Постанова

від 12.09.2013 по справі 5008/1075/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року Справа № 5008/1075/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Могил С.К. суддів :Вовк І.В., Капацин Н.В. - доповідач у справі розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 у справі№ 5008/1075/2012 господарського судуЗакарпатської області за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 доРегіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області третя особа Ужанський національний природний парк за участю Прокурора Закарпатської області провизнання недійсним договору купівлі-продажу

за участю представників від: позивача ОСОБА_5 (довір. від 15.01.2013р.) відповідача не з"явилися третьої особине з"явилися прокуратуриБаклан Н.Ю. - посвідчення № 008813

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 05.02.2013р. у справі № 5008/1075/2013р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2013р., відмовлено у задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (Позивач) за позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області (Відповідач) про визнання недійсним договору купівлі-продажу об"єкта незавершеного будівництва від 04.01.2012р.

Залишаючи без задоволення позов ФОП ОСОБА_4, суди попередніх інстанцій вказали на відсутність правових підстав для визнання договору недійсним.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.02.2013р., постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2013р. у справі № 5008/1075/2012р., ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу об"єкта незавершеного будівництва та стягнути з Відповідача грошові кошти на суму 41 719,95 грн., сплачені Позивачем за об"єкт приватизації.

В касаційній скарзі заявник вказує, що куплений ним об"єкт незавершеного будівництва розташований на землях природно-заповідного фонду, а відповідно до частини 4 статті 84 Земельного кодексу України ці землі не можуть передаватися у приватну власність.

Крім того, Позивач зазначає, що на об"єкті незавершеного будівництва відсутні системи енергозабезпечення, дощової каналізації, дренажної системи, електромережі, які згідно з Технічним паспортом на земельну ділянку мали бути в наявності. Тому, відповідно до статей 229, 230 Цивільного кодексу України договір є недійсним, оскільки особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення та одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, об"єкт незавершеного будівництва був проданий Відповідачем без проектної документації, але з вимогою про завершення будівництва.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 04.01.2012р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області (Продавець) і Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу об"єкта аукціону-незавершеного будівництва будівлі № 402.

Об"єкт приватизації розташований у АДРЕСА_1 і продано разом із земельною ділянкою площею 0,50 га.

Невід"ємною частиною договору є Технічний паспорт земельної ділянки, в пункті 4 розділу V зазначена характеристика інженерного облаштування земельної ділянки та вказується на наявність дощової каналізації, дренажної системи, електромережі. Згідно з розділом VІ Технічного паспорта вказана земельна ділянка належить до земель рекреаційного призначення.

В листопаді 2012 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області про визнання недійсним договору купівлі-продажу об"єкта незавершеного будівництва, посилаючись на те, що Продавець не являється власником земельної ділянки, на земельній ділянці відсутня дощова каналізація, дренажна система, відсутні електромережі, не надано проектно-кошторисної документації, що унеможливлює виконання умов договору купівлі-продажу та введення об"єкта в експлуатацію. Також Позивач зазначає, що об"єкт приватизації розташований на землях Ужанського національного природного парку без вилучення земельної ділянки у землевласників та землекористувачів, договір купівлі-продажу зі сторони Продавця підписано неуповноваженою на це особою, оскільки договір підписано першим заступником начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області.

Тому, на думку Позивача, договір купівлі-продажу від 04.01.2012р. в момент його укладення не відповідав Закону "Про особливості приватизації об"єктів незавершеного будівництва", Земельному кодексу України, Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що в силу статей 203, 207, 215 Цивільного кодексу України дає підстави для визнання договору недійсним.

До прийняття рішення у справі Позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з Відповідача грошові кошти, сплачені за договором купівлі-продажу на суму 41 719,95 грн.

До місцевого господарського суду Відповідачем надано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 26.12.2011р., витяг із свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно станом на 23.04.2008р., із яких слідує, що об"єкт незавершеного будівництва, будівля на Ужоцькому перевалі с. Ужок Закарпатської області Великоберезнянського району, вулиця Без назви, будинок 249, розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 2120886800:01:001:0001, належить до державної власності і перебуває в оперативному управлінні Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області. Тим самим Відповідачем спростовані доводи Позивача про те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області не являється власником об"єкта приватизації і в силу статей 658 Цивільного кодексу України не має права на його відчуження.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України покладає на сторін обов"язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилаючись в позовній заяві (а згодом - у апеляційній і касаційній скаргах) на відсутність дренажної системи, дощової каналізації, електромережі, про наявність яких зазначається в Технічному паспорті на земельну ділянку, Позивач просить суд призначити судово-будівельну експертизу для встановлення факту наявності або відсутності вищезазначених систем і мереж. Тобто, тягар доказування позовних вимог Позивач перекладає на суд.

Крім того, Позивачем не додано до матеріалів справи акта приймання-передачі об"єкта приватизації, із чого слідували б висновки про наявність чи відсутність цих комунікаційних систем.

Також належними доказами Позивач не підтверджує свою позицію про те, що земельна ділянка під об"єктом приватизації знаходиться на території Ужоцького національного парку і віднесена до земель природно-заповідного фонду України, у зв"язку з чим її відчуження є порушенням частини 4 статті 84 Земельного кодексу України.

В розділі І Технічного паспорта на земельну ділянку під об"єктом незавершеного будівництва - будівлі на Ужоцькому перевалі вказується, що земельна ділянка площею 0,50 га (5 000кв.м.) має складну конфігурацію, рельєф похилий, межує з північного заходу та південного заходу із землями запасу сільської ради, з північного сходу, сходу та південного сходу із землями Ужанського національного природного парку.

Це також підтверджується Актом погодження зовнішніх меж земельної ділянки (а.с. 91), описом меж земельної ділянки (а.с. 92).

Пунктом 6.3.6 договору до обов"язків Покупця віднесено, зокрема, отримати та зареєструвати державний акт на право власності на земельну ділянку у Відділі Держкомзему у Великоберезнянському районі Закарпатської області. Позивач не надав доказів неможливості здійснення такої реєстрації.

Стаття 3 Закону України "Про особливості приватизації об"єктів незавершеного будівництва" встановлює, що продаж об"єктів незавершеного будівництва здійснюється на відкритих аукціонах разом із земельними ділянками, на яких розташовані такі об"єкти.

Не заслуговують на увагу доводи скаржника про те, що об"єкт незавершеного будівництва проданий йому без проектно-кошторисної документації, оскільки умовами договору купівлі-продажу № 402 від 04.01.2012р. не передбачалася передача такої документації, а в силу статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Крім того, пунктом 6.3.1 договору купівлі-продажу передбачено, що подальше використання об"єкта приватизації визначає Покупець і цільове призначення об"єкта нерухомості покладає на Покупця обов'язок виготовити відповідну проектну документацію для завершення будівництва об"єкта.

Суд касаційної інстанції не бере до уваги доводи ФОП ОСОБА_4, викладені в касаційній скарзі, щодо незастосування судами попередніх інстанцій норм права, закріплених в статтях 229, 230 Цивільного кодексу України, згідно з якими визнається недійсним правочин, вчинений під впливом помилки або під впливом обману, оскільки ці статті передбачають, що істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якості речі які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням або одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення.

Позивач не довів про наявність обставин після укладення договору купівлі-продажу, які могли б вплинути на його волевиявлення при укладенні цього договору.

Всі факти, обставин, властивості об"єкта незавершеного будівництва Позивачеві були відомі в момент укладення договору, а відсутність комунікаційних мереж Позивачем не доведена.

Для застосування статті 230 Цивільного кодексу України Позивач не довів факту обману зі сторони Відповідача під час вчинення правочину і його безпосереднього зв'язку з волевиявленням Позивача при укладенні договору купівлі-продажу.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" (п. 3.10) вказується, що під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності, або замовчують обставини, що мали істотне значення для правочину. В розробленому Відділом Держкомзему у Великоберезнянському районі Технічному паспорті на земельну ділянку під об"єктом незавершеного будівництва (паспорт затверджено 23.04.2010р. В.о. начальника відділу Держкомзему у Великоберезнянському районі Піпіном В.Ю.) вказується на наявність на земельній ділянці дощової каналізації, дренажної системи, електромережі. При укладенні договору купівлі-продажу № 402 від 04.01.2012р. Позивач мав змогу перевірити наявність цих систем, але в позовній заяві від 22.11.2012р. (без обґрунтування власних доводів) Позивач зазначає про відсутність на об"єкті незавершеного будівництва комунікаційних систем.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано залишили, без задоволення позовні вимоги ФОП ОСОБА_4, його доводи, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків.

З огляду на викладене касаційна скарга ФОП ОСОБА_4 залишається без задоволення, а постанова Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2013р. по даній справі - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 у справі № 5008/1075/2012 залишити без змін.

Головуючий - суддя С.К. Могил

Судді І.В. Вовк

Н.В. Капацин