Постанова

від 04.09.2013 по справі 910/11270/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2013 р. Справа№ 910/11270/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників:

позивача: Настиченко В.А. - пред. за дов. №2105/ТБ від 21.05.2013;

відповідача: Дика Т.В. - пред. за дов. б/н від 27.06.2012.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "КИЇВСЬКЕ МІЖВУЗІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2013р.

у справі № 910/11270/13 (суддя - Трофименко Т.Ю.)

за позовом Приватного підприємства "ТЕРИТОРІЯ БЕЗПЕКИ"

до Державного підприємства "КИЇВСЬКЕ МІЖВУЗІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ"

про стягнення 46 105,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 року позов задоволено частково: підлягає до стягнення з Державного підприємства "КИЇВСЬКЕ МІЖВУЗІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" на користь Приватного підприємства "ТЕРИТОРІЯ БЕЗПЕКИ" 41 932,80 грн. - основного боргу, 3 127,77 грн. - пені, 675,52 грн. - 3% річних, 209,67грн. - інфляційних нарахувань та 1714,47 грн. - судового збору. В решті частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що Господарський суд міста Києва визнав достатніми для визначення розміру заборгованості відповідача за спірним договором, дослідивши лише акти здачі - приймання робіт за вересень - листопад 2012р., надавши цим актам статусу угоди, яка встановлює грошове зобов'язання відповідача за Договором № 367.А від 31.08.2012р. про надання послуг щодо охорони об'єкту. Перебіг строку надання охоронних послуг для підрахунку годин охорони, згідно п.п. 1.1, 2.1.2 та 2.1.3 Договору починається з дня та часу передачі майна згідно акту надання-приймання під охорону.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає що акти приймання - передачі підписані сторони та свідчать про надання послуг, а сама вартість наданих послуг розрахована відповідно до умов Договору.

Ухвалою від 19.08.2013 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 04.09.2013.

В судове засідання 04.09.2013 представники сторін з'явилися.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст.99, 101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Приватне підприємство "ТЕРИТОРІЯ БЕЗПЕКИ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "КИЇВСЬКЕ МІЖВУЗІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" заборгованості в розмірі 46 105,52грн., із яких: 46 932,80 грн. - основного боргу, 209,67 грн. - інфляційних втрат, 3 287,53 грн. пені за прострочку платежу та 675,52 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено Договір № 367.А від 31.08.2012р. про надання охоронних послуг, на виконання якого позивач надав послуги з охорони об'єкту відповідача, однак відповідач в порушення умов даного договору не оплатив ці послуги в повному обсязі, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що згідно з договором №367.А. результатом дій позивача як виконавця є здійснення контрольно-перепускного режиму на території земельної ділянки по вулиці Народного ополчення, 13 у місті Києві та охорона майна відповідача, як Замовника, яке знаходиться на охоронюваній території та належним чином (згідно акту передання-приймання під охорону) здане під охорону. На умовах Договору №367.А., об'єкт та майно здається під охорону та приймається з охорони па підставі акту передання-приймання під охорону. Однак, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт здійснення позивачем діяльності та виконання зобов'язань, що є предметом укладеного між сторонами Договору, за які відповідач має сплатити 41 932,80 гривень (сорок одну тисячу дев'ятсот тридцять дві гривні 80 копійок).

Як вбачається з матеріалів справи, 31.09.2012 року між Приватним підприємством "ТЕРИТОРІЯ БЕЗПЕКИ" (виконавцем) та Державним підприємством "КИЇВСЬКЕ МІЖВУЗІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" (замовником) було укладено Договір № 367.А про надання послуг щодо охорони об'єкту (надалі - Договір).

На умовах зазначеного Договору, за період з вересня по грудень 2012 позивачем були надані, а відповідачем прийняті за актами прийняття-передачі робіт ( надання послуг), охоронні послуги на суму 41 932,80 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2012р. відповідач направляв на адресу позивача лист з вимогою про належне виконання зобов'язань та сплату коштів за надання послуг у сумі 28 107,00 грн.

Відповідач зазначену вимогу залишив без відповіді.

30.11.2012 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду до Договору №367.А від 31.09.2012, якою сторони домовилися про дострокове розірвання Договору, а саме з 01.12.2012.

Проте відповідач своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову, оскільки судом досліджено всі обставини, що мають значення для справи, тому рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення з наступних підстав:

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За своєю правовою природою Договір №367.А. про надання послуг щодо охорони об'єкту від 31.08.2012, є договором про надання послуг.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. п. 1.1. договору, предметом договору є надання послуг щодо здійснення контрольно-перепускного режиму на об'єкті та охорони майна замовника, яке знаходиться на охороняємій території та належним чином (згідно акту передання-приймання під охорону) здане під охорону, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 13 (кадастровий номер ділянки 72:292:005).

Пунктом 7.1 Договору визначено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами. Термін дії договору з 01.09.2012р. і до 31.12.2012р., але в будь - якому випадку до моменту повного виконання обома сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Варто зауважити, що умовами договору не передбачено передання об'єкта під охорону від відповідача до позивача за актом надання-приймання під охорону, у зв'язку з чим, відповідно до п. 7.1 охорона на об'єкті здійснювалась з 01.09.2012.

4.1. Оплата за послуги Виконавця, відповідно до умов цього договору складає: 19,20 грн. (дев'ятнадцять гривень 20 копійок) разом з ПДВ за одну годину охорони одним охоронником.

4.2. Замовник оплачує послуги Виконавця авансом в обсязі який становить вартість послуг не менше як за сім календарних днів, з розрахунку години охорони і кількості постів охорони на об'єкті, до моменту закінчення попередньо проплачених коштів, на підставі даного Договору.

4.3. Послуги за цим договором вважаються наданими після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг. Виконавець надає Замовнику Акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник протягом 5 (п'яти) днів підписує Акт приймання-передачі наданих послуг, або направляє Виконавцю мотивовану відмову від підписання. Якщо протягом вказаного терміну Акти наданих послуг не будуть підписані чи Виконавцем не буде одержано мотивованої відмови, то Акти наданих послуг вважаються підписаними, а дані Послуги надані належним чином і в повному обсязі без будь-яких зауважень та претензій у повному обсязі зі Сторони Замовника. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Актів наданих послуг.

4.6. Остаточний розрахунок та задоволення взаємних вимог проводиться протягом п'яти банківських днів з моменту розірвання або закінчення дії цього Договору.

Тобто, за Договором оплачується здійснення контрольно-перепускного режиму на об'єкті та охорона майна відповідача, що є результатом дій, які оформляються актами приймання-передачі наданих послуг.

На виконання умов Договору Директорами (від позивача - Обломєй Л.О.; від відповідача - Заневський Ю.В.) підписані та скріплені печатками підприємств Акти передачі - прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 13-15):

№ ОУ-000061 від 30.09.2012р.- на суму 13 824,00 грн., разом з ПДВ;

№ ОУ-000068 від 31.10.2012р.- на суму 14 284,80 грн., разом з ПДВ;

№ ОУ-000077 від 30.11.2012р.- на суму 13 824,00 грн., разом з ПДВ.

Доводи апеляційної скарги щодо обов'язкового підписання акту приймання - передачі відповідно до п.п. 1.1, 2.1.2 та 2.1.3 Договору є безпідставними, оскільки:

Відповідно до п. 2.1.2., виконавець зобов'язаний, забезпечити охорону об'єкта від злочинних чи інших незаконних дій та посягань, здійснювати контрольно-перепускний режим та охорону матеріальних цінностей замовника, що знаходяться на охороняємій території та зданих згідно акту надання-приймання під охорону.

Згідно з п. 2.1.3 Договору здача майна та території під охорону та прийняття-повернення з-під охорони здійснюється уповноваженими особами. Відповідальна особа визначається замовником з числа його працівників. Список працівників із зазначенням їх прізвищ та телефонів, підписаний та завірений печаткою замовника, надається виконавцю. При зміні відповідальної особи, зміни її телефонів замовник письмово повідомляє про це виконавця.

Відповідачем не надано суду доказів знаходження на об'єкті майна, яке б могло бути передано згідно акту надання-приймання під охорону. У відносинах, що склалися між сторонами за Договором забезпечується саме обов'язок здійснення контрольно-перепускного режиму, відповідно до п. п. 1.1. та 2.1.2 Договору, а прямого обов'язку на підписання акту надання-приймання під охорону для здійснення контрольно-перепускного режиму сторонами, в договорі не передбачено.

Матеріали справи не містять доказів належного виконання Відповідачем своїх зобов'язань, отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 41 932,80 грн. - заборгованості за надані послуги охорони за Договором підлягають задоволенню.

Позивач, також, просив суд першої інстанції стягнути з Відповідача інфляційні втрати в розмірі 209,67 грн., 3% річних від простроченої суми в сумі 675,52 грн. та 3 287,53 грн. - пені за період з 24.11.2012 по 07.06.2013 (196 днів).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

Відповідно до п. 5.4. Договору при пристроченні проведення розрахунків з вини Замовника, Замовник має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення оплати.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд першої інстанції правомірно встановив, що позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних в сумі 675,52грн. та інфляційних втрат в розмірі 209,67 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем визначений період стягнення пені 196 днів (з 24.11.2012 по 07.06.2013). Судом першої інстанції вказаний період скорочений до шести місяців, як передбачено нормами Господарського кодексу України (з 24.11.2012 по 24.05.2013), у зв'язку з чим судом зроблено перерахунок, з яким погоджується колегія суддів, тому вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 3 127,77 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення.

Апеляційна скарга Державного підприємства "КИЇВСЬКЕ МІЖВУЗІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2013р. є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "КИЇВСЬКЕ МІЖВУЗІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2013р. у справі №910/11270/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/11270/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.