Ухвала

від 09.09.2013 по справі 3/267-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.09.2013 Справа № 3/267-09

Господарський суд Сумської області у складі судді Левченка П.І., при секретарі судового засідання С.Ю. Чижик, розглянувши скаргу № 361-13/05-01Г від 27.06.2013 р. на дії державного виконавця Відділу держаної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції у cправі № 3/267-09 за позовом: Сумської міської ради, м. Суми, до відповідачів: 1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми; 2.Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Суми, 3. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Суми, 4. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Суми, про зобов'язання вчинити певні дії,

за участю представників:

позивача - Кузченко Т.М.;

відповідача - не прибув;

ВДВС - Близнюка О.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.08.2010 року позов було задоволено в повному обсязі, зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 звільнити шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва по АДРЕСА_1, земельні ділянки та за власний рахунок привести земельні ділянки до стану, який передував початку проведення будівельних робіт.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 року рішення Господарського суду Сумської області від 10.08.2010 року залишено без змін і 27.12.2010 року на виконання судового рішення був виданий наказ № 3/267-09.

05.07.2013 р. до Господарського суду Сумської області від Сумської міської ради надійшло клопотання № 361-13/05-01Г від 27.06.2013 про поновлення строку для подання скарги на дії державного виконавця ВДВС Сумського міського управління юстиції та скарга № 364-13/05-01Г від 27.06.2013 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 08.07.2013 року позивачу у справі було поновлено строк на оскарження постанови державного виконавця відділу ДВС Сумського міського управління юстиції від 21.03.2013 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 27.12.2010 у справі № 3/267-09, призначено до розгляду в судовому засіданні скаргу Сумської міської ради № 361-13/05-01Г від 27.06.2013 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, а також зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції надати письмові пояснення щодо скарги та копії матеріалів виконавчого провадження.

Відділ ДВС СМУЮ подав суду письмові заперечення, в яких просить визнати дії державного виконавця такими, що відповідають чинному законодавству, та визнати доводи скаржника необґрунтованими і відхилити скаргу. Відділом ДВС СМУЮ подано суду для долучення до матеріалів справи копії матеріалів виконавчого провадження № 34287190.

Дослідивши матеріали поданої скарги, та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та ВДВС, суд встановив:

27.12.2010 року Господарським судом Сумської області був виданий наказ № 3/267-09 про примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області по справі № 3/267-09 від 10.08.2010 року щодо звільнення земельних ділянок від об'єкту самочинного будівництва по АДРЕСА_1 і приведення їх у попередній стан.

12.09.2012 року Сумська міська рада звернулася до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції із заявою про примусове виконання виконавчого документа, яким є наказ № 3/267-09 від 27.12.2010 року про примусове виконання рішення.

12.09.2012 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Балабою А. О. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого документу про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 звільнити земельні ділянки по АДРЕСА_1, на яких розташований об'єкт самочинного будівництва та привести їх до стану, який передував початку проведення будівельних робіт, стягувачем за яким є Сумська міська рада.

Як зазначає Відділ ДВС у своїх письмових запереченнях щодо скарги стягувача, 25.06.2012 року на адресу Відділу повернуто поштове відправлення (копію постанови про відкриття виконавчого провадження) від Укркур`єра з відміткою про те, що боржник (ОСОБА_1) тимчасово не проживає за вказаною адресою.

Згідно вимог ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вжити передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зокрема, згідно п. 10 ч. 3 ст. 11 Закону, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи. Частиною першою статті 40 Закону визначено, що у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника. Згідно частини другої статті 40 Закону, розшук боржника - фізичної особи здійснюють органи внутрішніх справ.

Державний виконавець, знаючи про те, що боржник не проживає за зазначеною у виконавчому документі адресою, а також, що боржник не одержав постанови про відкриття виконавчого провадження, проігнорував вимоги ч. 1 ст. 11 та ч. 1 ст. 40 Закону і формально продовжив вживати заходи примусового виконання судового рішення у даній справі, усвідомлюючи, що вони взагалі не спрямовані на реальне виконання судового рішення, оскільки за відсутності відомостей про місцезнаходження боржника дій щодо розшуку боржника не вчиняв.

09.10.2012 року державним виконавцем простою кореспонденцією свідомо направлено боржникові на ту адресу, за якою він не проживає, повідомлення про призначені виконавчі дії виконання рішення суду на 15.10.2012 року.

