Постанова

від 28.08.2013 по справі 823/1450/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року справа № 823/1450/13-а

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Холода Р.В.,

при секретарі судового засідання - Гоголевій Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Колотила Ю.П. за довіреністю,

представника відповідача - Павленко М.В. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмашхімкомплект» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмашхімкомплект» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах від 25.12.2012р. №0006402301, №0006392301, №0006382301.

Ухвалою суду від 23 липня 2013 року у справі було здійснено заміну відповідача на державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, що є правонаступником всіх прав та обов'язків ДПІ у м. Черкасах.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки, на підставі якої прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, посадові особи державної податкової інспекції в м. Черкасах перевищили свої повноваження, склали акт перевірки на підставі суб'єктивних припущень та дійшли помилкових та необґрунтованих висновків про господарську діяльність ТОВ «Укрмашхімкомплект» з підстав укладення та виконання умов договорів з контрагентом-постачальником ФОП ОСОБА_3 При проведенні перевірки ДПІ в м. Черкасах не враховані положення діючого законодавства та необґрунтовано зроблено висновки про фактичну відсутність здійснення господарських операцій та як наслідок, фактично визнано правочини нікчемними. Висновки податкового органу, на які, серед іншого, посилається відповідач, викладені в акті перевірки щодо господарської діяльності ФОП ОСОБА_3, жодним чином не спростовують реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Укрмашхімкомплект» та ФОП ОСОБА_3, і самі по собі не доводять порушення позивачем вимог податкового та іншого законодавства під час здійснення господарських операцій. При цьому, позивач вказує, що товарно-транспортні накладні на перевезення товару від ФОП ОСОБА_3 відсутні, оскільки їх наявність передбачена лише для вантажного автомобільного транспорту, тоді як товар від ФОП ОСОБА_3 перевозився приватним транспортом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах від 25.12.2012р. №0006402301, №0006392301, №0006382301.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах прийняті на підставі акту від 11.12.2012р. №365/22-14/22803283 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Укрмашхімкомплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з суб'єктом господарювання з ФОП ОСОБА_3 у період з 01.07.2011р. по 31.08.2011р.». Проведеною перевіркою виявлено факти відсутності необхідних документів на підтвердження виконання поставки на адресу ТОВ «Укрмашхімкомплект» товару (підшипників) за оформленими з ФОП ОСОБА_3 документами у липні та серпні 2011 року, а саме під час проведення перевірки позивачем не надано документів щодо підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей (договорів, актів надання послуг, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, дорожніх відомостей тощо), документів (сертифікатів, паспортів) щодо продукції, що поставлялась встановленим вимогам стандарту ДСТУ, документів, які б свідчили про факт зберігання цього товару. Крім того, в ході перевірки було виявлено порушення вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки у видаткових накладних відсутні необхідні реквізити первинного документа, а саме, в документах відсутні посади, прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

На підставі вищезазначеного представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмашхімкомплект», ідентифікаційний код 22803283, зареєстроване 25.03.1996р., як юридична особа.

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах проведено позапланову невиїзну документальну перевірки ТОВ «Укрмашхімкомплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з суб'єктом господарювання з ФОП ОСОБА_3 у період з 01.07.2011р. по 31.08.2011р.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено акт від 11.12.2012р. №365/22-14/22803283.

Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:

- п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 220441грн., в тому числі за липень 2011 року у сумі 108193грн., за серпень 2011 року у сумі 112248грн., та завищено від'ємне значення податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 45грн.;

- п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 253559грн., у тому числі за ІІІ-й квартал 2011 року в сумі 253559грн.

На підставі даного акту перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.12.2012р. №0006382301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 220441грн. за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 110221грн., №0006392301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 253559грн. та №0006402301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 45грн.

Не погоджуючись із вказаним податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до державної податкової служби у Черкаській області. Рішенням від 19.02.2013р. №3468/10-210 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах залишено без змін.

В подальшому, рішенням Державної податкової служби України від 22.03.2013р. про результати розгляду повторної скарги, податкові повідомлення-рішення від 25.12.2012р.

залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, щодо оскарження податкових повідомлень-рішень.

Судом встановлено, що між ТОВ «Укрмашхімкомплект» та ФОП ОСОБА_3 укладено договір №5 від 05.01.2010р. на постачання підшипників.

На підтвердження факту виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи надано податкові та видаткові накладні виписані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, а саме: №01 від 01.07.2011р., №2 від 04.07.2011р., №6 від 06.07.2011р., №7 від 08.07.2011р., №10 від 11.07.2011р., №11 від 13.07.2011р., №23 від 15.07.2011р., №24 від 18.07.2011р., №27 від 20.07.2011р., №31 від 22.07.2011р., №32 від 27.07.2011р., №33 від 25.07.2011р., №12 від 01.08.2011р., №18 від 12.08.2011р., №19 від 15.08.2011р., №20 від 17.08.2011р., №21 від 03.08.2011р., №22 від 05.08.2011р., №23 від 08.08.2011р., №17 від 10.08.2011р.

Так, при проведенні перевірки позивача, висновок щодо непідтвердження валових витрат та податкового кредиту відповідачем зроблено на підставі акту перевірки ДПІ у м. Черкасах від 28.10.2011р. №1385/17-2107/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства суб'єкта господарювання-фізичної особи ОСОБА_3 за період з 01 липня 2011 року по 31 серпня 2011 року». Відповідно до висновків якого встановлено неможливість фактичного здійснення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Відносини у сфері справляння податків регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.1 «а» ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами,

що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом вказаних приписів правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на валові витрати, витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податковий кредит наступає за умови фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та їх підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку та податковими накладними.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи мають силу первинного документа лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Натомість за відсутності фактичного здійснення господарської операції первинні документи бухгалтерського обліку та податкова накладна юридичної сили не мають.

Відтак, включення до податкової звітності даних згідно первинних документів бухгалтерського обліку чи податкових накладних, які не мають юридичної сили, є порушенням порядку ведення податкового обліку.

Під час здійснення перевірки позивачем надані первинні документи (видаткові та податкові накладні, платіжні доручення та банківські виписки), які на думку суду підтверджують фактичне здійснення господарських операцій ТОВ «Укрмашхімкомплект» з придбання у ФОП ОСОБА_3 підшипників, які в подальшому були реалізовані товариством контрагентам-покупцям, фактичне здійснення позивачем витрат на оплату за отримані товари та правомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд також звертає увагу, що підставами для висновку податкового органу про неможливість фактичного здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентом є ненадання позивачем товарно-транспортних накладних, які підтверджують факт переміщення товарно-матеріальних цінностей від ФОП ОСОБА_3 до ТОВ «Укрмашхімкомплект».

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже ненадання товарно-транспортної накладної не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки, відповідною транспортною документацією підтверджується здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання (отримання) товару.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012р. у справі №К/9991/16335/12, від 20.11.2012р. у справі №К/9991/62373/11 та від 13.11.2012р. у справі № К/9991/65729/11.

Разом з тим, суд звертає увагу, що представник позивача в судовому засіданні пояснив причину відсутності товарно-транспортних накладних, зазначивши, що у зв'язку з малогабаритністю розмірів товару (підшипників), товарно-матеріальні цінності перевозились не вантажним транспортом, а приватним легковим автомобілем та додав копію технічного паспорту на автомобіль марки VOLKSVAGEN Transporter, що зареєстрований за директором ТОВ «Укрмашхімкомплект» - ОСОБА_4.

Судом також встановлено, що відповідно договору від 05.01.2010р. №5 у період з 01.07.2011р. по 31.08.2011р. ФОП ОСОБА_3 здійснено двадцять операцій з поставки підшипників на користь позивача, що підтверджується наданими до матеріалів справи видатковими накладними, а саме: №01 від 01.07.2011р., №2 від 04.07.2011р., №6 від 06.07.2011р., №7 від 08.07.2011р., №10 від 11.07.2011р., №11 від 13.07.2011р., №23 від 15.07.2011р., №24 від 18.07.2011р., №27 від 20.07.2011р., №31 від 22.07.2011р., №32 від 27.07.2011р., №33 від 25.07.2011р., №12 від 01.08.2011р., №21 від 03.08.2011р., №22 від 05.08.2011р., №23 від 08.08.2011р., №17 від 10.08.2011р., №18 від 12.08.2011р., №19 від 15.08.2011р., №20 від 17.08.2011р.

При цьому, в підтвердження малогабаритності вказаної продукції позивачем до матеріалів справи надані таблиці, що містять характеристики придбаних підшипників, а саме кількість, вагу, загальну масу та розміри вказаної продукції по кожній видатковій накладній вказаній вище (а.с. 120-161 Т.2).

Крім того, в акті перевірки від 11.12.2012р. №365/22-14/22803283, відповідач вказує, на відсутність документів (сертифікатів, паспортів) щодо продукції, що поставлялась встановленим вимогам стандарту ДСТУ, разом з тим суд звертає увагу, що позивачем до матеріалів справи надано копії паспортів, сертифікатів якості ДСТУ на вказану продукцію (а.с. 1-46 Т.2).

Щодо тверджень відповідача, стосовно відсутності у ФОП ОСОБА_3 майна та інших

матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, на яких наголошує відповідач в акті перевірки від 11.12.2012р., суд зазначає, наступне.

Відповідно до ст. 47 Податкового кодексу України, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України», дослідженню підлягають обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Так, для підтвердження правомірності формування податкового кредиту та валових витрат позивачем надано копії документів (договір, видаткові накладні, податкові накладні, сертифікати якості), які є достатніми для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Отже, наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції позивача з контрагентом мали товарний (реальний) характер, придбання таких товарів оформлено документально, що дає право позивачу на формування податкового кредиту та валових витрат.

Тому суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 25.12.2012р. №0006402301, №0006392301, №0006382301, підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, суд зазначає, що з огляду на наявність в матеріалах справи копій первинних бухгалтерських документів відповідачем всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано доказів, які б ставили під сумнів реальність операцій позивача з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмашхімкомплект».

Крім того, аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013р. справа №823/739/13-а, якою залишено без змін постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.04.2013р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмашхімкомплект» до державної податкової інспекції у м. Черкасах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 14, 160-163, 167, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.12.2012р. №0006382301, №0006392301, №0006402301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмашхімкомплект» (18000, м. Черкаси, вул. Г. Сталінграду, 22А, офіс 212, ідентифікаційний код 22803283) судовий збір в розмірі 2350 (дві тисячі триста п'ятдесят) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Холод

Повний текст постанови виготовлено 02.09.2013р.