Рішення

від 05.09.2013 по справі 212/12886/2012

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/12886/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2013 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.

секретаря Козлової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок переведення прав та обов'язків покупця нежитлових приміщень та визнання на них права приватної власності, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Вінниці із цивільним позовом до ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок переведення прав та обов'язків покупця нежитлових приміщень та визнання на них права приватної власності.

Позов мотивував наступними обставинами. У жовтні 2004 року позивач придбав у ВАТ «Вінницярембуд» 51/100 частку нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 113,2 кв. м. Дані приміщення ОСОБА_1 передав у оренду ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ», яке у березні 2005 року звернулось до Ленінського районного суду м. Вінниці із позовом про переведення на нього прав та обов'язків щодо вказаних нежитлових приміщень та визнання на них права власності. Рішенням суду першої інстанції від 31.05.2005 року ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ» було відмовлено у задоволенні позову, однак рішенням Апеляційного суду Вінницької області було скасовано попереднє судове рішення та ухвалено нове від 12.07.2005 року, яким позов задоволено та переведено на ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ» права та обов'язки покупця щодо спірних приміщень, а також визнано за ним право власності на зазначені приміщення. В подальшому відповідач провів державну реєстрацію свого права власності на зазначені нежитлові приміщення. За касаційною скаргою позивача, згідно ухвали Верховного Суду України від 09.11.2005 року було зупинено виконання рішення Апеляційного суду Вінницької області від 12.07.2005 року, а ухвалою від 07.12.2005 року вказане рішення суду апеляційної інстанції скасовано та залишено в силі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 31.05.2005 року.

Однак відповідач, в період дії ухвали Верховного Суду України від 09.11.2005 року, а саме 28.11.2005 року, уклав договір купівлі-продажу спірного приміщення з ОСОБА_2 Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.05.2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 19.09.2006 року, було відмовлено у позові ОСОБА_3, який за дорученням діяв у інтересах ОСОБА_1, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладеного між ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ» та ОСОБА_2 Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 10.01.2008 року, як суду касаційної інстанції, були скасовані попередні судові рішення та задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ», визнано недійсним договір купівлі-продажу частини нежитлового приміщення від 28.11.2005 року, зобов'язано ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ» усунути позивачу перешкоди у користуванні належним йому приміщенням.

В ході примусового виконання рішення суду касаційної інстанції позивачу стало відомо, що за час розгляду справи у судах, ОСОБА_2 продав спірні приміщення ОСОБА_4, а той у свою чергу перепродав їх ОСОБА_5 Відтак, ОСОБА_1 змушений був звертатись до суду із віндикаційним позовом до ОСОБА_5 про витребування майна із чужого володіння. Однак рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.03.2010 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 07.06.2010 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 Було відмовлено. Верховний Суд України відмовив у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вказані судові рішення нижчих судових ланок.

Позивач вважає, що внаслідок дій відповідача з продажу спірних нежитлових приміщень, йому завдано реальних матеріальних збитків, які полягають у ринковій вартості належного йому об'єкту нерухомого майна. Крім того, йому завдані матеріальні збитки у вигляді упущеної вигоди, оскільки він мав намір здавати у оренду вказані нежитлові приміщення. Зазначені обставини і стали підставою для звернення до суду із даним позовом.

Згідно заяви від 10.07.2013 року позивач уточнив розмір позовних вимог та просив стягнути на його користь з відповідача матеріальні збитки у розмірі 571 048,00 грн. вартості спірного нежитлового приміщення та упущену вигоду в розмірі 163 008,00 грн.

В судовому засіданні представники позивача за довіреністю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вимоги позову підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Сніцаренко А.А. в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи його безпідставністю та посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях проти позову ОСОБА_1

В ході судового розгляду по справі встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

02.06.2004 року ВАТ «Вінницярембуд» та ОСОБА_1 уклали нотаріально засвідчений договір купівлі-продажу 51/100 часток приміщень цокольного поверху в житловому будинку з вбудованими приміщеннями, позначеному на плані літерою «А», розташованому у АДРЕСА_1, загальною площею 113,2 кв. м. Згідно реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать фізичним особам від 29.07.2004 року, ВООБТІ проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 51/100 часток вбудованих нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1.

02.06.2004 року ОСОБА_3, діючи за довіреністю від імені ОСОБА_1, уклав з ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ» договір оренди нежитлових приміщень, загальною площею 113,2 кв. м. в будинку АДРЕСА_1 на строк до 30.04.2005 року. Відповідно до умов пункту 6.1.6 даного Договору, орендар був зобов'язаний протягом місяця після підписання договору застрахувати на користь орендодавця вказаний об'єкт нерухомості.

29.11.2004 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 1694 посвідченого договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_3 придбав 51/100 часток нежитлового приміщення площею 113,2 кв. м. в будинку АДРЕСА_1.

22.03.2005 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали нотаріально засвідчений договір про розірвання договору купівлі-продажу від 29.11.2004 року. 24.03.2005 року ОСОБА_1 отримав видане ВООБТІ Реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна, яке засвідчило, що у його власності перебуває 51/100 часток нежитлового приміщення площею 113,2 кв. м. в буд. АДРЕСА_1 (аркуші інвентаризаційної справи № 107 - 109).

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 31.05.2005 року по справі № 2-1837/05 відмовлено у задоволенні первісного позову ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору від 22.03.2005 року про розірвання договору купівлі-продажу від 29.11.2004 року та про переведення прав і обов'язків покупця по укладеній угоді, а також визнання права власності на 51/100 часток приміщення площею 113,2 кв. м. в будинку АДРЕСА_1. Цим же судовим рішенням задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ» та визнано договір оренди від 02.06.2004 року таким, що припинив свою дію з 30.04.2005 року.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 12.07.2005 року скасовано рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 31.05.2005 року по даній справі та ухвалено нове, яким первісний позову ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ» задоволено у повному обсязі та переведено на товариство права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу від 29.11.2004 року, визнано право власності на 51/100 часток нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду України від 09.11.2005 року зупинено до закінчення касаційного провадження виконання рішення Апеляційного суду Вінницької області від 12.07.2005 року про визнання права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ». Згідно супровідного листа від 11.11.2005 року № 6-21453кс05, вказану ухвалу Верховного Суду України направлено в тому числі ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ» для відому та виконання.

Ухвалою Верховного Суду України від 07.12.2005 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Апеляційного суду Вінницької області від 12.07.2005 року скасовано та залишено в силі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 31.05.2005 року.

В ході розгляду даної справи судом першої інстанції, ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці № 2-1837/05 від 11.04.2005 року забезпечено позов ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ», шляхом накладення заборони на відчуження приміщення, яке знаходиться за адресою м. Вінниця, вул. Володарського, № 39 «А». Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці № 2-1837/05 від 01.08.2005 року скасовано заходи забезпечення позову у вигляді заборони на відчуження приміщення за адресою АДРЕСА_1. Дана ухвала суду до негайного виконання допущена не була, а термін її оскарження складав 15 днів. Отже законної сили ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову набула лише 16.08.2005 року. Однак вже 01.08.2005 року, тобто під час дії попередньої ухвали суду про заборону відчуження, ВООБТІ здійснило державну реєстрацію права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна за ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ» на підставі рішення від 12.07.2005 року Апеляційного суду Вінницької області (аркуші інвентаризаційної справи № 114, 137,141-142).

28.11.2005 року, тобто під час дії ухвали Верховного Суду України від 09.11.2005 року про зупинення виконання рішення суду апеляційної інстанції, ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ» та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу спірних 51/100 часток нежитлових приміщень, площею 113,2 кв. м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.05.2006 року відмовлено ОСОБА_3, який діяв в інтересах ОСОБА_1, в задоволенні позову до ТОВ «Телерадіокомпанії «СМАРТ» та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.11.2005 року, оскільки на час його укладення не існувало заборон для його здійснення. На переконання суду, на час постановлення Верховним Судом України ухвали від 09.11.2005 року, рішення Апеляційного суду Вінницької області від 12.07.2005 року було вже фактично виконане, а тому, хоча відповідачі і знали про її існування, ніяких перешкод щодо відчуження спірного майна у них не було. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 19.09.2005 року рішення суду першої інстанції у цій справі було залишено в силі.

10.01.2008 року Апеляційним судом Львівської області як судом касаційної інстанції було ухвалено рішення, яким попередні судові рішення у даній справі були скасовані, а позов ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 28.11.2005 року між ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ» та ОСОБА_2, зобов'язано ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ» усунути перешкоди позивачу у користуванні належним йому на праві власності приміщенням.

