Ухвала

від 12.09.2013 по справі 826/7399/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7399/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

12 вересня 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Сорочко Є.О., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЕНЕРГОІНВЕСТ" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейденергоінвест", звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 січня 2013 року №0000192205.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 09 січня 2013 року №0000192205.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 27.11.2012р. по 17.12.2012р. ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено позапланову виїзну перевірку TOB «Трейденергоінвест», код ЄДРПОУ 35921668, з питання підтвердження від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами за 2011р. та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійснені операцій з цінними паперами з 01.01.2012р. по 30.06.2012р., за результатами якої 24.12.2012р. за № 1224/22-05/35921668 було отримано Акт про результати позапланової виїзної перевірки TOB «Трейденергоінвест», код ЄДРПОУ 35921668, з питання підтвердження від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами за 2011р. та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійснені операцій з цінними паперами з 01.01.2012р. по 30.06.2012р.

На підставі Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 09 січня 2013 року №0000192205 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України ТОВ "Трейденергоінвест" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2 282 422,00 грн., в тому числі за основним платежем - 2 117 410,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 165 012,00 грн.

У висновку Акта перевірки зазначено, що позивач допустив порушення підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 2 117 410,00 грн., у тому числі за IV квартал 2011 року в сумі 1 457 363,00 грн., за І квартал 2012 року в сумі 660 047,00 грн.

Такі порушення, на думку відповідача, виникли внаслідок наступного: ТОВ "Трейденергоінвест" неправомірно відносило до складу витрат відсотки за користування кредитними коштами, отриманими від ВАТ "КБ "Глобус", оскільки кредитні кошти були направлені підприємством на купівлю (продаж) цінних паперів, в результаті чого за період з 25 липня 2008 року по 30 червня 2011 року не був отриманий прибуток від операцій з цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери корпоративним правами; за кредитні кошти було частково придбано векселі, емітентом яких є ЛЗТА "Промбудремонт", якого згідно постанови Господарського суду Луганської області від 31 серпня 2009 року №20/58б визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, відтак кредитні грошові кошти використані не в господарській діяльності.

Тобто, фактично перевірка була проведена за період з 25 липня 2008 року по 30 червня 2011 року, та податкове зобов'язання було виставлено за порушення позивачем, на думку податкового органу, вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійснені операцій з цінними паперами за вказаний період.

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що діяльність позивача не забезпечена належним чином трудовими ресурсами, грошовими коштами, основним засобами та іншими активами; ТОВ "Трейденергоінвест" виписано векселі власної емісії, які згідно фінансової звітності нічим не забезпечені; тому операції згідно з договорами продажу цінних паперів, укладеними між ТОВ "Трейденергоінвест" та іншими суб'єктами господарювання щодо купівлі-продажу цінних паперів, державну реєстрацію яких скасовано, фінансово-господарська діяльність яких не проводилась, не можуть вважатись торгівлею цінними паперами відповідно до чинного законодавства, а укладені договори відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України є нікчемними., через відсутність прибутку з реалізації цінних паперів.

Не погоджуючи з вказаним податковим повідомленням-рішення позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність прибутку від операцій з торгівлі цінним паперами не є підставою для визнання здійснюваної діяльності не господарською, а тому ТОВ "Трейденергоінвест" правомірно включало до складу витрат за перевірений період суми відсотків за користування кредитними коштами ВАТ "КБ "Глобус" у розмірі 9 479 442,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Матеріали справи підтверджують, що ТОВ "Трейденергоінвест" (позичальник) укладено з ВАТ "КБ "Глобус" кредитні договори на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 25 вересня 2008 року №15/ЮКЛ-08 та від 25 вересня 2009 року №40/ЮКЛ-09, відповідно до яких ВАТ "КБ "Глобус" відкриває позичальнику відновлювальну відкличну лінію та в її межах надає кредитні кошти на поповнення обігових коштів процентною ставкою 18 відсотків річних.

В період з 01 квітня 2011 року по 31 березня 2012 року позивач відносив до складу витрат суми відсотків, нарахованих за вказаними вище кредитними договорами, у розмірі 9 479 442,00 грн., у тому числі за IV квартал 2011 року - 6 336 360,00 грн., за І квартал 2012 року - 3 143 082,00 грн.

Як зазначено в Акті перевірки та не заперечується позивачем, кошти, отримані від ВАТ "КБ "Глобус" за кредитним договорами, спрямовувались на поповнення обігових коштів при здійсненні діяльності з торгівлі цінним паперами.

На думку відповідача, ТОВ "Трейденергоінвест" не мало підстав для включення до складу витрат сум відсотків за користування кредитним коштами, оскільки при залученні кредитних коштів підприємство не отримало прибутку від операцій з цінними паперами та придбавало векселі, емітент яких (ЛЗТА "Промбудремонт") визнаний банкрутом.

Відповідно пп. 14.1.27. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі - ПКУ), із змінами та доповненнями, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно пп.138.10.5. п.138.10. ст.138 ПКУ до витрат відносяться фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Відповідно п. 141.1 ст.141 ПКУ до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що отримані TOB «Трейденергоінвест», були направленні на поповнення обігових коштів, тобто на здійснення його безпосередньої господарської (підприємницької) діяльності - торгівлю цінними паперами, а саме на купівлю (продаж) цінних паперів, що підтверджується договорами купівлі-продажу цінних паперів, актами прийому-передачі цінних паперів, виписками банку, які наявні у матеріалах справи, та відповідно проценти за користування кредитними коштами було відображено у складі валових витрат.

Зі змісту договорів купівлі-продажу цінних паперів та актів прийому-передачі цінних паперів вбачається, що купівля цінних паперів здійснювалася за ціною нижчою, ніж їх номінальна вартість, а продаж цінних паперів здійснювався за ціною вищою, ніж ціна їх придбання, що свідчить про спрямованість діяльності Товариства на отримання доходу, тобто кредитні кошти, отримані Товариством, були використані у його господарській (підприємницькій) діяльності.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, господарська діяльність, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект у вигляді прибутку, а відсутність прибутку чи збитковість господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю платника податків, оскільки при здійсненні господарської діяльності існує звичайний комерційний ризик не отримати економічну вигоду.

Крім того, з матеріалів справи вбачає в Акті перевірки зазначено, що за кредитні кошти було частково придбано векселі, емітентом яких є ЛЗАТ «Промбудремонт» (код ЄДРПОУ 00293769), якого Постановою господарського суду Луганської області від 31.08.2009 р. у справі N 20/586 визнано банкрутом Луганське закрите акціонерне товариство «Промбудремонт» (м. Луганськ, вул А. Ліньова, 83-а, ідентифікаційний код 00293769) та відкрито ліквідаційну процедуру відповідно до вимог ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Стосовно цього повідомляємо наступне, судом першої інстанції правомірно встановлено наступне.

Обіг векселів в Україні здійснюється на підставі Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006р. № 3480-IV, Закону України «Про обіг векселів» від 05.04.2001р. № 2374-ІП та відповідно до Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі», затвердженого Женевською Конвенцією від 07.03.1930 року та ратифікованою Україною 06.01.2000р.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006р. № 3480-IV обмеження обігу та/або реалізації прав за цінними паперами може рути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст. 43 Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі», затвердженого Женевською Конвенцією від 07.03.1930 року та ратифікованою Україною 06.01.2000р., держатель може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобов'язаних осіб у разі банкрутства трасата, незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні. або у разі банкрутства трасанта за векселем, що не підлягає акцепту.

Також з даного приводу є роз'яснення Верховного суду України, викладені у Постанові № 5 Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007р. «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» де в п. 17 зазначено: Відповідно до статей 43, 77 Уніфікованого закону держатель може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобов'язаних осіб при настанні строку платежу, якщо останній не був здійснений, а також до настання строку платежу за таких умов: якщо мала місце повна або часткова відмова здійснити акцепт; у разі банкрутства трасата (незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні), або у разі припинення ним платежів, навіть якщо ця обставина) не була встановлена судовим рішенням, або у разі безрезультатного звернення стягнення на його майно; у разі банкрутства трасанта за векселем, що не підлягає акцепту.

Вказані норми закріплюють право векселедержателя на дострокову реалізацію права вимоги за векселем за рахунок солідарно зобов'язаних осіб у разі, якщо до настання строку платежу відбудуться визначені Уніфікованим законом події, що унеможливлюють погашення такого векселя прямим боржником».

Чинним законодавством України не передбачено обов'язок покупця чи продавця векселів по встановленню статусу векселедавця при придбанні (продажу) векселя, а факт визнання векселедавця банкрутом не тягне за собою визнання недійсними виданих ним векселів, оскільки це не передбачено нормами чинних законодавчих актів, що регулюють такі правовідносини.

Таким чином, у колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що TOB «Трейденергоінвест» не було законних підстав не здійснювати операції з придбання векселів емітента - ЛЗАТ «Промбудремонт».

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що відповідачем в порушення ст. 102.5. Податкового кодексу України, відповідно до якої заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, виставив суму податкового зобов'язання за період ще з 2008 року.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що проведення товариством операцій з цінними паперами на загальну суму 1 484 459 955,98 грн. не є операціями з цінними паперами, а укладені договори відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу є нікчемними.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при проведені перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС не було враховано припис акту цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що при прийнятті Відповідачем спірного повідомлення-рішення ним не було дотримано вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, в порушення ст.71 КАС України відповідачем ні в суду першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надано доказів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищезазначене апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2013 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 17 вересня 2013 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: Є.О. Сорочко

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.