Постанова

від 12.09.2013 по справі 826/11581/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 вересня 2013 року 12:58 № 826/11581/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Латарія Г.Г. (довіреність від 17.07.2013 р.)

від відповідача - Ярошинський І.М. (довіреність від 31.07.13 р. № 876/9/26-53-10-09)

від третьої особи-1 : не з'явився

від третьої особи-2 : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спорт Сервіс" до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві третя особа-1Товариство з обмеженою відповідальністю «Асіті Трейд» третя особа-2Товариство з обмеженою відповідальністю «Еворі Інвестмент» про скасування податкового повідомлення - рішення № 0003842220 від 15.07.2013,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спорт Сервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення - рішення № 0003842220 від 15.07.2013, відповідно до якого позивачу збільшено грошові зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 273 794 грн. за основним платежем та на 136 897 грн. за штрафними санкціями.

Позивач зазначає, що доводи ДПІ, які покладено в основу спірного рішення, ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах. ДПІ обґрунтовує свої висновки наявністю у контрагентів позивача ознак нікчемності та тим, що операції з купівлі-продажу не спричиняють реального настання правових наслідків.

У той же час, як зазначає позивач, операції з контрагентами фактично виконані, їх проведення документально оформлено первинними документами та оформленими податковими накладними.

Відповідач, з підстав, викладених в акті перевірки вважає спірне рішення законним та обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

До участі у справі залучено третіх осіб (контрагентів позивача), яким направлені ухвали про відкриття провадження у справі.

Від третіх осіб витребувано документи та відомості на підтвердження фактичного здійснення спірних операцій.

Проте, направлені третім особам за визначеними в ЄДР адресами поштові відправлення, не вручені з незалежних від суду причин, у зв'язку з чим та в силу вимог абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України треті особи вважається належним чином повідомленими про розгляд справи. У той же час, треті особи в судове засідання 12.09.2013 р. не з'явилися, доказів поважності причин неприбуття, які і витребуваних документів на підтвердження фактичного виконання спірних операцій, не надали . Враховуючи наведене, а також відсутність підстав для відкладення розгляду справи, строки розгляду справи, та те, що явка третіх осіб не визнавалася обов'язковою, розгляд справи не відкладався та справу розглянуто на підставі наявних матеріалів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.09.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, правонаступником якої є ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Спорт Сервіс» (код з ЄДР 35182323; адреса: 02218, м. Київ, Дніпровський район, вул.. Вершигори, 9, квартира 51) з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Асіті Трейд» (код з ЄДР 37318569; адреса: 43010, Волинська обл., місто Луцьк , пр-т. Волі, будинок 50) та ТОВ «Еворі Інвестмент» (код з ЄДР 37471556; адреса: 49000, м. Дніпропетровськ , Ленінський район, вул. Будьоного, будинок 9 В/12; у стані припинення ) за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 04.07.2013 р. № 212/22-221-35182323 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту по відносинам із ТОВ «Асіті Трейд» та ТОВ «Еворі Інвестмент» встановлено його завищення на загальну суму 273 794 грн., у т.ч. по періодам: листопад 2011 р. - 29 459 грн., грудень 2011 р. - 228 363 грн., червень 2012 р. - 8786 грн., вересень 2012 р. - 7187 грн.

Зазначається, що між позивачем та ТОВ Асіті Трейд» було укладено договір від 25.11.2011 р. № 2511/11 на поставку товарів.

Виписано податкові накладні № 109 від 07.11.2011 р., № 144 від 15.11.2011 р., № 17 від 01.12.2011 р., № 90 від 07.12.2011 р., № 196 від 15.12.2011 р., № 316 від 23.12.2011 р., № 346 від 26.12.2011 р., деталізація яких визначена на стор. 3 Акту перевірки та загальна сума поставок за якими склала 1 547 025 грн. з ПДВ, ПДВ - 257 822,30 грн.

Окрім того, як встановлено під час перевірки, на підставі рахунків за взаємовідносинами з ТОВ «Еворі Інвестмент» позивачу виписано податкові накладні: № 344 від 04.06.2012 р. на суму 52714,86 грн. з ПДВ, № 62 від 03.09.2012 р. на суму 43 119,04 грн. з ПДВ, а всього на суму 95833,9 з ПДВ, ПДВ - 15972,32 грн.

Відносно ТОВ «Асіті Трейд» зазначено, що до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Складено акт ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва від 01.03.2013 р. № 617/22-90/37318596 про визнання угод ТОВ «Асіті Трейд» нікчемними за період з 01.11.2011 р. по 31.01.2013 р.

Відносно ТОВ «Еворі Інвестмент» також складено акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.02.2013 р. № 569/22.4/37471556 про визнання угод цього товариства нікчемними за квітень - жовтень 2012 р.

Наведені факти, як зазначає ДПІ, свідчать, що діяльність цих двох товариств здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності. Відносини між третіми особами та позивачем є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

ДПІ зазначає про відсутність у контрагентів адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеному з позивачем правочину та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, у свою чергу, свідчить про відсутність наміру у третіх осіб створення правових наслідків. Тобто, як зазначено в Акті перевірки, така угода носить фіктивний характер.

При цьому, ДПІ зазначено, що позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан контрагентів, умови ведення цими підприємствами господарської діяльності. Зазначається про нікчемність правочинів.

Таким чином, посилаючись по суті на відсутність у контрагентів ресурсів, необхідних для проведення спірних операцій, та, у свою чергу, на безтоварність операцій, ДПІ приходить до висновку про порушення позивачем п. 198.3., 198.6. ПК України та заниження ПДВ на 273 794 грн. по періодам, як зазначено вище.

На підстав зазначених висновків Акту перевірки прийнято оскаржуване рішення.

У взаємозв'язку з вищенаведеним та щодо обставин взаємовідносин позивача з його контрагентами, під час розгляду справи встановлено наступне.

Так, між позивачем (покупець) та ТОВ «Асіті Трейд» (продавець) укладено договір поставки № 2511/11 від 25.11.2011 р.

Загальна ціна товару - 1 818 484,12 грн., у т.ч. ПДВ - 303 080,68 грн.

Пунктом 4.3. передбачено, що постачальник надає покупцю: видаткову накладну, податкову і товаротранспортну накладну на вимогу покупця, з чого вбачається, що організація перевезення товару покладається на постачальника.

Згідно із специфікацією № 1 від 25.11.2011 р. обумовлено поставку товару: ігрова екіпіровка, ігрова футболка № 1, ігрова футболка № 1 (довгий рукав), ігрова футболка № 2, ігрова футболка № 2 (довгий рукав), ігрова футболка № 3 з каталогу 2012 р., шорти № 1, шорти № 2, шорти № 3, шорти № 4 з каталогу 2012 р., гетри ігрові білі з лого, гетри ігрові зелені з лого, гетри № 3 з каталогу 2012, воротарська футболка (3 кольори), воротарські шорти (2 кольори), тренувальна екіпіровка , штани тренувальні завужені, реглан, бріджи, куртки дощозахисні, рюкзаки, сумки, майки, гольфи, парадна екіпіровка, кросівки, кепки, м'ячі та т.п. продукція.

Загалом обумовлено поставку 25 970 екземплярів вказаної продукції на 1 818 484,12 грн. з ПДВ - 303 080,68 грн.

На оплату оформлено рахунки. Проведення розрахунків, перелік платежів щодо чого вказаний у листі позивача до ДПІ від 25.04.2013 р., відповідачем не заперечується.

Оформлено видаткові накладні: від 07.11.2011 р. № 0711/11 на суму 133784,43 грн. з ПДВ, від 15.11.2011 р. № 1511/11 на суму 42970,82 грн. з ПДВ, від 01.12.2012 р. № 17 на суму 136 761,85 грн. з ПДВ, від 07.12.2011 р. № 90 на суму 354989 грн. з ПДВ, від 15.12.2011 р. № 196 на суму 58 518,70 грн. з ПДВ, від 30.03.2011 р. № 75 на суму 820 000 грн. з ПДВ.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Еворі-Інвестмент» , слід зазначити, що згідно рахунку № 03/09/12 від 09.09.2012 р. підлягали поставці позивачу: коробка для пакування (картон п'ятислойний; 0,09 м*3) - 575 шт., коробка для пакування (картон п'ятислойний; 0,18 м*3) - 575 шт., рукавички захисні - 30 шт., плівка легко-пузирчаста (рулон) - 2 шт., скотч прозорий - 7 шт., пакувальний пакет (поліетилен) - 550 шт.

Загалом обумовлено поставку 1 739 екземплярів вказаної продукції на суму 43 119,04 грн. з ПДВ 7 186,51 грн.

Умови поставки (базис поставки) у рахунку не вказаний.

Представник позивача не зміг пояснити конкретних умов поставки.

Згідно з рахунком № 04/06/12 від 04.06.2012 р. підлягали поставці: буклет 230 шт., каталог - 350 шт., пакувальний пакет (поліетилен) - 2 100 шт., плакат (реклама ТМ) - 350 шт., блокнот (реклама ТМ) - 350 шт., блокнот - 350 шт., календар (реклама ТМ) - 350 шт., візитки (односторонні повнокольорові) - 1 400 шт.

Загалом підлягало поставці 5 600 екземплярів зазначеної продукції на суму 52 714,86 грн. з ПДВ 8 785,81 грн.

Умови поставки (базис поставки) у рахунку не вказаний.

Представник позивача не зміг пояснити конкретних умов поставки.

Оформлено видаткові накладні: № 344 від 04.06.2012 р. на суму 52 714,86 грн. з ПДВ, від 03.09.2012 р. № 62 на суму 43 119,04 грн. з ПДВ.

При цьому, під час розгляду справи надано акт від 30.06.2012 р. на списання пакетів, плакатів, блокнотів, візиток, календарів, блокнотів, каталогів, щодо часткового списання раніше придбаної продукції.

Позивачу видано податкові накладні, перелік яких зазначено вище та який визначений в Акті перевірки.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»), п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»)

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування», яким є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши надані позивачем час розгляду справи документи за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентами позивача, про юридичну дефектність у зв'язку з цим складених за такими операціями первинних документів та податкових накладних, які, внаслідок наведеного, не мають юридичної значимості для цілей формування податкового кредиту, що у сукупності зумовлює висновок суду про відсутність підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Такий висновок суду ґрунтується на наступному.

Так, виходячи з умов договору з ТОВ «Асіті Трейд», з характеру спірних операцій, обсягу продукції, територіальної віддаленості контрагентів від місцезнаходження позивача, виконання спірних операцій передбачає перевезення товару на склад покупця.

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568:

- Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

- Подорожній лист , це первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство ;

- Дорожній лист , це документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.

Згідно з п. 11 зазначених Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля .

Згідно з 11.3. Правил, дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається .

Пунктом 11.4. Правил визначено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Пунктом 11.5. Правил також передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

При цьому, відповідно до п. 11.6. Правил, після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Пунктом 11.9. Правил передбачено, що час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

У той же час, на підтвердження фактичного здійснення перевезення продукції за спірними операціями під час розгляду справи не надано товарно-транспортних накладних та подорожніх листів, з яких би вбачалось перевезення продукції від контрагентів до позивача, а отже і доказів на підтвердження перевезення продукції та, відповідно, її поставки контрагентами на адресу позивача.

В контексті наведеного не надано і будь-яких доказів списання пального у зв'язку з перевезенням продукції.

Під час розгляду справи не надано доказів та судом не встановлено здійснення перевезення іншими особами за замовленням контрагентів/позивача або прийняття в оренду транспортних засобів (т/з), у т.ч. не надано доказів оплати за оренду т/з.

При цьому, наведені первинні документи на підтвердження перевезення, а також відомості щодо наявності транспортних засобів, витребовувались у позивача та третіх осіб відповідно до ухвали суду від 19.08.2013 р.

Надані під час розгляду справи свідоцтва про реєстрації транспортних засобів (малотоннажний фургон, зареєстрований 11.04.2012 р., та легковий універсал), які оформлені на фізичну особу ОСОБА_4, за відсутності ТТН, подорожніх листів та доказів списання пального, угод щодо оренди т/з або замовлення перевезення у цієї особи, самі по собі не є свідченням перевезення спірних партій товару. При цьому, малотоннажний фургон зареєстрований 11.04.2012 р., що не охоплює всі періоди взаємовідносин з контрагентами, а легковий автомобіль, виходячи з обсягів продукції, що обумовлювалась до поставки, вочевидь є недостатнім для виконання всіх вищезгаданих операцій.

Оцінюючи доводи позивача щодо реальності спірних операцій, слід також додати, що під час розгляду справи представник позивача не зміг навести конкретних місць та адрес , де здійснювалось навантаження (відбір) продукції, хоча обізнаність щодо цього зумовлюється звичайною практикою ведення господарської діяльності.

Слід додати, що під час розгляду справи не надано доказів та судом не встановлено наявності у контрагентів продукції, які, як зазначає позивач, поставлялися йому зазначеними контрагентами. Зокрема, не надано угод щодо придбання контрагентами продукції, як і доказів її виготовлення власними силами, у т.ч. наявності власних або орендованих виробничих площ, трудових ресурсів, необхідних для виробництва та організації поставок, наявності складів для зберігання. У той же час, наведені документи та відомості щодо наявності у контрагентів відповідних ресурсів витребовувались у третіх осіб відповідно до ухвали суду від 19.08.2013 р.

Наведені вище відомості щодо наявності у контрагента відповідних ресурсів та можливостей, не надані і з боку позивача, хоча обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється характером та специфікою угод (обумовлених операцій) та звичайною діловою практикою.

Відтак, враховуючи специфіку та особливості спірних операцій, під час розгляду справи не надано тих документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, а відтак, позивачем та контрагентами не доведено обставин того, що обумовлена правочинами продукція, була поставлена позивачу саме зазначеними контрагентами позивача, а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок недоведеності виконання спірних операцій саме контрагентами позивача, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Зокрема, що стосується наданих документів щодо подальшого руху продукції на продаж, слід зазначити, що самі по собі ці документи не є підтвердженням того, що продукція до цього була поставлена позивачу саме контрагентами позивача за спірними операціями.

При цьому, суд враховує, що наявність оплати на користь контрагентів сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з наведеного, позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій. Відповідно, в даному випадку за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке, як приходить до висновку суд, є законним та обґрунтованим, вірним по суті, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт Сервіс» (код з ЄДР 35182323; адреса: 02218, м. Київ, Дніпровський район, вул. Вершигори, 9, квартира 51) про скасування податкового повідомлення - рішення № 0003842220 від 15.07.2013 - залишити без задоволення .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 18.09.2013 р.