В період часу, поки тривав розгляд справи судом касаційної інстанції, 21.07.2006 року ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_4 придбав 51/100 часток спірного нежитлового приміщення АДРЕСА_1, що підтверджується нотаріально засвідченим договором та реєстраційним посвідченням від 03.08.2006 року.

19.10.2006 року ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_5 придбав 51/100 часток спірного нежитлового приміщення АДРЕСА_1, що підтверджується нотаріально засвідченим договором та реєстраційним посвідченням від 23.10.2006 року.

Оскільки судом касаційної інстанції вдруге було підтверджено право власності ОСОБА_1 на 51/100 часток нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1, останній звернувся до Ленінського районного суду м. Вінниці із віндикаційним позовом до ОСОБА_5 та ТОВ «Телерадіокомпанії «СМАРТ». Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.03.2010 року по справі № 2-126/10, яке згодом було залишено без змін Апеляційним судом Вінницької області згідно ухвали від 07.06.2010 року, відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні віндикаційного позову про витребування належного йому на праві приватної власності майна з чужого незаконного володіння від ОСОБА_5

Відповідно до висновку № 1363 судової будівельно-технічної експертизи, складеного ТОВ «Подільський центр судових експертиз» 28.05.2013 року, ринкова вартість 51/100 частки нежитлових приміщень цокольного поверху в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 113,2 кв. м., на час проведення експертизи складає 571 048,00 грн. (без урахування ПДВ).

Частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно частини 2 цієї ж статті, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це

майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на

якій воно було набуте, згодом відпала.

2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або

зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 3 статті 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, а також матеріали цивільної справи № 2-126/10, матеріали інвентаризаційної справи № 3388, суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є єдиним і законним власником 51/100 часток нежитлового приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 113,2 кв. м. Дана обставина встановлена також судовими рішеннями, які набули законної сили. Зокрема, рішенням ленінського районного суду м. Вінниці по справі № 2-1837/05 від 31.05.2005 року та ухвалою Верховного Суду України від 07.12.2005 року в цій же справі, а також рішенням Апеляційного суду Львівської області як касаційної інстанції від 10.01.2008 року. Останнім судовим рішенням також визнано недійсним договір купівлі-продажу від 28.11.2005 року, укладений між ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ» та ОСОБА_2 Саме даний договір купівлі-продажу, до його визнання у судовому порядку недійсним, був правовою підставою для набуття права власності на спірне нерухоме майно іншими особами, в тому числі і ОСОБА_5 Крім того, суд бере до уваги і ту обставину, що ВООБТІ було незаконно проведено державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «Телерадіокомпанія «СМАРТ» в період дії заборони суду на його відчуження, яка була встановлена згідно ухвали суду від 11.04.2005 року № 2-1837/05, оскільки ухвала суду від 01.08.2005 року про скасування даних заходів забезпечення позову набула законної сили лише 16.08.2005 року, а реєстраційне посвідчення видане 27.07.2005 року із внесеним рукописним виправленням невідомою особою на 01.08.2005 року.

На переконання суду, ОСОБА_1 обґрунтовано звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права, однак обрав неналежний спосіб захисту. Зокрема, підставою для даного позову ОСОБА_1 зазначив положення статті 22 Цивільного кодексу України. Однак дана норма встановлює право особи на відшкодування збитків, якими є втрати особи, які вона зазнала внаслідок знищення або пошкодження речі. В даному випадку річ, а саме об'єкт нерухомого майна, не є знищеним чи пошкодженим, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1363, складеним ТОВ «Подільський центр судових експертиз» 28.05.2013 року. В той же час, положеннями Глави 83 Цивільного кодексу України передбачено наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до положень статті 88 ЦПК України, а також беручи до уваги ту обставину, що ухвалою суду від 19.10.2012 року ОСОБА_1 було відстрочено сплату судового збору до розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 22, 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 15, 30, 60, 61, 88, 212, 214 - 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок № 31215206700002, МФО 802015, код ЄДРПОУ 38054707, отримувач УК у м. Вінниці, код платежу 22030001, судовий збір у розмірі 3 441,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів після його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя :