Рішення

від 02.09.2013 по справі 43/440-6/231

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/440-6/231 02.09.13

За позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі:

1. Міністерства оборони України, м. Київ

2. Державного підприємства «Укрконверс», м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікор-Найт», м. Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Трейд», м. Київ

3. Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», м. Київ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація

про визнання права власності на нерухоме майно та його витребування

Колегія суддів у складі: суддя Спичак О.М. (головуючий)

суддя Бондарчук В.В.

суддя Любченко М.О

Представники:

від позивача 1: Стахмич В.Л. - дов. від 26.12.12;

від позивача 2: Івашін Є.В. - дов. № б/н від 05.08.2013 року;

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідача 2: не з'явились;

від відповідача 3: Порхун В.М. - дов. № 176 від 10.04.2013 року; Гречін В.О. - дов. № 181 від 10.04.2013 року;

від третьої особи: не з'явились;

прокурор: Яговдік С.М. - посвідчення № 000730.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Генерального прокурора України звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (позивача 1) та Державного підприємства «Укрконверс» (позивача 2) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікор-Найт» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Трейд» про визнання за державою Україна в особі Міністерства оборони України права власності на будівлі та споруди загальною площею 1 047,80 кв.м, розташовані в м. Києві, вул. Мельникова, 81 (літера Б), а саме: приміщення з № 1 по № 26 (групи приміщень № 3) третього поверху, приміщення з № 12 по № 31, № 34 (групи приміщень № 4), приміщення № 11, № 32, № 33 четвертого поверху, та витребування вказаних будівель та споруд на користь державного підприємства «Укрконверс « з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікор-Найт».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2010р. клопотання Генеральної прокуратури України про вжиття заходів до забезпечення позову було задоволено.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Хрипун О.О.) від 15.10.2010р. у справі № 43/440 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2011р. вказане рішення скасовано, провадження у справі № 43/440 припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2011р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2011р. та рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2010р. у справі № 43/440 скасовані, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 43/440-6/231 (суддя Ковтун С.А.) від 15.09.2011р. позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2012р. апеляційну скаргу задоволено, рішення суду від 15.09.2011р. скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову -відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 20.06.2012р. касаційну скаргу задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2012р. скасовано, а справу № 43/440-6/231 передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення суду від 15.09.2011р. змінено та викладено в новій редакції.

Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 25.12.2012р. касаційну скаргу задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. у справі № 43/440-6/231 скасовано, а справу передано на новий розгляд в іншому складі суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2013р. розгляд справи № 43/440-6/231 було призначено на 31.01.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2013р. розгляд справи було відкладено на 28.02.2013р., у зв'язку з неявкою представників прокуратури, позивача 2., відповідачів та третьої особи.

28.02.2013р. позивач-2 надав пояснення, в якому було зазначено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову. Однак, суд відхилив дане клопотання, оскільки, позов вже забезпечено ухвалою суду від 29.01.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2013р. розгляд справи було відкладено на 20.03.2013р. та продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, відповідно до ст. 69 ГПК України, за клопотанням сторін.

20.03.2013 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від Державного підприємства «Укрконверс» надійшли уточнення позовних вимог, які судом були розглянуті та прийняті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2013р. було призначено колегіальний розгляд справи № 43/440-6/231.

Розпорядженням від 22.03.2013р. Голова Господарського суду міста Києва Князьков В.В. розпорядився розглянути справу № 43/440-6/231 колегіально у складі: Головуючий суддя - Курдельчук І.Д.; судді: Бойко Р.В., Босий В.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 22.03.2013р. колегія суддів прийняла справу №43/440-6/231 до свого провадження та призначила судове засідання на 18.04.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2013р. розгляд справи було відкладено на 21.05.2013р., у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача 3 про відкладення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2013р. розгляд справи було відкладено на 04.06.2013р. та продовжено строк вирішення спору, відповідно до ст. 69 ГПК України, за клопотанням учасників процесу.

Розпорядженням від 04.06.2013р. Голова Господарського суду міста Києва Князьков В.В. розпорядився розглянути справу № 43/440-6/231 колегіально у складі: Головуючий суддя - Спичак О.М.; судді: Бойко Р.В., Любченко М.О., у зв'язку з перебуванням судді Курдельчука І.Д. у відрядженні та судді Босого В.П. у відпустці.

Ухвалою від 04.06.2013р. вищезазначеною колегією суддів було справу № 43/440-6/231 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 21.06.2013р.

У зв'язку з перебуванням судді Бойка Р.В. у відпустці, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 21.06.2013р. справу № 43/440-6/231 було передано на розгляд колегії судів в наступному складі: Спичак О.М. (головуючий суддя), Босий В.П., Любченко М.О.

В судовому засіданні 21.06.2013р. представники позивачів-1,2 та прокурор надали усні пояснення по справі.

Представник відповідача-3 в дане судове засідання з'явився, проте до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники відповідачів-1,2 та третьої особи в судове засідання 21.06.2013р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час, дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 21.06.2013р. представників відповідачів-1,2,3 та третьої особи, суд задовольнив клопотання представника відповідача-3 та відклав розгляд даної справи на 08.07.2013р.

В судовому засіданні 08.07.2013р. представники позивачів-1,2 та прокурор надали усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача-3 в даному судовому засіданні надав усні пояснення по справі, відповідно до яких заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представники відповідачів-1,2 та третьої особи в судове засідання 08.07.2013р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час, дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 08.07.2013р. представників відповідачів-1,2 та третьої особи, суд відклав розгляд даної справи на 22.07.2013р.

У зв'язку з перебуванням судді Спичака О.М. у відпустці, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва № б/н від 22.07.2013р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Васильченко Т.В., судді Босий В.П., Любченко М.О.

Ухвалою від 22.07.2013р. вищезазначеною колегією суддів справу №43/440-6/231 було прийнято до свого провадження.

Представники учасників судового процесу в судове засідання 22.07.2013р. не з'явились, про час, дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 22.07.2013р. представників учасників судового процесу та третьої особи, суд відклав розгляд даної справи на 19.08.2013р.

У зв'язку з перебуванням суддів Васильченко Т.В. (головуючий суддя) та Босого В.П. у відпустці, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва № б/н від 19.08.2013р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Спичак О.М., судді Бондарчук В.В., Любченко М.О.

Ухвалою від 19.08.2013р. справу № 43/440-6/231 було прийнято вищезазначеною колегією суддів до свого провадження.

В судовому засіданні 19.08.2013р. представник позивача-2 подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Прокурор у даному судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник позивача-1 у судовому засіданні 19.08.2013р. підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 19.08.2013р. представники відповідача-3 надали усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечували.

Представники відповідачів-1,2 та третьої особи в судове засідання 19.08.2013р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час, дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 19.08.2013р. представників відповідачів-1,2 та третьої особи, суд відклав розгляд даної справи на 02.09.2013р.

Відповідач-1,2 та третя особа, які належним чином були повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, не з'явилися, представників в судове засідання не направили, вимоги ухвал суду не виконали, відзив на позов не надали, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечили.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представники прокуратури, позивача-1 та позивача-2 позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представники відповідача-3 проти задоволення позовних вимог заперечували та просили у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 02.09.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2003р. Наказом № 32 Голови Національного координаційного центру адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів (далі - Центр адаптації) було створене державне підприємство «Укрконверс» (позивач-2).

Згідно зі Статутом, Державне підприємство «Укрконверс» засноване на державній власності і підпорядковане Національному координаційному центру адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать законодавству України та цьому Статуту (п. 4.2 Статут).

07.03.2005р. Указом Президента України № 443/2005 «Про ліквідацію Національного центру адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів» (далі - Указ № 443) Центр адаптації ліквідовано, його повноваження та зобов'язання покладені на Міністерство оборони України, а Кабінету Міністрів України доручено визначити перелік об'єктів державної власності, що передаються в управління Міністерства оборони України, та утворити у його складі відповідний урядовий орган державного управління.

15.04.2005 р. постановою Кабінету Міністрів України № 295 у складі Міністерства оборони України на базі ліквідованого Центру адаптації утворено державний департамент адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів (далі - Департамент адаптації), як урядовий орган державного управління.

23.08.2005р. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 365-р на виконання ст. 3 Указу № 443 до сфери управління Міністерства оборони України були передані цілісні майнові комплекси державних підприємств ліквідованого Центру адаптації, у тому числі Державного підприємства «Укрконверс».

10.10.2005р. Наказом Міністра оборони України № 609 підприємства ліквідованого Центру адаптації прийняті до сфери управління Міністерства оборони України.

