Постанова

від 10.09.2013 по справі 919/554/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року Справа № 919/554/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонової І.В.,

суддів Котлярової О.Л.,

Євдокімова І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Бодюк Олексій Євгенович, довіреність б/н від 23.04.13 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Архитектурно Рекламні Технології";

відповідача: Вертій Наталя Анатоліївна, довіреність б/н від 29.05.13 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Пінопласту";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Пінопласту"

на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Архипенко О.М.) від 17.07.2013 року у справі № 919/554/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Архитектурно Рекламні Технології" (вул. Хрустальова, 169, кв. 63,Севастополь,99055)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Пінопласту" (Західний берег Камишової бухти, 7-Д,Севастополь,99014)

про визнання права попереднього користування на торговельну марку

ВСТАНОВИВ :

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Архитектурно Рекламні Технології" звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Пінопласту", у якій просив визнати за ним право попереднього користування торговельною маркою (логотипом) „УТЕПЛЯЙка" на пакувальному полотні для пінополістирольних плит, що виробляються товариством з обмеженою відповідальністю „Архітектурно Рекламні Технології"; визнати право безоплатного користування товариством з обмеженою відповідальністю „Архітектурно Рекламні Технології" торговельною маркою „УТЕПЛЯЙка".

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 17 липня 2013 року позов задоволено.

Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю „Архітектурно Рекламні Технології" право попереднього користування торговельною маркою (логотипом) „УТЕПЛЯЙка" на пакувальному полотні для пінополістирольних плит, що виробляються товариством з обмеженою відповідальністю „Архітектурно Рекламні Технології".

Стверджуючи, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, товариство з обмеженою відповідальністю „Світ пінопласту" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 17 липня 2013 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для визнання за товариством з обмеженою відповідальністю „Архітектурно Рекламні Технології" права попереднього користування торгівельною маркою „УТЕПЛЯЙка", на підставі чого необґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий суддя Антонова І.В., судді Заплава Л.М., Проценко О.І.

У зв'язку з відрядженням судді Проценко О.І. та відпусткою судді Заплава Л.М. на підставі розпорядження керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2013 року здійснено заміну судді Проценко О.І. на суддю Євдокімова І.В., судді Заплава Л.М. на суддю Котлярову О.Л.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як на правову підставу своїх позовних вимог щодо визнання права попереднього користування на торговельну марку (логотип) «УТЕПЛЯЙка» на пакувальному полотні для пінополістирольних плит, що виробляються позивачем, товариство з обмеженою відповідальністю "Архитектурно Рекламні Технології" посилається на те, що до дати подання відповідачем у справі - товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Пінопласту" заявки на реєстрацію торговельної марки «Утепляйка» (19.11.2012) позивач в інтересах своєї діяльності добросовісно використовував на пакувальному полотні для пінополістирольних плит, що ним виробляються, логотип «УТЕПЛЯЙка», а, відтак, товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектурно Рекламні Технології» має право на безоплатне продовження такого використання.

На підтвердження позовних вимог позивачем був наданий договір поставки товару № 94/11 від 10.01.2011 року, укладений між ним як покупцем та товариством з обмеженою відповідальністю «ТД ЮРПАК» (постачальник), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у встановлений строк товар - пакувальне полотно у власність покупця, а останній зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах, встановлених цим договором.

01.02.2012 рооку між товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно Рекламні Технології» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТД ЮРПАК» (виконавець) укладено додаток №1 до договору поставки товару №94/11 від 10.01.2011 року, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по розробці дизайну логотипа пакувального полотна для продукції замовника з назвою «УТЕПЛЯЙКА».

За умовами цієї додаткової угоди всі майнові права на назву та логотип передаються замовнику після узгодження та затвердження технічної карти логотипа. У свою чергу, замовник зобов'язується закупити у виконавця пакувальне полотно в обсязі не менш 2500 кг у строк до 25.12.2012 року, у разі невиконання закупівлі у вказаному обсязі замовник зобов'язується оплатити послуги по розробці дизайну логотипа у сумі 500,00 грн з ПДВ.

