Постанова

від 02.09.2013 по справі 910/9796/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "02" вересня 2013 р.           Справа№ 910/9796/13 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого:          Шевченка  Е.О. суддів:            Алданової  С.О.           Зеленіна  В.О. при секретарі                             Грабінській Г.В. За участю представників: від позивача:         Сакало П.А. від відповідача:     Назаренко Є.О. Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія ТБС» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2013р.   у справі №910/9796/13 (суддя Станік С.Р.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕОС К» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія ТБС» про стягнення 86 344,08 грн. за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія ТБС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕОС К» про визнання недійсним п. 8.2. Договору №0907 МВАТБ від 09.07.2012р. ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕОС К» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія ТБС» про стягнення з відповідача пені в розмірі 86 344,08 грн. за невиконання умов Договору №0907МВАТБ від 09.07.2012р., а також стягнення витрат по сплаті судового збору. До прийняття рішення по суті Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія ТБС» був поданий зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕОС К» про визнання недійсним п. 8.2. Договору №0907МВАТБ від 09.07.2012р. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. первісний позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія ТБС» на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕОС К» 86 344,08 грн. пені та 1 726,89 грн. витрат по сплаті судового збору; у задоволенні зустрічного позову відмолено повністю. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія ТБС» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва  від 09.07.2013р. по справі №910/9796/13 повністю та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісних позовних вимог, а зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю. Апелянт не погоджується з висновком суду про неможливість застосування до спірних правовідносин положення ст. 549 Цивільного кодексу України і про необхідність застосування ст. 230 Господарського кодексу України як спеціальної норми, з огляду на що зазначає про неправильність застосування положень ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст. 549 Цивільного кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань». Також скаржник вказує на невідповідність п. 8.2. Договору положенням ст. 549 Цивільного кодексу України, та у зв»язку з цим та на підставі ст. 203 та 215 Цивільного кодексу України вважає, що даний пункт має бути визнаний недійсним у судовому порядку. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕОС К» надало апеляційному суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, за якими вважає, що місцевим господарським судом досліджено всі обставини справи та правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга ТОВ «Торгівельна компанія ТБС» є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. При цьому ТОВ «ТЕОС К» зазначає, що думка апелянта про те, що розмір пені, зазначений у спірному пункті 8.2. не носить характер грошового зобов»язання, а носить майновий характер, що виражається у вигляді поставки, тобто скаржник не несе перед відповідачем за зустрічним позовом будь-яких грошових зобов»язань за Договором, а тому стягнення пені є неправомірним, є помилковою, так як пункт 4 статті 231 Господарського кодексу України чітко визначає, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкцій застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов»язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов»язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг), що має місце у даному випадку. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013р. колегія суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленіна В.О., Пашкіної С.А. прийняла до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватес» та призначила розгляд справи на 02.09.2013р. Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В., з огляду на перебування судді Пашкіної С.А. у відпустці, вирішено здійснити розгляд справи №927/639/13 у складі колегії головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Алданова С.О., Зеленін В.О. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕОС К» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія ТБС» виникли на підставі Договору №0907МВАТБ» від 09.07.2012р., який за своєю правовою природою є договором купівлі продажу. У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Частина 1 та частина 2 ст. 673 Цивільного кодексу України встановлюють, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов»язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Пунктом 1.1. Договору, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕОС К» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія ТБС», визначено, що продавець (відповідач за первісним позовом) продає, а покупець (позивач за первісним позовом) купує продукцію, найменування (асортимент), кількість, вартість якого узгоджується сторонами шляхом підписання додатків (специфікацій), що є невід»ємними частинами даного Договору. Згідно статті 2 Договору загальна кількість товару по даному Договору визначається згідно додатків, які є невід»ємними частинами цього Договору. Якість товару, що поставляється, має відповідати меті його користування, підтверджуватися сертифікатом якості виробника та відповідають ГОСТ, ТУ на даний вид товару. Маркування на товарі має відповідати наданим сертифікатам якості. Відповідно до статті 3 Договору базові умови поставки зазначаються в специфікаціях до даного Договору. Кожне відвантаження товару має супроводжуватись комплектом документів, передбачених п. 6.2. даного Договору. Термін поставки товару зазначається в специфікаціях. Продавець (відповідач за первісним позовом) зобов»язаний за два календарних дні до здійснення передачі товару повідомити покупця (позивача за первісним позовом) листом про готовність передати товар, в якому обов»язково зазначається найменування (асортимент, кількість, вартість, а також адреса складу.   