15.10.2012 року державним виконавцем при виході за адресою АДРЕСА_1 разом з представником стягувача встановлено, що судове рішення не виконано, про що складено акт і того ж дня винесено державним виконавцем постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 170,00 грн. за невиконання боржником судового рішення без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк, яку простою кореспонденцією надіслано державним виконавцем на ту ж адресу боржника, з якої було повернуто копію постанови про відкриття виконавчого провадження.

16.10.2012 року державним виконавцем повторно направлено повідомлення боржникові за тією ж адресою (АДРЕСА_2) про призначені на 23.10.2012 року виконавчі дії по перевірці виконання рішення суду.

23.10.2012 року державним виконавцем при виході до об`єкту самочинного будівництва на АДРЕСА_1 разом з представником стягувача встановлено, що об`єкт самочинного будівництва не знесено, земельні ділянки не звільнено, про що складено акт держаного виконавця і того ж дня, згідно ст.ст. 75,89 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 340,00 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк.

05.11.2012 року державним виконавцем на вищезгадану адресу боржника направлено лист б/н з проханням надати письмові пояснення з приводу невиконання рішення суду.

20.11.2012 року державним виконавцем здійснено вихід до об`єкту самочинного будівництва і встановлено, що рішення суду залишається невиконаним.

16.11.2012 року державний виконавець, керуючись ст.. 75 Закону України «Про виконавче провадження», направив до прокуратури подання (повідомлення) про вирішення питання щодо притягнення боржника до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 КК України.

У своїх письмових запереченнях ВДВС вірно послався на абз. 2 ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, якщо рішення не виконано (мається на увазі рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії, як у даному випадку) і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом.

Відділ ДВС вважає, що державний виконавець після направлення 16.11.2012 року подання (повідомлення) до прокуратури на виконання вимог ч. 2 ст. 75 Закону вчиняв дії, спрямовані на організацію виконання судового рішення, які полягають в направленні до Сумської міської ради (відділу архітектури) листа від 23.11.2012 р. № 52 (т. 1, а.с. 249), в якому державний виконавець просив у триденний термін повідомити, чи згодна Сумська міська рада (відділ архітектури) на авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій по знесенню самочинного будівництва по АДРЕСА_1.

В листі від 23.11.2012 р. № 52 до Сумської міської ради (відділу архітектури) не зазначено яку саме суму витрат просить державний виконавець авансувати.

03.12.2012 року державний виконавець звернувся листами за № 52 до ПАТ «Сумиобленерго», ТОВ «Сумитеплоенерго», КП «Міськводоканал», в яких, керуючись ст.ст. 5,11 Закону України «Про виконавче провадження», просить надати інформацію стосовно вартості послуг (робіт) з відключення об`єкту самочинного будівництва по АДРЕСА_1 від електропостачання, від центральної системи опалення, від водопостачання та каналізації.

29.12.2012 року державний виконавець отримав від стягувача листа № 8530/02.02.02-15 від 25.12.2012 р., в якому зазначено, що Сумська міська рада як стягувач не має можливості авансувати витрати на організацію та проведення виконавчих робіт у зв`язку з тим, що у місцевому бюджеті не передбачено коштів на вказані витрати, а тому стягувач, керуючись ч. 2 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», просить державного виконавця організувати примусове виконання рішення суду за рахунок коштів Державного бюджету України. В листі повідомляється, що постійнодіюча міжвідомча комісія Сумської міської ради рекомендувала КП «Шляхрембуд» Сумської міської ради та КП «Сумжилкомсервіс» Сумської міської ради разом з Відділом ДВС опрацювати питання взаємодії щодо звільнення шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва по АДРЕСА_1.

Державним виконавцем на адресу КП «Шляхрембуд» та КП «Сумжилкомсервіс» направлено листи від 11.02.2013 року з проханням надати інформацію стосовно вартості робіт щодо знесення об`єкту самочинного будівництва.

14.03.2013 року державним виконавцем отримана відповідь від КП «Шляхрембуд», що згідно діючої системи ціноутворення в будівництві для підрахунку вартості робіт застосовуються ресурсні елементні кошторисні норми за видами робіт, які виражені фізичними одиницями обсягу, а тому підприємство просить вказати дані про види та обсяги робіт по знесенню об`єкту самочинного будівництва по АДРЕСА_1, без яких виконати розрахунок вартості робіт неможливо.

