Рішення

від 09.09.2013 по справі 22/505

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/505 09.09.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Меганом»

до 1. Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління

юстиції у м. Києві

2. Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного

управління юстиції у м. Києві

3. Київського міського управління юстиції

про стягнення 35 881, 83 грн.

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Мадей Т.В. (довіреність від 02.08.2013р.);

від відповідачів: не з'явились;

В судовому засіданні присутня Литвиненко Владислава Олександрівна (представник ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві без підтверджених довіреністю повноважень на представництво сторони у даній справі)

09.09.2013р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Меганом», яке змінило назву організаційно-правової форми на Публічне акціонерне товариство «Меганом» у липні 2002 року звернулось до суду з позовом про стягнення з Районного управління юстиції державної виконавчої служби Печерського району збитків у розмірі 35881, 83 грн..

Ухвалою суду від 13.08.2002р. порушено провадження за поданим позовом, а в ході розгляду справи, ухвалою суду від 25.02.2003р. до участі у справі в якості відповідача-2 залучено Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві та в якості відповідача-3 - Київське міське управління юстиції.

При проведенні знищення справ, розглянутих у 2003 році, строк зберігання яких сплинув, виявлено, що в матеріалах справи 22/505 відсутній належним чином оформлений процесуальний документ, який би свідчив про результат вирішення спору, оскільки ухвала від 20.05.2003р. про залишення позову без розгляду, не містить підпису судді.

Враховуючи, що суддя Шкурат А.М., у провадженні якого знаходилась справа 22/505, звільнений з посади судді, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 04.03.2009р. справу передано для розгляду судді Самсіну Р.І..

Після призначення справи до розгляду в судовому засіданні на 09.09.2013р., представником позивача позовні вимоги підтримано, спір позивач просив вирішити за наявними в матеріалах справи документами.

Представники відповідачів на розгляд справи не з'явились, письмових пояснень по справі не надали, про проведення судового засідання 09.09.2013р. повідомлені належним чином, що підтверджено поштовими повідомленнями про вручення рекомендованих відправлень.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

За заявленими вимогами ВАТ «Меганом» до ПП «Ді-Ксі», що розглядались у межах справи 22/403 Господарським судом міста Києва прийнято рішення від 22.11.2001р., на виконання якого видано наказ про зобов'язання ПП «Ді-Ксі» повернути ВАТ «Меганом» поставлений товар - посуд із скла та фарфору, столові прибори та інші товари народного вжитку

В процесі виконання рішення суду у примусовому порядку, постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 09.01.2003р. виконавчий документ - наказ Господарського суду м. Києва за № 22/403 від 02.12.2001р. повернуто з підстав передбачених ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» при встановленні обставин, що майно, яке підлягало поверненню, передано Печерською ДВС РУЮ у м. Києві на реалізацію «Укрспецюсту».

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві стверджував, що неправомірними діями відповідача (РУЮ ДВС Печерського району), які полягали у відчуженні майна яке знаходилося під арештом, та проведення прилюдних торгів без попередження особи, якій відповідно до наказу 22/403 від 02.12.2001р. Господарського суду м. Києва дане майно повинно бути повернене, йому завдано шкоди у розмірі 35881, 83 грн. (вартість майна).

У клопотанні поданому до суду 10.02.2003р., позивач посилаючись на те, що за невиконання наказу Господарського суду міста Києва про повернення майна ВАТ «Меганом» персональну відповідальність несе начальник районної виконавчої служби, а органом відповідальним за призначення, дії та звільнення начальника районного відділу ДВС є Київське міське управління юстиції просив здійснити заміну первісного відповідача за позовом ВАТ «Меганом» до Печерського відділу ДВС м. Києва про стягнення збитків, на Київське міське управління юстиції та стягнути з Київського міського управління юстиції збитки завдані втратою майна.

Вимоги позивача заявлені про стягнення збитків з Київського міського управління юстиції є такими, що задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

За встановленими обставинами справи підтверджено, що дійсно на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві перебував наказ виданий у справі 22/403 Господарським судом міста Києва, за яким 04.01.2002р. відкрито виконавче провадження.

При надходженні заяви стягувача (ВАТ «Меганом») про направлення виконавчих документів за місцем знаходження майна боржника - вул. Хрещатик 8, що належить до Шевченківського району міста Києва 25.01.2002р. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, виконавчі документи направлено за належністю - до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві.

У постанові № 209-19/15 від 09.01.2003р. про повернення виконавчого документа стягувачеві ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві зазначено, що 20.02.2002р. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; 21.02.2002р. постанова пред'явлена до Печерської філії АКБ «Укрсоцбанк»; 10.03.2002р. встановлено, що майно, яке підлягало поверненню, передано Печерською ДВС РУЮ у м. Києві на реалізацію «Укрспецюсту».

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні)…, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Доводи позивача викладені у позовній заяві та поданому клопотанні (зареєстроване за вхідним суду №02-71/1664 від 10.02.2003р.) не свідчать про порушення Київським міським управлінням юстиції прав ПАТ «Меганом», зокрема, як стягувача, в ході виконання судового рішення у справі 22/403, а виходячи з предмету заявленого позивачем позову судом відзначається наступне.

Заявляючи позов до відповідача, позивач стверджує про порушення його права на виконання судового рішення у справі 22/403, яке виконувалось у примусовому порядку, зокрема - відділами примусового виконання Державної виконавчої служби, що підпорядковані відповідачу.

Згідно зі статтею 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з положеннями вказаного Закону в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин:

- примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ч. 1 ст. 2);

- відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби (ч. 2 ст. 2).

За змістом статті 86 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи, і до предмета доказування в такому випадку належать факти наявності шкоди, причинного зв'язку між неправомірними діями чи бездіяльністю юридичної особи та заподіяння шкоди, а також вини.

Жодних належних доказів вчинення неправомірних дій Київським міським управлінням юстиції у відношенні ВАТ «Меганом» при перебуванні на виконанні у ВДВС Шевченківського та Печерського РУЮ у м. Києві наказу суду виданого судом у справі 22/403, матеріали справи не містять, належних доказів невиконання рішення суду у справі 22/403 з вини Київського міського управління юстиції суду не представлено.

Посилання позивача у позовній заяві на положення ст. 203 ЦК України (в редакції кодексу 1963 року), взагалі є безпідставними, оскільки зазначеною статтею врегульовані питання відповідальності за порушення зобов'язань (глава 18), які між позивачем та Київським міським управлінням юстиції (а також і ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві) були відсутніми. Вчинення виконавчих дій по примусовому виконанню судового рішення врегульовано на законодавчому рівні спеціальним законом, що не передбачає виникнення зобов'язальних відносин (укладення договорів з яких виникають зобов'язання, як то кредитора чи боржника), між стороною виконавчого провадження та відповідним органом яким вчиняються виконавчі дії.

Обов'язковими підставами для настання відповідальності є наявність протиправної поведінки (дії, бездіяльності) та безпосередній причинний зв'язок між такою поведінкою і завданою шкодою та наявність вини заподіювача шкоди.

Шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями особи, самою шкодою та наявністю вини (умислу або необережності).

За заявленим позивачем вимогами при наведених підставах позову, невиконання судового рішення за наказом виданим у справі 22/403, станом на час звернення до суду з позовом (2002 рік) позивач пов'язує з належними повноваженнями Київського міського управління юстиції призначати та звільняти з посади начальників районних відділів ДВС м. Києва, які несуть персональну відповідальність за організацію роботи і виконання завдань і функцій покладених на відділ, однак зазначені вище обставини свідчать про відсутність безпосереднього причинного зв'язку між діями/бездіяльністю Київського міського управління юстиції щодо виконання судового рішення за наказом суду та завдання шкоди позивачу.

Під час розгляду справи в судовому засіданні, позивачем не представлено належних доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог (ухвала від 18.07.2013р.), не зазначено порушення яких положень закону допущено при здійсненні виконавчого провадження за наказом виданим у справі 22/403, в чому полягає неправомірність дій/бездіяльності відповідача до якого пред'явлені позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, виходячи з предмету та підстав заявленого позову, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 13.09.2013

Суддя Р.І. Самсін