Постанова

від 06.07.2006 по справі 15/14пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/14пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.07.2006  року                                                            Справа № 15/14пд

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                        Баннової Т.М.

                                                            Семендяєвої І.В.

секретар

судового засідання                     Наумов Б.Є.

та за участю

представників сторін:

від позивача                              президент Смаглій П.І., паспорт серії

СН 523618, виданий Подільським РУ ГУ МВС

України в м.Києві;

від  відповідача                             представник за дорученням Григоренко С.О.,

                                                  доручення №б/н від 06.07.2006;

розглянувши

апеляційну скаргу                    Сільськогосподарського товариства з

                                                            обмеженою відповідальністю

„Україна”, смт.Марківка Луганської області

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  16.05.2006

по справі                                        № 15/14пд (суддя Пономаренко Є.Ю.)

за позовом                                        Закритого акціонерного товариства

„Фінансово-лізинговий дім банку „Україна”,

м.Київ

до  відповідача                              Сільськогосподарського товариства з

                                                            обмеженою відповідальністю

„Україна”, смт.Марківка Луганської області

про                                               розірвання договору та вилучення майна

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство „Фінансово-лізинговий дім банку „Україна”, м.Київ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Сільськогосподарського товариство з обмеженою відповідальністю „Україна”, смт.Марківка Луганської області про розірвання договору та вилучення майна.

Рішенням господарського суду Луганської області від 16.05.2006 позов задоволений повністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 16.05.2006  Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Україна”, смт.Марківка Луганської області звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права.

Позивач відзивом №41  від  19.06.2006 вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає рішення законним та обґрунтованим.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Україна”, смт.Марківка Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 16.05.2006 по справі №15/14пд призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя – головуючий,       Медуниця О.Є. - суддя,   Семендяєва І.В.–суддя.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 05.07.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Україна”, смт.Марківка Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 16.05.2006 по справі №15/14пд у зв'язку з відпусткою судді Медуниці О.Є. її виключено із складу колегії та включено суддю Баннову Т.М.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.

Як вбачається із матеріалів даної справи, між сторонами 04.12.2000 укладено договір про продаж в розстрочку №091/2000-ТР.

Згідно п.1.1 даного договору продавець (позивач у справі) продає покупцю (відповідачу у справі), а покупець набуває для використання майно, яке наведене у специфікації, що є додатком №1 до договору.

На підставі даного договору позивачем відповідачу було передано за актом приймання-передачі від 05.12.2000 два трактори МТЗ-82.1:

-          реєстраційний ЖИ859КС, № двигуна 366501, № шасі 450622;

-          реєстраційний №01861КС, № двигуна 363313, № шасі 449475.

Оплата за передану техніку повинна була проводитися згідно графіку, що є додатком №2 до договору. Відповідно до даного графіку відповідач повинен був сплатити 60 735 грн. 71 коп. (по курсу НБУ станом на дату укладення договору). Останній платіж необхідно було здійснити до 25.07.2001.

Відповідно до п. 5.1. договору до виконання покупцем усіх своїх фінансових зобов'язань по договору виключне право власності на майно, передане за цим договором, належить продавцю.

Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу УРСР, а також ст. 526 Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно наданих сторонами документів, відповідач не виконував умови договору в частині графіку платежів і станом на 25.07.2001 –дата остаточного розрахунку за даним графіком відповідач сплатив 17097 грн. 07 коп.

На день звернення позивача з даним позовом за відповідачем значився борг в сумі 3013 грн. 24 коп., який він сплатив за платіжним дорученням №308 від 24.05.2006, тобто після прийняття рішення по даній справи.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідач порушив умови договору не здійснив оплату чергових платежів в установлений строк.

Під порушенням зобов'язання розуміється його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України).

Правовим наслідком порушення зобов'язання є відповідно до п.1 ч.1       ст. 611 Цивільного кодексу України розірвання договору.

Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням того, що істотними умовами договору про продаж товару з розстроченням платежу є строки та розміри платежів, продавець при укладенні договору купівлі-продажу з розстроченням платежу, розраховує отримувати всі чергові платежі у строк та розмірі визначені договором.

Частина 2 статті 695 Цивільного кодексу України визначає: якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.

Дана норма кореспондується з положеннями ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України і є спеціальною нормою, яка регламентує право продавця на розірвання договору та повернення проданого майна.

У зв'язку з тим, що відповідач не здійснив у встановлені договором строки чергові платежі за передане майно, а також не сплатив повну ціну за продане майно (а ні у встановлений договором строк кінцевого платежу, а ні на час вирішення справи у суді) позивач - продавець по договору правомірно звернувся до суду з вимогами про розірванням договору, заявивши тим самим про свою відмову від договору, та про вилучення у відповідача проданого майна.

За викладених обставин договір про продаж в розстрочку від 04 грудня 2000 №091/2000-ТР підлягає розірванню.

У зв'язку з розірванням договору, продане за ним майно два трактори МТЗ-82.1: реєстраційний №01859КС, № двигуна 366501, № шасі 450622; реєстраційний №0186ІКС, № двигуна 363313, № шасі 449475., підлягають вилученню у відповідача та передачі позивачу, тобто за заявленою до суду вимогою позивача підлягає відновленню його становище, що існувало до укладення розірваного договору. Вартість (залишкова) тракторів складає 18529,62 грн. (9264,81 х 2шт.).

За таких підстав господарський суду Луганської області обгрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи заявника апеляційної скарги судова колегія вважає безпідставними, враховуючи наступне.

Стосовно неправильного найменування позивача в оскаржуваному рішенні господарським судом 22.06.2006 відповідно до ст.ст.79, 86 Господарського процесуального кодексу України прийнята ухвала про виправлення описки, яка надіслана сторонам.

Інші доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи і судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає їх необгрунтованими на підставі вищевикладених доводів.

На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 16.05.2006 по справі №15/14пд ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

          У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст.49 витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника –Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Україна”, смт.Марківка Луганської області.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п.1 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Україна”, смт.Марківка Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 16.05.2006 по справі №15/14пд залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 16.05.2006 по справі №15/14пд залишити без змін.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                   С.С. Єжова

Суддя                                                                      Т.М. Баннова

Суддя                                                                      І.В. Семендяєва

Спеціаліст 1-ої категорії                                        С.І. Заєць

Надруковано 5 примірників:

1-          до справи

2-          позивачу

3-          відповідачу

4-          господарському суду Луганської області

5-          до наряду