21.03.2013 року державний виконавець склав акт (т. 1, а.с. 263), в якому зазначив: в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що виконати рішення суду без участі боржника неможливо.

У той же день - 21.03.2013 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 34287190, в якій зазначив, що в ході проведення виконавчих дій встановлено, що виконати рішення суду без участі боржника неможливо і, враховуючи викладене, керуючись п. 11 ч. 1 статті 49 та статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження», постановив: 1. Виконавче провадження з примусового виконання наказу № 3/267-09, виданого 27.12.2010 року Господарським судом Сумської області про зобов`язання ФОП ОСОБА_1 звільнити шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва по АДРЕСА_1 земельні ділянки і за власний рахунок привести звільнені земельні ділянки до стану, який передував початку проведення будівельних робіт закінчити; 2. Припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення; 3. Копію постанови направити сторонам та органу чи посадовій особі, що видав виконавчий документ; 4. Постанову може бути оскаржено до Ковпаківського районного суду в 10-деннний строк з моменту її одержання (т. 1, а.с. 264-265).

17.05.2013 року супровідний лист начальника Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції П`ятниці С.М. від 21.03.2013 року № 3517 з доданими до нього постановою держаного виконавця від 21.03.2013 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 34287190 та наказом Господарського суду Сумської області від 27.12.2010 року № 3/267-09 здано до канцелярії Господарського суду Сумської області (вх. № 6461 від 17.05.2013 року, т. 1, а.с. 177-179).

Дослідивши в сукупності всі вищезгадані матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, господарський суд дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо винесення постанови від 21.03.2013 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 34287190 є незаконними, а тому згадана постанова підлягає визнанню недійсною і, відповідно, скарга стягувача підлягає задоволенню.

Державний виконавець виніс вищезгадану постанову, керуючись п. 11 ч. 1 статті 49 та статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Частиною третьою статті 75 Закону передбачено винесення постанови про закінчення виконавчого провадження і повернення виконавчого документу до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав, лише у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо.

У даному випадку рішення суду щодо звільнення шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва земельних ділянок може бути проведено без участі боржника, а тому при виконанні рішення у даній справі за наказом суду № 3/267-09 державний виконавець зобов`язаний був діяти у відповідності з вимогами частини другої статті 75 Закону, якою не передбачено закінчення виконавчого провадження і повернення виконавчого документу до суду, що його видав, у разі якщо рішення, яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії, не виконано.

Згідно ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковим до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених законом, здійснювати необхідні міри для своєчасного і повного виконання рішення способом і в порядку, передбаченому виконавчим документом.

Відповідно до вимог частини першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Частиною другою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Всупереч вимогам частини другої статті 75 Закону державний виконавець не організував виконання судового рішення і закінчив виконавче провадження з примусового виконання рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії, але рішення не виконано і виконання його може бути проведено без участі боржника. Відділ ДВС у своїх письмових запереченнях визнає, що діяти державний виконавець мав, керуючись абз. 2 ч. 2 ст. 75 Закону, оскільки виконання у даному випадку може бути проведено без участі боржника. Зі змісту письмових заперечень Відділу ДВС вбачається, що державний виконавець після внесення подання (повідомлення) до прокуратури, керуючись саме вимогами ч. 2 ст. 75 Закону вчиняв окремі несвоєчасні дії щодо організації виконання судового рішення, але так і не організував виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та всупереч вимогам ч. 2 ст. 75 Закону, якою керувався до середини березня 2013 року, вчиняючи окремі неповні та несвоєчасні дії щодо організації виконання судового рішення, незаконно закінчив виконавче провадження, керуючись п. 11 ч. 1 ст. 49 та ч. 3 ст. 75 Закону, повернувши господарському суду виконавчий документ без виконання.

Права та обов'язки державного виконавця під час проведення виконавчих дій передбачені нормами Закону України « Про виконавче провадження».

Так, відповідно до статті 11 названого Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, в тому числі:

- проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

- безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

- звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;

- звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;

- звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи ;

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх прав;

- вимагати від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

- у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.

Положеннями господарського процесуального законодавства (стаття 121 ГПК України) також передбачено право державного виконавця звернутись до господарського суду при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим з заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Відповідно до пункту 8.8. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом № 512/5 від 02.04.2012 Міністерства юстиції України при виконанні рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, у разі якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати на організацію та проведення виконавчих дій та накладені на нього штрафи у передбачених Законом випадках, державний виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати на організацію та проведення виконавчих дій та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення.

Після завершення виконавчого провадження з виконання рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, якщо виконавчий збір, витрати на організацію та проведення виконавчих дій, штрафи не стягнуто, державний виконавець відкриває виконавчі провадження за відповідними постановами та вживає заходів примусового виконання рішень, передбачених Законом, шляхом звернення стягнення на кошти та інше належне боржнику майно.

Однак, всупереч положенням вказаних нормативно-правових актів державним виконавцем було незаконно закінчено виконавче провадження з виконання судового рішення, не було проведено необхідних та передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень дій щодо повного виконання рішення господарського суду Сумської області від 05.02.2010 по справі № 3/267-09, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_1 звільнити земельні ділянки по АДРЕСА_1, на якій розташований об'єкт самочинного будівництва та привести її до стану, який передував початку проведення будівельних робіт, що призвело до порушення прав Сумської міської ради як стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення у даній справі.

Згідно ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», витрати органів державної виконавчої служби, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження.

Згідно ст. 42 Закону, з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини.

Зміст вищенаведених норм статей 41 та 42 Закону свідчить про наявність у стягувача права за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу ДВС певну грошову суму для здійснення витрат або покриття частини витрат на проведення виконавчих дій.

Жодною нормою Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено обов`язку стягувача щодо внесення авансового внеску на проведення виконавчих дій і відсутність авансування витрат на проведення виконавчих дій зі сторони стягувача не є підставою для закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення, яке не виконане і виконання якого може бути проведено без участі боржника (ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження»).

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що скарга Сумської міської ради на дії відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду. Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов`язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред`явити його до виконання.

Таким чином, у даному випадку, згідно вимог ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження ВП № 34287190 підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження до Відділу ДВС СМУЮ даної ухвали, яка набрала законної сили в день її винесення і є судовим рішенням. Про відновлення виконавчого провадження ВП № 34287190 державний виконавець зобов`язаний винести постанову, копії якої не пізніше наступного дня надіслати Господарському суду Сумської області, стягувачу та боржнику.

Оскільки дана ухвала підлягає обов`язковому виконанню, як набравше законної сили судове рішення, а відтак виконавче провадження ВП № 34287190 безумовно буде відновлено, то Господарський суд Сумської області, якому державним виконавцем незаконно повернуто виконавчий документ (наказ № 3/267-09 від 27.12.2010 р.), керуючись ч. 4 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», з даною ухвалою пред`являє його до виконання у відновленому виконавчому провадженні ВП № 34287190, для чого додає оригінал згаданого наказу до даної ухвали.

На підставі всього вищевикладеного, керуючись ст.ст. 19,124 Конституції України, ст.ст. 5,11,40-42,49-51,75 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 32-34,43,86,115,121-2 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Сумської міської ради № 361-13/05-01Г від 27.06.2013 р. задовольнити.

2. Визнати незаконними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Балаби А.О. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 3/267-09, виданого Господарським судом Сумської області 27.12.2010 року, про зобов`язання ФОП ОСОБА_1 звільнити земельні ділянки по АДРЕСА_1, на яких розташований об`єкт самочинного будівництва та привести їх до стану, який передував початку проведення будівельних робіт.

3. Визнати недійсною постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Балаби А.О. від 21.03.2013 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 3/267-09, виданого Господарським судом Сумської області 27.12.2010 року, про зобов`язання ФОП ОСОБА_1 звільнити земельні ділянки по АДРЕСА_1, на яких розташований об`єкт самочинного будівництва та привести їх до стану, який передував початку проведення будівельних робіт.

4. Направити разом з даною ухвалою Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції до виконання оригінал наказу Господарського суду Сумської області за № 3267-09 від 27.12.2010 року, незаконно повернутий начальником Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції П`ятницею С.М. Господарському суду Сумської області 17.05.2013 року з листом від 21.03.2013 р. за № 3517.

5. Копію даної ухвали надіслати стягувачу та боржнику.

Суддя П.І. Левченко