В якості доказів користування логотипом «УТЕПЛЯЙКА» позивачем надані договори на постачання товару пінополістирольних плит та листи від замовників товару про те, що саме плити пінополістирольні торгівельної марки «Утепляйка» постачалися за даними договорами.

На підставі даних доказів суд першої інстанції зробив висновок про наявність у позивача права попереднього користування на торговельну марку (логотип) «УТЕПЛЯЙка» на пакувальному полотні та задовольнив позов.

Разом з тим, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 500 Цивільного кодексу України будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

За загальним правилом під здійсненням та серйозною підготовкою для набуття права попереднього користувача на торговельну марку розуміється така підготовка, яка потребувала певних інтелектуальних, організаційних, промислових, фінансових та трудових зусиль і затрат, необхідних для виготовлення товару або для надання послуги. Право попереднього користувача виникає за одночасної наявності таких умов:

- має бути створений тотожний об'єкт права інтелектуальної власності в результаті самостійної творчої роботи іншими особами;

- ця торговельна марка має бути реально застосована особою, яка претендує на визнання її попереднім користувачем, або, принаймні, вона має здійснити значну підготовку для застосування цього об"єкта права інтелектуальної власності;

- зазначені дії мають бути вчинені до дати подання заявки на торговельну марку або до дати її пріоритету.

Відповідно до частини 2 статті 157 Господарського кодексу України використанням торговельної марки у сфері господарювання визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.

Частиною 4 статті 16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" визначено, що використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмінності знака.

З матеріалів справи, а саме - з першої податкової накладної №2636 вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім ЮРПАК» на виконання умов договору поставки товару №94/11 від 10.01.2011 року стало постачати позивачу пакувальне полотно з логотипом «УТЕПЛЯЙка» з 11.07.2012 року, у той час, як відповідно до листів приватного підприємства „Торгівельна Компанія „Краска" від 04.04.2013 року та товариства з обмеженою відповідальністю „Місто майстрів" від 04.04.2013 року, наданих на запит позивача, товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектурно Рекламні Технології» постачає на їх адресу пінополістирольні плити марки з логотипом «УТЕПЛЯЙка» з травня 2012 року, що свідчить про недобросовісне використання позивачем розробленого для нього, за його свідченнями, логотипу «УТЕПЛЯЙка».

Як зазначалося вище, відповідно до додатку №1 від 01.02.2012 року до договору поставки товару №94/11 від 10.01.2011 року всі майнові права на назву та логотип передаються замовнику - товариству з обмеженою відповідальністю «Архітектурно- Рекламні Технології» після узгодження та затвердження технічної карти логотипа.

Згідно зі статтею 8 Закону України „Про авторське право і суміжні права" об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема, твори образотворчого мистецтва.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про авторське право і суміжні права" твір образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо.

Частиною 8 статті 33 Закону України „Про авторське право і суміжні права" передбачено, що усі майнові права на використання твору, які передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як передані суб'єктом авторського права, вважаються такими, що не передані, і зберігаються за ним.

З матеріалів справи вбачається, що договір №94/11 від 10.01.2011 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно Рекламні Технології» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТД ЮРПАК», та додаток до договору №1 від 01.02.2012 року не є авторськими договорами, та в них не визначені права на створений логотип, а саме - відображення ведмедя зі словом «УТЕПЛЯЙка». У зв'язку з цим вказаний договір та додаток до нього не можуть вважатись належним доказом підтвердження створення логотипу для товарів позивача та прав на розпорядження ним. Також слід зазначити, що на даному пакувальному полотні відсутня назва товару, для якого він розроблений, а також назва виробника даного товару.

Відповідно до статті 492 Цивільного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Статтею 494 Цивільного кодексу України передбачено, що набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 495 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

Положення статті 5 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" передбачають, що правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Частиною 3 статті 157 Господарського кодексу України передбачено, що свідоцтво надає право його володільцеві забороняти іншим особам використовувати зареєстровану торговельну марку без його дозволу, за винятком випадків правомірного використання торговельної марки без його дозволу.

