Постанова

від 17.09.2013 по справі 914/2279/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2013 р. Справа № 914/2279/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

Суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі Лагутіні В.Б.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Володар -Сервіс» вих. №29/08-13 від 29.08.2013 року (вх. №05-05/1859/13 від 03.09.2013 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 19.08.2013 року

у справі №914/2279/13

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», с. Стремільче, Радехівський район, Львівська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Володар-Сервіс», м. Львів

про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 60000 грн.

За участю представників:

від позивача: Ковальчук А.Л., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: Пашковський Я.В., представник (довіреність в матеріалах справи).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.08.2013 року у цій справі (суддя Щигельська О.І.) позов задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу №11/09-1 від 11.09.2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Володар-Сервіс» (надалі ТОВ «Володар-Сервіс») та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (надалі СТОВ «Прогрес»), стягнено з ТОВ «Володар-Сервіс» на користь СТОВ «Прогрес» 60000 грн. авансу та 2867,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, апелянт зазначає, що товар доставлено в с. Стремільче Львівської області та одержано СТОВ «Прогрес», про що свідчить засвідчена печаткою та підписом директора позивача Козиревої Т.В. товарно-транспортна накладна ААК №192586 від 28.09.2012 року. Також відповідач зазначає, що 03.05.2013 року на адресу позивача було надіслано акт приймання-передачі товару, проте покупець його не підписав та не повернув. Окрім цього, відповідач зазначає, що місцевим господарським судом відхилено його клопотання про залучення перевізника, ФОП Коваля Р.І., в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. ТОВ «Володар-Сервіс», просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що факт не підписання акту прийому-передачі товару був досліджений місцевим господарським судом при розгляді справи. Також СТОВ «Прогрес» вважає, що відповідач 23.10.2012 року визнав факт не передання товару, що підтверджується частковим поверненням авансових коштів, що підтверджується платіжним дорученням №268 від 23.10.2012 року. Окрім цього, позивач вказує про відсутність підстав для залучення третьої особи - перевізника, оскільки відносини між продавцем та перевізником не є предметом розгляду даного спору. СТОВ «Прогрес» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, пояснення позивача, та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

11 вересня 2012 року між ТОВ «Володар-Сервіс» (Продавець) та СТОВ «Прогрес» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №11/09-1 (Договір), відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується продати та передати у власність Покупця кормозбиральний комбайн Е-281 Марал 125 1997 р. після капітального ремонту з трав'яною та кукурудзяною жаткою та підбирачем валків.

Ідентифікуючих ознак не визначено (не зазначено реєстраційний номер, заводський номер, номер двигуна, шасі тощо).

За умовами п.2.2 Договору загальна сума цього Договору складає 300000 грн., в тому числі ПДВ 50000 грн., з урахуванням транспортних витрат по доставці товару. Вартість доставки входить у ціну товару та здійснюється за рахунок Продавця (п.2.3 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що Покупець здійснює передоплату в розмірі 110000 грн., решта вартості товару в сумі 190000 грн. сплачується Покупцем до кінця жовтня 2012 року. Оплата проводиться шляхом безготівкового перерахування грошових коштів відповідно до рахунку на поточний рахунок Продавця. При цьому, моментом проведення розрахунків вважається момент поступлення грошових коштів на поточний рахунок Продавця (п.3.2 Договору).

Позивач перерахував відповідачу лише 80000 грн. передоплати, що вбачається із платіжного доручення №212 від 14.09.2012 року. Ця обставина не заперечується сторонами по справі.

За умовами п. 4.1 Договору Продавець здійснює передачу товару у використання Покупця згідно Акту прийому-передачі після отримання передоплати. Продавець здійснює передачу товару Покупцеві в с. Стремільче (п. 4.2). Датою передачі товару є дата, коли товар був переданий у власність Покупця у місці передачі (п.4.3). Зобов'язання Продавця щодо передачі товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару у власність Покупця у місці передачі (п.4.4). Приймання-передача товару по кількості проводиться відповідно до товаросупровідних документів та акту прийому-передачі за підписами уповноважених сторін Продавця і Покупця (п.4.5).

16 жовтня 2012 року Позивач надіслав на адресу відповідача лист за №275 з проханням повернути аванс у розмірі 80000 грн.

Згідно платіжного доручення №268 від 23.10.2012 року ТОВ «Володар-Сервіс» повернуло СТОВ «Прогрес» 20000 грн. авансу за комбайн згідно Договору, що спростовує доводи апелянта, що товар був доставлений покупцю. Окрім цього, як зазначено вище, товар повинен був бути доставлений після передоплати в розмірі 110000 грн. До кінця жовтня 2012 року позивач повинен був провести повний розрахунок - ще 190000 грн. В той же час відповідач погодився 23.10.2012 року повернути позивачу частину авансу в розмірі 20000 грн.

25 березня 2013 року СТОВ «Прогрес» надіслало на адресу ТОВ «Володар-Сервіс» пропозицію за №82 про розірвання Договору та повернення суми попередньої оплати у розмірі 60000 грн.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно до п.1 ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Відповідно до ч.1 ст.665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Положеннями ст.666 ЦК України визначено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Частинами 1 та 2 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Положенням ст.526 ЦК України визначено,що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 2 статті 651 ЦК України унормовано, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як уже зазначалось вище, відповідно до п.4.5 Договору підписаний уповноваженими представниками сторін Акт приймання-передачі є належним доказом факту передання товару Продавцем Покупцеві. В матеріалах справи наявні акти приймання-передачі, підписані Продавцем. Зазначені обставини не заперечується сторонами по справі.

Щодо посилання апелянта на товарно-транспортну накладну ААК №192586 від 28.09.2012 року, як на доказ отримання предмета Договору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників визначені у Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 (надалі - Правила).

Відповідно до п.11.1 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно з п.11.5 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри (п.11.6). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (п.11.7).

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що наявна в матеріалах справи копія однієї товарно-транспортної накладної ААК №192586, підписаної вантажоодержувачем (Позивачем), оскільки три екземпляри товарно-транспортної накладної не підписані СТОВ «Прогрес», знаходяться у нього та були надані для огляду в судовому засіданні. Тобто, перевізнику позивач не вручив товарно-транспортну накладну, як доказ отримання товару. В товарно-транспортній накладній ААК №192586 не зазначені ідентифікуючі ознаки сільськогосподарської техніки.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що рішення місцевого господарського суду від 20.05.2013 року у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 19.08.2013 року у справі №914/2279/13 без змін.

2. Судові витрати за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Володар-Сервіс».

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.09.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.