Ухвала

від 11.09.2013 по справі 2а-10184/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10184/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Ключковича В.Ю.

Федорової Г.Г.

За участю секретаря: Добрянського М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УзДЕУ-Україна" до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УзДЕУ-Україна" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.03.2012 року №0000502250 та 0000492250.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "УзДЕУ-Україна" з питань правильності обчислення та повноти нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП "А.В.П. Тріада" за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої відповідачем було складено Акт про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "УзДЕУ-Україна" №102/23-205/33348610 від 24 лютого 2012 р.

В Акті перевірки відповідачем зроблено висновок, що позивачем порушено вимоги: пп.14.1.36 п.14.1. ст.14, п.138.1, пп.138.5.1 п.138.5 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого, занижено податок на прибуток на загальну суму 255580,00 грн., у т.ч. за 2-4 квартал 2011 року у сумі 255580,00 грн.; п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого, занижено податок на додану вартість на суму 222244,00 грн., у т.ч. за жовтень 2011 р. - на суму 102973,00 грн., за листопад 2011 р. - 54774,00 грн. та за грудень 2011 р. - на суму 64497,00 грн.

За результатами Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000502250 від 29.03.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 319475,00 грн., з яких 255580,00 грн., - за основним платежем, а 63895,00 грн, - за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення №0000492250 від 29.03.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 277805,00 грн, з яких 222244,00 грн., - за основним платежем, а 55561,00 грн, - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як слідує з матеріалів справи, позивач звертався до Державної податкової служби у м. Києві зі скаргою від 12.04.2012 р. №261 на податкові повідомлення-рішення. Рішенням Державної податкової служби у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 11.06.2012 р. №3451/10/12-114 частково задоволено первинну скаргу, а саме, залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000492250 та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000502250 в частині 63895,00 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій, а в іншій частині зазначене ППР №0000502250 залишено без змін.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.8., 201,9 та п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В силу п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Із системного аналізу наведених положень Податкового кодексу України випливає, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України.

Згідно п.198.1 та п.198.3 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як слідує з матеріалів справи, в обґрунтування правомірності своїх дій при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень рішень відповідач посилався на Акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "А.В.П. Тріада" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.10.2011 р. по 31.10.2011 р. №16895/23-02/32820771 від 30.12.2011 р., та Службову записку від 27.12.2011 №4227, з яких, на його думку, вбачається наявність ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.

Разом з тим, судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "УзДеу-Україна", як покупцем, та ПП "А.В.П. Тріада", як постачальником, був укладений Договір поставки автозапчастин №14/09 від 14.09.2011 року. Згідно п.1.1. та п.1.2. Договору, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, за заявками покупця передавати у власність покупцеві запчастини, комплектуючі та супутні матеріали до автомобілів, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати та оплачувати такий товар. Товар поставляється покупцю партіями. Кількість, асортимент, вартість та інші характеристики кожної партії товару, що є предметом поставки за цим договором визначається у заявках покупця, рахунках-фактурах, прибуткових/видаткових накладних. Договір поставки від імені ПП "А.В.П. Тріада" підписаний директором Максименко Р.О.

З матеріалів справи слідує, що ПП "А.В.П. Тріада" на виконання умов Договору поставило позивачу запчастини, комплектуючі та супутні матеріали до автомобілів на загальну суму 1333462,18 грн., в т ч. ПДВ 222243,70 грн., що підтверджується видатковими накладними (№ТР-0000066 від 17.10.2011 р., №ТР-0000099 від 26.10.2011 р., №ТР-0000102 від 22.11.2011 р., № ТР-0000043 від 05.12.2011 р.), які від імені ПП "А.В.П. Тріада" підписані його директором Максименко Р.О. та містять необхідні реквізити.

Реальність виконання умов Договору поставки підтверджується також товарно-транспортними накладними серії ААА №112456 від 17.10.2011 р., №112732 від 26.10.2011 р., №113154 від 22.11.2011 р. та №112865 від 05.12.2011 р., згідно з якими на замовлення ПП "А.В.П. Тріада" фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 поставлено позивачу запчастини, комплектуючі та супутні матеріали до автомобілів на загальну суму 1333462,18 грн., в т ч. ПДВ 222243,70 грн.

Також, встановлено, що ПП "А.В.П. Тріада" були оформлені на користь позивача податкові накладні №66 від 17.10.2011 р., №99 від 26.10.2011 р., №102 від 22.11.2011 р., та №43 від 05.12.2011 р. на загальну суму 1333462,18 грн., в т ч. ПДВ 222243,70 грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені податкові накладні оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України та містять всі необхідні реквізити, передбачені для первинних документів.

Крім того, матеріали справи свідчать, що на час існування спірних правовідносин, контрагент позивача, - Приватне підприємство "А.В.П. Тріада" було належним чином зареєстровано платником податку на додану вартість, а свідоцтво платника податку на додану вартість ПП "А.В.П. Тріада" було анульовано лише 10.02.2012 р. з ініціативи податкового органу.

Також, з поданих позивачем декларацій з ПДВ в розрізі контрагентів за жовтень-грудень 2011 року вбачається, що всі господарсько-фінансові стосунки позивача з ПП "А.В.П. Тріада" та третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі. Зауважень по деклараціях, порядку їх оформлення відповідачем заявлено не було.

Як підтверджується матеріалами справи, на виконання умов Договору поставки позивачем були сплачені кошти всього на загальну суму 1333462,18 грн., в т ч. ПДВ 222243,70 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Посилання відповідача на лист старшого слідчого СВ ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 04.01.2012 р. №30, в якому зазначено про наявність кримінального провадження №32012110070000008, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 367 КК України правомірно не взяті до уваги судом першої інстанції, оскільки доказів про завершення кримінального провадження до суду не надано.

Додатково відповідач посилався на Акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "А.В.П. Тріада" та Службову записку від 27.12.2011 р. №4227, з яких, на його думку, вбачалися ознаки фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, однак, колегія суддів вказує, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання Договору поставки недійсним і станом на час розгляду справи суду не надані будь-які докази про притягнення до відповідальності посадових осіб ПП "А.В.П. Тріада" чи позивача.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку при встановленні реальності виконання договору, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що контрагент позивача - ПП "А.В.П. Тріада", не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірних операціях.

З матеріалів справи також вбачається, що отримані від ПП "А.В.П. Тріада" запчастини, комплектуючі та супутні матеріали до автомобілів були реалізовані іншим юридичним та фізичним особам, що підтверджується видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, актами виконаних робіт.

Таким чином, встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств та податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаним контрагентом за спірний період.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість, податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій, а тому податкові повідомлення-рішення від 29.03.2012 року №0000502250 та 0000492250 є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Ключкович В.Ю.

Федорова Г.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 17.09. 2013 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Ключкович В.Ю.

Федорова Г. Г.