Рішення

від 18.09.2013 по справі 910/4539/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4539/13 18.09.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЮД ЕНД ТІ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Росант" про стягнення 72 543, 84 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Пшенько С.М. - по дов. №23/212-1Д від 23.02.2013р.

від відповідача: Кучеренко О.І. - по дов. №б/н від 01.03.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮД ЕНД ТІ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Росант" про стягнення 72 543,84 грн., з яких: 70 497, 68 грн. плати за користування майном у подвійному розмірі орендної плати, 2046, 16 грн. компенсації вартості ремонту. Позовні вимоги обґрунтовані поверненням відповідачем орендованого майна пошкодженим та з порушенням встановленого договором оренди майна від 14.09.2012 р. № 237 строку. При цьому позивач посилається на ст.ст. 525, 526, 530, 785 ЦК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2013 р. порушено провадження у справі № 910/4539/13 розгляд справи призначено на 04.04.2013 р.

До початку судового засідання 03.04.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 04.04.2013 р. представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, надав усні пояснення по суті спору та на запитання суду, проти відкладення слухання справи не заперечував, позов підтримав.

Відповідач в судове засідання 04.04.2013 р. не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2013 р., на підставі ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 25.04.2013 р.

В судовому засіданні 25.04.2013 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 07.05.2013 р.

У зв`язку із перебуванням судді Жагорнікової Т.О. у відпустці, розпорядженням заступника голови господарського суду Києва від 07.05.2013 р. справу було передано судді Ващенко Т.М. для вирішення питання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.05.2013 р., на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею Ващенко Т.М. та призначено розгляд справи на 11.06.2013 р.

У зв'язку із виходом із відпустки судді Жагорнікової Т.О., з метою уникнення затягування розгляду справи розпорядженням заступник голови господарського суду міста Києва від 13.05.2013 р. справу було передано судді Жагорніковій Т.О. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2013 р., на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею Жагорняковою Т.О.

В судовому засіданні 11.06.2013 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 04.07.2013 р.

У зв`язку із перебуванням судді Жагорнікової Т.О. у відпустці, розпорядженням заступника голови господарського суду Києва від 04.07.2013 р. справу було передано судді Цюкало Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2013 р., на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею Цюкало Ю.В. та призначено розгляд справи на 29.08.2013 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 27.08.2013р., у зв'язку з перебуванням судді Цюкало Ю.В. у відпустці, справу № 910/4539/13, передано судді Жагорніковій Т.О. для подальшого розгляду справи.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 р. справу № 910/4539/13 передано уповноваженій особі для здійснення повторного автоматичного розподілу, у зв'язку з тривалою непрацездатністю судді Т.О. Жагорнікової.

Автоматизованою системою документообігу справу розподілено судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою від 29.08.2013р. справа № 910/4539/13 прийнята до провадження судді Трофименко Т.Ю., розгляд справи призначено на 18.09.2013р.

В судовому засіданні 18.09.2013р. представником позивача подана заява про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 70 497, 68 грн. В частині стягнення 2046, 16 грн. просить провадження у справі припинити у зв»язку з відмовою від позову в цій частині.

23.04.2013 р. від відповідача через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позов, у якому він визнає позов в частині стягнення заборгованості у розмірі 13 243, 34 грн. та просить відмовити в частині стягнення подвійного розміру орендної плати у сумі 70 497,68 грн. та вартості ремонту у розмірі 2 046,16 грн. При цьому відповідач посилається на наявність між сторонами усної домовленості про продовження строку користування орендованим майном, що, на його думку, також підтверджується відсутністю будь-яких листів, заперечень відповідача тощо щодо повернення майна, наданням позивачем рахунків на сплату орендної плати. Крім того, відповідач зазначає, що позивач звернувся з вимогою про стягнення орендної плати у подвійному розмірі після фактичного виконання відповідачем обов'язку щодо повернення майна 05.01.2013 р., тоді як ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено право вимагати сплати вказаного виду неустойки у випадку невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі. Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать про продовження строку дії договору оренди або досягнення домовленості про укладення нового (додаткового договору) оренди майна. Також відповідач стверджує про ненадання позивачем доказів, які б підтверджували вартість ремонту пошкодженого майна у сумі 2 046,16 грн., зазначаючи, що рахунок позивача не може слугувати беззаперечним доказом визначення його вартості.

У судовому засіданні 18.09.2013 р. представник відповідача підтримав пояснення викладені в писмьмовому відзиві.

У судовому засіданні 18.09.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.09.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮД ЕНД ТІ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Росант" (орендар) був укладений договір оренди майна № 237 (надалі - договір), за умовами якого позивач в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов'язався передати, а відповідач - прийняти в строкове платне користування екскаватор ТВ 145, шасі 14519334, двигун 98555 (обладнання) та своєчасно і в повному обсязі сплачувати позивачу орендну плату.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що майно, що орендується, вважається переданим відповідачу з дати підписання акту прийому-передачі майна, що орендується.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач отримав вказане майно, що підтверджується актом прийому-передачі від 20.09.2012 р. № 63.

Розмір орендної плати та порядок розрахунків між сторонами визначений розділом 5 договору, відповідно до якого ставка орендної плати на 1 добу при ліміті часу експлуатації майна не більше однієї зміни - 8 годин за добу складає 734,03 грн., включаючи ПДВ 122,34 грн. Загальна попередня сума орендної плати за весь строк оренди майна (включаючи додаткове обладнання) складає 22 020,9 грн. станом на 14.09.2012 р., включаючи ПДВ. Розмір орендної плати в гривнях коригується сторонами відповідно до зміни офіційного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ станом на перше число місяця, у якому орендується обладнання. Загальний розмір місячної орендної плати визначається шляхом множення розміру орендної плати за 1 добу (з ПДВ) на загальну кількість календарних днів у місяці, у якому орендується обладнання. Орендна плата сплачується у гривнях в безготівковому порядку на поточний рахунок позивача. Сума орендної плати (загальна попередня сума орендної плати, розмір місячної орендної плати) підлягає оплаті протягом строку оренди шляхом щомісячних платежів в національній валюті України. Відповідач зобов'язаний не пізніше 5 числа поточного місяця сплатити орендну плату за поточний місяць шляхом її перерахування на рахунок позивача. Орендна плата сплачується за час фактичного користування обладнанням. Якщо час фактичного використання обладнання менше ніж календарний місяць орендна плата сплачується у розмірі, пропорційному фактичному часу використання обладнання.

Крім того, пунктом 8.4. договору сторони погодили, що якщо відповідач своєчасно не виконує зобов'язання щодо повернення майна позивачу, то відповідач зобов'язаний повністю компенсувати позивачу витрати, пов'язані з пошуком і відновленням майна та доставкою майна на склад позивача; відповідач зобов'язаний здійснити оплату позивачу за кожну добу затримки повернення майна суми орендної плати, визначеної позивачем відповідно до розділу 5 договору та помноженої та коефіцієнт 2.

Згідно з актом технічного огляду від 08.01.2013 р. № 63/1, скріпленого підписами та печатками обох сторін, у процесі огляду спірного обладнання виявлено розбиття дзеркала у кабіні, поломку крану зливу охолоджуючої рідини, поломку форсунки омивача скла, прибуття обладнання в забрудненому вигляді.

Судом встановлено, що розмір подвійної орендної плати за користування спірним майном у період з 22.10.2012 р. по 05.01.2013 р. складає 111 572,56 грн.

Згідно з довідкою Відділення № 995 Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" від 29.04.2013 № 56-2-39/87 за період з 01.09.2012 р. по 29.04.2013 р. від відповідача на рахунок позивача надійшли грошові кошти на загальну суму 94 205, 91 грн. При цьому як пояснив позивач та не заперечив відповідач, за користування спірним майном з вказаної суми відповідачем перераховано позивачу 66 031,90 грн. (з них: 44 011,00 грн. за користування майном після закінчення строку оренди).

Факт перерахування коштів в якості сплати за користування майном після закінчення строку оренди на суму 44 011,00 грн. на рахунок позивача також підтверджується платіжними дорученнями від 03.10.2012 р. № 156 на суму 13 190,10 грн., від 30.10.2012 р. № 224214 на суму 22 020,90 грн., від 03.12.2012 р. № 224279 на суму 8 800,00 грн.

29.01.2013 р. позивач направив відповідачу рахунок № ИИ114 від 25.01.2013 р. на сплату 2 046,16 грн. вартості ремонтних робіт та претензію від 28.01.2013 р. № 28/0113 з вимогою про сплату протягом 3 робочих днів з моменту отримання цієї претензії 116 828,27 грн. подвійного розміру орендної плати.

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, відповідач прострочив виконання обов'язку щодо повернення орендованого майна та повернув вказане майно у пошкодженому стані, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 70 497,68 грн. подвійного розміру орендної плати за період з 20.10.2012 р. по 05.01.2013 р. та 2 046,16 грн. вартості ремонту обладнання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Проаналізувавши зміст договору від 14.09.2012 р. № 237, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором найму, а тому до спірних правовідносин застосовуються положення законодавства про найм (оренду).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Пунктами 4.2., 4.3. договору встановлено, що строк оренди складає 30 днів з дати прийняття майна, що орендується за актом приймання-приймання. Строк оренди за даним договором не підлягає поновленню на новий строк на підставі статті 764 Цивільного кодексу України. Строк оренди може бути змінений за згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору та у випадках, передбачених даним договором.

Спірне майно передане відповідачу 20.09.2012 р., що підтверджується актом прийому-передачі від 20.09.2012 р. № 63.

Частиною 1 ст. 251 Цивільного кодексу України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

З урахуванням наведених норм законодавства, положень договору та акту прийому-передачі майна, суд дійшов висновку, що строк оренди закінчився 20.10.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктами 8.1., 8.2. договору передбачено, що після закінчення строку оренди відповідач зобов'язаний протягом 1-го робочого дня повернути майно, що орендується позивачу разом з додатковим обладнанням (якщо таке бралося в оренду) за актом повернення майна з оренди. Повернення майна, що орендується, здійснюється на складі позивача, який знаходиться за адресою: Електриків, 21-Ф, м. Київ.

05.01.2013 р. позивачем в односторонньому порядку складено акт повернення № 63, згідно з яким спірне майно повернуто позивачу. Вказаний факт не заперечується відповідачем, про що також зазначається у відзиві на позов.

Виходячи з наведених обставин та положень договору, суд дійшов висновку, що відповідачем прострочено виконання обов'язку щодо повернення позивачу обладнання - з 22.10.2012 р. по 05.01.2013 р.

Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Указаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 20.03.2012 р. у справі № 40/117.

Оскільки відповідачем прострочено виконання обов'язку щодо повернення обладнання, то вимоги про стягнення з відповідача плати за користування спірним майном у подвійному розмірі орендної плати визнаються судом правомірними.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що відповідач прострочив виконання обов'язку з повернення майна з 22.10.2012 р. по 05.01.2013 р., суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка у подвійному розмірі орендної плати в сумі 70 497,68 грн.

Обґрунтовуючи свої заперечення в частині вимог про стягнення подвійного розміру орендної плати у сумі 70 497,68 грн., відповідач зазначає, що між сторонами досягнута усна домовленість про продовження строку користування орендованим майном, що, на його думку, також підтверджується відсутністю будь-яких листів, заперечень відповідача тощо щодо повернення майна, наданням позивачем рахунків на сплату орендної плати. При цьому відповідач посилається на положення ст. 764 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідач стверджує, що позивач звернувся з вимогою про стягнення орендної плати у подвійному розмірі після фактичного виконання відповідачем обов'язку щодо повернення майна 05.01.2013 р., тоді як ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено право вимагати сплати вказаного виду неустойки у випадку невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі. Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать про продовження строку дії договору оренди або досягнення домовленості про укладення нового (додаткового договору) оренди майна.

Суд визнає вказані твердження відповідача необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктами 4.2., 4.3. договору сторони погодили, що строк оренди складає 30 днів з дати прийняття майна, що орендується за актом приймання-приймання. Строк оренди за даним договором не підлягає поновленню на новий строк на підставі статті 764 Цивільного кодексу України. Строк оренди може бути змінений за згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору та у випадках, передбачених даним договором.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З матеріалів справи не вбачається та сторонами не доведено визнання зазначених пунктів договору недійсними або їх оспорювання у судовому порядку.

За таких обставин та враховуючи, що чинність положень п 4.2. договору у встановленому порядку не спростована, посилання відповідача на ст. 764 ЦК України у спірних правовідносин суд визнає необґрунтованими.

Крім того, безпідставними визнаються твердження відповідача про досягнення між сторонами усної домовленості про продовження строку користування договору, оскільки за змістом ст. 653 ЦК України, п. 4.3. договору зміни до вказаного договору щодо його строку вносяться шляхом укладення між сторонами додаткової угоди у письмовій формі (у такій самій формі, що й договір оренди).

Щодо посилань відповідача на неможливість стягнення подвійної плати за користуванням обладнання у зв'язку із зверненням позивача з вказаною вимогою після фактичного виконання відповідачем обов'язку щодо повернення майна 05.01.2013 р., то вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, оскільки останньою передбачено стягнення неустойки у зв'язку із простроченням та за час прострочення обов'язку з повернення речі.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 2046,16 грн. компенсації вартості ремонту суд зазначає наступне.

18.09.2013р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої в частині позовних вимог про стягнення 2046, 16 грн. відмовляється від позову в цій частині та просить провадження у справі припинити.

Розглянувши заяву представника позивача про часткову відмову від позову, перевіривши повноваження представника позивача на підписання даної заяви, роз'яснивши правові наслідки відмови від позову, суд вважає, що заява не суперечить діючому законодавству та не порушує інтереси інших осіб, тому приймається судом, що у відповідності до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України тягне за собою припинення провадження у справі в частині стягнення 2046,16 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Повернути позивавачу із Державного бюджету України надлишково сплачений платіжним дорученням №28 від 08.02.2013р. судовий збір в сумі 657 грн. 00 коп.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 49, п. 7 ч. 1 ст. 80 , ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Росант" (03067, м. Київ, вул. Тупікова, буд. 3/1, кв. 45, ідентифікаційний код 36309239) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮД ЕНД ТІ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 4, корп. 1, оф. 5, ідентифікаційний код 30370549) 70 497 грн. 68 коп. неустойки плати за користування майном у розмірі подвійної орендної плати, 1 671 грн. 98 коп. судового збору.

В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮД ЕНД ТІ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 4, корп. 1, оф. 5, ідентифікаційний код 30370549) із Державного бюджету України надлишково сплачений платіжним дорученням №28 від 08.02.2013р. судовий збір в сумі 657 грн. 00 коп. Пдатіжне доручення 28 від 08.02.2013р. залишити в матеріалах справи №910/4539/13.

Після набрання рішеннм законної сили вадати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.09.2013 р.

Суддя Трофименко Т.Ю.