Постанова

від 10.09.2013 по справі 2/68

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. Справа № 2/68

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Бонк Т. Б.

суддів Бойко С.М.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засідання І.Борщ

від позивача (апелянта, відповідача за зустрічним позовом) - Юзьків М.І. - (представник за довіреністю)

від відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Решетов В.В - (представник за довіреністю)

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Юзьків М.І. - (представник за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу Чернівецької міської ради № 01/02-18-1388/0 від 15.03.2013р.

на рішення господарського суду Чернівецької області від 07.03.2013 р. (суддя Ніколаєв М. І.)

у справі № 2/68

за первісним позовом Чернівецької міської ради

до відповідача ТОВ "Буковинаінтур", м. Чернівці,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент економіки Чернівецької міської ради

про розірвання договору купівлі-продажу приміщень від 24.12.2009 р. № 2769-юр

та за зустрічним позовом ТОВ "Буковинаінтур", м. Чернівці,

до відповідача Чернівецької міської ради

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Чернівецької області від 07.03.2013р. у справі № 2/68 у задоволенні первісного позову Чернівецької міської ради до ТОВ «Буковинаінтур» про розірвання договору купівлі - продажу приміщень від 24.12 2009 року відмовлено; зустрічний позов ТОВ «Буковинаінтур» до Чернівецької міської ради про визнання договору недійсним задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщень № 2769-юр від 24.12.2009 року, укладений між Чернівецькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Буковинаінтур", посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Лірниченко Н.М. 24.12.2009 року та зареєстрований в державному реєстрі за №3313 в частині визначення ціни в розмірі 11 932 372 грн., встановленої п. 2.1 договору та порядку її сплати.

Рішення суду мотивоване встановленням завищеної ціни спірного договору купівлі - продажу об'єкта приватизації, яка була визначена не за домовленістю сторін, а виключно на підставі висновку оцінювача, а також тим, що таке завищення відбулось не з вини ТОВ "Буковинаінтур", яке, в свою чергу, при вчиненні правочину помилилося щодо розміру та порядку визначення ціни договору (обставин, які мають істотне значення), на підставі чого такий правочин підлягає визнанню недійсним.

В апеляційній скарзі позивач за первісним позовом просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог у повному обсязі. Мотивує свої вимоги тим, що в даних правовідносинах ціна договору визначається в порядку, встановленому приватизаційним законодавством - шляхом проведення незалежної оцінки, що і було погоджено з відповідачем за первісним позовом. Встановлення ціни договору в порядку судової експертизи суперечить чинному законодавству так як процедура такої оцінки чітко передбачена спеціальним законом. Визначення меншої ціни у правочині ставить під сумнів його доцільність для продавця, а визначення більшої ціни може спричинити нездатність покупця в подальшому виконати зобов'язання за договором. Продавець виконав свої зобов'язання за договором, а покупець не оплачує вартості переданого йому об'єкту. Відтак, договір підлягає розірванню. Визнання правочину недійсним як такого, що вчинений під впливом помилки, не є правомірним, так як обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають право існувати саме на момент вчинення правочину. А відповідач у свою чергу не навів підстав про свою помилку стосовно ціни, оскільки таку ціну погодив у Договорі купівлі - продажу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач за первісним позовом просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з тих підстав, що правочин був визнаний недійсним не лише як такий, що вчинений під впливом помилки, а також у зв'язку з тим, що його спірна частина щодо визначення конкретного розміру ціни позову суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства. Суд визнав договір недійним лише в частині щодо умови про ціну, однак це не зумовлює недійсності договору в цілому та недійсність самої умови про ціну.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а рішення господарського суду першої інстанції - скасувати з наступних підстав.

Судом встановлено, що Рішенням 44 сесії 5 скликання Чернівецької міської ради від 24.09.2009 року №1076 (Т.1, ас.7-9) уповноважено Чернівецького міського голову Федорука М.Т. від імені Чернівецької міської ради укласти та підписати з ТОВ "Буковинаінтур" та подати на затвердження господарському суду Чернівецької області мирову угоду по справі №2/314 щодо погодження продати товариству з обмеженою відповідальністю "Буковинаінтур" нежилі приміщення загальною площею 1572,80 кв.м, що розміщені в будинку №4 (літ. "А") на вул. Червоноармійській в м. Чернівцях (надалі-майно). Підставою для укладення договору купівлі-продажу майна є ухвала суду про затвердження мирової угоди по справі №2/314 та рішення загальних зборів учасників ТОВ "Буковинаінтур" про купівлю майна на запропонованих умовах, а також це рішення.

Ухвалою суду від 21.12.2009 року по справі №2/314 затверджено укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буковинаінтур", Чернівецькою міською радою, Департаментом економіки Чернівецької міської ради та Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради м.Чернівці мирову угоду від 21.12.2009 року щодо надання можливості викупу нежилих приміщень на вул. Червоноармійській, 4 в м.Чернівцях, як об'єкта приватизації, на наступних умовах, зокрема, що міська рада та ТОВ "Буковинаінтур" зобов'язуються протягом десяти календарних днів з моменту набрання чинності ухвалою господарського суду Чернівецькї області про припинення провадження у справі №2/314, внаслідок затвердження цієї мирової угоди судом, укласти договір купівлі-продажу нежилих приміщень на умовах, визначених пунктом 4 рішення 44 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24.09.2009р. №1076 "Про визначення істотних умов договору купівлі-продажу нежилих приміщень на вул. Червоноармійській, 4, в м.Чернівцях та передумов, що їм сприятимуть

Згідно Висновку оцінювача Федоренко А.А. від 30.10.2009 року вартість об'єкта продажу станом на 30.09.2009 року становить 9 943 643,33 грн. без ПДВ. (т.1, ас.54).

Наказом директора Департаменту економіки Чернівецької міської ради від 30.10.2009 року №87 "Про затвердження висновку оцінювача про вартість нежилих приміщень на вул. Червоноармійській, 4" було затверджено висновок оцінювача про вартість нежилих приміщень на вул. Червоноармійській, 4, в розмірі 11932372,0 грн. (з ПДВ), покупцем яких мало бути ТОВ «Буковинаінтур» (а.с. 53, Т.1).

24.12.2009 року, на виконання рішення 44 сесії Чернівецької міської ради від 24.09.2009 року та ухвали господарського суду Чернівецької області про затвердження мирової угоди від 21.12.2009 року (а.с.19-20, Т.1), між Чернівецькою міською радою та ТОВ "Буковинаінтур" було укладено Договір купівлі-продажу приміщень №2769-юр (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець (позивач за первісним позовом) зобов'язався передати у власність (продати) покупцю (ТОВ "Буковинаінтур") як об'єкт приватизації нежилі приміщення загальною площею 1572,80 м 2. ., що розміщені в будинку №4 (літ. "А") на вул. Червоноармійській в м.Чернівцях після сплати покупцем ціни договору, а покупець зобов'язується сплатити ціну договору відповідно до умов цього договору та прийняти (купити) дане майно на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.1.7 Договору визначено вартість майна в розмірі 11 932 372 грн., в тому числі ПДВ - 1988728,67 грн.

Право власності на майно переходить до покупця з моменту сплати ним повної вартості придбаного майна (п. 1.5 договору).

З моменту сплати повної вартості придбаного майна покупець припиняє сплату коштів за фактичне користування ним (п. 1.6 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору покупець зобов'язався внести за придбане майно 11 933 372 грн. протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Термін сплати продовжується ще на 30 календарних днів за умови сплати покупцем не менше 50 відсотків ціни продажу майна на момент завершення терміну сплати.

Даний договір посвідчено приватним нотаріусом та зареєстровано 24.12.2009 року за №3313.

Ухвалою суду від 29.04.2010 року по справі №2/314 за заявою міської ради про виправлення описки з тексту резолютивної частини ухвали суду від 21.12.2009 року виключено слова: "як об'єкт приватизації".

На виконання рішення 50 сесії Чернівецької міської ради 5 скликання від 30.03.2010 року №1291 між сторонами 18.05.2010 року укладено договір про внесення змін до договору купівлі-продажу приміщень №2769-юр, яким, зокрема :

- виключено в пункті 1.1 договору слова "як об'єкт приватизації";

- пункт 2.1 договору викладено в наступній редакції: "Покупець зобов'язаний внести за майно, що буде придбано, 11 932 372 грн. в строк до 30.07.2010 року. Сторони домовились, що покупець має право розрахуватись і до встановленого строку…";

- Пункти 10.3 розділу 10 "Зміна умов договору та його розірвання" викладено в новій редакції: "У разі невиконання однією із сторін умов цього договору, він може бути розірваний на вимогу іншої сторони, в т.ч. й у випадку, передбаченому п. 7.4 цього договору, або за рішенням суду".

Даний договір про внесення змін до договору купівлі-продажу приміщень №2769-юр посвідчено приватним нотаріусом та зареєстровано 18.05.2010 року за №1020.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 3 ЦК України однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка полягає у визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Листом від 02.08.2010 року №14/11-792 позивач, на виконання вимог п. 7.2 договору та у зв'язку з несплатою коштів за придбане майно, повідомив ТОВ "Буковинаінтур", що Чернівецька міська рада вважатиме припиненими договірні відносини сторін по цьому договору (від 24.12.2009 року), а останній розірваним в односторонньому порядку через 5 днів з дня отримання цього листа (цінний лист з описом вкладення). Лист було відправлено за правильною адресою покупця.

Даний лист від 02.08.2010 року №14/11-792 повернуто відправнику у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Згідно п.10.3 Договору (зі змінами) у разі невиконання однією із сторін умов цього договору, він може бути розірваний на вимогу іншої сторони, в т.ч. й у випадку, передбаченому п. 7.4 цього договору, або за рішенням суду.

Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Відтак, Чернівецька міська рада звернулася до суду з позовом про розірвання договору купівлі - продажу майна на підставі п.10.3 Договору з тих підстав, що покупцем не було виконано свого зобов'язання щодо оплати об'єкту приватизації у встановлений Договором та Договором про внесення змін до нього строк.

Станом на момент вирішення спору відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, вартість об'єкта продажу не сплатив.

Судом першої інстанції у мотивувальній частині не надано мотивації та висновку стосовно позовної вимоги про розірвання договору купівлі - продажу, лише у резолютивній частині зазначено про відмову у задоволенні первісного позову.

Відповідач за первісним позовом не оплатив вартість майна за договором, чого не заперечує, стверджує, що він не погоджується з розірванням договору та вказує, що він помилився стосовно ціни договору як істотної умови, така ціна є завищеною, а сам договір (угода про приватизацію) укладений з порушенням вимог чинного законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, Висновком оцінювача про вартість об'єкта продажу, що затверджений наказом директора Департаменту економіки Чернівецької міської ради від 30.10.2009 року №87 "Про затвердження висновку оцінювача про вартість нежилих приміщень на вул. Червоноармійській, 4", розробленим з метою визначення ринкової вартості об'єкта оцінки сторонами у договорі погоджено ціну продажу майна (об'єкта оцінки), яка визначена в розмірі 9943643,33грн. без ПДВ. (ПДВ - 11932372,0 грн.).

Листом директор ТОВ «Буковинаінтур» від 26.07.2010 року просив позивача за первісним позовом про продовження терміну оплати за приміщення по вул. Червоноармійська, 4 , у м. Чернівці, до 31.08.2010 року додатковою угодою без змін умов продажу у зв'язку з кризовими обставинами на ринку нерухомості. Наміри купівлі приміщення підтвердив та гарантував виконання обов'язку договору купівлі - продажу від 27.05.2010 року.

У вищезазначеному листі від відповідача за первісним позовом не було жодних заперечень щодо ціни договору.

Станом на момент укладення Договору про купівлю - продажу майна від 24.12.2009 року та Договору про внесення змін до нього від 18 травня 2010 року відповідачем за первісним позовом не висувалися жодні заперечення щодо ціни об'єкта викупу чи порушення процедури проведення оцінки майна.

Господарським місцевим судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу у справі, проведення якої доручено Львівському НДІ судових експертиз для визначення ціни договору.

Як встановлено Висновком судової будівельно-технічної експертизи №1339 від 30.11.2011 року, ринкова вартість спірних нежитлових приміщень для здійснення приватизації станом на 30.09.2009 року становить 7 725 200,00 грн., а станом на 23.11.2012 року 4 946344 грн. (за вирахуванням ринкової вартості невід'ємних поліпшень, яка згідно висновку проведеної в межах справи №9/6 судової експертизи становить 85027,20 грн.), що підтверджується Висновком судової будівельно-технічної експертизи №248 від 23.11.2012 року

Згідно ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обовязковим і оцінюється судом в сукупності зі всіма іншими доказами за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

ТОВ «Буковинаінтур» звернулося до суду із зустрічним позовом (із врахуванням уточнень) про визнання недійсним договору купівлі - продажу приміщень від 24.12.2009 року в частині визнанчення ціни в розмірі 11932372,0 грн., встановленої п.2.1. цього договору та порядку її сплати та просив зобовязати Чернівецьку міську раду та Департамент економіки Чернівецької міської ради протягом 10 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили внести зміни та доповнення до договору купві продажу приміщень в частині визначення ціни, яка повинна відповідати ринковій вартості для здійснення приватизації, яку покупець зобовязаний сплатити продавцю протягом 2місячного строку з моменту набрання чинності таких змін та доповнень до договору.

Просив визнати недійсним договір - купівлі продажу з тої підстави, що вчиняючи правочин, він помилився щодо обставин, які мали стотне значення, зокрема, щодо ціни договору.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення (п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"). Обов'язок доведення відповідних обставин покладається на позивача.

В пункті 13 Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/111 від 12.03.1999р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" зазначено, що вимоги про визнання недійсними угод, укладених внаслідок помилки, розглядаються господарськими судами за позовом сторони, яка діяла під впливом помилки. Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною за угодою предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що угода не була б укладена. Помилка повинна мати суттєве значення, зачіпати природу угоди або такі якості її предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотною умовою договору купівлі-продажу є ціна, яка відповідно до ст.ст. 632, 691 ЦК України встановлюється сторонами в договорі на власний розсуд і лише в окремих випадках, які імперативно визначені законом, застосовуються ціни, що встановлені або регулюються уповноваженими на те органами.

Згідно ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч.3 ст. 181 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ч.2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно положень ЦК України та ГК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір укладається шляхом пропозиції одні їх сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стосовно ціни спірного договору, апеляційний господарський суд вважає, що між сторонами було укладено господарський договір, а отже, з врахуванням принципів свободи договору. Покупець, підписавши договір, прийняв пропозицію продавця на укладення такого договору та погодився з усіма істотними умовами договору, зокрема, ціною. Покупець вправі відмовитися від укладення договору на запропонованих умовах чи використати інші правові засоби щодо спонукання продавця на укладення договору на інших умовах.

Враховуючи обставини справи та надані докази, апеляційний суд вважає, що позивачем за зустрічним позовом не було наведено таких обставин, щодо яких він помилився як сторона правочину та які б існували саме на момент вчинення правочину та не доведено, що така помилка дійсно мала місце. Позивач покликається на висновки експертизи, якими визначена інша ціна об'єкту приватизації, яка є меншою від тієї, що визначена шляхом проведення незалежної оцінки станом на 30.09.2009 року. Слід зазначити, що такий експертний висновок у справі був даний лише 30.11.2011 року, тобто через 2 роки після укладення договору купівлі - продажу, в якому було визначено спірну ціну.

Судом першої інстанції даний договір купівлі - продажу було визнано недійсним в частині визначення ціни в розмірі 11 932 372,0 грн., встановленої п.2.1. договору та порядку її сплати з тих підстав, що було доведено завищення ціни спірного правочину, враховуючи дані експертних висновків.

У відповідності до ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших частин правочину, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Однак ціна майна в договорі зазначена і в п.1.7, де передбачено, що вказане в цьому договорі майно продається за 11 932 372,0 грн., а не лише в п.2.1 Договору, який визнано недійсним. Крім того, згідно вимог чинного законодавства України судове рішення повинно бути чітке і зрозуміле, а відтак, незрозумілим залишається формулювання висновку суду щодо визнання недійсним договору в частині порядку сплати ціни, оскільки Розділ 2 Договору «Порядок розрахунків за придбане майно» містить три пункти.

Отже, апеляційний суд вважає, що, зважаючи на всі обставини справи та враховуючи надані докази, Договір купівлі - продажу приміщення №2769-юр від 24.12.2009 року слід розірвати у зв'язку з невиконанням покупцем свого обов'язку щодо оплати майна до встановленого строку, що вважається істотним порушенням договору згідно ч.1 ст. 651 ЦК України, а у задоволенні вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання договору недійсним в частині визначення ціни в розміри 11932372,0 грн., встановленої п.2.1. договору та порядку її сплати - відмовити, зважаючи, що така ціна була встановлена у відповідності до вимог приватизаційного законодавства та погоджена між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням всіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення первісного позову та про відмову у задоволенні зустрічного позову.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст. 49 ГПК України .

Таким чином, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом слід стягнути 85 грн. державного мита та 236,0 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу за розгляд справи у суді першої інстанції.

Крім того, слід врахувати, що у разі, коли в апеляційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо скаржник не згоден з таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

За розгляд справи у суді апеляційної інстанції з відповідача за первісним позовом слід стягнути 573,50 грн. в доход державного бюджету та 573, 50 грн. на користь позивача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Чернівецької міської ради № 01/02-18-1388/0 від 15.03.2013р. - задоволити.

Рішення господарського суду Чернівецької області від 07.03.2013р. у справі № 2/68 - скасувати.

Прийняти нове рішення. Первісний позов Чернівецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковинаінтур", м. Чернівці, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент економіки Чернівецької міської ради, про розірвання договору купівлі-продажу приміщень від 24.12.2009 р. № 2769-юр - задоволити. Розірвати Договір купівлі продажу приміщень №2769-юр від 24.12.2009 року, укладений між Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буковинаінтур» та зареєстрований в державному реєстрі за № 3313.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковинаінтур" до Чернівецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент економіки Чернівецької міської ради , про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщень № 2769-юр від 24.12.2009 року, укладеного між Чернівецькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Буковинаінтур", посвідченим приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Лірниченко Н.М. 24.12.2009 року та зареєстрованим в державному реєстрі за №3313, в частині визначення ціни в розмірі 11 932 372 грн., встановленої п. 2.1 договору та порядку її сплати - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковинаінтур" (вул. Червоноармійська, 4, м. Чернівці, код 05290758) на користь Чернівецької міської ради (Центральна площа, 1 м. Чернівці, код 04062216) 85 грн. державного мита та 236,0 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, та 573, 50 грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковинаінтур" (вул. Червоноармійська, 4, м. Чернівці, код 05290758) 573, 50 грн. судового збору в доход Державного бюджету України.

Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 116 ГПК України .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 16.09.2013 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Якімець Г.Г.