29.11.2006р. наказом Міністра оборони України № 694 були внесені зміни до Статуту Державного підприємства «Укрконверс», відповідно до яких органом управління майна підприємства стало Міністерство оборони України.

22.01.2007р. зміни були зареєстровані державним реєстратором Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до ст.ст. 3, 15 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. 10 Закону України «Про оборону України» та ст.ст. 3, 4, 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України, фінансування яких здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Міністерство оборони України уповноважене державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, здійснювати управління переданим йому військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфер його управління.

Таким чином, ДП «Укрконверс» (позивач-2) є юридичною особою, підпорядковане та підконтрольне Міністерству оборони України (позивач-1), засноване на майні державної власності, яке закріплене за ним на праві повного господарського відання.

27.12.2005р. Головним управлінням комунальної власності м. Києва було видано свідоцтво про право власності за №1813-В на нежилі приміщення загальною площею 1 047,80 кв.м., які розташовані у м. Києві по вул. Мельникова, 81 (літера Б), які є державною власністю і належать державі Україна.

14.06.2005р. ухвалою Господарського суду міста Києва за заявою керівника ДП «Укрконверс» була порушена справа № 43/464 про банкрутство даного підприємства у порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою від 20.12.2005р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2006р., затверджена мирова угода від 16.12.2005р., укладена між ДП «Укрконверс» (боржником) і комітетом кредиторів, та припинено провадження у справі.

За умовами мирової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-Трейд» (відповідач-2) зобов'язалося погасити кредиторську заборгованість ДП «Укрконверс» на суму 2 989 787,46 грн. та перерахувати для поповнення його обігових коштів 2 248 446,54 грн., а ДП «Укрконверс» погодилося передати третій особі у власність належні підприємству основні фонди - нерухоме майно, у тому числі цілісні майнові комплекси, загальною площею 36 944,8 кв.м. у містах Києві, Львові, Київській та Львівській областях оціночною вартістю 5 238 234 грн.

10.10.2006р. постановою Верховного Суду України за касаційним поданням Генерального прокурора України постанова Вищого господарського суду України від 21.06.2006р. та ухвала Господарського суду міста Києва від 20.12.2005р. скасовані і справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.2005р. та постанови Вищого господарського суду України від 21.06.2006р. у справі № 43/464 та визнання мирової угоди від 16.12.2005р. недійсною стало те, що ст.ст. 18, 35, 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та планом санації боржника - ДП «Укрконверс» не передбачено перехід права власності на майно боржника третій особі - ТОВ «Нафта-Трейд», що мало місце за даною мировою угодою, а також те, що господарський суд не перевірив, чи порушує мирова угода права кредиторів або інших осіб, не повідомив власника майна - Міністерство оборони України про дату розгляду мирової угоди та не заслухав його думку відносно умов укладення цієї угоди, чим позбавив Міністерство оборони України права на судовий захист своїх майнових прав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2012р. по справі № 43/464-23/583-б було задоволено заяви ДП «Укрконверс» та Міністерства оборони України, провадження у справі № 43/464-23/583-б за заявою Державного підприємства «Укрконверс» про банкрутство Державного підприємства «Укрконверс» (код ЄДРПОУ 32494385) припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2012р. по справі № 43/464-23/583-б апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу № 43/464-23/583-б від 21.03.2012р. - без змін.

20.06.2006р. ТОВ «Нафта-Трейд» звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про власне банкрутство у порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

21.06.2006р. ухвалою Господарського суду міста Києва за заявою ТОВ «Нафта-Трейд» порушена справа № 23/288-б.

Ухвалою від 28.09.2006р. Господарського суду міста Києва була затверджена мирова угода від 28.08.2006р., укладена між боржником (ТОВ «Нафта-Трейд») і його кредиторами - TOB «Фінансова група «Фінансові технології» та TOB «Вікор-Найт» (відповідач-1).

Відповідно до умов мирової угоди від 28.08.2006р. ТОВ «Нафта-Трейд» в обмін на кредиторські вимоги TOB «Вікор-Найт» у сумі 2 835 864,23 грн. передав йому у власність нежилі приміщення загальною площею 1 047,80 кв.м., розташовані у місті Києві по вул. Мельникова, 81 (літера Б), які до цього були отримані ТОВ «Нафта-Трейд» від державного підприємства «Укрконверс» за мировою угодою від 16.12.2005р., затвердженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2005р. у справі № 43/464.