У відповідності до п. 6.1. Договору термін поставки товару зазначений у специфікації та додаткових угодах, які є невід»ємними частинами даного Договору. Дострокова поставка товару може бути здійснена відповідачем за первісним позовом тільки з письмової згоди позивача за первісним позовом. Відповідно до п. 6.3. Договору датою поставки вважається дати прийняття товару покупцем (позивачем по справі) згідно акта приймання-передачі при наявності документів, вказаних в п. 6.2. даного Договору. Згідно з п. 6.5. Договору датою переходу права власності на товар є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при наявності документів, вказаних в п. 6.2. даного Договору. Згідно з п. 4.1., п. 4.2. Договору ціна за одиницю товару встановлюється в національній валюті України, є договірною та визначається згідно додатками до даного Договору. Вартість товару, що поставляється, визначається згідно додатками та є вартістю Договору. Згідно з п. 5.1. Договору покупець (позивач за первісним позовом по справі) сплачує вартість партії товару, що поставляється продавцем (відповідачем за первісним позовом по справі), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на умовах, зазначених в додатках. Пунктами 5.2., 5.3. Договору передбачається, що датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Строк оплати за товар, зазначається в специфікаціях. Позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом була складена та підписана Специфікація №1 (Додаток №1) до Договору №0907МВАТБ від 09.07.2012р. Даною Специфікацією визначено, що відповідачем за первісним позовом буде поставляться позивачеві за первісним позовом наступний товар: мін. вата Paroc ROS 30g (80х1800х1200) в кількості 12 821,76 кв.м. за ціною 71,17 грн. без ПДВ та мін. вата Paroc ROВ 60 (20х1800х1200) в кількості 25 643,52 кв.м. за ціною 26,71 грн. без ПДВ. Загальна вартість товару, що поставляється складає суму 1 916 955,69 грн. Специфікацією №1 визначені наступні умови щодо поставки та оплати товару: - строк поставки до 20.09.2012р.; - умови поставки – СРТ згідно «ІНКОМТЕРМС 2000»; - пункт поставки – Донецька область, Ясиноватський р-н, с. Верхнєторецьке; - умови оплати – передплата 10% від вартості Договору. Оплата за товар, що поставлений до 30 числа поточного місяця, здійснюється до 25 числа наступного місяця. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору та Специфікації №1 до нього позивачем за первісним позовом 02.08.2012р. була здійснена передплата за товар платіжним дорученням №287 на суму 400 000,00 грн. Також матеріалами справи підтверджується поставка відповідачем за первісним позовом позивачеві за первісним позовом товару на загальну суму 759 375,70 грн.   згідно видаткових накладних №ТК-0001474 від 14.08.2012р. на суму 72 313,27 грн., №ТК-0001551 від 22.08.2012р. на суму 72 313,27 грн., №ТК-0001550 від 22.08.2012р. на суму 72 313,27 грн., №ТК-0001549 від 22.08.2012р. на суму 72 313,12 грн., №ТК-0001565 від 23.08.2012р. на суму 108 556,27 грн., №ТК-0001564 від 23.08.2012р. на суму 72 313,27 грн., №ТК-0001562 від 23.08.2012р. на суму 72 313,27 грн.,  №ТК-0001561 від 72313,27 грн., №ТК-0001560 від 23.08.2012р. на суму 72 313,27 грн., №ТК-0001559 від 23.08.2012р. на суму 72 313,27 грн. Крім того, відповідно до видаткової накладної №ТК-0001911 від 08.20.2012р. відповідачем за первісним позовом з порушенням строків поставки товару, встановлених Специфікацією №1 до Договору було поставлено, а позивачем за первісним позовом прийнято товар на суму 56 817,58 грн. На підставі накладної №3 від 25.10.2012р. позивачем за первісним позовом повернуто, а відповідачем за первісним позовом отримано товар, переданий ним позивачеві за первісним позовом за видатковою накладною №ТК-0001911 від 08.10.2012р. на суму 56 817,58 грн. Таким чином, відповідачем за первісним позовом невиконані повністю зобов»язання щодо поставки товару згідно Специфікації №1 до Договору на суму 1 157 579,99 грн. У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов‘язковим до виконання сторонами. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Факт порушення відповідачем за первісним позовом умов Договору щодо поставки товару підтверджений матеріалами справи. Разом з тим, відповідачем за первісним позовом на противагу не доведено зворотнього. Оскільки відповідач за первісним позовом не виконав в повному обсязі та прострочив поставку товару, позивач за первісним позовом просить стягнути з нього пеню за період з 21.09.2012р. по 21.03.2013р. на підставі п. 8.2. Договору. Відповідач за первісним позовом при цьому вважає п. 8.2. Договору таким, що суперечить чинному законодавству, та просить визнати даний пункт Договору недійсним, заявляючи відповідний зустрічний позов,  та у зв»язку з цим просить відмовити в стягненні з нього пені. Так, у відповідності до п. 8.2. Договору в разі порушення продавцем (відповідачем за первісним позовом) строків поставки, останній сплачує покупцеві (позивачеві по справі) пеню в розмірі 0,2% від вартості недопоставленої продукції за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми порушених грошових зобов»язань за кожний день прострочки порушення грошових зобов»язань. Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частина 1 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання. Таким чином, цивільне законодавство передбачає застосування пені до порушника саме грошового зобов»язання, тоді як в даному випадку п. 8.2. Договору передбачено стягнення пені з відповідача за первісним позовом за порушення негрошового зобов»язання – поставки товару. Разом з тим, згідно зі статтею 1 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб»єктами господарювання, а також між цими суб»єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. У відповідності до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання. Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов»язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов»язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Отже, передбачене п. 8.2. Договору право позивача за первісним позовом застосування штрафних санкцій за порушення відповідачем за первісним позовом строків поставки у вигляді пені у розмірі 0,2% вартості недопоставленої продукції за кожен день прострочення, тобто у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов»язання, відповідає вимогам чинного законодавства і, зокрема, спеціальним нормам – ч. 1 ст. 230 та ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України. За таких обставин, позивачем за зустрічним позовом в порушення ст. 33 ГПК України не доведено належними та допустимими способами доказування своїх вимог щодо недійсності п. 8.2. Договору. Згідно розрахунку позивача за первісним позовом сума пені за період з 21.09.2012р. по 21.03.2013р. прострочення зобов»язання щодо поставки товару складає 86 344,08 грн. та підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом. Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2013 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст.ст. 99, 100, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія ТБС» залишити без задоволення. 2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2013р. у справі №910/9796/13 залишити без змін. 3. Справу №910/9796/13 повернути до Господарського суду міста Києва. 4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.   Головуючий суддя                                                            Шевченко  Е.О. Судді                                                                                Алданова  С.О.                                                                                 Зеленін  В.О.