Постанова

від 16.09.2013 по справі 38/418

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2013 р. Справа№ 38/418

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Чорногуза М.Г.

за участю секретаря Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача

за первісним позовом Нестеришин Т.С. - дов. №566 від 03.12.2012 р.

від відповідача

за первісним позовом Попов В.В. - дов. №478 від 02.09.2013 р.

від третьої особи не з'явився

розглядаючи

апеляційну скаргу Білопупа Олександра Володимировича

на рішення

господарського суду м. Києва

від 11.06.2013 р.

у справі №38/418 (суддя Власов Ю.Л.)

за первісним позовом Рамазанова Сіражутіна Гаджимагомедовича

(далі - Рамазанов С.Г.)

до Білопупа Олександра Володимировича

(далі - Білопуп О.В.)

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-

центр «ОРЛЕН» (далі -ТОВ «Бізнес-центр «ОРЛЕН»)

про стягнення 3 884 000,00 грн. штрафу та

зобов'язання вчинити дії

за зустрічним позовом Білопупа Олександра Володимировича

до Рамазанова Сіражутіна Гаджимагомедовича

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-

центр «ОРЛЕН»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.06.2013 р. у справі №38/418 первісний позов задоволено частково, зобов'язано Білопупа О.В.: забезпечити виготовлення та затвердження в установленому порядку технічної, дозвільної, реєстраційної документації на пряме підключення (без посередництва) до зовнішніх міських мереж електроенергії, водопостачання до будинку, який належить ТОВ «Бізнес-центр «ОРЛЕН» та розташований за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, а також забезпечити наявність всіх необхідних інженерних комунікацій, у тому числі оформлення належної реєстраційної, дозвільної та технічної документації (необхідної для експлуатації зазначеного будинку як торгово-офісного центру); здійснити приведення реєстраційної і проектної документації на згаданий будинок у відповідність з фактичним плануванням приміщень, яке виникло після проведення його реконструкції; на підтвердження виконання зобов'язань надати Рамазанову С.Г. копії оформленої належним чином технічної, дозвільної, реєстраційної, проектної документації. Крім цього, з Білопупа О.В. стягнуто на користь Рамазанова С.Г. штраф в сумі 776 800,00 коп., державне мито в сумі 17 751,40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 81,75 грн. В іншій частині в первісному позові відмовлено. У зустрічному позові відмовлено повністю.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач за первісним позовом оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати в частині первісного позову та припинити провадження у справі №38/418 за наведених в скарзі підстав. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевий суд дійшов неправильного висновку про задоволення первісного позову, так як договір між учасниками ТОВ «Бізнес-центр «ОРЛЕН» про визначення особливих умов від 17.11.2006 р. (далі - Договір про визначення особливих умов) стосується дій щодо майна ТОВ «Бізнес-центр «ОРЛЕН», відтак Білопуп О.В. не може виконати своїх обов'язків за цим договором, не маючи відповідного дозволу і згоди з боку власника майна - ТОВ «Бізнес-центр «ОРЛЕН». Крім цього, на думку апелянта, суд першої інстанції припустився порушень норм процесуального права, адже не припинив провадження у справі на підставі ст. 80 ГПК України в зв'язку з тим, що спір про виконання умов Договору про визначення особливих умов не є корпоративним, а тому не є підвідомчим господарським судам тощо.

Представник апелянта доводи скарги підтримав, просив взяти їх до уваги, апеляційні вимоги задовольнити за наведених в апеляційній скарзі підстав, рішення суду в частині задоволення первісних позовних вимог скасувати та припинити провадження у справі, щодо зустрічних позовних вимог рішення не оскаржено.

Представник позивача за первісним позовом доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню за таких обставин.

Так, Рамазанов С.Г. звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Білопупа О.В. про стягнення з урахуванням зменшення розміру позовних вимог 3 884 000,00 грн. штрафу та зобов'язання вчинити дії. Позовні вимоги мотивовано тим, що між Рамазановим С.Г. та Білопупом О.В. укладено Договір про визначення особливих умов, за умовами якого на Білопупа О.В. було покладено обов'язки: забезпечити виготовлення та затвердження в установленому порядку технічної, дозвільної, реєстраційної документації та пряме підключення (без посередництва) до зовнішніх міських мереж електроенергії, водо- та теплопостачання будинку за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, який належить ТОВ «Бізнес-центр «ОРЛЕН»; забезпечити наявність всіх необхідних інженерних комунікацій, в тому числі оформлення належної реєстраційної, дозвільної та технічної документації; здійснити приведення реєстраційної і проектної документації на згаданий будинок у відповідності до фактичних планувань приміщень після проведення реконструкції будинку; надати Рамазанову С.Г. копії оформленої належним чином технічної, дозвільної, реєстраційної документації. Проте, Білопупом О.В. добровільно своїх зобов'язань за Договором про визначення особливих умов не виконано, а тому він повинен їх виконати в примусовому порядку та сплатити передбачені договором штрафні санкції тощо.

В ході розгляду справи судом першої інстанції припинено провадження в частині позовної вимоги про зобов'язання Білопупа О.В. забезпечити пряме підключення (без посередництва) до зовнішніх міських мереж теплопостачання будинку ТОВ «Бізнес-центр «ОРЛЕН».

Заперечуючи проти задоволення позову, Білопуп О.В. подав зустрічну позовну заяву про зобов'язання Рамазанова С.Г. виконати в повному обсязі зобов'язання за договором про співпрацю учасників (засновників) ТОВ «Бізнес-центр «ОРЛЕН» з реконструкції адміністративно-побутової будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, проектування і будівництво бізнес-центру та розподіл часток від 20.10.2005 р. (далі - Договір про співпрацю). Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що Рамазановим С.Г. не виконано зобов'язань за Договором про співпрацю, за умовами якого Рамазанова С.Г. зобов'язано оформити володіння часткою статутного капіталу (фонду) ТОВ «Бізнес-центр «ОРЛЕН» в розмірі 50% за Білопупом О.В., а також рішенням загальних зборів учасників зобов'язати директора ТОВ «Бізнес-центр «ОРЛЕН» оформити документи та укласти правочини на право власності та реконструкцію будинку за адресою м. Київ, вул. Магнітогорська, 1.

З'ясувавши обставини справи в сукупності з наданими сторонами доказами та положеннями чинного законодавства, місцевий суд дійшов висновку про обґрунтованість первісного позову, відтак частково його задовольнив, в задоволенні зустрічного позову відмовив.

Задовольняючи первісний позов частково місцевий суд посилався на приписи Договору про визначення особливих умов, якими передбачено обов'язок Білопупа О.В. забезпечити виготовлення та затвердження технічної, дозвільної, реєстраційної документації на пряме підключення (без посередництва) до зовнішніх міських мереж електроенергії, водопостачання до будинку, що належить ТОВ «Бізнес-центр «ОРЛЕН», а також забезпечити наявність всіх необхідних інженерних комунікацій, в тому числі оформлення належної реєстраційної, дозвільної та технічної документації (необхідної для експлуатації зазначеного будинку як торгово-офісного центру) у строк до 17.11.2009 року. Проте, Білопуп О.В. своїх зобов'язань за Договором про визначення особливих умов не виконав, на неодноразові звернення Рамазанова С.Г. відповіді не надіслав, доказів виконання цих зобов'язань суду не надав тощо. Заявлені до стягнення штрафні санкції в розмірі 3 884 000,00 грн. місцевий суд вважав надмірно великими в порівнянні із збитками Рамазанова С.Г., адже торгово-офісне приміщення за адресою: м. Київ вул. Магнітогорська, 1 забезпечується комунальними послугами (хоча і за непрямими договорами) та функціонує, а відтак суд вважав за можливе частково задовольнити ці вимоги Рамазанова С.Г., стягнувши з Білопупа О.В. за порушення зобов'язань штрафні санкції в сумі 776 800,00 грн. (20% від заявленої суми).

Відмовляючи в зустрічному позові суд першої інстанції зазначив, що Рамазановим С.Г. зобов'язання за Договором про співпрацю в частині введення Білопупа О.В. в засновники ТОВ «Бізнес-центр «ОРЛЕН» з правом володіння часткою в розмірі 50% та з прийняттям відповідного рішення на загальних зборах учасників, здійсненням державної реєстрації відповідних рішень виконано, а зобов'язання прийняти на загальних зборах рішення про покладення певних обов'язків на директора ТОВ «Бізнес-центр «ОРЛЕН» Рамазанову С.Г. самостійно неможливо виконати, оскільки він володіє лише часткою в розмірі 50% статутного капіталу третьої особи. Крім цього, Договором про співпрацю встановлено строки виконання зобов'язань до 01.05.2006 р., тому перебіг позовної давності почався від дня, коли у Білопупа О.В. виникло право пред'явити вимогу Рамазанову С.Г. про виконання зобов'язань, тобто з 01.05.2006р. Проте, Білопуп О.В. звернувся до суду з зустрічним позовом лише 14.01.2011 р. - з пропущенням трирічного строку позовної давності, про що заявлено Рамазановим С.Г. тощо.

Як встановлено матеріалами справи, 20.10.2005 р. між Рамазановим С.Г. та Білопупом О.В. укладено Договір про співпрацю, предметом якого є розподіл обов'язків між сторонами з метою ефективного функціонування ТОВ «Бізнес-центр «ОРЛЕН» та проведення реконструкції адміністративно-побутової будівлі з інженерною інфраструктурою за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, проектування, будівництва бізнес-центру і розподіл часток між сторонами.

17.11.2006 р. між Рамазановим С.Г. та Білопупом О.В. укладено Договір про визначення особливих умов, яким встановлено особливі умови щодо прав і обов'язків учасників ТОВ «Бізнес-центр «ОРЛЕН» та введено додаткові зобов'язання цих учасників.

Спір між сторонами виник за твердженнями позивача за первісним позовом через те, що Білопупом О.В. не виконано зобов'язань за Договором про визначення особливих умов, відтак відповідач за первісним позовом повинен їх виконати в примусовому порядку й сплатити передбачені договором штрафні санкції.

Місцевий суд погодився з позицією Рамазанова С.Г. щодо невиконання Білопупом О.В. зобов'язань за Договором про визначення особливих умов й позовні вимоги позивача за первісним позовом в частині зобов'язання відповідача за цим позовом виконати обов'язки в натурі, передбачені цим договором задовольнив. Крім цього, суд частково задовольнив вимоги позивача за первісним позовом про стягнення штрафних санкцій, стягнувши з Білопупа О.В. 776 800,00 грн. штрафу.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем за первісним позовом в суді першої інстанції заявлялось клопотання про припинення провадження у справі з підстав непідвідомчості даного спору господарським судам, оскільки такий спір виник між фізичними особами й не є корпоративним.

Місцевим судом згадане клопотання залишено без задоволення з підстав його необґрунтованості, натомість зазначено, що даний спір виник між двома учасниками ТОВ «Бізнес-центр «ОРЛЕН» з підстав невиконання ними умов угод, якими ці учасники перерозподілили між собою частки в статутному капіталі третьої особи, в результаті отримали певні права щодо участі в її управлінні, взяли на себе додаткові зобов'язання на користь третьої особи. Тому, на думку суду першої інстанції, згаданий спір виник з приводу корпоративних відносин учасників товариства, а відтак на підставі ст.167 ГК України є підвідомчим господарським судам.

Оскаржуючи рішення в апеляційному порядку, апелянт наголошував на тому, що суд першої інстанції припустився порушень норм процесуального права, адже не припинив провадження у справі на підставі ст. 80 ГПК України в зв'язку з тим, що спір щодо виконання Договору про визначення особливих умов не є корпоративним, а відтак непідвідомчим господарським судам.

Апеляційний суд не погоджується із згаданими висновками місцевого суду за таких обставин.

Так, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (ч. 2 ст. 35 ГПК України).

Зі змісту наведеної норми вбачається, що факти, які містяться в прийнятих раніше судових рішеннях мають для суду преюдиціальний характер, не підлягають доказуванню, позаяк їх встановлено в рішенні, яке вступило в законну силу.

Як видно з матеріалів справи, ухвалою господарського суду м. Києва від 13.11.2012 р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 р., припинено провадження у справі №5011-5/12531-2012 за позовом Білопупа О.В. до Рамазанова С.Г. про визнання недійсним Договору про визначення особливих умов на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, адже спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Договір про визначення особливих умов не стосується корпоративних прав учасників товариства, як і предмету його діяльності ( Розділ 2 Статуту від 04.12.2006 р.), так як не пов'язаний ні з управлінням ТОВ «Бізнес-центр «ОРЛЕН», ні з розподілом його прибутку тощо. Натомість цей договір визначає зобов'язання щодо вчинення окремих погоджених сторонами дій відносно нерухомого майна, які не пов'язано із створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності ТОВ «Бізнес-центр «Орлен», учасниками якого є сторони по справі. Тому не є корпоративним лише з тих підстав, що його сторонами є особи, які одночасно є учасниками одного товариства.

Таким чином, за наявності судового рішення, яким встановлено, що спір про визнання Договору про визначення особливих умов не є корпоративним, апеляційний суд дійшов висновку, що спір про виконання його умов також не є корпоративним, тому такий спір є непідвідомчим господарським судам.

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення місцевого суду про часткове задоволення первісного позову є помилковим й незаконним, відтак підлягає скасуванню з припиненням провадження по справі на підставі ст.80 ГПК України.

Положеннями ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Враховуючи наведені положення законодавства, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову в зв'язку із застосуванням строку позовної давності. Так, Договором про співпрацю встановлено строки виконання визначених ним обов'язків до 01.05.2006 р., тому перебіг позовної давності почався від дня, коли у Білопупа О.В. виникло право пред'явити вимогу Рамазанову С.Г. про виконання зобов'язань, тобто з 01.05.2006 р. Як встановлено матеріалами справи Білопуп О.В. звернувся до суду з зустрічним позовом 14.01.2011 р., відтак пропустив трирічний строк позовної давності.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене рішення - в частині задоволених первісних позовних вимог - скасуванню з припиненням провадження у справі, в решті рішення щодо первісного позову та в частині відмови в задоволенні зустрічного позову слід залишити без змін.

З огляду на задоволення апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги на підставі ст. 49 ГПК України належить покласти на позивача в розмірі 8 341,50 грн., решта сплачених апелянтом коштів в сумі 26 642,00 грн. ( платіжне доручення №10211664 від 1 липня 2013 р.) повернути скаржнику як зайво сплачені ним.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Білопупа Олександра Володимировича задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 11.06.2013 р. у справі №38/418 в частині задоволення первісного позову скасувати, провадження у справі в цій частині припинити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Рамазанова Сіражутіна Гаджимагомедовича (02166, м. Київ, вул. Волкова, 6/65, кв. 64, ідентифікаційний номер 2414613976) на користь Білопупа Олександра Володимировича (03191, м. Київ, вул. Василя Касіяна, 10, кв. 42, ідентифікаційний номер 2073807379) 8 341 (вісім тисяч триста сорок одну) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

Повернути Білопупу Олександру Володимировичу (03191, м. Київ, вул. Василя Касіяна, 10, кв. 42, ідентифікаційний номер 2073807379) з Державного бюджету України 26 642 (двадцять шість тисяч шістсот сорок дві) грн. 00 коп. надмірно сплачений платіжним дорученням №10211664 від 01.07.2013 р. судовий збір за розгляд апеляційної скарги.

Матеріали справи №38/418 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Алданова С.О.

Чорногуз М.Г.