Постанова

від 23.05.2013 по справі 1170/2а-3619/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 року Справа № 1170/2а-3619/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Кур'єрська служба доставки - Запоріжжя" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Кур'єрська служба доставки - Запоріжжя" (надалі - ПП "КСД- Запоріжжя") звернулося до суду з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - Світловодська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003032300 від 04.09.12.

Позов мотивовано тим, що Світловодською ОДПІ на підставі акту перевірки №241/2200/33455216 від 14.08.12 винесено податкове повідомлення - рішення №0003032300 від 04.09.12, яким ПП "КСД-Запоріжжя" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 8 666 грн. Не погоджуючись з викладеними в акті перевірки висновками про безпідставність включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями з ТОВ "Декос Альянс", які, за припущенням відповідача, мають ознаки недійсності (нікчемності, фіктивності), наполягаючи на правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за цими господарськими операціями, які підтверджені необхідними первинними документами, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення - рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.

Представники відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, стверджуючи про правомірність висновків акту перевірки №241/2200/33455216 від 14.08.12 та спірного податкового повідомлення-рішення. Такі висновки обґрунтовані тим, що податковий кредит з ПДВ у жовтні-грудні 2011 року сформований позивачем за податковими накладними ТОВ "Декос Альянс", яке зареєстровано на підставну особу та фінансово-господарська діяльність якого здійснювалася поза межами правового поля. Доводячи нікчемність взаємовідносин позивача з ТОВ "Декос Альянс", просили суд у позові відмовити.

У судове засідання 23.05.13 представники сторін не прибули, подали заяви про подальший розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній матеріалів, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Приватне підприємство "Кур'єрська служба доставки - Запоріжжя" з 30.04.05 зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Світловодської міської ради (а.с. 29, т.1), перебуває на податковому обліку в Світловодській ОДПІ.

Посадовою особою Світловодської ОДПІ на підставі наказу №383 від 13.08.12 (а.с. 85, т.1) 14.08.12 проведено невиїзну документальну перевірку ПП "КСД-Запоріжжя" з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності віднесення до складу податкових зобов'язань та податкового кредиту сум податку на додану вартість в декларації з податку на додану вартість, з питань взаємовідносин по ТОВ "Декос Альянс", їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.11 по 31.12.11, результати якої оформлено актом №241/2200/33455216 від 14.08.12 (а.с. 62-82, т.1).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення:

- ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість за період з 01.10.11 по 31.12.11 на суму 6 933,33 грн., в т.ч. за жовтень 2011 року на 2 700 грн., за листопад 2011 року на 1700 грн., за грудень 2011 року на 2 533,33 грн.;

- п.3 ст.5, ст.7 Господарського кодексу України, п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.185.1 ст.185, пп. "а" п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі цього акту Світловодською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0003032300 від 04.09.12, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 ПК України та відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення п.198.6 ст.198 ПК України позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 8 666 грн., з яких 6 933 грн. - за основним платежем, 1 733 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 60, т.1).

Перевіряючи правомірність спірного податкового повідомлення - рішення, суд встановив, що за висновками акту перевірки №241/2200/33455216 від 14.08.12, виявлені порушення податкового законодавства, які стали підставою для донарахування позивачеві грошових зобов'язань, кваліфіковані податковим органом за п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України і полягали в тому, що позивач сформував податковий кредит з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ "Декос Альянс", які фактично не здійснювалися.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати по сплаті податку на додану вартість для цілей включення до складу податкового кредиту та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Воднораз, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, воднораз під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704 (надалі - Положення №88).

Пунктом 1.2 Положення №88 передбачено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи. (пункт 2.2 Положення №88).

Згідно з пунктами 2.4, 2.5 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. (п.2.16 Положення №88).

Суд зауважує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту. Відповідні документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Отже, на підтвердження даних податкового обліку можуть прийматися лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

У ході судового розгляду справи представник позивача посилався на те, що дані податкового обліку ПП "КСД-Запоріжжя", у яких відображені взаємовідносини з ТОВ "Декос Альянс" і які не визнаються відповідачем, підтверджені належними первинними документами, які надавалися податковому органу на перевірку.

Натомість, представники відповідача, посилаючись на висновки актів перевірок Світловодської ОДПІ №241/2200/33455216 від 14.08.12 та ДПІ у Печерському районі м. Києва №28/23-10/37505731 від 26.01.12, наполягали на відсутності фактичних господарських відносин між позивачем та ТОВ "Декос Альянс" та недостовірності первинних документів, наданих позивачем на підтвердження цих відносин.

Досліджуючи у ході судового розгляду справи обставини реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, суд встановив, що виявлені податковим органом під час перевірки позивача порушення стосуються господарських зобов'язань, що випливають із укладеного ним (як замовником) з ТОВ "Декос Альянс" (як виконавцем) договору №75 від 01.10.11. (а.с. 31, т.1).

Пунктом 1 цього договору передбачено, що його предметом є надання платних послуг з доставки та обробки електронної та іншої кореспонденції, в т.ч.: сортування та оформлення електронної кореспонденції до відправки отримувачам; доставка електронної кореспонденції отримувачам; контроль якості електронної кур'єрської доставки; претензійна робота з клієнтами в системі on-line; розміщення інформації про кур'єрські послуги замовника на електронних сайтах інформаційних видань. Замовник доручає, оплачує витрати та приймає виконані послуги, а виконавець приймає на себе виконання та здачу (передачу) послуг.

Відповідно до пункту 2 цього договору строк виконання по договору починається з моменту його підписання обома сторонами. Строк закінчення послуг обумовлюється сторонами окремо та оформлюється письмово.

Згідно з пунктом 3 договору виконавець забезпечує замовнику доступ до оброблюваної кореспонденції. По закінченню роботи виконавець надає замовнику акт на виконані послуги.

Вартість послуг визначається по мірі виконання послуг по взаємній домовленості сторін та оформлюється актом. Відповідно до цього договору, замовник оплачує виконані послуги шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця згідно з рахунком, виставленим виконавцем. (пункт 4 договору).

На виконання умов вказаного договору сторонами складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з доставки та обробки електронної кореспонденції:

- №ОУ-0001418 від 31.10.11 на суму 16 200 грн., в т.ч. ПДВ 2 700 грн. (а.с. 32, т.1);

- №ОУ-0001688 від 30.11.11 на суму 10 200 грн., в т.ч. ПДВ 1 700 грн. (а.с. 34, т.1);

- №ОУ-0002050 від 29.12.11 на суму 15 200 грн., в т.ч. ПДВ 2533,33 грн. (а.с. 36, т.1).

Також ТОВ "Декос Альянс" на адресу позивача виписані податкові накладні №602 від 31.10.11 на суму 16 200 грн., в т.ч. 2 700 грн. ПДВ (а.с. 33, т.1), №446 від 30.11.11 на суму 10200 грн., в т.ч. 1700 грн. ПДВ (а.с.35, т.1), №584 від 29.12.11 на суму 15 200 грн., в т.ч. 2533,33 грн. ПДВ (а.с. 37, т.1).

Суму ПДВ з вказаних операцій за податковою накладною №602 від 31.10.11 у розмірі 2 700 грн. віднесено позивачем до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за жовтень 2011 року (а.с.165-173, т.1), за податковою накладною №446 від 30.11.11 у розмірі 1 700 грн. - до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за листопад 2011 року (а.с. 174-184, т.1), а за податковою накладною №584 від 29.12.11 у розмірі 2 533,33 грн. до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за грудень 2011 року (а.с. 185-193, т.1).

Додатковою угодою №1 від 01.12.11 до договору №75 від 01.10.11 дію цього договору припинено з 31.12.11 у зв'язку із затримкою оплати наданих виконавцем послуг (а.с. 209, т.1).

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.185 п.14.1 ст.14 ПК України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до статей 901, 902 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Доводячи реальність господарських операцій з придбання послуг з доставки та обробки електронної кореспонденції, представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, що основним видом діяльності ПП "КСД-Запоріжжя" є кур'єрська діяльність, для оптимізації якої він залучив ТОВ "Декос Альянс", уклавши з ним договір №75 від 01.10.11. Воднораз, у судовому засіданні не зміг пояснити суду, у чому фактично полягали надані упродовж жовтня - грудня 2011 року ТОВ "Декос Альянс" послуги з доставки та обробки електронної кореспонденції, відображені в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкових накладних до них (зокрема, які конкретні роботи по обробці електронної інформації були виконані виконавцем ТОВ "Декос Альянс", яким чином здійснювалась доставка такої електронної кореспонденції, які особи були задіяні у наданні цих послуг, у якому місці надавалися ці послуги).

Жодного письмового звіту виконавця, який би містив опис наданих послуг та отриманих результатів (як-то: опис електронної та іншої кореспонденції, до доставки та обробки якої за замовленням позивача залучалося ТОВ "Декос Альянс"; перелік її отримувачів та їхніх адрес (у т.ч. електронних); перелік клієнтів позивача, з якими проведено претензійну роботу в системі on-line; перелік інформаційних видань, на електронних сайтах яких розміщено інформацію про кур'єрські послуги позивача тощо) суду не надано.

Натомість, перераховані в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкових накладних до них види послуг носять суто загальний характер. Всупереч вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення №88 у цих документах не вказано кількість (об'єм, обсяг) послуг, тобто строки та тривалість їх надання, не зазначені особи, які брали участь у здійсненні господарських операцій, зокрема з боку ТОВ "Декос Альянс". При цьому, в актах відсутні розрахунки кількості годин, витрачених на надання послуг, вартість кожної послуги. З наданих документів не вбачається, які саме фактори бралися до уваги сторонами при визначенні розміру оплати наданих послуг (обсяг і час роботи, професійний досвід виконавців тощо). Кошторис послуг, який міг би визначити перелік наданих послуг та вартість кожної з них, в залежності від виду наданих послуг, їх обсягів, складності і терміновості, відсутній.

Тому, враховуючи вимоги, які висуваються щодо оформлення первинних документів, суд вважає, що надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні у розумінні ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 ПК України не можуть вважатися належними первинними документами та бути підставою для формування показників податкової звітності за спірними господарськими операціями.

На пропозицію суду про надання переліку отримувачів електронної та іншої кореспонденції, до доставки та обробки якої за замовленням позивача залучалося ТОВ "Декос Альянс", представник позивача надав суду копію договору №17 від 20.07.11 про надання послуг по доставці платіжних документів та рекламно-інформаційної продукції, укладеного ПП "КСД-Запоріжжя" з ПП "Партнер Профі". (а.с. 210-211 т.1). За умовами цього договору ПП "КСД-Запоріжжя" (виконавець) в порядку та на умовах, визначених цим договором, бере на себе зобов'язання відповідно до замовлення, наданого та підписаного ПП "Партнер Профі" (замовником) надати послуги з доставки платіжних документів та рекламно-інформаційної продукції (надалі - документи) за адресами, вказаними у документах (надалі - послуги), та надати повний звіт по доставці кореспонденції в електронному вигляді, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

На запит суду ПП "Партнер Профі" не підтвердило участь ТОВ "Декос Альянс" та громадянина ОСОБА_1 у виконанні цього договору з боку виконавця ПП "КСД-Запоріжжя". (а.с. 40, т.2)

Надані представником позивача у ході судового розгляду справи перелік контрагентів ПП "КСД-Запоріжжя" за жовтень, листопад, грудень 2011 року та копії роздруківок звітів щодо доставки поштової кореспонденції (а.с. 145-164, т.1) суд не приймає в якості належних доказів, оскільки у жодному з цих документів не зафіксовано участь ТОВ "Декос Альянс", як надавача послуг з доставки та обробки електронної кореспонденції.

Інших доказів, які б підтверджували фактичне надання конкретних послуг за договором №75 від 01.10.11, позивачем суду не подано.

Надані у судовому засіданні пояснення представника позивача щодо того, що обмін інформацією між сторонами договору під час його виконання здійснювався в електронній формі за допомогою телекомунікаційних засобів зв'язку, а інформація надавалася виконавцем позивачу у вигляді електронних документів, суд визнає неспроможними з огляду на таке.

Відповідно до статей 5, 6, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Статтею 9 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Згідно зі статтями 10, 11 вказаного Закону відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ. Електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу. Якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" суб'єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях. При зберіганні електронних документів обов'язкове додержання таких вимог: 1) інформація, що міститься в електронних документах, повинна бути доступною для її подальшого використання; 2) має бути забезпечена можливість відновлення електронного документа у тому форматі, в якому він був створений, відправлений або одержаний; 3) у разі наявності повинна зберігатися інформація, яка дає змогу встановити походження та призначення електронного документа, а також дату і час його відправлення чи одержання.

У ході судового розгляду справи позивачем не надано суду жодного доказу направлення ним ТОВ "Декос Альянс" та отримання від нього електронних документів про виконання умов договору №75 від 01.10.11, так само як не повідомлено суду адресу електронної пошти ТОВ "Декос Альянс", за якою між сторонами договору нібито здійснювався обмін інформацією та електронна кур'єрська доставка.

Досліджуючи приєднані до справи копію договору №75 від 01.10.11, податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), суд встановив, що у цих документах уповноваженою особою від імені ТОВ "Декос Альянс" зазначений директор ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Декос Альянс", наданих на вимогу суду виконавчим комітетом Бориспільської міської ради (а.с. 215, т.1, а.с. 118-215, т.2), вказане товариство зареєстровано як юридична особа 03.02.11 за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 7/14, прим. 182. У період з 14.04.11 по 01.03.12 засновником та директором товариства значився громадянин ОСОБА_1. 12.06.12 державним реєстратором виконавчого комітету Бориспільської міської ради до ЄДР внесено запис про припинення юридичної особи за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом.

Судом установлено, що висновки відповідача про безпідставність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Декос Альянс" ґрунтуються також на матеріалах перевірки останнього, проведеної ДПІ у Печерському районі м. Києва та оформленої актом №28/23-10/37505731 від 26.01.12 (а.с. 111-121, т.1), яким установлено, що у період, що перевірявся, відповідальним за фінансово-господарську діяльність ТОВ "Декос Альянс" був директор ОСОБА_1 Між тим, згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1, він не має ніякого відношення до ТОВ "Декос Альянс" (а.с. 5-6, т.2).

З метою перевірки реальності господарських операцій, поставлених під сумнів відповідачем, суд доручив Автозаводському районному суду м. Кременчука допитати свідка ОСОБА_1 за місцем реєстрації його місця проживання. Між тим, судове доручення про допит свідка Автозаводським районним судом м. Кременчука не виконано у зв'язку з поверненням судових повісток про виклик свідка до суду за закінченням терміну зберігання (а.с. 86-114, т.2).

Воднораз судом встановлено, що ОСОБА_1 також був допитаний в якості свідка у кримінальних справах №53-3943, №56 - 3082, порушених за фактами фіктивного підприємництва, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. У вказаних кримінальних справах ОСОБА_1, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, надав свідчення, що у квітні 2011 року він прийняв пропозицію свого знайомого ОСОБА_2 щодо надання допомоги у вирішенні питання щодо отримання кредиту за умови отримання грошової винагороди, у зв'язку з чим вони звернулись до нотаріуса для оформлення всіх необхідних документів. Про те, що він став директором ТОВ "Декос Альянс", дізнався у вересні 2011 року, проте згоди на призначення його на вказану посаду не давав, ТОВ "Декос Альянс" на своє ім'я не реєстрував, статутних документів не підписував, банківські рахунки не відкривав, жодних фінансово-господарських документів ТОВ "Декос Альянс" не підписував, податкову звітність до податкової інспекції не подавав, фінансово - господарську діяльність не вів, а також нікого не уповноважував від свого імені вести будь-яку фінансово - господарську діяльність, складати та підписувати первинні документи. (а.с. 7 - 8, 59-62, 78, т.2).

Відповідно до пунктів 201.4. та 201.8 статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у встановленому порядку.

Згідно з пунктами 2, 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.10 №969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.10 за №1401/18696, чинного на час виникнення спірних правовідносин, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Як встановлено судом, податкові накладні виписані ТОВ "Декос Альянс", яке перереєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені ОСОБА_1, який заперечує свою участь у діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 21.01.11 у справі №21-37а10, від 05.03.12 у справі №21-421а11, неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність поставки (наданої послуги).

