КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15723/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
У Х В А Л А
Іменем України
12 вересня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Кучми А.Ю., Федотова І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Київської регіональної митниці на Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.04.2013 року про роз'яснення судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна» до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2011 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської регіональної митниці, в якому просили суд визнати протиправними та скасувати рішення, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2011 року у адміністративній справі №2а-15723/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна» до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України № 100190000/1/10608 від 22.07.2011р., №100190000/1/10621 від 25.07.2011р., № 100190000/1/10622 від 25.07.2011р.; визнано протиправними та скасовано рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів № 100000006/2011/412132/1 від 22.07.2011 р., №100000006/2011/412138 від 22.07.2011 р., № 100000006/2011/412139 від 22.07.2011 р.; зобов'язано Київську регіональну митницю вчинити дії щодо визначення митної вартості товарів за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які були імпортовані позивачем на підставі декларацій №100190000/2011/189041 від 26.07.2011; №100190000/2011/189042 від 26.07.2011; № 100190000/2011/189043 від 26.07.2011; №100190000/2011/189044 від 26.07.2011; № 100190000/2011/189045 від 26.07.2011; №100190000/2011/189046 від 26.07.2011; № 100190000/2011/189048 від 26.07.2011; №100190000/2011/189049 від 26.07.2011; № 100190000/2011/189050 від 26.07.2011; №100190000/2011/189742 від 04.08.2011; № 100190000/2011/190077 від 09.08.2011; №100190000/2011/190175 від 10.08.2011; № 100190000/2011/190176 від 10.08.2011; №100190000/2011/190256 від 11.08.2011; № 100190000/2011/191047 від 23.08.2011; №100190000/2011/191050 від 23.08.2011; № 100190000/2011/192095 від 05.09.2011; №100190000/2011/192951 від 15.09.2011; № 100190000/2011/193206 від 19.09.2011; №100190000/2011/193209 від 19.09.2011; № 100190000/2011/193590 від 23.09.2011; №100190000/2011/195647 від 17.10.2011; № 100190000/2011/195654 від 17.10.2011.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 р. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2011 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.10.2012 року Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2011 року та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 р. залишено без змін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.04.2013 року надано роз'яснення щодо виконання вказаної постанови. Так, в мотивувальній частині зазначено: роз'яснити Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №2а-15723/11/2670 в частині зобов'язання Київської регіональної митниці вчинити дії щодо визначення митної вартості товарів за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які були імпортовані позивачем на підставі декларацій №100190000/2011/189041 від 26.07.2011; №100190000/2011/189042 від 26.07.2011; № 100190000/2011/189043 від 26.07.2011; №100190000/2011/189044 від 26.07.2011; № 100190000/2011/189045 від 26.07.2011; №100190000/2011/189046 від 26.07.2011; № 100190000/2011/189048 від 26.07.2011; №100190000/2011/189049 від 26.07.2011; № 100190000/2011/189050 від 26.07.2011; №100190000/2011/189742 від 04.08.2011; № 100190000/2011/190077 від 09.08.2011; №100190000/2011/190175 від 10.08.2011; № 100190000/2011/190176 від 10.08.2011; №100190000/2011/190256 від 11.08.2011; № 100190000/2011/191047 від 23.08.2011; №100190000/2011/191050 від 23.08.2011; № 100190000/2011/192095 від 05.09.2011; №100190000/2011/192951 від 15.09.2011; № 100190000/2011/193206 від 19.09.2011; №100190000/2011/193209 від 19.09.2011; № 100190000/2011/193590 від 23.09.2011; №100190000/2011/195647 від 17.10.2011; № 100190000/2011/195654 від 17.10.2011 з урахуванням положень п.16 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 17 березня 2008 р. №230.
Не погоджуючись з Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.04.2013 року про роз'яснення судового рішення, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити ухвалу суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КАС України, питання щодо роз'яснення судового рішення суд вирішує за заявою особи, яка брала участь у справі, або державного виконавця. Розгляд цього питання може бути ініційовано, якщо судове рішення ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (статтею 21 Закону України «Про виконавче провадження» визначено трирічний строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який відраховується з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його ухвалення; рішення про стягнення періодичних платежів можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України: якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Стаття передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям. Зробити попередній висновок про незрозумілість судового рішення і поставити про це питання перед судом можуть суб'єкти, яким частина перша коментованої статті надала право звернутися за роз'ясненням судового рішення. Таким чином, процесуальне право на роз'яснення судового рішення має чітко виражений спеціальний характер (тобто його має не будь-яка особа) і обумовлюється статусом особи у процесі.
Стаття не визначає критеріїв, якими можна об'єктивно установити доцільність роз'яснення судового рішення. Тому така доцільність приймається за судовим розсудом, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи із системного тлумачення положень статті, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тому механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Як вбачається з апеляційної скарги, апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва та роз'яснити резолютивну частину постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2011 у справі № 2а-15723/11/2670 в частині зобов'язання вчинити дії щодо визначення митної вартості товарів за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки пунктом 16 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженим наказом Держмитслужби від 17.03.2008 № 230, передбачено лише порядок повернення надміру сплачених податків, а саме: у разі прийняття митним органом рішення про застосування митної вартості товарів, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту в місячний строк з дня прийняття рішення в порядку, передбаченому законодавством. До оригіналу та електронної копії ВМД, згідно з якою було здійснено оформлення випуску товарів у вільний обіг, уносяться відповідні зміни.
Однак, дослідивши текст ухвали від 17.04.2013, колегія суддів приходить до висновку про те, що дане судове рішення є зрозумілим, а питання, на які посилається заявник, чітко роз'ясненні в мотивувальній частині судового рішення.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що апелянт при викладені обставин в своїй апеляційній скарзі на оскаржувану ухвалу ревізує рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2011 року, оскільки постанова набрала законної сили, а доводи апелянта стосуються фактичних обставин, які апелянт повинен був подати під час вирішенні справи по суті, у вигляді заперечень на позовні вимоги, в апеляційній та касаційній скарзі.
Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що суд першої інстанції при роз'ясненні судового рішення, змінив його по суті та допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.
Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 165, 167, 170, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відповідача Київської регіональної митниці на Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.04.2013 року - залишити без задоволення .
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.04.2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді А.Ю. Кучма
І.В. Федотов
.
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Кучма А.Ю.
Федотов І.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2013 |
Оприлюднено | 26.09.2013 |
Номер документу | 33700903 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Аліменко В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні