Рішення

від 19.09.2013 по справі 903/670/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 вересня 2013 р. Справа № 903/670/13

Господарський суд Волинської області у складі судді Кравчука Віктора Оксентійовича, розглянувши позов Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Підприємства теплових мереж «Ковельтепло», м.Ковель Волинської обл.

до Ковельської міської організації професійної спілки працівників освіти і науки, м.Ковель Волинської обл.

про стягнення 254 481, 06 грн., у т.ч. 122 174, 39 грн. основного боргу, 222, 11 грн. інфляційних втрат, 1 357, 96 грн. 3 % річних, 122 174, 39 грн. пені, 8 552, 21 грн. штрафу, за договором № 120 на відпуск теплової енергії від 05.11.2012 р.

За участю представників:

від Прокуратури міста Луцька - Третяк І.Б. (прокурор відділу, службове посвідчення № 017972 від 25.06.2013 р.);

від позивача - Ткачук А.А. (ст.юрисконсульт, довіреність від 01.07.2013 р. № 2085 у матеріалах справи);

від відповідача - не з»явився

Прокурору та представнику позивача роз"яснено їх права й обов"язки, передбачені ст.ст.22, 29 ГПК України. Заяв про відвід судді не поступало.

За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу як від прокурора, так і від позивача в судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі Господарського суду Волинської області від 17.07.2013 р. (а.с.56).

01.07.2013 р. Ковельський міжрайонний прокурор звернувся з позовом до Господарського суду Волинської області в інтересах держави в особі Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» про стягнення з Ковельської міської організації професійної спілки працівників освіти і науки 254 481, 06 грн., у т.ч. 122 174, 39 грн. основного боргу, 222, 11 грн. інфляційних втрат, 1 357, 96 грн. 3 % річних, 122 174, 39 грн. пені, 8 552, 21 грн. штрафу, за договором № 120 на відпуск теплової енергії від 05.11.2012 р.

Підставою позовних вимог прокурором визначено невиконання відповідачем зобов»язання в частині оплати за надані послуги.

Позивач підтримав позовні вимоги прокурора повністю з підстав, викладених у письмовому поясненні (а.с.45-47).

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав позов частково, а саме: суми основного боргу та пені в розмірі 41 674, 39 грн. і 343, 68 грн. відповідно, подавши свій контррозрахунок (а.с.30-32).

Зменшення розміру пені відповідач обґрунтовує неправильним застосуванням до даних правовідносин Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.1999 р. № 686-XIV (далі - Закон № 686-ХІУ), оскільки Ковельська міська організація професійної спілки працівників освіти і науки не є прибутковою організацією.

Дане клопотання відповідача є безпідставним і необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Закон № 686-ХІУ є спеціальним законом, який встановлює відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій.

Згідно з довідкою серії АБ № 198149/200 з ЄДРПОУ від 17.07.2009 р., п.1.8 Положення Ковельська міська організація професійної спілки працівників освіти і науки за організаційно-правовою формою утворена як громадська організація з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 Положення про Ковельську міську організацію професійної спілки працівників освіти і науки (далі - Положення) остання має у власності кошти й інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності. Кошти міської організації профспілки складаються з відрахувань від профспілкових внесків у розмірах, встановлених статутом профспілки та відповідно до нього виборним профспілковим органом, доходів від господарської діяльності створених нею підприємств, установ, організацій, відрахувань роботодавців на культурно-масову та фізкультурну роботу, добровільних майнових внесків і пожертвувань, інших надходжень, не заборонених законодавством України.

В приміщенні по вул.Незалежності, 94 у м.Ковелі знаходиться Ковельська міська організація професійної спілки працівників освіти і науки. Дане приміщення опалюється на підставі спірного договору для забезпечення належних умов праці.

05.09.2013 р. до суду поступило клопотання від відповідача (вх.№ 01-29/10184/13) про відкладення розгляду справи в зв»язку з неможливістю забезпечити явку голови профспілки через перебування його у відрядженні.

Думка прокурора щодо заявленого клопотання - на розсуд суду.

Погодившись з запереченнями позивача проти відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні, так як останнє не містить додаткових доказів, які б перешкодили вирішенню господарському спору по суті; в попередньому судовому засіданні суд заслухав пояснення прокурора та представника позивача, з"ясував всі обставини у справі та перевірив їх доказами, дослідив зібрані по справі документи, надав їм оцінку.

Крім того, двомісячний строк вирішення господарського спору, який продовжувався в порядку ч.3 ст.69 ГПК України, закінчився.

За таких обставин суд вважає за доцільне розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в справі доказами відповідно до ст.75 ГПК України.

Господарським судом встановлено, що 5 листопада 2012 року між Підприємством теплових мереж «Ковельтепло» (теплопостачальна організація за договором, позивач у справі) і Ковельською міською організацією професійної спілки працівників освіти і науки (споживач за договором, відповідач у справі) був укладений договір № 120 на відпуск теплової енергії (далі - договір) (а.с.7-8) , який відповідно до його пункту 7.1 у частині проведення розрахунків діє до повного виконання.

Відповідно до п.3.2 договору розрахунковий період оплати послуг - один календарний місяць.

Підпунктом «в» пункту 2.9, пунктом 3.2 договору встановлено, що відповідач як споживач зобов»язаний проводити щомісячно оплату за послуги з теплопостачання не пізніше 15 числа, наступного за розрахунковим, місяця на підставі виставлених рахунків.

Так, за період - листопад 2012 року - квітень 2013 року позивачем виставлено рахунки на оплату на загальну суму 122 174, 39 грн.

Дана сума заборгованості відповідачем не оплачена (що не спростовано документально згідно з ст.33 ГПК України), що слугувало підставою для звернення до господарського суду з позовом, однією з вимог якого є стягнення саме цієї суми основного боргу.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, Господарський суд Волинської області вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

При цьому суд виходив з наступного.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не спростував як сам факт помилковості нарахування основного боргу, так і документально його відсутність під час розгляду справи в суді, не долучивши платіжних доручень про його погашення.

Суд звертає увагу на те, що в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов"язується з особистою явкою представника в судове засідання , вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 122 174, 39 грн. основного боргу є підставною й обґрунтованою, що підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення 222, 11 грн. інфляційних втрат, 1 357,96 грн. 3 % річних на підставі ст.625 ЦК України, то слід зазначити наступне.

Відповідно до розрахунку позовних вимог (а.с.18) періодом нарахування інфляційних втрат прокурором визначено грудень 2012 року - травень 2013 року.

Величини

індексів інфляції у 2012 році за даними

Державного комітету статистики України

Грудень 100,2 244, 35 грн. Величини

індексів інфляції у 2013 році за даними

Державного комітету статистики України

Січень 100,2 244, 35 грн. Лютий 99, 9 - Березень 100,0 - Квітень 100,0 - Травень 100,1 122, 17 грн. Оскільки в лютому-квітні 2013 року мала місце дефляція, то при розрахунку інфляційних втрат дані місяці не братимуться до уваги.

Після перевірки судом розрахунку позовної вимоги про стягнення інфляційних втрат сума останніх становить 610, 87 грн., яка є значно більшою, ніж та, яка заявлена при поданні позову (222, 11 грн.).

У розрахунку позовних вимог (а.с.19) періодом нарахування 3 % річних прокурором визначено 16.12.2012 р.-30.06.2013 р. (термін прострочення - 197 дні).

Після перерахунку судом 3 % річних сума останніх становить 1 978, 22 грн.

Прокурором пред»явлено суму 3 % річних у розмірі 1 357, 96 грн.

Враховуючи диспозитивність судового процесу, господарський суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає 222, 11 грн. інфляційних втрат і 1 357,96 грн. 3 % річних , які і просив прокурор стягнути в позовній заяві.

Що стосується позовної вимоги про стягнення 122 174, 39 грн. пені, нарахованої згідно з розрахунком позовних вимог за період 16.01.2013 р.-30.06.2013 р. (а.с.17) , то слід зазначити наступне.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України" від 20.10.2011 р. № 3932-VI, який набрав чинності 13.11.2011 р., частину 3 статті 82 ГПК України доповнено реченням такого змісту: "Обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 111 16 цього Кодексу.

Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.1999 р. № 686-XIV (далі - Закон № 686-ХІУ) є спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають при несвоєчасному внесенні плати за спожиті комунальні послуги, про що і зазначено в преамбулі цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.111 28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим, зокрема, для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Прокурор обґрунтовує розмір пені приписами ч.1 ст.1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.1999 р. № 686-XIV (далі - Закон № 686-ХІУ), відповідно до якої суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Аналогічний розмір пені встановлений і в п.4.1 договору.

Отже, в даному випадку прокурором дотримано норми спеціального закону при нарахуванні пені, положення якого застосовуються при виникненні подібних правовідносин, про що і зазначено в постанові Верховного Суду України від 16.04.2013 р. у справі № 18/957/12, прийнятій за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.111 16 цього Кодексу.

Таким чином, позов у частині стягнення 122 174, 39 грн. пені підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім нарахування пені, пунктом 4.1 договору передбачено, що в разі прострочення понад 30 днів додатково нараховується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

Тому, виходячи з неоплаченої суми основного боргу, сума штрафу становить 8 552, 21 грн.

Згідно з ч.4 ст.49 ГПК України в редакції Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011 р. (далі - Закон № 3674-УІ) , стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора а також у випадках, коли позивач звільнений від сплати судового збору, господарський суд повинен виходити з такого.

Якщо позов залишено без задоволення, судовий збір не стягується. У разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати (п.п.4.5-4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, Господарський суд Волинської області

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Ковельської міської організації професійної спілки працівників освіти і науки (45000, Волинська обл., м.Ковель, вул.Незалежності, 94; ідентифікаційний код 02666393) на користь Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» (45000, Волинська обл., м.Ковель, вул.Володимирська, 97 А; ідентифікаційний код 30514446) 254 481, 06 грн., у т.ч. 122 174, 39 грн. основного боргу, 222, 11 грн. інфляційних втрат, 1 357, 96 грн. 3 % річних, 122 174, 39 грн. пені, 8 552, 21 грн. штрафу, за договором № 120 на відпуск теплової енергії від 05.11.2012 р.

Стягнути з Ковельської міської організації професійної спілки працівників освіти і науки (45000, Волинська обл., м.Ковель, вул.Незалежності, 94; ідентифікаційний код 02666393) на користь Державного бюджету України (отримувач - Управління державної казначейської служби України у м.Луцьку Волинської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38009628, банк отримувача - Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області, код банку отримувача (МФО) - 803014, розрахунковий рахунок № 31219206783002, найменування суду - Господарський суд Волинської області) 5 089, 62 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено

19.09.13

Суддя В. О. Кравчук