Постанова

від 05.09.2013 по справі 13/465/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. Справа№ 13/465/23

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів: Кропивної Л.В.

Рєпіної Л.О.

за участю представників

від прокуратури: Греськів І.І. - посв. №002668 від 05.09.2012

від позивача: Терепа Р.В. - дов. №14/20-5-13 від 14.01.2013

від відповідача: Галушко М.В. - дов.б/н від 22.04.2013

від ВДВС: Левченко М.О. - наказ №678/1 від 29.10.2012

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства

„Червоний маяк"

на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 01.07.2013 року

за скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства „Червоний маяк"

на дії відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції

у справі №13/465/23 (суддя Фетисова І.А.)

за позовом прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг"

до Приватного сільськогосподарського підприємства „Червоний маяк"

про стягнення 518314,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 01.07.2013 року у справі №13/465/23 скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства „Червоний маяк" залишено без розгляду.

Не погодившись із вказаною ухвалою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Чернігівської області від 01.07.2013 року у справі №13/465/23 та винести ухвалу про порушення провадження у справі за скаргою на дії ВДВС Корюківського районного управління юстиції щодо винесення державним виконавцем постанови ВП №6209739 від 08.02.2008 про відкриття виконавчого провадження.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що на думку скаржника місцевий господарський суд дійшов неправильного висновку про те, що 10-денний термін подання скарги на постанову про відкриття виконавчого провадження минув, посилаючись на те, що з дня винесення вказаної постанови минуло п'ять років та не вказуючи при цьому коли перебіг цього терміну розпочався. Крім того, апелянт стверджує, що обов'язок відправлення простою кореспонденцією постанови про відкриття виконавчого провадження покладений на державного виконавця, у зв'язку із чим відповідач позбавлений можливості надати докази неотримання вказаної постанови.

Представники позивача, прокуратури та ВДВС проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають ухвалу суду законною та обґрунтованою та просять залишити її без змін.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до суду першої інстанції із скаргою на дії державної виконавчої служби, в якій просив скасувати постанову ВП №6209739 від 08.02.2008 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Чернігівської області у справі 13/465/23 від 27.03.2003 року.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 19.06.2013 вказану скаргу залишено без розгляду та повернуто скаржнику разом з доданими до неї документами, у зв'язку із пропуском строку на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження та неподанням доказів поважності причин такого пропуску та заяви про його відновлення.

26.06.2013 відповідач повторно звернувся із зазначеною скаргою, в якій також просив встановити строк початку перебігу терміну оскарження дій державного виконавця з дня отримання копії постанови з 12.06.2013 року.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно п. 9.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 „Про виконання рішень, ухвал, постанов" встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, скаржник по тексту прохальної частини скарги просив встановити строк початку перебігу терміну оскарження дій державного виконавця з 12.06.2013 року. Однак, процесуального порядку для формування таких прохань (заяв, клопотань) ГПК України не встановлено, що унеможливлює задоволення такого клопотання.

Крім того, колегія суддів зазначає, що навіть у випадку встановлення початку перебігу терміну оскарження дій державного виконавця з 12.06.2013 року, відповідачем подано скаргу із пропуском десятиденного терміну на оскарження дій державного виконавця, оскільки, як вбачається із штампу вхідної кореспонденції відділу діловодства господарського суду Чернігівської області, до суду першої інстанції вказану скаргу було подано лише 26.06.2013 року.

При цьому, заяву про відновлення пропущеного строку для подання скарги із зазначенням доказів та причин поважності такого пропуску відповідачем до суду першої інстанції подано не було.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно звернув увагу на те, що оскаржувана постанова відділу ДВС винесена 08.02.2008 року, що становить більше 5 років до часу звернення зі скаргою та, при цьому, скаржником не надано суду доказів неможливості отримання оскаржуваної постанови раніше ніж до 12.06.2013 року.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що із долучених відділом ДВС до заперечень на апеляційну скаргу копій заяви директора Приватного сільськогосподарського підприємства „Червоний маяк", яка надійшла до відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції 10.06.2008, а також заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 27.03.2003 у справі №13/465/23, поданої відповідачем до господарського суду Чернігівської області, копія якої надійшла до відділу ДВС 14.07.2008, вбачається, що відповідачеві ще у 2008 році було відомо про порушення виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Чернігівської області від 27.03.2003 у справі №13/465/23.

Таким чином, місцевим господарським судом правомірно розцінено копію заяви відповідача до органу ДВС про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження від 12.06.2013 лише як доказ використаного боржником у виконавчому провадженні права, встановленого ч.1 ст.12 Закону України „Про виконавче провадження" .

Враховуючи ту обставину, що скаржником не було надано до місцевого господарського суду доказів поважності причин пропуску строку на оскарження постанови державного виконавця від 08.02.2008 року та заяви про його відновлення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що скарга відповідача має бути залишена без розгляду та повернута скаржнику.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга Приватного сільськогосподарського підприємства „Червоний маяк" не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Чернігівської області від 01.07.2013 року у справі №13/465/23 має бути залишена без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства „Червоний маяк" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Чернігівської області від 01.07.2013 року у справі №13/465/23 залишити без змін.

Матеріали справи №13/465/23 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Новіков М.М.

Судді Кропивна Л.В.

Рєпіна Л.О.