Ухвала

від 12.09.2013 по справі 905/4711/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

12.09.2013р. Справа № 905/4711/13

Колегія суддів господарського суду Донецької області, у складі головуючого судді Макарової Ю.В., суддів Риженко Т.М. та судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за скаргою на у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю", м.Кременчук на дії Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, Донецька область, м.Горлівка, №905/4711/13 Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю", м.Кременчук до відповідачів: 1 : Відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод", м.Горлівка 2: Carbon Products International (Management) Limited, Douglas, Isle of Man простягнення 1331100грн.00коп. Представники сторін: Від позивача: Від відповідача-1 Від відповідача-2 Від Калінінського ВДВС Горлівського МУЮ Овчаренко В.Ю. - за довіреністю №01-19/802 від 08.04.2013р.; Никифоров О.В. - за довіреністю від 16.04.2013р.; не з'явились; Косарева І.В. - за довіреністю від 01.04.2013р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.07.2013р. по справі №905/4711/13, яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2013р., заява Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" про вжиття заходів про забезпечення позову задоволена частково, накладено арешт на грошові кошти Відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод" (84609, Донецька область, м.Горлівка, вул. Умова, 3, ідентифікаційний код 25601255) у межах суми позову в розмірі 1331100грн.00коп., що містяться на всіх рахунках Відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод" відкритих у банківських установах.

20.08.2013р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга №01-19/1801 від 12.08.2013р. Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" на дії Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, Донецька область, м.Горлівка щодо виконання ухвали господарського суду Донецької області від 30.07.2013р. по справі №905/4711/13.

Згідно з вказаною скаргою позивачем заявлені наступні вимоги:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Калінінського ВДВС Горлівського МУЮ з винесення Постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу) з примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області від 30 липня 2013р. у справі 905/4711/13;

- скасувати постанову державного виконавця Калінінського ВДВС Горлівського МУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу) з примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області від 30.07.2013року у справі №905/4711/13;

- зобов'язати державного виконавця Калінінського ВДВС Горлівського МУЮ відкрити виконавче провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області від 30 липня 2013р.

Ухвалою суду від 20.08.2013р. заяву Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" призначено до розгляду у судовому засіданні 12.09.2013р.

В судове засідання 12.09.2013р. представник позивача з'явився, підтримав вимоги, викладені у скарзі.

В судове засідання 12.09.2013р. представник відповідача 1 з'явився, письмову позицію на скаргу не надав.

Відповідача 2 пояснень по суті скарги не надав, в засідання суду своїх представників не направив.

В судове засідання 12.09.2013р. представник ВДВС Горлівського МУЮ з'явився, надав пояснення на скаргу від 11.09.2013р. №110913, в яких посилається на повну відповідність вимогам закону своїх дій з відмови у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали господарського суду Донецької області від 30.07.2013р. по справі 905/4711/13.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення позивача, відповідача 1 та ДВС, господарським судом встановлено наступне:

Згідно ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 30.07.2013р. заява Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволена частково, накладено арешт на грошові кошти Відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод" (84609, Донецька область, м.Горлівка, вул. Умова, 3, ідентифікаційний код 25601255) у межах суми позову в розмірі 1331100грн.00коп., що містяться на всіх рахунках Відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод" відкритих у банківських установах.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Державний виконавець за приписом ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

31.07.2013р. позивач звернувся до Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, м.Горлівка із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області від 30 липня 2013р. №905/4711/13 про накладення арешту на грошові кошти Відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод", м.Горлівка у межах суми позову, що містяться на всіх рахунках вказаного товариства. До заяви додана ухвала господарського суду Донецької області від 30.07.2013р. по справі №905/4711/13 та довіреність на представника ВАТ «КЗТВ» від 08.04.2013р. №01-19/802.

07.08.2013р. Калінінським відділом державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, м.Горлівка винесено постанову ВП №39195868 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), згідно з якою відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали суду від 30.07.2013р. по справі №905/4711/13 від 30.07.2013.

Підставою для ухвалення даної постанови державним виконавцем визначено п.8 ч.1 ст. ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема в постанові вказано, що в ухвалі не вказано порядок і спосіб виконання ухвали державним виконавцем, що передбачено ч. 5 ст. 43-3 ГПК України, не вказано місце знаходження грошових коштів, а також в ухвалі не вказаний стягував та боржник, виконавчий документ подано не уповноваженою особою та позивач не є стягувачем.

