Постанова

від 04.09.2013 по справі 927/464/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2013 р. Справа№ 927/464/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мациборко Т.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Онищук Д.В. ( за довіреністю)

від відповідача: Полозов К.П. ( за довіреністю)

від третьої особи: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Чернігівський Янтар».

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.06.2013р.

у справі № 927/464/13 (Суддя: Книш Н.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика"

до Приватного акціонерного товариства "Чернігівський Янтар".

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінтерзв'язок "

про звернення стягнення на заставне майно 142 971 434,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

У квітні Публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „Банк „Таврика", подано позов до Приватного акціонерного товариства "Чернігівський Янтар" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтерзв'язок" про звернення стягнення на заставне майно шляхом набуття права власності на цінні папери на загальну суму 142971434,54 грн., а саме позивач згідно поданої заяви про зміну предмету позовних вимог за № 02/2302 від 27.05.2013р. (а.с. 1-4 т. 2/2) та заяви про уточнення прохальної частини позовної заяви № 23/1478 від 018.04.2013р. (а.с. 107, 108 т. 2/2) просить суд звернути стягнення на предмети застави за Договором застави від 30 жовтня 2009 року, а саме на прості іменні акції емітента ПАТ "Ластівка" в кількості 12170 шт., за ціною, визначеною на підставі оцінки від 07 травня 2013 року, проведеної суб"єктом оціночної діяльності ТОВ „Е.Р.С.Т.Е.", що складає 0,25 грн. за одну акцію загальною вартістю 3042,50 грн. та за Договором застави №05-309/ЗЦП-11 від 28 липня 2011 року, а саме, на прості іменні акції емітента ПАТ „Ластівка" в кількості 18000 шт., за ціною, визначеною на підставі оцінки від 07 травня 2013 року, проведеної суб"єктом оціночної діяльності ТОВ „Е.Р.С.Т.Е.", що складає 0,25 грн. за одну акцію загальною вартістю 4500,00 грн., що належать на праві власності Приватному акціонерному товариству "Чернігівський Янтар" (код ЄДРПОУ 01554120) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика", в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 55-08-КЛ від 29 жовтня 2008 року, у розмірі - 142971434,54 грн. (по кредиту - 124624730,00грн., по процентах - 17938417,51 грн., по сплаті пені по прострочених процентах - 408287,03 грн.), - шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" на предмет забезпечувального обтяження та перерахування простих іменних акцій ПАТ "Ластівка", в кількості - 12170 шт. за Договором застави від 30.10.2009 року та 18000 шт. за Договором застави № 05-309/ЗЦП-11 від 28.07.2011 року, з рахунку у цінних паперах депонента - Приватного акціонерного товариства „Чернігівський Янтар", (депозитарний код рахунку 005058 у зберігача АТ "Банк "Таврика"), на рахунок у цінних паперах АТ „Банк „Таврика" 001147 (депозитарний код рахунку 100024-UA30300970), відкритий у зберігача АТ "Банк "Таврика" (код зберігача 1147 у депозитарії ПрАТ "ВДЦП", код МДО 300970).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.06.2013 р. у справі № 927/464/13 позовні вимоги задоволено в повному обсязі з урахуванням зміни позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Чернігівський Янтар" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області № 927/464/13 від 12.06.2013 р. змінити в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Чернігівський Янтар" в доход державного бюджету судового збору 68820,00 грн. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що оскільки ціна позову з вартості предмета застави складає 19 250 грн. судовий збір має складати 1720,50 грн. а не 68 820,00 грн., як визначено судом першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Чернігівський Янтар " та призначено розгляд справи № 927/464/13 на 24.07.2013 р.

24.07.2013р. представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Розгляд справи було відкладено до 04.09.2013 року.

04.09.2013 року представник третьої особи в судове зсідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи третя особа була повідомлена належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування нори Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника третьої особи, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 29.10.2008р. між публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю " Укрінтерзв'язок " (позичальник) укладено Договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №55-08-КЛ (далі - договір) (т.1 а.с. 27)

За умовами договору від 29.10.09, банк відкриває позичальнику мультивалютну відновлювальну відкличну кредитну лінію, надалі „кредитна лінія", в сумі еквівалентній 44000000,00 грн., терміном користування з 29.10.08р. по 30.10.09р. включно. Кредитні кошти надаються згідно письмових заявок позичальника в гривні, в доларах США або в євро в еквіваленті по курсу НБУ на день видачі кредиту.

Відповідно до п. 1.3. Договору № 55-08-КЛ від 29.10.2008р., за користування кредитами встановлюється плата в розмірі 20,0% процентів річних в гривні, 16,5% процентів річних в доларах США та 14,0% процентів річних в євро. Згідно укладених між банком та позичальником Додаткових угод до Договору № 55-08-КЛ від 29.10.08р. змінювалась плата за користування кредитом, згідно п. 1.3. договору від 29.10.08р.,

В подальшому між публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" (позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю " Укрінтерзв'язок " (третьою особою у справі) укладено Додаткові угоди №31 від 01.11.11р. та №33 від 01.12.11р. до Договору № 55-08-КЛ від 29.10.08р. (а.с. 61, 63 т. 1/2);

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань по договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №04-10-12-Кл від 04.10.12р. між позивачем (заставодержателем) та Закритим акціонерним товариством „Янтар" назву якого змінено на Приватне акціонерне товариство "Чернігівський Янтар" згідно п. 1.2. статуту (а.с. 72-100 т. 2/2) (відповідачем, заставодавцем) укладено Договір застави від 30.10.2009р. та Договір застави № 05-309/ЗЦП-11 від 28.07.2011р.

За умовами зазначеного договору, договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з Договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 55-08-КЛ від 29.10.08р. та додаткових угод до нього (надалі - кредитний договір), за умовами якого ТОВ „Укрінтерзв"язок" зобов'язане повернути заставодержателю до 11.10.2013р. (включно) кредитні кошти в сумі еквівалентній 125000000,00 грн., виплатити проценти за його користуванням згідно умов кредитного договору, а також сплатити пеню за прострочку повернення кредиту та сплати процентів, що передбачені кредитним договором. Строк та порядок повернення кредиту та сплати процентів визначається кредитним договором.

Пунктом 1.2.-1.4. Договору застави від 30.10.2009р. в редакції Додаткової угоди № 2 від 31.03.2011р., в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних в п. 1.1. цього договору, заставодавець передає в заставу заставодержателю належні йому на праві власності цінні папери (надалі - предмет застави), а саме акції іменні прості ВАТ „Ластівка", код ЄДРПОУ 00309281, реєстраційний номер випуску цінних паперів UA 4000080048, номінальна вартість одного ЦП - 0,25 грн., кількість цінних паперів, що передаються в заставу - 12170 шт., загальна номінальна вартість - 3042,50 грн. Обтяження предмета застави згідно з цим договором підлягає реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Ринкова вартість предмету застави складає 201535,20 грн. Оцінка проведена за згодою сторін, з урахуванням ринкових цін та обсягу можливих витрат, пов'язаних з його реалізацією.

Відповідно до п. 1.1. Договору застави № 05-309/ЗЦП-11 від 28.07.2011р., в редакції Додаткової угоди № 6 від 30.10.2012р., договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з Договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 55-08-КЛ від 29.10.08р. та додаткових угод до нього (надалі - кредитний договір), за умовами якого ТОВ „Укрінтерзв"язок" (код ЄДРПОУ 24263359) зобов'язане повернути заставодержателю до 11.10.2013р. (включно) кредитні кошти в сумі еквівалентній 125000000,00 грн., виплатити проценти за його користуванням згідно умов кредитного договору, а також сплатити пеню за прострочку повернення кредиту та сплати процентів, що передбачені кредитним договором. Строк та порядок повернення кредиту та сплати процентів визначається кредитним договором.

Відповідно до п.п. 1.2.-1.4. Договору застави від 30.10.2009р. в редакції Додаткової угоди № 2 від 31.03.2011р., в забезпечення виконання зобов"язань, вказаних в п. 1.1. цього договору, заставодавець передає в заставу заставодержателю належні йому на праві власності цінні папери (надалі - предмет застави), а саме акції іменні прості ВАТ „Ластівка", код ЄДРПОУ 00309281, реєстраційний номер випуску цінних паперів UA 4000080048, номінальна вартість одного ЦП - 0,25 грн., кількість цінних паперів, що передаються в заставу - 12170 шт., загальна номінальна вартість - 3042,50 грн. Обтяження предмета застави згідно з цим договором підлягає реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Ринкова вартість предмету застави складає 201535,20 грн. Оцінка проведена за згодою сторін, з урахуванням ринкових цін та обсягу можливих витрат, пов"язаних з його реалізацією.

Відповідно до п. 1.1. Договору застави № 05-309/ЗЦП-11 від 28.07.2011р., в редакції Додаткової угоди № 6 від 30.10.2012р., договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з Договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 55-08-КЛ від 29.10.08р. та додаткових угод до нього (надалі - кредитний договір), за умовами якого ТОВ „Укрінтерзв"язок" (код ЄДРПОУ 24263359) зобов"язане повернути заставодержателю до 11.10.2013р. (включно) кредитні кошти в сумі еквівалентній 125000000,00 грн., виплатити проценти за його користуванням згідно умов кредитного договору, а також сплатити пеню за прострочку повернення кредиту та сплати процентів, що передбачені кредитним договором. Строк та порядок повернення кредиту та сплати процентів визначається кредитним договором.

Відповідно до п.п. 1.2.-1.4. Договору застави № 05-309/ЗЦП-11 від 28.07.2011р., в забезпечення виконання зобов"язань, вказаних в п. 1.1. цього договору, заставодавець передає в заставу заставодержателю належні йому на праві власності цінні папери (надалі - предмет застави), а саме акції іменні прості ВАТ „Ластівка", код ЄДРПОУ 00309281, реєстраційний номер випуску цінних паперів UA 4000080048, номінальна вартість одного ЦП - 0,25 грн., кількість цінних паперів, що передаються в заставу - 18000 шт., загальна номінальна вартість - 4500,00 грн., заставна вартість 1 шт. - 16,56 грн., загальна заставна вартість пакету цінних паперів - 298080,00 грн. Обтяження предмета застави згідно з цим договором підлягає реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Ринкова вартість предмету застави складає 298080,00 грн. Оцінка проведена за згодою сторін, з урахуванням ринкових цін та обсягу можливих витрат, пов"язаних з його реалізацією. Право власності на предмет застави підтверджується випискою з рахунку у цінних паперах, виданою зберігачем цінних паперів АТ „Банк „Таврика".

Судом першої інстанції в якості доказу прийнято звіт про незалежну оцінку вартості однієї простої іменної акції Публічного акціонерного товариства "Ластівка" (код ЄДРПОУ 00309281), зробленої 07.05.2013р. суб"єктом оціночної діяльності ТОВ „Е.Р.С.Т.Е." (сертифікат № 13758/12 від 31.08.2012р.), ринкова вартість об'єкта оцінки - однієї простої іменної акції ПАТ „Ластівка" складає 0,25 грн. (а.с.5-29 т. 2/2).

Згідно п.п. 2.2., 2.4. Договорів застави від 30.10.2009р. та від 28.07.2011р., у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору, заставодержатель має право звернути стягнення та задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, необхідні витрати на утримання предмета застави, витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, а також компенсувати всі інші витрати, із вартості предмета застави в порядку, встановленому чинним законодавством. Право заставодержателя на звернення стягнення на предмет застави також виникає у разі порушення заставодавцем будь-яких умов цього договору. Заставодержатель набуває право дострокового звернення стягнення на предмет застави незалежно від настання строку виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору в разі порушення позичальником умов кредитного договору та/або заставодавцем умов цього договору, а також у випадках, передбачених ст. 23 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Заставодержатель має право направити кошти, виручені від реалізації предмета застави, на погашення простроченої заборгованості по кредиту та процентах, на дострокове повернення всієї суми кредиту, а також витрат, пов"язаних з реалізацією предмета застави.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав взяті на себе зобов'язання і перерахував позичальнику - Товариству з обмеженою відповідальністю „Укрінтерзв"язок" (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) - 124624730,00грн. на кредитні рахунки позичальника, які відкриті в АТ „Банк „Таврика" та зазначені в п. 2.1.1. Договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 55-08-КЛ від 29.10.08р., з призначенням платежу - надання траншу згідно Кредитного договору № 55-08-КЛ від 29.10.08р. (а.с. 122-128 т. 1/2).

Отже, позивачем було здійснено позичальнику кредитування на загальну суму 124624730,00 грн., що не заперечується відповідачем.

Згідно матеріалів справи та розрахунків, доданих позивачем до позову, перевірених судом першої інстанції, станом на 07.04.2013р. заборгованість за Договором №55-08-КЛ від 29.10.2008р., складає 142971434,54 грн., з яких заборгованість по кредиту - 124624730,00грн., заборгованість по процентам - 17938417,51 грн., заборгованість по сплаті пені по простроченим процентам - 408287,03 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем належним чином були виконанні умови договору №55-08-КЛ від 29.10.08р. проведено нарахування позичальнику процентів за користування кредитом за період з 07.04.13р. на загальну суму 142971434,54 грн., в свою чергу відсутні докази своєчасного виконання позичальником зобов'язання по сплаті, нарахованих процентів, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до положень ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право банка достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прострочка сплати позичальником процентів за користування кредитом по договору №55-08-КЛ від 29.10.2008р. виникла починаючи з 07.04.2013р., отже, заборгованість позичальника за процентами по договору №55-08-КЛ від 29.10.2008р за період з 07.04.2013 року становить 142971434,54., по кредиту - 124624730,00грн., по процентах - 17938417,51 грн., по сплаті пені по прострочених процентах - 408287,03 грн.

За умовами кредитного договору визначено право банку стягнути достроково з позичальника фактичну суму заборгованості за кредитом, що залишилась та за процентами, які підлягали сплаті за договором, при порушенні позичальником будь-яких умов цього договору та/або при порушенні судом справи про банкрутство позичальника. При цьому строк повернення кредитних коштів вважається таким, що настав, а вся заборгованість за цим договором підлягає сплаті на десятий календарний день від дати прострочення позичальником будь-якої частини грошового зобов'язання. (п. 2.2.4 договору). В разі погіршення фінансового стану позичальника, наявності простроченої заборгованості по процентам та/або кредиту або невиконання ним інших зобов'язань по цьому договору, та/або відсутності вільних кредитних ресурсів банк має право призупинити або припинити виконання своїх зобов'язань, вказаних в п.1.1 договору та вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно.(п. 2.2.6 договору ). За несвоєчасне погашення заборгованості за договором, зокрема наданого кредиту, процентів за користування ним, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожний день прострочення.(п. 6.2. договору)

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскільки позичальником було порушено умови договору та норми чинного законодавства щодо сплати кредиту та процентів за користування ним, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що у позичальника виникла заборгованість у розмірі 142971434,54 грн., яка складається з заборгованості по кредиту - 124624730,00грн., по процентах - 17938417,51 грн., по сплаті пені по прострочених процентах - 408287,03 грн.