Відповідно до статті 16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом. Виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється, зокрема, на здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у справі - товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Пінопласту» зареєстровано як підприємство відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію у 2005 році та згідно з довідкою Управління державної статистики України в м. Севастополі основними видами його діяльності є виробництво полістирольної продукції. Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Пінопласту» має сертифіковане виробництво та продукцію, а також атестовані робочі місця на небезпечне виробництво. Товариство є власником торговельної марки - позначення «Утепляйка», що засвідчено Свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 169285 від 10.04.2013 року (дата подання заявки - 19.11.2012 року) для товарів 17 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме - плит пінополістирольних теплоізоляційних трьох марок ПСБ-С-15, ПСБ-С-25, ПСБ-С-35.

Таким чином, оскільки право на використання об'єкта права інтелектуальної власності - торговельної марки - позначення «Утепляйка» належить відповідачу - товариству з обмеженою відповідальністю "Світ Пінопласту", а позивач в порушення вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу не надав жодних належних доказів по здійсненню значної та серйозної підготовки, як того вимагає стаття 500 Цивільного кодексу України, до використання торговельної марки "Утепляйка", а саме - понесення значних фінансових затрат та великих інтелектуальних, організаційних, трудових зусиль тощо, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у позивача права на використання торговельної марки "Утепляйка" без дозволу особи, яка володіє майновими правами на вказану торговельну марку на підставі Свідоцтва на знак для товарів і послуг N 169285 від 10.04.2013 року, яке було видано державною установою відповідно до встановленого чинним законодавством порядку.

З огляду на вимоги статей 492, 494, 495 Цивільного кодексу України колегія суддів не може прийняти у якості доказів у справі договори поставки на пінополістирольні плити торговельної марки "Утепляйка" №00083 від 04.05.2011 року, №00007 від 01.09.2009 року, №113 від 20.08.2012 року, №00012 від 30.11.2009 року, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектурно Рекламні Технології» на час укладення зазначених договорів не здійснило ніяких дій щодо розробки торговельної марки (логотипу) чи його реєстрації у державних органах, у той час, як використання терміну „торговельна марка" з її найменуванням можливо тільки після державної реєстрації такої торговельної марки.

Згідно з положеннями пункту 61 постанови пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17.10.2012 року „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" передбачають, що оскільки згідно з пунктом 1 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" з датою подання заявки на знак пов'язується виникнення прав, які випливають із свідоцтва про право власності на знак, у вирішенні питання про момент виникнення у власника свідоцтва на знак для товарів і послуг права забороняти його використання іншими особами господарському суду необхідно точно з'ясовувати дату подання заявки на знак і дату видачі відповідного свідоцтва. Право попереднього користувача виникає з факту використання ним знака для товарів і послуг до дати подання заявки власником свідоцтва на знак або, якщо було заявлено пріоритет, - до дати пріоритету заявки. Якщо стороною у справі не доведено обставин, що свідчать про добросовісне використання нею знака для товарів і послуг в Україні або здійснення значної і серйозної підготовки до такого використання до дати подання іншою стороною заявки на цей знак, у господарського суду відсутні підстави для висновку про наявність права попереднього користувача на відповідний знак.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач не набув права попереднього користування торговельною маркою, у зв'язку з чим у задоволенні позову має бути відмовлено.

Невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права дають підстави для скасування прийнятого у справі рішення та відмови у позові.

Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1,4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Пінопласту" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 17.07.2013 року у справі № 919/554/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі.

4. У позові відмовити.

Головуючий суддя І.В. Антонова

Судді О.Л. Котлярова

І.В. Євдокімов

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Архитектурно Рекламні Технологии" (вул. Хрустальова, 169, кв. 63,Севастополь,99055)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Пінопласту" (Західний берег Камишової бухти, 7-Д,Севастополь,99014)