За висновками суду, дії відділу Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 07.08.2013р. про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали господарського суду Донецької області від 30.07.2013р. по справі №905/4711/13 є неправомірними, такими, що суперечать діючому законодавству України, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

За приписом ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно із статтями 66 та 67 ГПК України господарський суд вживає заходів до забезпечення позову шляхом винесення відповідної ухвали. У пункті 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавчим документом є, зокрема, ухвали судів у господарських справах у випадках, передбачених законом. Отже, ухвала господарського суду про вжиття будь-якого заходу забезпечення позову, включаючи накладання арешту на майно або кошти, підлягає виконанню органами державної виконавчої служби або іншими органами виконання судових рішень відповідно до вимог статей 2, 3, 5 і 17 Закону України "Про виконавче провадження", а наказ при цьому не видається.

Така ухвала має відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», визначено вимоги до виконавчого документа , а саме:

1. У виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню , зокрема , дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо ;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Слід звернути увагу на те, що вказана стаття містить як обов'язкові вимоги до виконавчих документів, так і факультативні. Так, рахунки боржника вказуються за умови, якщо вони відомі органу, що видав виконавчий документ, тобто зазначення вказаних відомостей не є обов'язковим реквізитом виконавчого документу.

Слід наголосити, що державному виконавцю Законом України «Про виконавче провадження» надано право під час виконання рішень на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти (ч. 2 ст. 4 Закону), державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень (ч. 2 ст. 5 Закону).

Стаття 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює певні вимоги до виконавчого документа, тобто встановлює перелік відомостей, які мають міститися у виконавчому документі. Серед вказаного переліку є також і відомості щодо стягувача і боржника.

Рішенням Конституційого суду України від 31 травня 2011 року у справі 1-18/2011 за конституційним зверненням громадянки Сінюгіної Ірини Іванівни щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що згідно з частиною другою статті 368 Кодексу (1618-15), пунктами 1, 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) виконавчими документами є виконавчі листи, які видаються судами за кожним судовим рішенням, що набрало законної сили, та ухвали судів у цивільних та інших справах. Відповідно до цих положень як на виконання рішення суду,яким закінчується розгляд справи, так і на виконання ухвали суду про забезпечення позову відкривається виконавче провадження. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ, а боржником - фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом (частини перша, друга статті 8 Закону України "Про виконавче провадження") (606-14). Статусу стягувача і боржника сторони набувають після відкриття виконавчого провадження як у разі виконання рішення суду, яким закінчується судовий розгляд справи, так і у разі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Зокрема, оглянувши під час судового засідання 12.09.2013р. оригінали виконавчого провадження з виконання ухвали господарського суду Донецької області від 30.07.2013р. по справі №905/4711/13 суд встановив, що на обкладинці матеріалів справи виконавчого провадження державним виконавцем визначено, що стягувачем є Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький завод технічного вуглецю", м.Кременчук, боржником - Відкрите акціонерне товариство "Смолопереробний завод", м.Горлівка.

У разі, якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження згідно із ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

Враховуючи викладене та у відповідності з приписами ст.ст.66, 67, 115 Господарського процесуального кодексу України, п.2 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" ухвала господарського суду Донецької області від 30.07.2013р. по справі №905/4711/13, має статус виконавчого документа та підлягає обов'язковому виконанню органами державної виконавчої служби відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п.12 останови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №6 "Про судове рішення" ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом.

На момент звернення стягувача - Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький завод технічного вуглецю", м.Кременчук з виконавчим документом до ДВС, ухвала господарського суду Донецької області від 30.07.2013р. по справі №905/4711/13 про вжиття заходів до забезпечення позову у встановленому законом порядку скасована не була та набрала законної сили, відповідала вимогам, встановленим до виконавчих документів, а тому у відповідності до ст.115 Господарського процесуального кодексу України була обов'язковою до виконання на всій території України та мала виконуватися в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про виконавче провадження" сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників.

Як вбачається з матеріалів справи, з заявою про примусове виконання ухвали господарського суду Донецької області від 30.07.2013р. по справі №905/4711/13 до Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, м.Горлівка звернувся представник Відкритого акціонерне товариство "Кременчуцький завод технічного вуглецю", м.Кременчук - Овчаренко В.Ю., який діяв на підставі довіреності від 08.04.2013р., строк дії якої встановлений до 31.12.2013р. включно.

Відповідно до ч.3 ст.244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно ст.246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Як встановлено судом, за своїм змістом довіреність від 08.04.2013р., видана Відкритого акціонерне товариство "Кременчуцький завод технічного вуглецю" представнику Овчаренко В.Ю. відповідала вимогам, встановленим до довіреностей.

Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено виключний перелік випадків, у яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, а саме:

- пропуск встановленого строку пред'явлення документів до виконання,

- неподання виконавчого документа, зазначеного у ст.17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

- якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання,

- пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

- якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення,

- невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону,

- якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів,

- наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, за висновками суду, наявності підстав, передбачених ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", для відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали суду від 30.07.2013р. по справі №905/4711/13, не встановлено.

Як наслідок, постанова від 07.08.2013р. відділу Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали господарського суду Донецької області від 30.07.2013р. по справі №905/4711/13 є незаконною, такою, що винесена за відсутності відповідних правових підстав.

За приписом ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009р., виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно із ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається i діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України ухвала суду по справі №905/4711/13, яка набрала законної сили 30.07.2013р., є обов'язковою до виконання та має бути виконана.

За приписом ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

За приписом ст.6 Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий i публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним i безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить cпip щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в Комюніке Секретаря Європейського суду з прав людини стосовно рішення у справах "Гавриленко проти України", "Дроботюк проти України", "Лупандін проти України", "Полонець проти України", "Трихліб проти України" від 20 вересня 2005р.: "Спираючись на ч.1 ст.6 Конвенції, заявники скаржились на невиконання упродовж тривалого строку судових рішень, ухвалених на їх користь. Окремі заявники стверджували про порушення ст.13 Конвенції. Пан Полонець також скаржився на порушення його права на мирне володіння майном, закріпленого ст.1 Першого протоколу до Конвенції.

Під час розгляду справ, виходячи зі свого прецедентного права, суд дійшов висновку, що держава, не виконуючи судові рішення протягом понад 4 років та 4 місяців у cправі Гавриленка, 6 poків у справі Дроботюка, i 3 місяців у справі Лупандіна, 2 років i 10 місяців у справі Полонця, 5 років i 4 місяців у справі Трихліба, істотним чином позбавила ч.1 ст.6 Конвенції корисного значення для них.

Таким чином, в ряді судових рішень проти України вказується на неприпустимість порушення розумних строків виконання судових рішень, i що дані порушення свідчать про невиконання Україною своїх зобов'язань як держави-учасниці Конвенції.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до листа Вищого господарського суду України від 18.11.2003р. №1-8/1427 "Про Конвенцію про захист прав людини i основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини", у зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.

З урахуванням викладеного, забезпечення виконання судового рішення впродовж розумного строку є обов'язком України, взятим нею на себе у зв'язку з ратифікацією Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод 1950 року. Невиконання цього обов'язку є порушенням, на яке Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу в своїх численних рішеннях, в тому числі у справах проти України.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Всупереч вимог Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження" Калінінським відділом державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, м.Горлівка неправомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали суду від 30.07.2013р. по справі №905/4711/13, замість неупередженого та своєчасного вчинення передбачених Законом заходів примусового виконання рішень.

За таких обставин, приймаючи до уваги висновки суду щодо незаконності дій ДВС стосовно відмови у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали господарського суду Донецької області від 30.07.2013р. по справі №905/4711/13, скарга Відкритого акціонерне товариство "Кременчуцький завод технічного вуглецю" від 12.08.2013р. на дії Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, м.Горлівка на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області від 30.07.2013р. по справі №905/4711/13 підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити скаргу частково, шляхом визнання неправомірними дій Калінінського ВДВС Горлівського МУЮ з винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу) з примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області від 30 липня 2013р. у справі 905/4711/13; скасувати постанову Калінінського ВДВС Горлівського МУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу) з примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області від 30.07.2013року у справі №905/4711/13.

Поряд з тим, вимоги скарги в частині зобов'язання державного виконавця Калінінського ВДВС Горлівського МУЮ відкрити виконавче провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області від 30 липня 2013р. залишаються без задоволення, оскільки суд не вправі зобов'язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження" він повинен здійснювати самостійно. Аналогічна правова позиція виражена в абзаці 2 п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.03р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження».

У даному випадку стягувач, Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький завод технічного вуглецю", не позбавлений права знов звернутися до органів державної виконавчої служби щодо примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області від 30.07.2013року у справі №905/4711/13.

За таких обставин, керуючись ст.ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю", м.Кременчук №01-19/1801 від 12.08.2013р. на дії Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, Донецька область, м.Горлівка, - задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, м.Горлівка з винесення Постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу) з примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області від 30 липня 2013р. у справі 905/4711/13.

3. Скасувати постанову Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, м.Горлівка про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу) з примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області від 30.07.2013року у справі №905/4711/13.

4. В іншій частині скарги відмовити.

5. Ухвала суду набирає чинності в день її винесення та може бути оскаржена у строки та порядку відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.В. Макарова

Суддя Д.М. Огороднік

Суддя Т.М. Риженко