Відповідно до ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються, зокрема, відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За умовами кредитного договору забезпеченням своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливої неустойки (штрафу, пені), що витікають з цього договору є застава: основних засобів (предмети образотворчого мистецтва) майнового поручителя ТОВ "Музей сучасного образотворчого мистецтва України", застава цінних паперів майнових поручителів. (п.5.1 кредитного договору) (а.с.15)

Позивач неоднарозово направляв третій особі на стороні відповідача повідомлення № 564-3533 від 03.12.12р. про прострочену заборгованість, претензій № 767/1 від 18.02.2013р. та № 23/886 від 26.02.2013р. про погашення заборгованості, що підтверджують матеріали справи (а.с. 95-105 т. 1/2). Вказані вимога третьою особою на стороні відповідача не виконана.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачу претензію № 23/1238, від 20.03.13р., № 23/1242 від 20.03.2013р. та вимоги № 23/1250 від 20.03.13р. , № 23/1252/1 від 20.03.2013р. про дострокове погашення кредиту, які були отримані відповідачем. В претензії зазначалось, що у разі невиконання цієї вимоги банк змушений буде звернутись до суду з позовом (а.с. 106-121 т. 1/2). Вказані вимога відповідачем не виконана.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 19 Закону України "Про заставу" передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач та третя особа відповідей на претензії, вимоги не надали, погашення кредитної заборгованості не здійснили, а також вимоги позивача не виконали.

У відповідності до ст.12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що 06.08.2012р. було зареєстровано обтяження рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна: приватне обтяження згідно договору застави від 30.10.2009р., що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та приватне обтяження згідно договору застави № 05-309/ЗЦП-11 від 28.07.2011р., що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 89-94. т. 1/2).

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, на підставі п. 2.2.6 договору, п. 2.4 договору застави та приписів чинного законодавства, набув право вимоги дострокового повернення кредиту та стягнення заборгованості за рахунок предмета застави, оскільки позичальником порушено строки сплати кредиту та процентів за користування кредитним коштами, встановлені сторонами при укладенні договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №04-10-12-КЛ від 04.10.12р..

Пунктом 2.3. договору застави сторони дійшли згоди, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється позивачем на підставі рішення суду чи в позасудовому порядку відповідно до ст.ст. 24, 26, 27, 33 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Спосіб звернення стягнення на предмет застави заставодержатель визначає самостійно в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством України.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 590 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень ", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави у рішенні суду, крім іншого, зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону. Таким способом може бути передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання.

Як зазначено в апеляційній скарзі, відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими що правомірно були задоволенні в повному обсязі судом першої інстанції.

Згідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, а також те, що відповідачем не заперечується факт наявності заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 55-08-КЛ від 29.10.08року в сумі 142971434,54грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню .

Окрім того, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині присудженого до стягнення судового збору.

Колегія суддів, вважає вищезазначені доводи апелянта необґрунтованими та такими що задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Позовну заяву подано уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, який звільнений від сплати судового збору згідно ч. 1 п. 22 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", та відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. При подачі позовної заяви позивачем була визначена ціна позову 142971434,54грн.

Відповідно до п.п.1 п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. В даному випадку, розмір судового збору за подання майнового позову складає 68820,00грн. (60 розмірів мінімальних зарплат станом на 01.01.2013р.), оскільки 2% з суми позову 142971434,54грн складає 2859428,69грн. судового збору).

Відповідно до ст. 55 ГПК України ціна позову визначається позивачем у тому числі виходячи зі стягуваної чи оспорю ванної суми

Колегія суддів вважає, оскільки позовні вимоги було задоволено в повному обсязі, судом першої інстанції правомірно відповідно до норм чинного законодавства, нараховано судовий збір в розмірі 68820,00 грн. з суми позову 142971434,54грн

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.06.2013 року у справі № 927/464/13, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Чернігівський Янтар" на рішення господарського суду Чернігівської області від 12.06.2013 року у справі № 927/464/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 12.06.2013 року у справі № 927/464/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 927/464/13 повернути до місцевого господарському суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Руденко М.А.

Судді Дідиченко М.А.

Пономаренко Є.Ю.