Рішення

від 13.09.2013 по справі 367/3923/13-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/3923/13-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Чернов Д. Є.

при секретарі Радзівон С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП «Мер'єм» (ПП «Парк-отель Симеїз») про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ПП «Парк-отель Симеїз» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на боці Відповідачів: ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.08.2008 року між ОСОБА_2 (далі-Позикодавець, Кредитор) та ПП «Мер'єм» (далі-Відповідач, Позичальник, Боржник) був укладений договір позики. За умовами договору позики Позикодавець зобов'язався надати Позичальнику до 12 серпня 2008 року зворотню позику у сумі 16 480 000 грн. 11 серпня 2008 року Позикодавець реально передав Позичальнику позику у сумі 16 480 000 грн. Повернути позику Позичальник зобов'язався до 01.01.2013 року. 01 червня 2011 року між Позичальником і ПП ОСОБА_2 укладено договір відступлення права вимоги №1/06/11. Відповідно до умов даного договору ПП «Мер'єм» відступає своє право вимоги за окремими господарськими договорами ПП ОСОБА_2 За домовленістю сторін право відступлення вимоги ПП «Мер'єм» і ПП ОСОБА_2 оцінили у 3 480 000 грн., які зарахували у рахунок часткової сплати за Договором позики від 11.08.2008 року. 15 квітня 2013 року між нею та ОСОБА_2 був укладений договір про відступлення права вимоги №15/04/13 за Договором позики від 11.08.2008 року. Таким чином вона стала Новим кредитором Боржника, яка набула всіх прав Позикодавця у відповідності до договору позики від 11.08.2008 року з урахуванням частини виконаних боржником зобов'язань у сумі 3 480 000 грн., які були оформлені Договором про відступлення права вимоги від 01.06.2011 року. 23 квітня 2013 року Первісний кредитор, ОСОБА_2, поштовим відправленням повідомив Боржника про зміну кредитора у зобов'язанні по Договору позики від 11.08.2008 року. Зазначає, що станом на 25 квітня 2013 року Боржник не виконав свої зобов'язання за Договором позики від 11.08.2008 року у сумі 13 000 000 грн. За умовами Договору позики від 11.08.2008 року, встановлено, що у випадку несвоєчасного повернення Позики, Боржник сплачує суму Боргу з урахуванням індексу інфляції, а також виплачує Позичальнику проценти у сумі 3% річних від суми отриманої Позики за весь термін фактичного користування Позикою. Таким чином, вважає, що загальна сума санкцій (процентів) за несвоєчасне повернення Позики становить 715 000 грн. Зазначає, що ПП «Мер'єм» змінила назву на ПП «Парк-отель Симеїз». При цьому, зазначає, що організаційно-правова форма підприємства та ідентифікаційний код підприємства - Боржника залишились незмінними.

В зв'язку з вище викладеним, просила стягнути з ПП «Парк-отель Симеїз», ідентифікаційний код 20714865 (АРК, м. Севастополь, вул. Семипалатинська, 38) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, яка проживає в АДРЕСА_1, борг у сумі 13 715 000 (тринадцять мільйонів сімсот п'ятнадцять тисяч гривень) за договором позики від 11 серпня 2008 року.

Відповідач по основному позову подав до суду зустрічну позовну заяву, яку мотивував тим, що на справді договір позики від 11.08.2008 року ніколи не укладався та, відповідно, грошові кошти в сумі 16 480 000 грн. ніколи у власність або розпорядження підприємства не надходили. Зазначає, що 20.12.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу частки корпоративних прав ПП «Мер'єм», відповідно до якого ОСОБА_3 гарантувала як власник ПП «Мер'єм», що на день продажу ПП «Мер'єм» кредиторська та дебіторська заборгованість відсутні. Зазначає, що відповідно до звітності ПП «Мер'єм» відповідальною особою за фінансово-господарську діяльність підприємства була керівник та головний бухгалтер - ОСОБА_3 Інші працівники на підприємстві не працювали. Зазначає, що відповідно до касових та банківських документів ПП «Мер'єм» грошові кошти за договором позики від 11.08.2008 року ніколи ані в касу підприємства, ані на розрахунковий рахунок підприємства не надходили. Також зазначає, що тексти договору позики від 11.08.2008 року, квитанція до прибуткового касового ордеру та договір про відступлення права вимоги №1/06/11 від 01.06.2011 року були скріплені підробленою печаткою ПП «Мер'єм».

В зв'язку з вище викладеним, просила визнати фіктивним та недійсним з моменту підписання (укладення) договір позики б/н від 11.08.2008 року.

Позивач, яка також є представником відповідачів та третьою особою на стороні відповідачів за зустрічним позовом, в судове засідання з'явилася, основний позов підтримала в повному обсязі, просила його задоволити. Зустрічну позовну заяву не визнала в повному обсязі, просила відмовити в її задоволені.

Представник Відповідача в судове засідання з'явилася, основний позов не визнала, заперечувала проти його задоволення. Зустрічну позовну заяву підтримала, просила її задоволити.

Заслухавши пояснення учасників процесу та вивчивши по справі письмові докази, суд вважає, що основний позов підлягає до задоволення, а у задоволенні зустрічної позовної заяви необхідно відмовити із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 11.08.2008 року між ОСОБА_2 та ПП «Мер'єм» був укладений договір позики. За умовами договору позики Позикодавець зобов'язався надати Позичальнику до 12 серпня 2008 року зворотню позику у сумі 16 480 000 грн. Повернути позику Позичальник зобов'язувався до 01.01.2013 року (а.с.6-8). 11 серпня 2008 року Позикодавець передав Позичальнику позику у сумі 16 480 000 грн., що підтверджується Актом приймання-передавання грошових коштів за Договором позики від 11.08.2008 року (а.с.9) та квитанцією до прибуткового касового ордеру №15 від 11.08.2008 року (а.с.10). 01 червня 2011 року між Позичальником і ПП ОСОБА_2 укладено договір відступлення права вимоги №1/06/11. Відповідно до умов даного договору ПП «Мер'єм» відступає своє право вимоги за окремими господарськими договорами ПП ОСОБА_2 За домовленістю сторін право відступлення вимоги ПП «Мер'єм» і ПП ОСОБА_2 оцінили у 3 480 000 грн., які зарахували у рахунок часткової сплати за Договором позики від 11.08.2008 року (а.с.11-12). 15 квітня 2013 року між Позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір про відступлення права вимоги №15/04/13 за Договором позики від 11.08.2008 року, за яким Позивач стала Новим кредитором Боржника та набула всіх прав Позикодавця у відповідності до договору позики від 11.08.2008 року з урахуванням частини виконаних боржником зобов'язань у сумі 3 480 000 грн., які були оформлені Договором про відступлення права вимоги від 01.06.2011 року (а.с.13-14). 23 квітня 2013 року Первісний кредитор, ОСОБА_2, поштовим відправленням повідомив Боржника про зміну кредитора у зобов'язанні по Договору позики від 11.08.2008 року (а.с.15-16). Встановлено, що станом на 25 квітня 2013 року Боржник не виконав свої зобов'язання за Договором позики від 11.08.2008 року у сумі 13 000 000 грн. Також судом встановлено, що ПП «Мер'єм» змінила назву на ПП «Парк-отель Симеїз» без зміни організаційно-правовової форми та ідентифікаційного коду підприємства - Боржника, згідно відомостей, внесених у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 15.04.2013 року (а.с.17). Також судом встановлено, що 20 грудня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу частки корпоративних прав ПП «Мер'єм», відповідно до якого ОСОБА_3 гарантувала як власник ПП «Мер'єм», що на день продажу ПП «Мер'єм» кредиторська та дебіторська заборгованість відсутні (а.с.70). На ПП «Мер'єм» за 9 місяців 2008 року працювала 1 людина - директор ОСОБА_3, що підтверджується висновком судової економічної експертизи №718 по кримінальному провадженню №1201314007002530 від 25.06.2013 року (а.с.98-117). Також, судом встановлено, що тексти договору позики від 11.08.2008 року, квитанція до прибуткового касового ордеру та договір про відступлення права вимоги №1/06/11 від 01.06.2011 року були скріплені підробленою печаткою ПП «Мер'єм», що підтверджується висновком заступника начальника відділу криміналістичних досліджень НДЕКЦ при УМВС України в м. Севастополь від 25.06.2013 року №93 (а.с.89-96).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 Договору позики від 11.08.2008 року допускається заміна кредитора без згоди Позичальника.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 статті 1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що за несвоєчасне повернення позичальником суми позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що зустрічний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Суд не бере до уваги висновок судової економічної експертизи №718 від 25.06.2013 року та висновок судової технічної експертизи документів №93 від 25.06.2013 року, на доказ фіктивності Договору позики б/н від 11.08.2008 року, оскільки чинний Цивільний кодекс України та інше законодавство, в тому числі статутні документи підприємства, не передбачають відсутність чи неналежність печатки в договорі, ненадходження коштів до каси або на розрахункові рахунки підприємства, як підставу визнання договору недійсним.

Наведені обставини стверджуються копією Договору позики б/н від 11.08.2008 року, копією Акту приймання-передавання грошових коштів за Договором позики від 11.08.2008 року, копією квитанції до прибуткового касового ордеру №15 від 11.08.2008 року, копією договір відступлення права вимоги від 01.06.2011 року №1/06/11, копією договору про відступлення права вимоги №15/04/13 за Договором позики від 11.08.2008 року, копією договору купівлі-продажу частки корпоративних прав ПП «Мер'єм» від 20.12.2011 року та іншими матеріалами справи.

Таким чином, суд задовольняє основний позов в повному обсязі та відмовляє в задоволенні зустрічного позову.

На підставі ст. ст. 234, 514, 516, 526, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», керуючись ст. ст. 3, 4, 6-8, 10, 15, 30, 57-60, 64, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю .

Стягнути з ПП «Парк-отель Симеїз», ідентифікаційний код 20714865 (АРК, м. Севастополь, вул. Семипалатинська, 38) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, яка проживає в АДРЕСА_1, борг у сумі 13 715 000 (тринадцять мільйонів сімсот п'ятнадцять тисяч гривень) за договором позики від 11 серпня 2008 року.

В задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д. Є. Чернов