cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
11 вересня 2013 року Справа № 5010/1496/2012-16/61
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М., суддівГрейц К.В., Ходаківської І.П. розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Зірниця", м. Івано-Франківськ, на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року у справі господарського суду Івано-Франківської області за позовомСпоживчого товариства "Франківське", м. Івано-Франківськ, до 1. Приватного акціонерного товариства "Зірниця", м. Івано-Франківськ, 2. Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ, за участюМаринчак Галини Михайлівни, м. Івано-Франківськ, провизнання права власності на автомобілі та звільнення майна з-під арешту
В С Т А Н О В И В:
Касаційна скарга приватного акціонерного товариства "Зірниця" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що у поданих приватним акціонерним товариством "Зірниця" до Вищого господарського суду України матеріалах касаційної скарги відсутні докази надіслання її копії позивачу, відповідачу-2 та апелянту сторонам по справі, що підтверджується також переліком додатків до касаційної скарги.
Вищевикладене є безумовною підставою для повернення касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 1 статті 111 3 ГПК України.
Крім того, згідно з пунктом 4 частини 1 статті ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, відповідно до якого ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, встановлена підпунктом "5" пункту 2 частини 2 статті 4 Закон України "Про судовий збір" і становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
При цьому, за приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" мінімальна заробітна плата встановлюється у місячному розмірі і на 01.01.2013 року становить 1147,00 грн.
Проте, всупереч вимогам процесуального закону доказів сплати судового збору скаржником додано не було, що підтверджується переліком додатків до касаційної скарги.
Крім того, за змістом статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Дотримання цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу.
Колегією суддів Вищого господарського суду України встановлено, що у відповідності до вимог статті 110 Господарського процесуального кодексу України строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року (повний текст складено та підписано 27.06.2013 року) закінчився 17.07.2013 року.
Проте, касаційну скаргу скаржником було подано лише 23.07.2013 року, що підтверджується відтиском штемпелю поштового відділення зв'язку на конверті, а тому встановлений для оскарження судового акту строк було пропущено.
Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.
Всупереч наведеному, подане приватним акціонерним товариством "Зірниця" клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивоване отриманням оскаржуваного акту 04.07.2013 року.
Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року учасникам судового процесу було направлено 27.06.2013 року і, як стверджує скаржник, отримано ним 04.07.2013 року, тобто в межах встановленого строку на касаційне оскарження, і скаржником не надано суду доказів неможливості подання касаційної скарги у встановлені процесуальним законом строки.
Крім того, ніяких інших причин пропуску строку на касаційне оскарження головою ліквідаційної комісії приватного акціонерного товариства "Зірниця" наведено не було.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.
Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.
Отже, можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.
Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Таким чином, виходячи з приписів процесуального закону касаційна скарга приватного акціонерного товариства "Зірниця" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню скаржнику на підставі п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 53, 86, 110, п. п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
У Х В А Л И В:
1. Клопотання приватного акціонерного товариства "Зірниця" про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року у справі № 5010/1496/2012-16/61 - відхилити.
2. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Зірниця" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року у справі № 5010/1496/2012-16/61 повернути скаржнику.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді К.В. Грейц
І.П. Ходаківська
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2013 |
Оприлюднено | 13.09.2013 |
Номер документу | 33431678 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Сибіга О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні