Постанова

від 09.09.2013 по справі 5009/4898/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2013 року Справа № 5009/4898/12

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПрокопанич Г.К., суддівБарицької Т.Л., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 14.05.2013 р. (головуючий суддя: Москальова І.В., судді: Манжур В.В., М'ясищев А.М.) у справі№ 5009/4898/12 Господарського суду Запорізької області за позовомОСОБА_4 до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА", 2. Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. ОСОБА_5, 2. ОСОБА_6 провизнання недійсним рішення загальних зборів учасників, статуту, скасування державної реєстрації статуту, за участю представників позивачаОСОБА_4, ОСОБА_7, відповідача-1Снігір Т.М., відповідача-2не з'явились, третіх осібне з'явились, В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.02.2013 р. у справі №5009/4898/12 позов ОСОБА_4 задоволено повністю. Визнано недійсними: рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА" від 01.11.2005 р., оформлені протоколом № 5 від 01.11.2005 р., статут ТОВ "ОМЕГА" в новій редакції, державна реєстрація якого проведена 08.12.2005 р., скасовано державну реєстрацію статуту ТОВ "ОМЕГА" в новій редакції, проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області 08.12.2005 р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2013 р. рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2013 р. у справі №5009/4898/12 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову апеляційного суду скасувати, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, зокрема ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", ст. 147 Цивільного кодексу України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про те, що частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача-2 та третіх осіб не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача-1, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА" (ідентифікаційний код 24514583) зареєстровано виконавчим комітетом Бердянської міської ради народних депутатів 18.11.1996 р. за реєстраційним номером № 11.

Відповідно до п. 5 Статуту ТОВ "ОМЕГА" (в редакції від 18.11.1996 р.) розмір статутного фонду товариства складав 9.375,00 грн. Учасниками товариства з наступними частками були: ОСОБА_9 (3.263,00 грн. майном); ОСОБА_10 (4.120,00 грн. майном); ОСОБА_11 (1.000,00 грн.); ОСОБА_4 (992,00 грн.).

На загальних зборах учасників товариства (протокол № 13 від 13.05.1998 р.) прийнято рішення: ввести до складу учасників товариства ОСОБА_5; повернути частки у статутному фонді: ОСОБА_9 - майном на суму 3.263,00 грн., ОСОБА_10 - майном на суму 4.120,00 грн., ОСОБА_12 - 1.000,00 грн.; розподілити суму статутного фонду в наступному порядку: ОСОБА_5 - 4.687,50грн. (складає 50% статутного фонду); ОСОБА_4 - 4.687,50 грн. (складає 50% статутного фонду); сума статутного фонду складає 9.375,00 грн.

Виконавчим комітетом Бердянської міської ради 22.03.2000 р. за номером № 0257 зареєстровано відповідні зміни до статуту ТОВ "ОМЕГА".

Рішеннями загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА", оформленими протоколом № 5 від 01.11.2005 р., вирішено включити до складу засновників ТОВ "Омега" ОСОБА_6, передати належну їй частину статутного фонду у розмірі 30 %, розподілити статутний фонд наступним чином: ОСОБА_5- 45 %, ОСОБА_6 - 30 %, ОСОБА_4 - 25 %.

Виконавчим комітетом Бердянської міської Ради народних депутатів 08.12.2005р. проведено відповідну реєстрацію нової редакції Статуту ТОВ "Омега" (номер запису 10991050001000812).

На загальних зборах засновників ТОВ "Омега" (протокол б/н від 18.01.2006 р.) вирішено звільнити з посади директора ТОВ "Омега" ОСОБА_4 та призначити на посаду директора ТОВ "Омега" ОСОБА_5

Задовольняючи позов, місцевий суд дійшов висновку про відсутність кворуму та права передачі своїх часток учасникам товариства ОСОБА_13 та ОСОБА_4 на загальних зборах учасників ТОВ "Омега" 01.11.2005 р. через несплату ними вартості своїх часток після їх перерозподілу за рішенням загальних зборів учасників 13.05.1998 р.

Колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що місцевий суд надав невірну оцінку правовідносинам, що склались.

Як встановлено апеляційним судом, на підставі рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом № 13 від 13.05.1998 р., відбулось придбання товариством часток учасників з наступним переданням їх іншим учасникам товариства. Про це, зокрема, свідчать вищенаведені рішення загальних зборів про виплату учасникам, що вибувають, фіксованої суми за частку кожного майном чи грошима, та відсутність рішення загальних зборів про необхідність оплати учасниками товариства ОСОБА_13 та ОСОБА_4 вартості викуплених товариством часток, яким їм передаються.

Такий порядок придбання часток учасників товариства не суперечить приписам ч. 4 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, що була чинна станом на 1998 рік, якою передбачено, що частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю після повного внесенням ним вкладу може бути придбана самим товариством. У цьому разі воно зобов'язане передати її іншим учасникам, або третім особам у строк, що не перевищує одного року.

Такий саме порядок був передбачений п. 11 Установчого договору ТОВ "Омега", підписаного 31.10.1996 р., який діяв на той момент. Відповідно до пп. "л", "н" п. 31 статуту ТОВ "Омега", зареєстрованого 18.11.1996 р., було передбачено компетенцію зборів учасників приймати рішення про викуп частки учасника та передачі частки, придбаної товариством. Ніяких спеціальних вимог щодо форми документального оформлення здійснення викупу та перерозподілу часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю статут та установчий договір ТОВ "Омега", а також законодавство, чинне на момент вчинення цих дій, не передбачали.

Законом України "Про господарські товариства", Установчим договором та статутом ТОВ "Омега" також не передбачалось оплати учасниками, яким передається придбана товариством частка учасника, вартості такої частки.

При цьому, як випливає зі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин, на зборах учасників товариства (протокол № 13 від 13.05.1998 р.) рішення про зменшення статутного капіталу товариства не приймалось.

Посилання суду першої інстанції на рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013 р. у справі № 1-рп/2013 колегія суддів вважає помилковим, оскільки вказаним рішенням надано офіційне тлумачення частини 4 статті 53 Закону України "Про господарські товариства" в новій редакції, яка діє з квітня 2007 року та має наступний зміст: "Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено". В новій редакції Закону України "Про господарські товариства", яка діє з 2007 року, стаття 53 містить приписи, які застосовані у даній справі в ч. 5 ст. 53 Закону, яка не була предметом офіційного тлумачення Конституційним Судом України у справі № 1-рп/2013.

Посилання суду першої інстанції на ч. 3 ст. 147 Цивільного кодексу України також є помилковим, оскільки відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень цього кодексу він набрав чинності з 01.01.2004 р., а тому його норми не можуть застосовуватись до змін у розподілі часток статутного фонду ТОВ "Омега", що виникли, були здійснені та належним чином оформлені до набрання чинності Цивільного кодексу України.

З огляду на зазначене, висновок суду першої інстанції про відсутність кворуму та права передачі своїх часток учасниками товариства ОСОБА_13 та ОСОБА_4 на загальних зборах учасників ТОВ "Омега" 01.11.2005 р. через несплату ними вартості своїх часток є таким, що не ґрунтується на вимогах закону та матеріалах справи.

Згідно зі ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Пунктом 32 Статуту ТОВ "Омега" в редакції 1996 року збори учасників вважаються правомочними, якщо на ньому присутні учасники (представники учасників), що володіють в сукупності більш ніж 60 відсотків голосів, а з питань, які вимагають одностайності, - всі учасники.

Враховуючи наведене, висновок місцевого суду про неправомірність рішень, що були прийняті на загальних зборах 01.11.2005 р., через відсутність кворуму є помилковим, оскільки на загальних зборах від 01.11.2005 р. були присутні всі учасника товариства. Крім того апеляційним судом встановлено, що позивач особисто була присутня на загальних зборах від 01.11.2005 р., брала участь у складанні та підписанні протоколу загальних зборів, Статуту товариства у новій редакції.

При цьому колегія суддів відзначає, що судом першої інстанції не враховано при поновленні строку позовної давності того, що позивач особисто була присутня на загальних зборах від 01.11.2005 р., знала про вчинення правочинів, які оспорюються в даній справі. Місцевий суд, посилаючись на загальні обставини особистого та родинного життя позивачки, так і не встановив конкретних обставин, які безпосередньо зумовили неможливість звернутись до суду протягом тривалого часу, що вказує на відсутність поважних причин для поновлення строку позовної давності за даним позовом, який пред'явлено через 7 років з моменту прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також ґрунтуються на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для задоволення позовної є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановленої у справі постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2013 р. у справі №5009/4898/12 - без змін.

Головуючий суддяГ.К. Прокопанич суддіТ.Л. Барицька О.О. Євсіков