Ухвала

від 09.09.2013 по справі 4/262-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.09.2013 Справа № 4/262-09

Господарський суд Сумської області у складі судді Лугової Н.П., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми, про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню у справі № 4/262-09 за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Клуб сиру", м. Київ, до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми, про стягнення 246 759 грн. 17 коп.; за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми, до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Клуб сиру", м. Київ, про стягнення 42 359 грн. 42 коп.,

Представники сторін за первісним позовом:

Від позивача - Рубашка А.С.;

Від відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_1;

Від ДВС - Близнюк О.В.;

При секретарі судового засідання - Кириченко-Шелест А.Г.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 11 лютого 2010 року у справі № 4/262-09 первісний позов задоволено, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Клуб сиру" 246 359 грн. 33 коп. заборгованості; судові витрати: 2 463 грн. 59 коп. державного мита та 315 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу; зустрічний позов задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Клуб сиру" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 42 359 грн. 42 коп. боргу.

26 лютого 2010 року на примусове виконання судового рішення у справі № 4/262-09 видано відповідні накази.

02.08.2013р. до суду надійшла заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми, від 29.07.2013 року про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню, в якій заявник просить визнати наказ господарського суду Сумської області у справі № 4/262-09 від 26.02.2010 року, виданий товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Клуб сиру" про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 246 359 грн. 33 коп. заборгованості, 2 463 грн. 59 коп. державного мита та 315 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, таким що частково не підлягає виконанню на суму 42 359 грн.42 коп.

В обґрунтування поданої заяви відповідач за первісним позовом зазначає, що постановою ДВС Сумського міського управління юстиції від 05.07.2011р. відкрито виконавче провадження № 28974589, за яким, відповідно до наказу господарського суду Сумської області у справі № 4/262-09 від 26.02.2010року, ФОП ОСОБА_1 зобов'язана сплатити ТОВ "Торговий дім "Клуб сиру" 249 137,92 грн. Разом з цим, 26.01.2012року, в порядку, передбаченому ч. 2 ст.601 ЦК України, на адресу ТОВ "Торговий дім "Клуб сиру" заявником надіслано заяву про часткове припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 42 359 грн. 42 коп.

У зв'язку з цим 15.10.2012року до ДВС Сумського міського управління юстиції була подана заява про часткове виконання рішення господарського суду Сумської області у справі № 4/262-09 на суму 42 359 грн. 42 коп. Однак, наприкінці травня 2013р. ДВС Сумського міського управління юстиції направило подання до Зарічного районного суду м. Суми, з якого вбачається, що часткове погашення ФОП ОСОБА_1 боргу перед ТОВ "Торговий дім "Клуб сиру" за рішенням суду на суму 42359 грн. 42 коп. не враховано.

Позивач за первісним позовом подав письмові пояснення від 14.08.2013року згідно яких зазначає, що на сьогоднішній день ФОП ОСОБА_1 чи іншою особою не виконано обов'язок щодо сплати заборгованості ТОВ "ТД "Клуб сиру" у розмірі 42 359 грн. 42 коп.

В судовому засіданні представниками позивача за первісним позовом та ВДВС надано письмові пояснення стосовно заяви про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню.

Позивач вважає, що підстави для визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню, відсутні (письмові пояснення б/н від 06.09.2013р.).

Представник ВДВС зазначає, що вказані однорідні вимоги на даний момент не можуть бути зараховані, оскільки судовий наказ виданий ФОП ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Торговий дім «Клуб сиру» на її користь 42 359,92 грн. не був пред'явлений на виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, а термін для його пред'явлення закінчився. Проте, якщо терміни для пред'явлення вищезазначеного наказу будуть поновлені, а виконавчий документ пред'явлено на виконання, то таке взаємо зарахування може бути доцільним.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані сторонами та державною виконавчою службою докази, заслухавши повноважних представників сторін, суд вважає, що підстави для задоволення заяви відповідача за первісним позовом про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню, відсутні з огляду на наступне:

Відповідно до чч. 2, 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню. Господарський суд ухвалою, у разі якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» регулювання правовідносин у сфері виконавчого провадження не обмежується лише названим Законом, а здійснюється «на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню».

У постанові про відкриття виконавчого провадження відповідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

При цьому, добровільне виконання може здійснюватися будь-яким передбаченим діючим законодавством способом або способом, що не суперечить вимогам діючого законодавства (постанова Верховного Суду України від 1 листопада 2005р. № 15/154).

Так, статтями 601 Цивільного кодексу України, 203 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань. Добровільне виконання зобов'язання на стадії виконавчого провадження допускається і шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог (постанова Верховного Суду України від 1 листопада 2005 р. № 15/154).

Частина 2 статті 601 Цивільного кодексу України зазначає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування. Саме таким чином сформульовані положення Господарського кодексу щодо припинення зарахуванням господарських зобов'язань (ч. 3 ст. 203 ГКУ).

Подібної думки дотримується і Вищий господарський суд України, який зазначає, що за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду (постанова Вищого господарського суду України від 22.07.2004 р. № 15-03/186).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою від 05.07.2011 року старшим державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 28974589 про примусове виконання наказу господарського суду Сумської області № 4/262-09 від 26.02.2010 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Торговий дім "Клуб сиру" 246 359 грн. 33 коп. заборгованості, 2 463 грн. 59 коп. державного мита та 315 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Боржнику для добровільного виконання надано 7 денний термін з моменту винесення постанови.

Позивач за первісним позовом зазначає, що на даний момент за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість на загальну суму 249 137,92 грн., яка не погашена в добровільному порядку. Наказ про стягнення з ТОВ «Торговий дім «Клуб сиру» на користь ФОП ОСОБА_1 42 359,92 грн. не пред'являвся на виконання до органу державної виконавчої служби.

Представник ВДВС також зазначає, що вказані однорідні вимоги на даний момент не можуть бути зараховані, оскільки судовий наказ виданий ФОП ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Торговий дім «Клуб сиру» на її користь 42 359,92 грн. не був пред'явлений на виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, а термін для його пред'явлення закінчився. Проте, якщо терміни для пред'явлення вищезазначеного наказу будуть поновлені, а виконавчий документ пред'явлено на виконання, то таке взаємозарахування може бути доцільним.

За загальним правилом на підставі ст. ст. 33, 34, п. 5 ч. 2 ст. 54, п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування; до заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги.

Враховуючи постанову Верховного Суду України від 1 листопада 2005 р. № 15/154 та з огляду на фактичні обставини справи, добровільне виконання зобов'язання на стадії виконавчого провадження шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог допускається. Але, в обґрунтування заяви про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню, заявником не подано належних та допустимих доказів здійснення будь-яких дій, що свідчили б про виконання повністю чи частково ФОП ОСОБА_1 свого обов'язку перед ТОВ "Торговий дім "Клуб сиру" з погашення заборгованості в сумі 249 137,92 грн.

Таким чином, на підставі вищезазначеного, а також враховуючи факт пропущення ФОП ОСОБА_1 строку для пред'явлення наказу на виконання, суд відмовляє у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання наказу господарського суду Сумської області № 4/262-09 від 26.02.2010 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Торговий дім "Клуб сиру" 246 359 грн. 33 коп. заборгованості, 2 463 грн. 59 коп. державного мита та 315 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу таким, що частково не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 54, 57, 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 29.07.2013 року, м. Суми, про визнання наказу господарського суду Сумської області № 4/262-09 від 26.02.2010 року таким, що частково не підлягає виконанню - відмовити.

Суддя Н.П. Лугова