Рішення

від 12.09.2013 по справі 910/5691/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5691/13 12.09.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Дворченко О.О.

розглянувши справу № 910/5691/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «LEGIO» (Леджіо);

до товариства з обмеженою відповідальністю «Анкон Трейд»;

про стягнення 37476,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Шевельова А.С., довіреність б/н від 12.01.2013р.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «LEGIO» (Леджіо) до товариства з обмеженою відповідальністю «Анкон Трейд» (надалі - відповідач) про стягнення 37476,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач повністю не оплатив отриманий за видатковими накладними № 1N000032 від 17.02.2011р. та № 69 від 23.05.2011р. товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 37476,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2013р. (суддя Мельник С.М.) порушено провадження у справі № 910/5691/13 та призначено її розгляд на 24.04.2013р.

23.04.2013р. на адресу господарського суду від позивача надійшли витребувані судом докази.

24.04.2013р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Присутній у судовому засіданні 24.04.2013р. представник позивача проти відкладення розгляду справи не заперечував та надав клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2013р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 29.05.2013р.

Присутній у судовому засіданні 29.05.2013р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з підстав наведених у позові.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини, наведені у відзиві на позовну заяву, зокрема, вказуючи на повну оплату товару за накладними, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена перерва до 12.06.2013р.

11.06.2013р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові пояснення по справі, в яких останній не підтвердив факт повної оплати відповідачем товару, отриманого за видатковими накладними № 1N000032 від 17.02.2011р. та № 69 від 23.05.2011р..

Проте, судове засідання 12.06.2013р. не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Мельника С.М. у відпустці.

Згідно з розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 12.06.2013р. справу передано для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою від 12.06.2013р. справу прийнято до провадження суддею Ломака В.С. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.07.2013р.

Ухвалою суду від 01.07.2013р., на підставі ст. 89 ГПК України, виправлено допущену в пункті 2 резолютивній частини ухвали господарського суду міста Києва від 12.06.2013р. у справі № 910/5691/13 технічну описку та другий пункт резолютивної частини вказаної ухвали викладено в наступній редакції: "Розгляд справи призначити на 19.07.13 о 10:15 год.".

10.07.2013р. від відповідача через загальний відділ господарського суду надійшли доповнення до відзиву.

18.07.2013р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній повністю підтримує заявлені позовні вимоги та просить розглянути справу за відсутності його представника.

Проте, судове засідання 19.07.2013р. не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Ломака В.С. у відпустці.

Згідно з розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 19.07.2013р. справу передано для розгляду судді Привалову А.І.

Ухвалою від 19.07.2013р. справу прийнято до провадження суддею Приваловим А.І. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.09.2013р.

Представник позивача в судове засідання 12.09.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини, наведені у відзиві, проте витребувані докази суду не подав.

Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про призначення справи до розгляду від 19.07.2013р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника позивача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від позивача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника позивача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На виконання умов укладеного між сторонами Дилерського договору від 25.05.2010р., згідно з яким відповідачу надано ексклюзивне право продавати та представляти торгову марку позивача, останній за видатковими накладними № 1N000032 від 17.02.2011р. та № 69 від 23.05.2011р., копії яких залучені до матеріалів справи, передав відповідачеві товар на загальну суму 52142,50 грн.

Судом встановлено, що вищезазначені видаткові накладні оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, щодо зазначення обов'язкових в ній реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному та\або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідач факт отримання товару за представленими видатковими накладними під час розгляду справи не заперечував.

Як зазначає позивач, відповідач отриманий товар оплатив частково на суму 14666,50 грн.

31.01.2013р. позивач рекомендованою поштою з повідомленням про вручення надіслав на фактичну та юридичну адреси відповідача надіслав про сплату заборгованості в розмірі 37476,00 грн.

Проте, відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Отже, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 37476,00 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими

відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Отже, правовідносини, які виникли між сторонами щодо поставки та оплати отриманого товару, регулються положеннями цивільного законодавства в частині виконання договорів поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується

При цьому підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 21.04.2011 р. № 9/252-10 та від 28.02.2012 р. № 5002-8/481-2011.

З огляду на вищевикладене, враховуючи положення ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний був оплатити вартість товару в момент отримання товару та підписання товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не надано належних та допустимих доказів оплати переданого товару на суму 37476,00 грн.

При цьому, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо перерахування 12.07.2011р. коштів у сумі 52773,39 грн. на погашення заборгованості за отриманий на підставі видаткових наклдних № 1N000032 від 17.02.2011р. та № 69 від 23.05.2011р. товар з наступних підстав.

Як вбачається з банківської виписки по рахунку відповідача, останній при перерахуванні коштів у призначенні платежу зазначив «оплата за виготовлення спецодягу зг акту звірки від 01.07.11».

Позивач факт отримання вказаних коштів у своїх пояснення не заперечує, проте зазначає, що вказані кошти були сплачені за товар, отриманий раніше, при цьому акт звірки від 01.07.2011р. між сторонами не підписувався.

На виконання вимог ухвали суду від 19.07.2013р. відповідач не представив суду акт звірки від 01.07.2011р.

Відповідно до п. 2.3. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Також, судом враховано, що позивач 31.01.2013р. звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 37476,00 грн. та 07.06.2013р. направляв акт звірки взаєморозрахунків, проте відповідач зазначені листи залишив без відповіді, не надавши, зокрема, свій примірник акту звірки взаєморозрахунків із зазначенням господарських операцій, проведених у 2011 року.

Таким чином, відповідач належними та допустимими доказами не спростував заявлені позивачем вимоги щодо стягнення 37476,00 грн., а відтак позовні вимоги підлягаю задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Анкон Трейд» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 33105002) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «LEGIO» (Леджіо) (61052, м. Харків, вул. Енгельса, 14; код ЄДРПОУ 32947782) 37476,00 грн. - боргу, 1720 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.09.2013р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов