Ухвала

від 03.09.2013 по справі 2а-22642/10/0570

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

03 вересня 2013 року Справа № 2а-22642/10/0570

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул.50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Ступар Ю.О., розглянувши заяву Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів Донецької області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 2а-22642/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БМС" м. Маріуполь

до відповідача: Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про: визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.09.2010 року № 0002002342/0

за участю

представників сторін

від позивача: Ровицька Л.М. - за довір.

від відповідача: не з»явився

Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя Головного управління Міндоходів Донецької області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 2а-22642/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БМС" м. Маріуполь до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.09.2010 року № 0002002342/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2010 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БМС" м. Маріуполь до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.09.2010 року № 0002002342/0 позовні вимоги задоволені, скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.09.2010 року № 0002002342/0.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011 р. апеляційна скарга Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2010 р. залишена без задоволення. Постанова Донецького окружного адміністративного суду залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 27.09.2012 р. касаційна скарга Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя залишена без задоволення, постанова Донецького окружного адміністративного суду та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду залишені без змін.

В обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами Жовтнева МДПІ м. Маріуполя посилається на те, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Зазначеною обставиною є вирок Волноваського районного суду Донецької області від 10.10.2012 р. по справі № 1/0506/131/2012 у відношенні ОСОБА_2 яка працює бухгалтером ТОВ «Металл - Индастри», директором ТОВ «Будреконструкция Киев 2006», ТОВ «Бебико» та ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Представник позивача посилалися на необґрунтованість заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та просили суд у її задоволенні відмовити.

Представник відповідача підтримав заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з огляду на наступне.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2010 р. яка набрала законної сили встановлено, що Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань підтвердження отриманих від платника податків ТОВ «Маргеотех» відомостей за період 01.04.2009 р. по 31.05.2009 р., за наслідками якої складено акт № 2070/23-2/33393422 від 17.08.2010 р., яким встановлено порушення ст. 3 п. 3.1, ст.7 п. 7.4 п.п. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: у податковій звітності відображені господарські операції за період з 01.04.2009 р. по 31.05.2009 р. щодо придбання товарно-матеріальних цінностей (обладнання - основні фонди) ТОВ «ТД «БМС» від ТОВ «Маргеотех», на загальну суму 214000 грн., у т.ч. ПДВ - 35666,67 грн. відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення -рішення № 0002002342/0 від 10.09.2010 р., яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 53500,01 грн., у тому числі за основним платежем - 35666,67 грн., штрафні (фінансові) санкції -17833,34 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «Маргеотех» та ТОВ «Торговий дім «БМС» 17 квітня 2009 року був укладений договір купівлі-продажу № 23, за яким продавець ТОВ «Маргеотех» зобов'язується передати у власність покупцю - ТОВ «Торговий дім «БМС» обладнання по виробництву металопластикових конструкцій, відповідно до додатку № 1 (специфікація) до договору, а покупець - ТОВ «Торговий дім «БМС», у свою чергу, зобов'язується прийняти обладнання та сплатити за нього грошову суму (ціну).

Відповідно до п. 2.1 Договору ціна товару складає 214000,00 грн.

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Маргеотех» були виписані позивачу податкові накладні № 379 від 17.04.2009 р., № 417 від 29.04.2009 р., № 486 від 20.05.2009 р.; рахунок - фактура № СФ-0000389 від 22.04.2009 р.; сторонами складені та підписані видаткові накладні від 17.04.2009 р., від 29.04.2009 р., від 20.05.2009 р.

Реалізовану продукцію одержував особисто директор ТОВ «ТД «БМС».

Транспортування товару проводилась за рахунок ТОВ «Маргеотех» із залученням Приватного підприємства «МАКСИМА», що підтверджується товарно-транспортними накладними від 27.04.2009 р., від 29.04.2009 р., від 20.05.2009 р.

Судом встановлено, що на виконання вищезазначеного договору розрахунки між позивачем та ТОВ «Маргеотех» проводились у безготівковій формі, а саме позивач здійснив оплату платіжними дорученнями № 140 від 20.05.2009 р. на суму 19000,00 грн., № 124 від 29.04.2009 р. на суму 131000,00 грн., № 124 від 27.04.2009 р.

Дана продукція (верстати) була отримана для використання у господарській діяльності. Так, отриманий товар набув статусу об'єкта основних фондів та введений в експлуатацію, що підтверджується актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.06.2009 р., від 31.03.2010 р., 30.09.2010 р., від 30.09.2010 р. та відповідними інвентарними картками, на час перевірки зберігався на підприємстві.

Судом зазначено, що згідно норм діючого податкового законодавства України (на час виникнення спірних правовідносин) можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Судом встановлено, що у позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями. Даний факт також встановлений податковим органом в ході проведення перевірки і не спростовується в ході розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Також з аналізу акту перевірки ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя від 29.06.2010 р. № 288/23-1/34273396 та заперечень відповідача проти позову суд зазначив, що обставинами, які на думку відповідача свідчать про нікчемність договору між позивачем та ТОВ «Маргеотех», його спрямованість на порушення публічного порядку є: відсутність у ТОВ «Маргеотех» документів на підтвердження реальності здійснення господарської діяльності; ненадання посадовими особами ТОВ «Маргеотех» пояснень щодо розбіжностей між податковими зобов'язаннями з ПДВ підприємства та податковим кредитом його контрагентів; відсутність у ТОВ «Маргеотех» основних засобів та виробничих потужностей; кількість працюючих на підприємстві - 2 особи; відсутність документів, що підтверджують транспортування, зберігання придбаних товарів; відсутність у довідці управління статистики у м. Маріуполі щодо включення ТОВ «Маргеотех» до ЄДРПОУ виду діяльності, що відповідає постачанню промислового обладнання.

Суд вважає, що частина з цих обставин спростовується зібраними у справі доказами, у той час як інша частина не може беззаперечно свідчити про те, що спірна господарська операція фактично не проводилася.

Таким чином, у позивача не було підстав ставити під сумнів цивільну правоздатність ТОВ «Маргеотех». Вказане підприємство було зареєстровано як платник ПДВ, отже правомірно видавало податкові накладні, на підставі яких позивачем були включені до складу податкового кредиту відповідні суми податку.

Крім того позивачем доведений факт придбання у ТОВ «Маргеотех» та в подальшому використання в власній господарської діяльності обладнання згідно договору купівлі - продажу № 23 від 17.04.2009 р., та не підтверджені зафіксовані у акті перевірки висновки про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Маргеотех».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірного податкового повідомлення - рішення в порядку статті 71 КАС

Відповідно до ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами можуть бути істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 лютого 2008 року у справі N К-28901/06 (номер справи в ЄДРСР 3221304) нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Підставою для скасування Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2010 р. податковий орган вважає Вирок Волноваського районного суду Донецької області від 10.10.2012 р. по справі № 1/0506/131/2012 у відношенні ОСОБА_2 яка працює бухгалтером ТОВ «Металл - Индастри», директором ТОВ «Будреконструкция Киев 2006», ТОВ «Бебико» та ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч 3 ст. 212 Кримінального кодексу України та Ухвала апеляційного суду Донецької області від 04.02.2013 р. по справі № 1/0506/131/2012.

Вироком Волноваського районного суду Донецької області від 10.10.2012 р. по справі № 1/0506/131/2012 ОСОБА_2 та ОСОБА_3визнані винними та їм призначено покарання передбачене ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України. Ухвала апеляційного суду Донецької області від 04.02.2013 р. по справі № 1/0506/131/2012 змінено вирок Волноваського районного суду Донецької області від 10.10.2012 р. шляхом пом»якшення покарання, що передбачено ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

Вищезазначеним рішеннями судів встановлено, те, що особа відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження, за допомогою засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та невстановлених слідством осіб у червні 2007 р. придбали суб»єкт підприємницької діяльності ПП «Маргеотех» (ЄДРПОУ 34273396). Зазначене підприємство у червні 2007 року було переоформлено на ОСОБА_4, в якому вона виступила директором і засновником, в зв»язку з чим 16 червня 2007 р. у встановленому законом порядку ПП «Маргеотех» було перереєстровано.

Також зазначено, що вказане підприємство у період 2007-2010 років мало фінансово - господарську діяльність з низкою підприємств реального сектору економіки і підприємств.

Суд зазначає, що у вищезазначених рішеннях не встановлено факту фінансово - господарських відносин між позивачем та ПП «Маргеотех», які б мали фіктивний характер.

Також Вироком першої інстанції та Ухвалою апеляційної інстанції по справі № 1/0506/131/2012 не спростовані факту використання у власній господарській діяльності обладнання придбаного у ТОВ «Маргеотех» згідно договору купівлі - продажу № 23 від 17.04.2009 р., що було встановлено Постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а-22642/10/0570 на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

В зв»язку з вищевикладеним суд не приймає Вирок суду як істотну обставиною, яка спростовує факти, які було покладено в основу судового рішення по справі та відмовляє у задоволенні заяви Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів Донецької області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів Донецької області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 2а-22642/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БМС" м. Маріуполь до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.09.2010 року № 0002002342/0 - відмовити.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 03 вересня 2013 р. в присутності представника позивача.

Повний текст ухвали складено та підписано 09 вересня 2013 р.

Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п»яти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття ухвали у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Олішевська B.В.