Ухвала

від 02.09.2014 по справі 2а-14874/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 вересня 2014 року м. Київ В/800/3882/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого:Вербицької О.В. Суддів: Борисенко І.В. Кошіля В.В. Моторного О.А. Муравйова О.В. перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.08.2013 р.

у справі № 2а-14874/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Очаг-Телеком»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.08.2013 р. у справі № 2а-14874/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Очаг-Телеком» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, що, на думку заявника, призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до ст. 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171 1 цього Кодексу.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.08.2013 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.06.2014 р. у справі №2а/0270/4898/11, в якій, на його думку, норми матеріального права застосовані інакше, ніж у даній справі.

При цьому колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що у наданій для порівняння ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.06.2014 р. у справі №2а/0270/4898/11 суд виходив із того, що вироком у кримінальній справі підтверджено відсутність реального характеру господарський відносин між позивачем та контрагентом, а це, у свою чергу, відрізняється від тих обставин, які встановлені в рішенні Вищого адміністративного суду України від 22.08.2013 р.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки з доданої до заяви копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.08.2013 року, про перегляд якої ставиться питання, та рішення Вищого адміністративного суду України, на яке посилається заявник, не вбачається неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, при вирішенні спору у подібних правовідносинах. Правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.08.2013 року.

2. Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Вербицька Судді І.В. Борисенко В.В. Кошіль О.А. Моторний О.В. Муравйов