Постанова

від 13.09.2013 по справі 920/576/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2013 року Справа №920/576/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

прокурор - Здор Т.О.;

позивач - Семенова О.М.;

відповідач - Макаренко М.А.;

третя особа - не з'явилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2304С/1-35) на рішення господарського суду Сумської області від 26 червня 2013 року по справі №920/576/13

за позовом Заступника прокурора Сумської області в інтересах держави в особі

Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми

до Державного підприємства "Наумівський спиртовий завод", с. Наумівка Краснопільського району Сумської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Угроїдська селищна рада Краснопільського району Сумської області, смт. Угроїди Краснопільського району Сумської області

про відшкодування шкоди в розмірі 30370,48 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 26 червня 2013 року по справі №920/576/13 (суддя Шевченко П.І.) позов задовольнити повністю. Стягнуто з ДП "Наумівський спиртовий завод" до місцевого бюджету Угроїдської селищної ради Краснопільського району Сумської області збитки, заподіяні порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря в сумі 30370,48 грн.

Відповідач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Державна екологічна інспекція в Сумській області надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

Ні прокурор, ні позивач, ні третя особа відзивів на скаргу не надали.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши прокурора, позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, Державною екологічною інспекцією в Сумській області в період з 28.09.2011 року по 18.10.2011 року було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП "Наумівський спиртовий завод".

За результатами складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 28.09-18.10.2011 року, в якому, зокрема, зазначено, що відповідно до проведеної інвентаризації на підприємстві налічується 27 джерел викидів забруднюючих речовин, з них 8 організованих та 19 неорганізованих. В атмосферне повітря надходить 36 видів забруднюючих речовин із загальним викидом забруднюючих речовин 24,624 т/рік.

У ході проведення перевірки було виявлено, що відповідач з березня 2011 року почав здійснювати виробництво біоетанолу денатурованого бензином. Для виготовлення біоетанолу діюча на заводі брагоректифікаційна установка доповнена комплексом обладнання, а саме: установкою зневоднення на мембранах та обладнанням для денатурування біоетанолу бензином, які не враховані в інвентаризації викидів та в дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст. ст. 10,11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Порядок регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел визначено у статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Зокрема, відповідно до частини п'ятої цієї статті Закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

В акті перевірки зазначено, що у зв`язку з цим відповідачеві необхідно внести коригування дозволу на викиди та отримати дозвіл на невраховані джерела.

За наслідками перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища складено протокол від 10.10.2011 року про адміністративне правопорушення стосовно головного інженера ДП "Наумівський спиртовий завод" (відповідача) та винесено постанову від 13.10.2011 року про накладення на вказану посадову особу адміністративного стягнення, яка не оскаржувалась та не скасовувалась.

Збитки, заподіяні порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря відповідачеві у 2011 році не нараховувались.

У період з 14.02.2013 року по 27.02.2013 року позивачем було проведено позапланову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якої складено акт перевірки від 14.02-27.02.2013 року, в якому, зокрема, встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємства здійснюються на підставі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 5922355601-2 від 25.01.2010 р. з терміном дії до 25.01.2015 р. та № 5922355601-2а від 04.01.2012 р. з терміном дії до 25.01.2015 р.; виробництво біоетанолу денатурованого бензином відповідач розпочав з 03.03.2011 року (лист № 87 від 14.02.2013 р.); для виготовлення біоетанолу діюча на заводі брагоректифікаційна установка доповнена комплексом обладнання, яке працювало без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у період з 03.03.2011 року до 04.01.2012 року (момент отримання дозволу на викиди).

Господарським судом під час розгляду справи встановлено, що у дозволі №5922355601-2 від 25.01.2010 року на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами основні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємства відповідача взагалі не зазначені, у пункті 3.1 дозволу вказано, що вони відсутні.

У пункті 3.2 дозволу зазначені лише дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин, які віднесені до інших джерел викидів, а саме: № 1- димова труба, № 2 - труба, № 5 - труба, № 6 - труба, № 7 - труба, № 8 - труба; у дозволі №5922355601-2а від 04.01.2012 року про внесення змін до дозволу №5922355601-2 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами також не зазначені основні джерела викидів (джерела викидів забруднюючих речовин на проммайданчику відповідача), а зазначені лише дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин, які віднесені до інших джерел (пункт 3.2 дозволу), а саме: №№ 18,19,20 - опалювальні твердопаливні апарати, №№ 21-28 - конвектори опалювальні газові GF40.KF, №№ 29-34 - конвектори опалювальні газові F8.50KF, №№ 38, 39 - конвектори опалювальні газові АКОГ-2-СП.

З чого вбачається, що у відповідача взагалі відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин, характеристики та описання, яких наведені в доповненні до звіту про інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин на проммайданчику ДП "Наумівський спиртовий завод", а саме: джерела викидів № 9 - станції зневоднення етанолу, джерела викидів № 10 - пересувної діжки з бензином, джерела викидів № 11 - виробничої ємності з бензином, джерела викидів № 12 - ємності з МТБЕ, джерела викидів № 13 - мірника з МТБЕ, джерела викидів № 14 - апаратного цеху, джерела викидів № 15 - спиртосховища, джерела викидів № 16 - складу КМПА, джерела викидів № 17 - майданчику відвантаження КМПА.

За таких обставин, сума збитків, визначена в уточненому розрахунку розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів відповідача, яка складає 30370,48 грн., не є завищеною, як вважає відповідач.

Розрахунок проведений на підставі Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Мінприроди України від 10.12.2008 року № 639 та зареєстровані в Мінюсті України 21.01.2009 року за № 48/16064. Розрахунок виконаний згідно даних відповідача про кількість виготовленого біоетанолу (компоненту моторного альтернативного палива - КМПА), наданих листом № 184 від 19.03.2012 року. Для визначення валових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря були використані величини питомих викидів на одиницю продукції, які наведені в таблиці 2.4 доповнення до звіту про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин.

Розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря застосовані згідно п.п. 2.7.1, 3.6 вищезгаданої Методики, оскільки у даному випадку викиди забруднюючих речовин із джерел викидів №№ 9-17 здійснені без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Пунктом 4.2 Методики встановлено, що збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, відшкодовуються підприємством незалежно від форм власності та видів господарської діяльності, дана норма також передбачена у статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 розділу 5 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються: викиди забруднюючих речовин, які перевищують рівень гранично допустимих або тимчасово погоджених викидів, встановлених дозволами на викид; викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид; викиди, що здійснюються з перевищенням граничних нормативів їх утворення і вмісту в газах.

Виходячи з викладеного вище, здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону є порушенням природоохоронного законодавства, за яке застосовується цивільна відповідальність у вигляді застосування збитків.

За таких обставин всі викиди забруднюючих речовин зі згаданих джерел викидів є наднормативними.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з доведеності порушення відповідачем норм Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про атмосферне повітря" та відповідності положенням Методики № 639 здійснених позивачем розрахунків сум збитків, заподіяних державі зазначеними порушеннями.

Нормами ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади віднесено до переліку видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.

До переліку порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, зокрема, віднесено:

перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих

речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів

гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів

стаціонарних джерел;

викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу

спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно

до закону;

перевищення обсягів викидів забруднюючих речовин,

встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в

атмосферне повітря;

недотримання вимог, передбачених дозволом на викиди

забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Стаття 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" закріплює, що відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (надалі -"Закон") та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у ст. 69 Закону, якою закріплено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Місцевим судом мотивовано зазначено, що для визначення розміру збитків, що підлягають відшкодування державі внаслідок порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, має застосовуватись Методика № 639.

Враховуючи встановлення судом першої інстанції факту порушення ДП "Наумівський спиртовий завод" норм Закону, а також здійснену судом арифметичну перевірку заявлених до стягнення сум збитків, колегія суддів оцінює як правомірний висновок суду про наявність підстав для задоволення позову і стягнення збитків у сумі 30370,48 грн., завданих порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

Пунктом 2.2. Методики № 639 закріплено, що факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами. За результатами перевірки суб'єкта господарювання складається акт перевірки в установленому законодавством порядку (п. 2.8. Методики № 639).

Відповідно до п. 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства (Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.09.2008 р. № 464) акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Згідно п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є: 30% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить 70% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50%, до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20%.

З огляду на вищевикладене, збитки, завдані відповідачем, підлягають зарахуванню у відповідних частинах до Державного бюджету України, обласного бюджету Сумської області та місцевого бюджету Угроїдської селищної ради Краснопільського району Сумської області.

На підставі всього вищевикладеного позовні вимоги заступника прокурора Сумської області щодо стягнення з відповідача до місцевого бюджету Угроїдської селищної ради Краснопільського району Сумської області 30370,48 грн. збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря (для їх подальшого перерозподілу між бюджетами), є правомірними і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 26 червня 2013 року по справі №920/576/13 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 16.09.2013 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.