міськрайцентру зайнятості, м. Свердловськ  Луганської області

до ВАТ "Промінь", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 11244 грн. 35 коп.

у присутності представників:

від заявника: Негієвич І.В.,

від позивача: Колун Я.В. (дов. від 06.10.06 № 12/4-2712),

від  відповідача: не прибув (явка обов'язкова),

встановив:

           Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 11244 грн. 35 коп. (у тому числі сума страхових внесків, строк сплати яких не настав - 1069 грн. 18 коп., та 9720 грн. 45 коп. – страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і  454 грн. 72 коп. – пеня).

Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.10.06 згідно Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили  з 01.09.05, до початку  діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, характер спору,  де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У листі, зданому до суду 03.11.06, заявник зазначив про відмову від позову в частині стягнення суми страхових внесків, строк сплати яких не настав - 1069 грн. 18 коп. та просить стягнути з відповідача борг у сумі 10175 грн. 17 коп..

Уточненням позовних вимог від 30.10.06 № 12/4-2358, зданим до суду 02.11.06, позивач та заявник зазначають, що сума боргу відповідача перед позивачем за заявлений у позові період складає 10175 грн. 17 коп., з них: 9720 грн. 45 коп. – страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та 454 грн. 72 коп. – пеня.

Заявою від 06.12.06 № 2306 вих-06, зданою у судовому засіданні 14.12.06, заявник та позивач в порядку ст. ст.112, 136 КАС України відмовились від позову в частині стягнення з відповідача сум внесків –1069 грн.18 коп., строк сплати яких не настав, зазначивши, що з наслідками часткової відмови від позову ознайомлені.

Відповідач відзиву на позов не надав, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників позивача та заявника, суд прийшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у справі зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у Свердловському міськрайцентрі зайнятості.

На підставі ч.2 п.2 ст.35, ч.2 п.1 ст. 38 та ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески. У разі несвоєчасної їх сплати, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих страхових внесків (недоїмку), штраф та пеню.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття ( надалі Фонд) створюється для управління страхування на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно з цим Законом і Статутом Фонду. При цьому Фонд є цільовим централізованим страховим Фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету.

Згідно з п.1 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виконавча дирекція, як виконавчий орган правління забезпечує, крім того, виконання рішень правління. При цьому функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості, які є робочим органом виконавчої дирекції Фонду.

Пунктом 2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що функції робочих органів покладаються на обласні, районні, міськрайонні, міські центри зайнятості, до повноважень яких, зокрема, належить: реєстрація платників страхових внесків, проведення збору страхових внесків, контроль за правильністю нарахування, своєчасності сплати страхових внесків та представництво інтересів Фонду в судових та інших органах.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 ст. 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Згідно з ч. 3 зазначеної статті ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.02 року визначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, у тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативними правовими актами.

Враховуючи вищевикладене, позивач, просить стягнути з відповідача недоїмку зі  сплати страхових внесків на випадок безробіття –9720 грн. грн. 45 коп. та пеню –454 грн. 72 коп..

За результатами проведеної 30.03.06 перевірки  за період з 01.01.04 по 31.12.05 встановлено, що за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків (недоїмка) у сумі 5176 грн. 89 коп., у зв'язку з чим відповідачу нарахована пеня у сумі 454 грн. 72 коп., про що складений акт перевірки від 30.03.06  № 15.

Крім того, при прийнятті звітності-розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за перше півріччя 2006 року (а.с. 8) встановлено, що за відповідачем станом на 07.07.06 утворилась заборгованість у сумі 10175 грн. 17 коп. (з них: 9720 грн. 45 коп. –недоїмка та 454 грн. 72 коп. - пеня).

Відповідач відзиву на позов не надав, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

         Оцінивши обставини справи та доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

         Недоїмка зі сплати страхових внесків на випадок безробіття у сумі  9720 грн. грн. 45 коп. підтверджена матеріалами справи, пеня у сумі  454 грн. 72 коп. нарахована відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів погашення заявленої у позові суми не надав.

З огляду на викладене, позов підлягає до задоволення частково, у сумі 10175 грн. 17 коп., з них: недоїмка зі сплати страхових внесків на випадок безробіття у сумі  9720 грн. грн. 45 коп. та 454 грн. 72 коп. –пеня.

Заявою від 06.12.06 № 2306 вих06, зданою до суду 14.12.06, заявник та позивач в порядку ст. ст.112,136 КАС України відмовились від позову в частині стягнення з відповідача сум внесків –1069 грн.18 коп., строк сплати яких не настав, зазначивши, що з наслідками часткової відмови від позову ознайомлені.

Згідно зі ст.ст. 51, 136 КАС України позивач та заявник вправі  відмовитись  від адміністративного позову, а суд прийняти відмову  від адміністративного позову за умови, що ці дії не суперечать закону та не  порушують чиї-небудь права, свободи чи  інтереси. Суд ознайомив позивача та заявника з правовими  наслідками  часткової відмови від  позову. З огляду на наведене, вказана часткова відмова позивача та заявника від адміністративного позову прийнята судом. За таких обставин, провадження у справі щодо позовних вимог в частині стягнення сум страхових внесків –1069 грн.18 коп., строк сплати яких не настав, слід закрити відповідно до п. 2 ч.1 ст. 157 КАС України.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки заявник та позивач звільнені від їх сплати у встановленому законом порядку, віднесення судових витрат на відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, не врегульовано чинним законодавством, у тому числі ст. 94 КАС України.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 51, 87, 94, 98, 112, 136, 157, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

           2.Стягнути з  до ВАТ "Промінь", Луганська область, м. Свердловськ, вул. Гайдара, 1, код 00414575,

           - на користь Свердловського міськрайцентра зайнятості, Луганська область,                                                   м. Свердловськ, вул. Жилова, 5, код 13392705, недоїмку у сумі 9720 грн. грн. 45 коп. та 454 грн.72 коп. –пені.

3. Закрити провадження у справі щодо решти позовних вимог.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 18.12.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                           М.Л. Доманська