Ухвала

від 22.08.2013 по справі 2а-14874/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/27669/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Рибченка А. О., Степашка О. І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Очаг-Телеком" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Очаг-Телеком" (далі - ТОВ "Очаг-Телеком") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2011 року у задоволенні позову ТОВ "Очаг-Телеком" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року апеляційну скаргу ТОВ "Очаг-Телеком" задоволено. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2011 року та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ "Очаг-Телеком" задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Очаг-Телеком» про взаємовідносинах з ТОВ «Богдан-К» за період з 01.03.2005 року по 01.01.2006 року. За результатами перевірки складено акт №402/23-02/33350588 від 08.09.2006 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесене податкове повідомлення-рішення №0007792302/0 від 13.09.2006 року, яким зменшено визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 790164, 00 грн. (в тому числі 526776, 00 грн. основного платежу та 263388, 00 грн. штрафних санкцій).

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0007792302/1 від 02.11.2006 року та №0007792302/2 від 18.12.2006 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем в період з 01.03.2005 року по 01.01.2006 року у TOB «Богдан-К» придбавалось обладнання згідно виставлених рахунків. Реальність та товарність операцій підтверджена матеріалами справи. Крім того, у зв'язку з виконанням зобов'язань щодо продажу товару TOB «Богдан-K» видані позивачеві податкові накладні на загальну суму 3160662, 31 грн. (ПДВ 526777, 01 грн.).

Підпунктом 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені законом реквізити.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що податкові накладні відповідають вимогам законодавства України.

Обов'язковою умовою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в складі ціни за товари (роботи, послуги), відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , є наявність податкової накладної, виданої продавцем.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями , а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку притягується до відповідальності лише за умови відсутності податкової накладної на момент перевірки.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що в матеріалах справи містяться всі видаткові накладні, що стали підставою для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) позивачем на користь«Богдан-К». Крім того, позивач, як покупець, виконав свої зобов'язання шляхом сплати податку у складі вартості придбаного у TOB «Богдан-К» товару. На момент виконання зобов'язань за укладеними угодами згідно отриманих податкових накладних, підприємство TOB «Богдан-К» знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також мало свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позивач мав право на податковий кредит на підставі виданих TOB «Богдан-K» податкових накладних.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "Очаг-Телеком".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович А. О. Рибченко О. І. Степашко