12.09.2006р. нежилі приміщення загальною площею 1 047,80 кв.м., розташовані у місті Києві по вул. Мельникова, 81 (літера Б), були передані ТОВ «Вікор-Найт» за актом прийому-передачі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2013р. було зупинено провадження у справі №23/288-б до вирішення Господарським судом міста Києва справи №4/42 та справи №43/440-6/231 за позовами заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства «Укрконверс».

За таких обставин, розгляд справи № 23/288-б на даний час не завершено, оскільки провадження по даній справі зупинено, зокрема, до вирішення справи № 43/440-6/231.

Таким чином, зазначене нерухоме майно, власником якого є держава в особі Міністерства оборони України, вибуло з управління Міністерства оборони України та з володіння ДП «Укрконверс» внаслідок затвердження судом мирової угоди від 16.12.2005р. у справі № 43/464, яка була скасована постановою Верховного Суду України від 10.10.2006р., а також внаслідок подальшого відчуження цього майна ТОВ «Нафта-Трейд»ТОВ «Вікор-Найт» за мировою угодою від 28.08.2006р., затвердженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2006р. у справі № 23/288-б.

07 квітня 2011 року Комунальним підприємством «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення за Акціонерним банком „Київська Русь» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Банк „Київська Русь» (відповідач-3), що підтверджується Витягом №29585914 від 07.04.2011р.

Реєстрацію здійснено на підставі Договору іпотеки, укладеного 18 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Вікор-Найт» (відповідач-1) та Акціонерним банком „Київська Русь» (відповідач-3), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кащуком О. В. за реєстровим номером 2302.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Постановою Вищого господарського суду міста Києва № 43/440-6/231 від 25.12.2012р. касаційну скаргу задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. у справі № 43/440-6/231 скасовано, а справу передано на новий розгляд в іншому складі суду.

Підставою для скасування рішення та постанови колегія суддів касаційної інстанції зазначила, що всупереч положенням ст. 111-12 ГПК України, господарські суди попередніх інстанцій не повністю виконали вказівки, що містилися в постанові касаційної інстанції. Зокрема, суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі не встановили фактичну приналежність та статус спірного майна на момент укладення мирової угоди 16.12.2005 р. у справі № 43/464. Крім того, судами не досліджувалося та не встановлено результатів розгляду справ про банкрутство учасників даного судового процесу.

Під час нового розгляду судом були виконані вказівки касаційної інстанції, а саме: витребувано у сторін відповідні пояснення, встановлено фактичну приналежність та статус спірного майна на момент укладення мирової угоди 16.12.2005р. у справі № 43/464, що документально підтверджено доказами, які долучені до матеріалів справи, досліджено та встановлено результати розгляду справ про банкрутство учасників даного судового процесу (справа № 43/464-23/583-б та справа № 23/288-б).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги Заступника Генерального прокурора України та позивачів підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 170 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до статті 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Статтею 326 ЦК України визначено, що у державній власності є майно, в тому числі грошові кошти, які належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами.

Приписами статті 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» встановлено, що об'єктами управління державної власності є, зокрема, майно, що передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям. Статтею 4 Закону встановлено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади.

Згідно зі статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), кожен суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом визнання права.

Згідно зі статтею 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 3 статті 136 ГК України передбачено, що щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Відповідно до статей 203, 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним, відповідати його внутрішній волі. Недодержання цих вимог у момент вчинення правочину стороною (сторонами) є підставою його недійсності. Такий правочин є нікчемним і визнання його недійсним судом не вимагається.

Факт вибуття спірного майна з володіння держави в особі Міністерства оборони України поза його волею підтверджується встановленим фактом недійсності первинного правочину щодо відчуження цього майна (мирова угода від 16.12.2005р. у справі № 43/464).

Згідно вимог частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач, набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребувано у нього.

Згідно з частиною 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Судовою колегією встановлено, що спірне майно вибуло із власності держави, з управління Міністерства оборони України та з володіння Державного підприємства «Укрконверс» внаслідок винесенням 20.12.2005р. Господарським судом міста Києва ухвали про затвердження мирової угоди від 16.12.2005р., яка 10.10.2006р. була скасована Верховним Судом України.

Отже, факт вибуття спірного майна з володіння держави в особі позивачів поза її волею є встановленим належними доказами та наявні правові підстави для його витребування.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові від 26.12.2012р. Вищого господарського суду України по справі № 13/358-08/17.

Крім того, відповідно до п. 4 Листа Вищого господарського суду України від 24.04.2013р. № 01-06/757/2013 «Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. N 01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів»« визначено наступну правову позицію Верховного Суду України з набуття права власності: можливість переходу права власності на майно боржника до інвестора через укладання мирової угоди у процедурі банкрутства законом не передбачена; крім того, у разі якщо майно боржника є державною власністю, а боржник - дочірнім підприємством, заснованим державною акціонерною компанією, погодження на укладання мирової угоди, за якою відчужувалося державне майно, має здійснюватися Фондом державного майна України та державним органом з питань банкрутства (Постанова № 5019/1447/11 від 12.02.2013р. Верховного Суду України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи заступника прокурора та позивачів та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Розподіл господарських витрат здійснюється відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Державою Україна (код 00019593) в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) право власності на нежилі приміщення загальною площею 1 047,80 кв.м., що складає 41/100 частину від нежилих приміщень будинку площею 2 582,40 кв.м., в тому числі: приміщення з № 1 по № 26 (групи приміщень № 3) третього поверху, приміщення з № 12 по № 31, № 34 (групи приміщень № 4), № № 11, 32, 33 четвертого поверху, які розташовані у м. Києві по вул. Мельникова, 81 літера (Б).

3. Витребувати з чужого незаконного володіння шляхом вилучення від Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (04071 м. Київ, вул. Хорива, 11-а, код ЄДРПОУ 24214088) нежилих приміщень загальною площею 1 047,80 кв.м., що складає 41/100 частину від нежилих приміщень будинку площею 2 582,40 кв.м., в тому числі: приміщення з № 1 по № 26 (групи приміщень № 3) третього поверху, приміщення з № 12 по № 31, № 34 групи приміщень № 4), № № 11, 32, 33 четвертого поверху, які розташовані у м. Києві по вул. Мельникова № 81, відповідно до копії плану за поверхами на будівлю літер «Б», вул. Мельникова, буд. № 81, району Шевченківського, м. Київ, від 05.04.2005р. поверх III літ. «Б» та копії журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку №81, літер «Б», вул. Мельникова, м. Київ від 05.04.2005р., а також копії плану будинку № 81 літер «Б», вул. Мельникова, р-н Шевченківський, м. Київ, від 28.11.2005р., поверх IV, та журналу підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями № 81, літер «Б», вул. Мельникова, м. Київ, р-н Шевченківський, що міститься в матеріалах справи.

4. Вилучене від Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) нерухоме майно (нежилі приміщення загальною площею 1 047,80 кв.м., що складає 41/100 частину від нежилих приміщень будинку площею 2 582,40 кв.м., в тому числі: приміщення з № 1 по № 26 (групи приміщень № 3) третього поверху, приміщення з № 12 по № 31, № 34 групи приміщень № 4), № № 11, 32, 33 четвертого поверху, які розташовані у м. Києві по вул. Мельникова № 81, відповідно до копії плану за поверхами на будівлю літер «Б», вул. Мельникова, буд. № 81, району Шевченківського, м. Київ, від 05.04.2005р. поверх III літ. «Б» та копії журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку №81, літер «Б», вул. Мельникова, м. Київ від 05.04.2005р., а також копії плану будинку № 81 літер «Б», вул. Мельникова, р-н Шевченківський, м. Київ, від 28.11.2005р., поверх IV, та журналу підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями № 81, літер «Б», вул. Мельникова, м. Київ, р-н Шевченківський, що міститься в матеріалах справи) передати Державному підприємству «Укрконверс» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, код ЄДРПОУ 32494385).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Трейд» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, корп. 20, код ЄДРПОУ 32153708) до Державного бюджету України 8 500 грн. 00 коп. державного мита та 78 грн. 67 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікор-Найт» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Клінічна, 6, код ЄДРПОУ 34429852) до Державного бюджету України 8 500 грн. 00 коп. державного мита та 78 грн. 67 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

7. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-а, код 24214088) до Державного бюджету України 8 500 грн. 00 коп. державного мита та 78 грн. 67 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 09 вересня 2013 року.

Головуючий суддя О.М. Спичак

Суддя В.В. Бондарчук

Суддя М.О. Любченко