Ухвала

від 28.05.2014 по справі 910/11270/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/11270/13 28.05.14

За скаргою Державного підприємства "КИЇВСЬКЕ МІЖВУЗІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ"

На дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві

У справі за позовом Приватного підприємства "ТЕРИТОРІЯ БЕЗПЕКИ"

до Державного підприємства "КИЇВСЬКЕ МІЖВУЗІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ"

про стягнення 46 105,52 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Настиченко В.А. по довіреності № 2105/ТБ від 04.09.2013р.

Від відповідача: Дика Т.В. по довіреності № б/н від 07.06.2012р.

Від ВДВС: Пацюк К.І. по довіреності № дв/11 від 15.05.2014р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 р. у справі № 910/11270/13 позов Приватного підприємства "ТЕРИТОРІЯ БЕЗПЕКИ" задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "КИЇВСЬКЕ МІЖВУЗІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" (03037, м. Київ, вул. Освіти, буд. 4, код ЄДРПОУ 04592026) на користь Приватного підприємства "ТЕРИТОРІЯ БЕЗПЕКИ" (02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 56, кв. 724, код ЄДРПОУ 36272644) 41 932 (сорок одну тисячу дев'ятсот тридцять дві) грн. 80 коп. основного боргу, пеню в розмірі 3 127 (три тисячі сто двадцять сім) грн. 77 коп., 3% річних в розмірі 675 (шістсот сімдесят п'ять) грн. 52 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 209 (двісті дев'ять) грн. 67 грн., 1714 (одну тисячу сімсот чотирнадцять ) грн. 47 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013р., апеляційну скаргу Державного підприємства "КИЇВСЬКЕ МІЖВУЗІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2013р. у справі № 910/11270/13 залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 р., залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013р., яке набрало законної сили 04.09.2013р . у справі № 910/11270/13, судом видано наказ від 17.09.2013 р.

18.04.2014 Державне підприємство "КИЇВСЬКЕ МІЖВУЗІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, відповідно до якої просить:

1. Визнати дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Козак Романа Павловича щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 41980249 та накладення арешту па майно Державного підприємства "Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління" незаконними.

2. Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.02.2014 року ВП № 41980249, винесену головним державним виконавцем Козак Романом Павловичем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення з Державного підприємства "Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління" на користь Приватного підприємства "Територія Безпеки" заборгованості у сумі 47 660,23 гривень.

3. Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.02.2014 року, винесену головним державним виконавцем Козак Романом Павловичем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві ВП №41980249.

4. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві зняти арешт з майна Державного підприємства "Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління" накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.02.2014р. ВП № 41980249.

28.05.2014р., через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника заявника надійшли додаткові пояснення до скарги, відповідно до якої Державне підприємство "КИЇВСЬКЕ МІЖВУЗІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" зазначає наступне.

За час прийняття Господарським судом міста Києва скарги до провадження та призначення її до розгляду, Скаржнику стало відомо, що постановою головного державного виконавця Козак Романом Павловичем, відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 05.03.2014 року, при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва №910/11270 виданого 17.09.2013 року накладено арешт на кошти Скаржника.

Вказаною постановою накладено арешт на кошти у сумі, що перевищує суму стягнення (47660,23 гривень) і складає 53396,25 (п'ятдесят три тисячі триста дев'яносто шість гривень 25 копійок) гривень. Очевидно, що арешт накладено у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, що підлягають стягненню па стадії примусового виконання наказу. Стадії, якої могло б і не бути, за умови дотримання головним державним виконавцем вимог частини 5 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» - про надіслання боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з моменту її винесення для надання боржнику можливості самостійного виконання рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

Про накладення арешту на кошти Державного підприємства «Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління» Скаржник дізнався з того ж джерела, що і про накладення арешту на майно - даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень за адресою в мережі Інтернет з використанням індикатору для доступу. Хоча пункт 4 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язує державного виконавця постанову про арешт коштів надіслати боржнику не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови. Саме такий порядок оприлюднення постанови про арешт коштів має юридичну силу, а не ознайомлення з її текстом в мережі Інтернет.

У зв'язку з вищевикладеним скаржник просить суд:

1) Визнати дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Козак Романа Павловича щодо відкриття виконавчого провадження ВП №41980249 та накладення арешту на майно та кошти Державного підприємства «Київське міжвузівське ремонтпо-будівельне управління» незаконними.

2) Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.02.2014 року ВП №41980249, винесену головним державним виконавцем Козак Романом Павловичем відділу державної виконавчої служби Солом' ямського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення з Державного підприємства «Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління» на користь Приватного підприємства «Територія Безпеки» заборгованості у сумі 47660,23 гривень.

3) Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.02.2014 року, винесену головним державним виконавцем Козак Романом Павловичем відділу державної виконавчої служби Солом' янського районного управління юстиції у м. Києві ВП №41980249.

4) Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Солом'ямського районного управління юстиції у м. Києві зняти арешт з майна Державного підприємства «Київське міжвузівське ремонтно-будівельпе управління» накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.02.2014 року ВП №41980249.

5) Скасувати постанову про арешт коштів боржника від 05.03.2014 року, винесену головним державним виконавцем Козак Романом Павловичем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві ВП №41980249.

6) Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві зняти арешт з коштів Державного підприємства «Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління» накладений постановою про арешт коштів боржника від 05.03.2014 року ВП №41980249.

Заява в частині скасування постанови про арешт коштів боржника від 05.03.2014 року, винесену головним державним виконавцем Козак Романом Павловичем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві ВП №41980249. та зобов'язання відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві зняти арешт з коштів Державного підприємства «Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління» накладений постановою про арешт коштів боржника від 05.03.2014 року ВП №41980249, судом до розгляду не приймається, оскільки має подаватись окремо та відповідно до Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р., встановлений у частині першій статті 121 2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121 2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання; Скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

28.05.2014р., через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві надійшли письмові заперечення на подану скаргу, відповідно до якої останній вважає вимоги викладені у скарзі необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 41980249 від 10.02.2014р. у порядку, встановленому законом, а тому підстави для скасування зазначеної постанови відсутні.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та органу ДВС, Господарський суд міста Києва, встановив:

Частиною 2 п. 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Матеріали справи свідчать, що 08.02.2014 на адресу ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві надійшла заява Приватного підприємства «Територія Безпеки» про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/11270/13 від 17.09.2013 про стягнення з Державного підприємства «Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління» на користь Приватного підприємства «Територія Безпеки» боргу в сумі 47660,23 грн.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

10.02.2014р. оскільки пред'явлений до виконання наказ відповідав вимогам до виконавчого документа, передбаченим законом, державним виконавцем Козаком Р.П. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 41980249.

Даною постановою боржнику було запропоновано добровільно виконати рішення суду у семиденний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові (п. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»).

Стаття 31 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Скаржник посилається на те, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.02.2014 ним отримано - 21.02.2014 . При цьому скаржником подано копію конверту про надіслання Відділом державної виконавчої служби Соломянського районного управління юстиції у м. Києві на адресу скаржника відправлення, що прийнято відділом поштового зв'язку 19.02.2014.

Даний конверт не приймається судом в якості належного доказу в підтвердження надіслання відповідачу саме постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.02.2014, оскільки він не підтверджує зміст поштового відправлення.

Стаття 31 Закону встановлює, що постанова про відкриття виконавчого провадження має бути надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 1 ст. 75 Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

Отже, з урахуванням положень ст. 25 та ст. 75 Закону, примусове виконання має бути розпочато державним виконавцем лише після того, якщо боржник не виконає його у встановлений для добровільного виконання строк.

Проте, Закон України "Про виконавче провадження" не передбачає правових підстав для скасування постанови органу ДВС про відкриття виконавчого провадження, у випадку недотримання останнім вимог ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" щодо невчасного направлення на адресу боржника копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2014р.

У цьому випадку Закон України "Про виконавче провадження", зокрема ст. 30 та ч. 2 ст. 32 передбачає, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

10.02.2014р. відповідно до заяви стягувача з метою забезпечення фактичного повного виконання рішення державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 41980249.

Відповідно до ч. З ст. 19 Закону у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону його відчуження.

У заяві про відкриття виконавчого провадження № 0702/ТБ від 07.02.2014 стягувач Приватне підприємство «Територія Безпеки» просив державного виконавця з метою забезпечення виконання рішення суду накласти арешт на все майно боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Частиною 2 ст. 25 Закону передбачено, що за заявою стягувана державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Статтею 11 Закону встановлено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного та в повному обсязі виконання рішення, зазначеного у документі на примусове виконання рішення. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника.

Таким чином, доводи скаржника щодо винесення постанови від 10.02.2014 ВП № 31168287 «Арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» з порушенням положень Закону України «Про виконавче провадження» не відповідають дійсності.

Інших обставин невідповідності оскаржуваної постанови скаржником не наведено.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту, визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (ч. 6 п. 7 роз`яснення Президії ВГСУ № 04-5/365 від 28.03.2002).

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що скарга Державного підприємства "КИЇВСЬКЕ МІЖВУЗІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає повністю.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Державного підприємства "КИЇВСЬКЕ МІЖВУЗІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" на дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві відмовити повністю.

Суддя Т.Ю.Трофименко