Також, у ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ "Декос Альянс" не мало технічних та технологічних можливостей для надання послуг з доставки та обробки електронної кореспонденції, оскільки у нього був відсутній персонал, основні фонди, матеріально-технічні ресурси, економічно необхідні для виконання вказаних господарських операцій. Ці обставини установлені актом перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва №28/23-10/37505731 від 26.01.12, згідно з яким господарські операції між ТОВ "Декос Альянс" та його контрагентами не підтверджуються, виходячи з реального часу здійснення операції, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах.

Так, відповідно до статуту ТОВ "Декос Альянс", зареєстрованого 03.02.11, статутний капітал підприємства склав 1200 грн. (вартість мобільного телефону, переданого засновником ОСОБА_3 до статутного капіталу) і в подальшому не збільшувався. (а.с. 201, т.1 202 - 215, т.2).

Як свідчить податкова декларація з податку на прибуток підприємства, подана ТОВ "Декос Альянс" за ІІ-ІV кв. 2011 року, у вказаний період у підприємства відсутні активи, запаси та основні фонди, які б потребували здійснення адміністративних витрат на їх утримання. (а.с. 246 - 248, т.1). Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого із них податку за 4 квартали 2011 року ТОВ "Декос Альянс" не подавало, хоча повинно було подавати у разі наявності найманих працівників у штаті або залучених за сумісництвом чи за договорами цивільно-правового характеру (а.с. 217, т.2).

За таких обставин суд дійшов до висновку, що відсутність належних доказів фактичного (реального) надання послуг (виконання робіт) за договором №75 від 01.10.11 та їх використання у господарській діяльності ПП "КСД-Запоріжжя" виключає зв'язок таких послуг з господарською діяльністю позивача та, відповідно, свідчить про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених позивачем у ціні цих послуг.

При цьому суд зазначає, що установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідні господарські операції, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків, зважаючи на встановлену відсутність реального вчинення цих господарських операцій та відсутність зв'язку між такими операціями та господарською діяльністю платника податків.

Наслідки порушення податкового законодавства, зокрема у податковому обліку, повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Отже, відсутність судових рішень про визнання недійсним (нікчемним) укладеного правочину, на чому наполягав позивач, не може розглядатися як перешкода для коригування (зменшення) податкового кредиту з ПДВ позивачу, з огляду на встановлені порушення податкового законодавства, що призвели до виникнення грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст.44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції. Як встановлено у судовому засіданні, позивач та його контрагент ставили за мету не виконання договорів, а складання документів, які б дали правові підстави позивачеві отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобов'язань.

Доводи представника позивача, що на час здійснення спірних господарських операцій, за якими податковий орган визнав неправомірним формування податкового кредиту, ТОВ "Декос Альянс" було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, є непереконливими, оскільки ці обставини не спростовують висновків акту перевірки та встановлені у судовому засіданні обставини щодо недійсності взаємовідносин позивача з цим контрагентом.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що порушення позивачем приписів податкового законодавства під час декларування взаємовідносин з його контрагентом ТОВ "Декос Альянс" знайшло своє належне підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, встановивши за результатами перевірки факт завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2011 року на 6 933,33 грн., який призвів до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за жовтень 2011 року - на 2 700 грн., за листопад 2011 року - на 1 700 грн., за грудень 2011 року - на 2 533,33 грн., податковий орган правомірно донарахував позивачеві грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 6 933,33 грн., винісши податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0003032300 від 04.09.12.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, накладення на позивача на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України штрафу у розмірі 25% суми визначеного податкового зобов'язання, що становить 1 733 грн. (6 933 грн. х 25%), спірним податковим повідомленням-рішенням №0003032300 від 04.09.12, є правомірним.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем у ході судового розгляду доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ №0003032300 від 04.09.12, а позивачем не спростовані факти порушення податкового законодавства, встановлені податковим органом, тому суд не вбачає підстав для задоволення позову про скасування цього рішення.

Враховуючи, що спір вирішено не на користь позивача, підстави для присудження йому судового збору, сплаченого при зверненні до суду, відсутні.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш