Ухвала

від 03.09.2013 по справі 826/5397/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5397/13-а ( у 2-х томах та 1-му томі додатки)

Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

03 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Сервіс" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МК Сервіс» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 000658228 та № 000657228 від 10 грудня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2013 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «МК Сервіс» надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ "НВО "Мета" і ТОВ "ТРК "Реклама-Дизайн", які фактично підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення позивачем законної мети його здійснення, окрім того, посадовими особами відповідача проведено перевірку на підставі постанови слідчого та винесено податкові повідомлення-рішення, що є порушенням вимог п. 86.9 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю "МК Сервіс" є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби.

У період з 19 листопада 2012 року по 21 листопада 2012 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі направлення від 19 листопада 2012 року № 1765/2-8, наказу від 15 листопада 2012 року № 1853, виданих Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києві Державної податкової служби, згідно підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та в зв'язку з надходженням постанови старшого слідчого з ОВС СУ Державної податкової служби у м. Києві від 9 липня 2012 року про призначення документальної позапланової виїзної перевірки Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києві Державної податкової служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Сервіс" з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "НВО Мета" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Реклама-Дизайн" за період з 1 січня 2009 року по 30 червня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 26 листопада 2012 року № 8167/22-817/34189078, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Сервіс":

- підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, статей 3, 8, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 58 441 грн., в тому числі по періодах: за І квартал 2011 року на суму 21 833 грн., за ІІ квартал 2011 року на суму 22 808 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 36 608 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року на суму 36 608 грн.;

- пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 49 300 грн., в тому числі по періодах: за лютий 2011 року на суму 17 467 грн., за квітень 2011 року на суму 9 833 грн., за травень 2011 року на суму 10 000 грн., за липень 2011 року на суму 12 000 грн.

На підставі складеного акту перевірки, 10 грудня 2012 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 000657228, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "МК Сервіс" суму грошового зобов'язання в розмірі 55 301 грн., з якої: за основним платежем - 49 300 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 001 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100;

- № 000658228, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "МК Сервіс" суму грошового зобов'язання в розмірі 58 442 грн., з якої: за основним платежем - 58 441 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, код платежу: 11021000.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 22 лютого 2013 року № 1772/10/12-1-03 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 10 грудня 2012 року № 000657228 та № 000658228, а первинну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Сервіс" від 19 грудня 2012 року № 19-1/12-12 (вхідний № 6961/10 Державної податкової служби у м. Києві від 25 грудня 2012 року) - без задоволення.

Рішенням Державної податкової служби України від 30 березня 2013 року № 4814/6/10-2115 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 10 грудня 2012 року № 000657228, № 000658228 та рішення Державної податкової служби у м. Києві, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення. Не погоджуючись з таким висновком податкового органу, позивач звернувся до суду.

Обговорюючи правомірність позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Підпунктом 11.2.1. пункту 11.2 статті 11 Закону № 334/94-ВР встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

У відповідності до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пунктом 1.7, підпунктом 7.4.1, підпунктом 7.4.5 пункту 7.4, підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Так, з матеріалів справи вбачається, що 1 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Мета", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Сервіс", як замовником, укладено договір про надання послуг № 010211, за умовами якого замовник замовляє, а виконавець зобов'язується здійснити комплекс заходів по організації трансляції рекламних матеріалів замовника на регіональних телерадіокомпаніях України, згідно сітки трансляції та завдання на трансляцію рекламних матеріалів, що додається. В пункті 2.1 договору зазначено, що завдання на трансляцію рекламних матеріалів, що додаються до цього договору, повинно містити: характер відео сюжетів, що мають транслюватися, період трансляції, кількість РТРК, загальну кількість виходів на всіх РТРК, вартість хвилини рекламного часу та повну вартість робіт.

Згідно рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Мета" від 28 лютого 2011 року № 11, вартість послуг за розміщення рекламних відеоматеріалів на регіональному ТБ України складає 104 800 грн.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Мета" виписало на користь позивача податкову накладну від 28 лютого 2011 року № 34 на загальну суму 104 800 грн., в тому числі ПДВ - 17 466,67 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Мета" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Сервіс" підписаний акт виконаних робіт (надання послуг) від 28 лютого 2011 року № 11.

На підтвердження перерахування коштів на користь ТОВ "НВО "Мета" за надані послуги з розміщення відеоматеріалів на регіональному ТБ України позивачем надано виписки по рахунку в ПАТКБ "Правекс-Банк".

1 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Реклама-Дизайн", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Сервіс", як замовником, укладено договір про надання послуг № 010411-1, за умовами якого замовник замовляє, а виконавець зобов'язується здійснити комплекс заходів по організації трансляції рекламних матеріалів замовника на регіональних телерадіокомпаніях України, згідно сітки трансляції та завдання на трансляцію рекламних матеріалів, що додається. В пункті 2.1 договору зазначено, що завдання на трансляцію рекламних матеріалів, що додаються до цього договору, повинно містити: характер відео сюжетів, що мають транслюватися, період трансляції, кількість РТРК, загальну кількість виходів на всіх РТРК, вартість хвилини рекламного часу та повну вартість робіт.

Згідно рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "Реклама-Дизайн" від 19 травня 2011 року № 1905-01, від 14 червня 2011 року № 1406-1, від 20 липня 2011 року № 2007-01, загальна вартість послуг за розміщення відеоматеріалів на регіональному ТБ України складає 191 000 грн.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРК "Реклама-Дизайн" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 1 від 30 квітня 2011 року на загальну суму 59 000 грн., в тому числі ПДВ - 9 833,33 грн.;

- № 19 від 31 травня 2011 року на загальну суму 60 000 грн., в тому числі ПДВ - 10 000 грн.,

- № 30 від 22 липня 2011 року на загальну суму 72 000 грн., в тому числі ПДВ - 12 000 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРК "Реклама-Дизайн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Сервіс" підписані акти виконаних робіт (надання послуг) від 30 квітня 2011 року № 1, від 31 травня 2011 року № 1406-1 та від 22 липня 2011 року № 30.

На підтвердження перерахування коштів на користь ТОВ "ТРК "Реклама-Дизайн" за надані послуги з розміщення відеоматеріалів на регіональному ТБ України позивачем надано виписки по рахунку в ПАТКБ "Правекс-Банк".

Отже, під час розгляду справи встановлено, що зобов'язання згідно укладених договорів від 1 лютого 2011 року № 010211 та від 1 квітня 2011 року № 010411-1 виконані ТОВ "МК Сервіс" та ТОВ "НВО "Мета" і ТОВ "ТРК "Реклама-Дизайн" у повному обсязі, що підтверджується відповідними первинними документами.

Позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій надані звіти про виконання організації трансляції рекламних матеріалів на регіональному телебаченні України у лютому 2011 року, квітні 2011 року, травні 2011 року та у липні 2011 року, згідно яких ТОВ "НВО "Мета" та ТОВ "ТРК "Реклама-Дизайн" організовано трансляцію програми "Соган-ТV" на телеканалах ТК "Веселка" (Кіровоградська область, м. Світловодськ), ТОВ "ТV-4" (м. Тернопіль), ТРК "Шанс" (Хмельницька область, м. Шепетівка), ТК "Вежа" (Сумська область, м. Конотоп), Полонському ТВ-каналу (Хмельницька область, м. Полонне), ТБ "Прилуки" (Чернігівська область, м. Прилуки), ТК "Луч" (Луганська область, м. Красний Луч), Городоцькому районному ТРПЦ (Хмельницька область, м. Городок), ТК "Антел" (Луганська область, м. Антрацит), РТС "Гребінка" (Полтавська область, м. Гребінка), ТРК "Ніка" (АР Крим, смт. Чорноморське), ТРК "6 Канал" (Донецька область, м. Горлівка), ТРК "Взгляд" (Дніпропетровська область, м. П'ятихатки), ТОВ ДП "Контакт-Славута" (хмельницька область, м. Славута), ТРО "Тисмениця" (Івано-Франківська область, м. Тисмениця), ОДТРК "Крим" (Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь), ТРК "Неаполь" (Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь), ТРК "Астра" (Полтавська область, м. Червонозаводська), ТРК "Слобожанка" (Харківська область, м. Чугуїв), ТОВ "ТРК "Дубно" (Рівненська область, м. Дубно), ТЦ "Альфа" (Черкаська область, м. Тальне) та ТРК "Атлант" (Дніпропетровська область, м. Апостолове).

Також позивачем надано записаний на СД-диску відео ролик, який транслювався на регіональному ТБ України, в якому міститься сюжет щодо здійснення ТОВ "МК Сервіс" гарантійного та ремонтного обслуговування, проведення ремонтних робіт та капітального ремонту автомобілів.

Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Сервіс" від 14 грудня 2012 року № 14/12, ТОВ "МК Сервіс" в лютому, квітні, травні, липні 2011 року проведена рекламна компанія. В січні 2011 року валовий дохід підприємства склав 397 213 грн. Після проведення рекламної компанії валовий дохід в лютому 2011 року склав 421 420 грн., на кінець вересня 2011 року - 553 436 грн. Після проведення рекламної компанії у ТОВ "МК Сервіс" з'явилися клієнти не тільки в м. Києві, а й з Київської, Рівненської, Дніпропетровської, Харківської, Полтавської та Черкаської областей України.

На підтвердження отримання додаткових замовлень, та відповідно отримання прибутку, внаслідок розміщення ТОВ "НВО "Мета" та ТОВ "ТРК "Реклама-Дизайн" відеоматеріалів на регіональному ТБ України позивачем надано первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні та акти виконаних робіт) складені за участю ТОВ "МК Сервіс" та ТОВ "Дистрибуційні мережі", ПАТ "Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів", ТОВ "Фірма Інор", ЗАТ ТВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод", КП "АТП" Шевченківської районної у м. Києві ради, ТОВ "Мастер-Люкс", ТОВ "Ергопак", ТОВ "Термінал-М", АВКТВТ "Рівненська кондитерська фабрика", ЗАТ "Агріматко-Україна", ТОВ "Біотехнології 2000", ПП "Укрпалетсистем", ВАТ Виробничо-наукове підприємство "Укрзооветпромпостач", ДП фірмою "Екотехніка-М", ПП "Метал Холл Буд", ТОВ "ВКФ Спайк", ТОВ будівельно-інжиніринговою компанією "Прима-Терм", АБ "ДіамантБанк", ПП "Автомагістраль", ТОВ "Ергопак", ТОВ "Торгівельна компанія ТБС", ТОВ "Азія-Трансбус", ТОВ "Екогран", ТОВ "Демчук-ТРАНС", ТОВ "Рман Сервіс Груп", ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка", СТОВ "Дружба-Нова", ПрАТ "Завод будівельних виробів-1", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ "ЛСДМ Транс", ТОВ "Арсенал-Центр", ТОВ "Альтіс-Спецбуд", ТОВ "МД Груп", ТОВ "ММК Буд", ТОВ "Плеттак", ПрАТ "Київ-Атлантик Україна". Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача на матеріали досудового розслідування відносно того, що допитаний по справі засновник та директор ТОВ "НВП "Арт Пром", ТОВ "НВЦ "Електропромторг", ТОВ "Телерадіокомпанія "Реклама-Дизайн", ТОВ "НВО "Мета", ТОВ "ТК "Поділля-Інвест", ТОВ "РД Сервіс", ТОВ "Гранд Альянс Плюс" ОСОБА_7 показав, що вказані підприємства він зареєстрував (перереєстрував) у державних органах без мети здійснення фінансово-господарської діяльності за вказівкою ОСОБА_2 та за грошову винагороду, з огляду на те, що матеріали досудового розслідування (протоколи допиту свідків, підозрюваного та обвинуваченого) не можуть бути виключними доказами вини у вчиненні злочину, оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили, як це передбачено частиною другою статті 94 Кримінально-процесуального кодексу України. Згідно частини четвертої статті 95 Кримінально-процесуального кодексу України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. При цьому, статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Судом першої інстанції також встановлено, що відповідно до постанови Печерського районного суду міста Києва від 21 вересня 2012 року у справі № 1-555/12 за обвинуваченням ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні злочинів, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 205, частинами першою, другою, третьою статті 358 Кримінального кодексу України вбачається, що ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України "Про амністію".

При цьому, постановою Печерського районного суду міста Києва не встановлено обставин щодо здійснення ОСОБА_7 пособництва службовим особам ТОВ "МК Сервіс" в умисному ухиленні від сплати податків. Також, колегія суддів вважає слушними посилання суду першої інстанції і на порушення податковим органом вимог п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, яким передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

За своїм змістом дана норма не містить жодних обмежень чи застережень щодо застосування лише до осіб, відносно яких порушена кримінальна справа чи ведеться оперативно-розшукова справа, тому стосується усіх перевірок, призначених відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

Вказана норма не передбачає будь-яких винятків для прийняття податкового повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду в залежності від характеру чи кваліфікації розслідуваного суспільно небезпечного діяння.

Враховуючи те, що перевірка позивача в межах спірних правовідносин призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не мав підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Доказів на підтвердження того, що в кримінальних справах існує рішення суду, яке набрало законної сили, відповідачем до суду не надано.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2013 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 03.09.2013 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.