Рішення

від 16.09.2013 по справі 6/5007/1275/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" вересня 2013 р. Справа № 6/5007/1275/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Остапюк О.П. - директор;

від відповідача: Бондарчук З.В., дов. від 18.06.2012р.

від третьої особи: не з'вились.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Нуепро" (м.Рівне)

до Дочірнього підприємства "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерне товариство Скоп'є (с.Сусли Новоград-Волинський район Житомирська область)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДЕЛКС-243 РЦТЕТТМ-2 філії ДПМ ПАТ "Укртелеком".

про стягнення 85547,48 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 81547,48грн. за виконані роботи, з яких: 79166,00грн. - основний борг, 2381,48грн. - 3% річних. Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та 4000,00грн. витрат по наданню правової допомоги.

Позовні вимоги Підприємство "Нуепро", посилаючись на 525,526,530,625,692,853,854 ЦК України та ст. 193,322 Господарського кодексу України обґрунтовує тим, що воно на підставі проекту "Ремонт автомобільної дороги М06 км 182+300...км 234+000 (розділ - Зв'язок), технічного завдання Підприємства "Граніт України" та затверджених ДЕЛКС - 243 РЦТЕТТМ-2 Філії ДПМ ВАТ "Укртелеком" технічних умов, вчинило правочин на користь та в інтересах Підприємства "Граніт Україна", а саме: виконало власними силами та з використанням власних матеріалів будівельні роботи по виносу ліній зв'язку на ділянці а/д Київ-Чоп км.217+135-217+01 та здало їх експлуатуючій організації. Підприємство "Граніт Україна" від підписання актів виконаних робіт та їх оплати відмовилось, у зв'язку з чим, оплата за виконані будівельні роботи підлягає стягненню у судовому порядку з урахуванням 3 % річних та витрат по наданню правової допомоги.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзивах (а.с.59-61 том 1, а.с. 19-21 том 2). Позов вважає безпідставним, оскільки будь-яких договорів на проведення робіт по винесенню кабельних ліній зв'язку на дільниці автодороги Київ-Чоп км 217+135-217+01 в період з липня 2011 по листопад 2012 року з ПП "Нуепро" відповідач не укладав. Договори на виконання робіт по перенесенню, винесенню діючих кабельних ліній зв'язку укладалися з позивачем в 2010 році та в квітні-травні 2011року, які оплачені в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.08.2013р. залучено до розгляду у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДЕЛКС-243 РЦТЕТТМ-2 філії ДПМ ПАТ "Укртелеком".

Заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи дослідивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 81547,48грн. за виконані роботи, з яких: 79166,00грн. - основний борг, 2381,48грн. - 3% річних. Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та 4000,00грн. витрат по наданню правової допомоги.

В обгрунтування зазначених вимог позивач зазначив, що ним на підставі проекту "Ремонт автомобільної дороги М06 км 182+300....км 234+000 (розділ - Зв'язок), технічного завдання ДП "Граніт України" №03/12/09 від 22 грудня 2009 року та технічних умов, затверджених ДЕЛКС - 243 РЦТЕТТМ-2 Філії ДПМ ВАТ "Укртелеком", в листопаді 2011 року виконані будівельні роботи по виносу ліній зв'язку на ділянці а/д Київ-Чоп км. 217+135-217+01. Замовником цих робіт є ДП "Граніт Україна".

Позивач також стверджує, що виконання робіт підтверджується Актом № 1 на приховані роботи по прокладці кабелю від 01.02.2011р., згідно якого представники експлуатуючої організації в особі начальника ДЕЛКС 243 РЦТЕТТМ-2 Філії ДПМ ВАТ "Укртелеком" та представники ПП"Нуепро" встановили, що на об'єкті а/д М06 км. 182+300....км. 234+000 на ділянці 217+135...км. 217+01 прокладені кабелі МКПВ та КСПП загальною довжиною 1260 метрів та актом № 2 від 01.11.2011р. на приховані роботи по монтажу муфт, згідно якого представники позивача та експлуатуючої організації зазначають, що на об'єкті а/д М06 км. 182+300...км. 234+000 , на ділянці 217+135...км. 217+01 змонтовані чотирнадцять муфт.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав та пояснив, що вартість виконаних робіт та матеріалів визначалися ПП "Нуепро" на підставі попередніх узгоджених кошторисів на аналогічні матеріали та виконані роботи.

Оскільки відповідач не провів розрахунок за виконані позивачем роботи, 19.10.2012р. на адресу відповідача була надіслана претензія, яку відповідач залишив без розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні позивні вимоги не визнав, зазначив, що правочин, який вчиняється між юридичними особами передбачає обов'язкову письмову форму укладення. Договір підряду відноситься до господарських договорів, укладення яких у письмовій формі є обов'язковим. Разом з тим, позивачем не надано доказів укладення між сторонами договору на виконання робіт по винесенню кабельних ліній зв'язку на дільниці автодороги Київ - Чоп км. 217+135-217+01

Представник третьої особи ДЕЛКС-243 РЦТЕТТМ-2 філії ДПМ ПАТ "Укртелеком" -експлуатуючої організації зазначив, що роботи позивачем дійсно виконані, однак на підставі яких документів надано допуск до виконання робіт йому невідомо (а.с. 81 том 2).

Дослідивши всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного

законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне..

Пунктом першим частини першої ст. 208 ЦК України для правочинів які вчиняються між юридичними особами передбачено обов'язкову письмову форму укладення.

За приписами ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до частини першої ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. А відповідно до частини другої цієї статті, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Стаття 317 Господарського кодексу України визначає, що будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Як зазначив представник позивача у судовому засіданні договір підряду між позивачем та відповідачем укладено шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Зокрема, на пропозицію відповідача по виконанню робіт по виносу ліній зв'язку на ділянці а/д Київ -Чоп км. 217+135-217+01 позивач листом № 8 від 07.04.2011р. повідомив про можливість їх виконання лише після узгодження відповідачем технічних умов на їх виконання та визначення необхідного обсягу робіт .

У вказаному листі також зазначено, що ціна виконання робіт та власних матеріалів буде відповідати цінам встановленим в попередньо укладених договорах за 2011р. Надання технічних умов на дану ділянку робіт і допуск до їх виконання буде вважатись досягненням домовленості.

Суд звертає увагу на те, що Вищий господарський суд України переглядаючи справу у касаційному порядку встановив, що матеріали справи не містять доказів направлення Підприємством "Граніт Україна" вказаної пропозиції.

Враховуючи, що вказані обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору, Вищий господарський суд України, скасовуючи рішення господарського суду Житомирської області у даній справі від 04.12.2012р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2013р. вказав на необхідність достовірно встановити наявність або відсутність погодження Підприємством "Граніт Україна" виконання спірних робіт, а саме, витребувати лист-пропозицію щодо виконання таких робіт (оферту), на який Підприємство "Нуепро" відповіло листом від 07.04.2011 р. № 8.

На вимогу суду позивач не надав лист - пропозицію щодо виконання спірних робіт (оферту), на який позивач відповів листом № 8 від 07.04.2011р.

Як встановлено судом відповідач не направляв позивачу письмову пропозиції щодо виконання спірних робіт.

Вказане також підтвердив представник позивача у судовому засіданні.

Так, у судовому засіданні, протокол судового засідання від 12.09.2013р. (а.с. 107), представник позивача повідомив, що хоча між сторонами спору і не б у л о у к л а д е н о п и с ь м о в о г о договору на проведення ремонтних робіт на спірній ділянці автодороги, проте всі істотні умови по виконанню підрядних робіт по виносу ліній зв'язку на об'єкті: "Ремонт автомобільної дороги М06 км 182+300...км234+000 (розділ- Зв'язок) сторонами були п о г о д ж е н і ш л я х о м проведення у с н и х переговорів, свідченням чого є лист №8 від 07.04.2011, адресований директору ДП "Граніт Україна".

Як вище зазначалося, відповідно до частини другої ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що між сторонами не було укладено договір підряду у спрощений спосіб шляхом обміну листами ( оферти та акцепту).

Направляючи справу на новий розгляд Вищий господарський суд України також вказав на необхідність надати правову оцінку відповідним листам на предмет наявності у них погодження усіх істотних умов у відповідності до положень статей 641, 642 ЦК України, необхідних для укладення договору підряду.

Відповідно до вимог ст. 174,180 ГК України, ст. 638, 641, 642 ЦК України, основною умовою укладення договору підряду є погодження сторонами усіх істотних умов договору.

Вказаними нормами та Постановою Кабінету Міністрів України № 688 від 01.08.2005р. визначено істотні умовами договору підряду, зокрема такими є:

- найменування та реквізити сторін;

- місце і дата укладення договору підряду;

- предмет договору підряду;

- договірна ціна;

- строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта);

- права та обов'язки сторін;

- порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором

підряду;

- умови страхування ризиків випадкового знищення або

пошкодження об'єкта будівництва;

- порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами

та послугами;

- порядок залучення субпідрядників;

- вимоги до організації робіт;

- порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів;

- умови здійснення авторського та технічного нагляду за

виконанням робіт; Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою

КМ N 601 ( 601-2009-п ) від 17.06.2009

- джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта);

- порядок розрахунків за виконані роботи;

- порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта

будівництва);

- гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації

об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків;

- відповідальність сторін за порушення умов договору підряду;

- порядок врегулювання спорів;

- порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.

- У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі

для регулювання взаємовідносин умови.

Позивачем не надано суду будь - яких доказів, які свідчили б про погодження сторонами вказаних істотних умов договору.

Лист № 8 від 07.04.2011р., на який посилається позивач не може бути таким доказом, оскільки із змісту його не вбачається погодження сторонами усіх істотних умов договору.

Підтвердженням вказаного висновку є те, що у вказаному листі позивач повідомляє відповідача про те, що ціна виконання робіт та власних матеріалів буде відповідати цінам встановленим в попередньо укладених договорах підряду за 2011р.

Матеріалами справи підтверджено, що в 2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено два договори на виконання підрядних робіт, а саме № 11/04/11 від 04.04.2011р. та № 05/05/11 від 05.05.2011р. ( а.с.63, 70 том 1), у яких сторонами погоджено різну вартість робіт. Так у договорі № 11/04/11 від 04.04.2011р. договірна ціна становить 57086,00 грн., у договорі № 05/05/11 від 05.05.2011р. договірна ціна - 26600,39 грн.

Перевіряючи доводи відповідача про те, що до проекту "Ремонт автомобільної дороги М06 км 182+300 (розділ - Зв'язок) було внесено зміни, у зв'язку з чим відпала необхідність винесення кабельних ліній зв'язку на ділянці автодороги Київ - Чоп км 217+135 - 217+01, судом встановлено що вони не грунтуються на належних доказах.

Вказані доводи також спростовуються поясненнями представника третьої особи - експлуатуючої організації ДЕЛКС-243 РЦТЕТТМ-2 філії ДПМ ПАТ "Укртелеком", який у судовому засіданні пояснив, що відповідно до внесених змін до проекту по ремонту а/д М06 Київ - Чоп на ділянці км 217 +135 -217+01 не відпала необхідність винесення кабельних ліній зв'язку, оскільки лінії зв'зку попадали під забудову полосами гальмування та розгону, розширення з'їзду на дороги місцевого значення. (а.с. 81-82)

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Оскільки у судовому засіданні встановлено, що позивач не укладав з відповідачем письмового договору на виконання підрядних робіт, у якому були б узгоджені усі істотні умови договору, тому суд відмовляє у задоволенні позову.

Судові витрати покладаються на позивача, оскільки суд відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення суду: 23/09/2013

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати: 4 прим.

1 - у справу;

2-3 - сторонам;

4 - третій особі.