Постанова

від 02.09.2013 по справі 910/5937/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2013 р. Справа№ 910/5937/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:Омельченко Н.М., за довіреністю;

Омельченко А.М. - директор;

відповідача:Савченко А.В., за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком"

на рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2013

у справі № 910/5937/13 (суддя: Ломака В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство корпоративних новин"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком"

про зменшення суми боргу на 17 600, 48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.07.2013 у справі № 910/5937/13 позов задоволено повністю.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" зменшити суму боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство корпоративних новин" за Договором про надання телекомунікаційних послуг від 19.01.2004 р., виключивши з нього вартість всіх міжнародних дзвінків за листопад 2012 року, на суму 17 600 грн. 48 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство корпоративних новин" 1720 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2013 у справі № 910/5937/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального права.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 № 910/5937/13 у справі № 910/5937/13 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 прийнято до розгляду апеляційну скаргу у справі № 910/5937/13. Розгляд апеляційної скарги призначений на 02.09.2013 об 11:15.

22.08.2013 позивачем через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано відзив на апеляційну скаргу.

02.09.2013 представник скаржника в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

02.09.2013 представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2013 у справі № 910/5937/13 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

19.01.2004 між позивачем (абонент) та відповідачем (оператор) було укладено Договір про надання телекомунікаційних послуг, відповідно до п. 1.1. якого оператор надає абоненту послуги, а абонент зобов'язується оплачувати їх відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору тарифи та ціни на послуги зазначені в Додатках до Договору. Оплата послуг здійснюється на підставі рахунків оператора відповідно до умов Договору, які направляє абоненту до 15-го числа кожного місяця на оплату послуг, наданих абоненту в попередньому місяці (п. 3.2. Договору).

З аналізу договору вбачається, що він за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Статтею 63 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства.

Умовами надання телекомунікаційних послуг є: 1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; 2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 6.1. Договору він набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до припинення його однією зі сторін.

В Додатку № 1 до Договору "Надання послуг фіксованого зв'язку" визначено, що послуги визначені як послуги найвищої якості з цифрових телекомунікаційних мереж, які надаються оператором абонентові, перелік яких вказаний у замовленнях на послуги.

Згідно з п. 3.3. Додатку № 1 до Договору за час, протягом якого послуги не надавалися з вини абонента, абонентська плата та/або фіксовані виплати та/або щомісячні платежі стягуються в повному розмірі.

Відповідно до п. 3.4. Додатку № 1 до Договору сторони визначили, що абонент не несе відповідальності за ушкодження, втрати чи інші витрати, які могли понести оператор чи третя особа через дії чи бездіяльність, за які відповідальні оператор, його співробітники, агенти, інші представники. Оператор відшкодовує збитки абоненту і звільняє абонента від відповідальності за ушкодження, втрати, претензії чи інші втрати, понесені абонентом чи третьою стороною, які були результатом дій чи бездіяльності оператора, його співробітників, агента, інших представників, що несуть за це відповідальність. Подібним чином, оператор не несе відповідальності за ушкодження, втрати чи інші витрати, які могли понести абонент чи третя особа через дії чи бездіяльність, за які відповідальні абонент, його співробітники, агенти, інші представники. Абонент відшкодовує збитки оператору і звільняє оператора від відповідальності за ушкодження, втрати, претензії чи інші втрати, понесені оператором чи третьою стороною, які були результатом дій чи бездіяльності абонента, його співробітників, агента, інших представників, що несуть за це відповідальність.

Листом від 24.09.2012 р. за № 4748777164 відповідач повідомив позивача про те, що 24.09.2012 р. від служби по управлінню фродом компанії "Голден Телеком" у відділ обслуговування надійшла інформація про аномальний об'єм міжнародного дзвінкового трафіку з телефонної лінії з номером 0443928597 та 0444944222, наданої позивачу згідно з договором № 1-61/04 від 19.01.2004 р. При цьому, в листі зазначалось, що за наслідками аналізу вихідних дзвінків у вересні 2012 року підтверджено реальність всіх дзвінків в напрямку супутникового оператора, про що позивача було повідомлено об 11:43 та погоджено блокування вихідних дзвінків за міжнародним напрямом, у зв'язку з чим роз'яснено положення ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" та запропоновано перевірити обладнання позивача щодо можливості стороннього впливу на нього з метою запобігання подібних ситуацій в майбутньому.

З матеріалів справи вбачається, що гарантійним листом від 23.11.2012 р. за № 64 позивач повідомив відповідача про те, що має заборгованість за рахунком № 4924842-О/660529 від 31.10.2012 р. в сумі 21 751, 49 грн. і гарантував її оплату до 22.02.2013 р. за графіком: 7 250, 50 грн. до 30.11.2012 р., 4 883, 33 грн. до 22.12.2013 р., 4 883, 33 грн. до 22.01.2013 р. та 4 883, 33 грн. до 22.02.2013 р.

В свою чергу згідно з наявних в матеріалах справи роздруківок платіжних доручень, сформованих в мережевій Інтернет-системі "Інтернет банкінг" (e-Banking) ПАТ "Універсал банк" №1000543135 від 23.11.2012 р. на суму 7 250, 00 грн., № 1000556508 від 19.12.2012 р. на суму 4 883, 33 грн., № 1000578008 від 21.01.2013 р. на суму 4 883, 33 грн. та № 1000600675 від 22.02.2013 р. на суму 4 883, 33 грн., які не містять відміток банку про проведення банківських операції з перерахунку вказаних коштів на рахунок відповідача, але позивач стверджує про здійснення відповідного розрахунку й відповідач проти даного факту не заперечує.

11.12.2012 листом за № 68 позивач повідомив відповідача про те, що ним 06.11.2012 р. було отримано електронного листа з деталізацією вихідних дзвінків за листопад 2012 року, з якої вбачається, що починаючи з 05.11.2012 р. з телефонних номерів позивача здійснювались дзвінки за міжнародними напрямами, загальна вартість яких в листопаді склала 27 616, 35 грн. У своєму листі, позивач наголосив, що вказані дзвінки здійснювались внаслідок несанкціонованого втручання третіх осіб в роботу його обладнання, проте як з урахуванням листа відповідача від 24.09.2012 р. позивач був певний, що вихідні дзвінки за міжнародним напрямом заблоковані і в даному випадку поновлення можливості їх здійснювати відбулось без попередження. Враховуючи зазначене, позивач просив відповідача провести розслідування з метою виявлення причин розблокування телефонних ліній позивача без відома представників останнього та виключити з рахунку за листопад 2012 року вартість всіх міжнародних дзвінків в порядку п. 3.4. Додатку № 1 до Договору.

13.12.2012 листом відповідач надіслав позивачу рахунок № 4984576-О/5232264 на суму 47 922, 97 грн. за розрахунковий період з 01.11.2012 р. по 30.11.2012 р. з якого вбачається, що відповідна сума боргу була розрахована відповідачем як сума сальдо на 01.11.2012 р. в розмірі 21 751, 49 грн. (без ПДВ), вартість дзвінків (міжміських, міжнародних та в мережі мобільного зв'язку) в розмірі 27 776, 80 грн. (без ПДВ), вартість місцевих дзвінків в розмірі 12, 61 грн. (без ПДВ), а також щомісячна плата за лінію та абонплата.

17.12.2012 листом позивач повторно звернувся до відповідача та просив провести відповідне розслідування причин розблокування телефонних ліній та виключити відповідні суми за міжнародні дзвінки з рахунку за листопад 2012 року.

25.12.2012 листом за № 5232264 відповідач повідомив позивача про те, що оператор вимушений призупини надання телекомунікаційних послуг внаслідок виникнення заборгованості сумі 47 922, 97 грн.

Однак, не зважаючи на зазначені листи позивача, відповідач виставив позивачу рахунок № 38-21972521 від 31.12.2012 р. на суму 27 550, 50 грн., розраховану як різницю між сумою боргу на 01.12.2012 р. в розмірі 47 922, 97 грн. та коштами, що надійшли від позивача в розмірі 4 883, 33 грн., та суми в розмірі 15 539, 14 грн. (коригування нарахувань).

В той же час, в Додатку до рахунку № 38-21972521 від 31.12.2012 р. відповідачем було визначено, що відносно номерів 044 4944222, 4922888, 4922788 та 3928597 встановлено заборону деяких вихідних викликів.

29.01.2013 листом за № 4849501297/03/03/02 відповідач повідомив позивача про те, що послуги зв'язку, які надаються відповідачем, сертифіковані в Україні та закордоном і наразі надані телекомунікаційні послуги підлягають оплаті на підставі ст. 33, 68 Закону України "Про телекомунікації", а питання притягнення зловмисників до відповідальності належить до виключної компетенції правоохоронних органів України.

31.01.2013 відповідач виставив позивачу рахунок № 39-245122 на суму 23 232, 17 грн., розраховану як різницю між сумою боргу станом на 01.01.2013 р. в розмірі 23 550, 50 грн. та коштами, що надійшли від позивача в розмірі 4 883, 33 грн., з урахуванням вартості наданих за січень 2013 року послуг на суму 515, 00 грн.

При цьому, в Додатку до рахунку № 39-245122 від 31.01.2013 р. відповідачем також було визначено, що відносно номерів 044 4944222, 4922888, 4922788 та 3928597 встановлено заборону деяких вихідних викликів.

14.02.2013 листом за № 19 позивач повідомив відповідача про те, що останнім було не в повній мірі скориговано суму боргу, у зв'язку з чим додатково просив зменшити суму боргу на 17 600, 48 грн.

28.02.2013 р. відповідач виставив позивачу рахунок № 40-2327098 на суму 18 913, 84 грн., розраховану як різницю між сумою боргу станом на 01.02.2013 р. в розмірі 23 232, 17 грн. та коштами, що надійшли від позивача в розмірі 4 883, 33 грн., з урахуванням вартості наданих за лютий 2013 року послуг на суму 515, 00 грн.

В Додатку до рахунку № 40-2327098 від 28.02.2013 р. відповідачем також було визначено, що відносно номерів 044 4944222, 4922888, 4922788 та 3928597 встановлено заборону деяких вихідних викликів.

11.03.2013 листом за № 32 позивач повідомив відповідача, що останнім було заблоковано вхідні та вихідні дзвінки з номерів позивача, а також повторно вимагав зменшити суму боргу та поновити обслуговування телефонних номерів.

З матеріалів справи вбачається, що спір у справі виник в зв'язку з тим, що за твердженням позивача відповідач порушував взяті на себе за договором зобов'язання.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг (далі - Правила) затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 р., розроблені відповідно до Законів України "Про телекомунікації", "Про телебачення і радіомовлення", "Про радіочастотний ресурс України", "Про захист прав споживачів", "Про захист персональних даних", інших нормативно-правових актів і встановлюють загальний порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Відповідно до п. 8 Правил оператори, провайдери забезпечують роботу телекомунікаційних мереж та доступ споживачів до них цілодобово сім днів на тиждень.

Тимчасове припинення чи інше обмеження операторами, провайдерами роботи телекомунікаційних мереж допускається в порядку, встановленому відповідно до законодавства, у разі виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного чи воєнного стану, проведення ремонту, технічного обслуговування та модернізації телекомунікаційних мереж.

Пунктом 41 Правил визначено, що оператор, провайдер не несе відповідальності перед споживачем за ненадання або неналежне надання послуг, зокрема, у разі: несанкціонованого втручання у роботу телекомунікаційних мереж, пошкодження абонентської проводки або лінії, викрадення телекомунікаційного обладнання чи пошкодження зловмисниками лінійних та станційних споруд.

При цьому, пп. 24 п. 35 Правил передбачено, що споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право, зокрема, на блокування на підставі відповідної заяви вихідних дзвінків певних типів чи на певні номери, а також доступ до певних мереж та послуг (за наявності технічної можливості).

Згідно із п.п. 30 та 35 п. 39 Правил оператори, провайдери зобов'язані, зокрема, вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж, технічних засобів провайдерів та інформації, що передається ними, а також забезпечувати за письмовим зверненням споживача обмеження доступу до певних послуг (за наявності технічної можливості обладнання).

До того ж, п. п. 52 - 53 Правил встановлено, що скорочення переліку послуг, тимчасове припинення або припинення їх надання може здійснюватися за ініціативою споживача або оператора, провайдера відповідно до цих Правил, інших актів законодавства. Скорочення переліку послуг, припинення надання однієї чи кількох послуг, замовлених споживачем, здійснюються за зверненням споживача чи ініціативою оператора, провайдера у випадках та порядку, визначених цими Правилами. Оператор, провайдер здійснює тимчасове припинення надання послуг за заявою споживача відповідно до договору на строк, зазначений у заяві, але не більш як один рік. При цьому такий строк може змінюватися за окремою заявою споживача. Тимчасове припинення надання послуг оплачується за тарифами, встановленими оператором, провайдером (для загальнодоступних послуг такий тариф не може перевищувати розміру абонентної плати за кожний місяць тимчасового припинення).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем за погодженням з позивачем було заблоковано починаючи з 24.09.2012 р. можливість здійснювати міжнародні дзвінки з телефонних номерів останнього, однак в подальшому, без повідомлення позивача про розблокування мережі, нараховано плату за міжнародні з'єднання, які були здійснені з телефонних номерів позивача протягом листопада 2012 року.

З оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем згідно з додатків до рахунків, які відповідач виставляв відповідачу, заборонено деякі вихідні виклики відносно усіх чотирьох спірних телефонних номерів.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували, що така заборона була встановлена не на міжнародні вихідні дзвінки, або того, що вона була встановлена за всіма номерами позивача пізніше від листопада 2012 року за відповідним зверненням останнього або у зв'язку з іншими причинами.

Суд відзначає, що в оскаржуваному рішенні, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено про те, що відповідач, надаючи позивачу інформацію про блокування його номерів, у зв'язку з виявленням аномального рівня використання трафіку, мав забезпечити дійсну відсутність технічної можливості здійснювати вихідні міжнародні дзвінки, а відновлюючи таку можливість, завчасно повідомити про це позивача.

До того ж, обґрунтовано зазначено, що відповідачем не було у встановленому порядку проведено перевірку власних телекомунікаційних мереж по відповідним лініям та не встановлено стороннього підключення, проте як саме відповідачем було сповіщено позивача про ознаки несанкціонованого втручання в роботу телекомунікаційного обладнання та запропоновано вжити заходів блокування здійснення вихідних міжнародних дзвінків.

Відповідно до пп. 19. п. 39 Правил оператори, провайдери зобов'язані, зокрема, надавати вичерпну інформацію про тарифи на послуги та забезпечувати правильність їх застосування під час тарифікації, розрахунку платежів за надані послуги.

З оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції обґрунтовано зазначено, що в даному випадку предметом спору є обставини нарахування плати за міжнародні вихідні дзвінки в період їх блокування за домовленістю сторін, а тому незалежно від того, на ділянці відповідальності відповідача чи позивача відбулось несанкціоноване втручання, відповідач за умови повідомлення ним позивача про блокування таких дзвінків не повинен був без попередження розблоковувати відповідні лінії та нараховувати за них плату.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Заявляючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача зменшити суму боргу, виключивши з нього вартість всіх міжнародних дзвінків за листопад 2012 року на суму 17600,48 грн., позивач фактично просив суд зобов'язати відповідача відновити становище позивача у відносинах з відповідачем, яке існувало до порушення останнім прав позивача за укладеним між сторонами Договором.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту узгоджується з положеннями чинного законодавства та зданий відновити порушені права позивача.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладену в постанові від 21.05.2012 р. № 6-20цс11, яка є загальнообов'язковою для всіх судів України у відповідності до приписів ст. 111-28 ГПК України, та відповідно до якої законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2013 у справі № 910/5937/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2013 у справі № 910/5937/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/5937/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Синиця О.Ф.

Шевченко Е.О.