Постанова

від 11.12.2006 по справі 14/317-4318

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/317-4318

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2006 р.Справа № 14/317-4318

 12 год. 35 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Руденка О.В.             

при секретарі судового засідання  Михайлишин Л.М.

Розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Парк", вул. Грушевського, 86, м. Скалат, Підволочиський район, Тернопільськаобласть           

до  Державної податкової інспекції у Підволочиському районі вул. Зелена, 1, смт. Підволочиськ, Тернопільська область            

про  скасування податкових повідомлень-рішень.

За участю представників сторін:

позивача: Бабій С.А.,  довіреність   № б/н  від 01.06.06 р.,

Якимів У.М.,  довіреність   № б/н  від 01.06.06 р.,

відповідача: Катюк У.Т,  довіреність   № 108  від 07.04.06 р.,

Шумило М.П.,  довіреність   № 3088/10  від 24.07.06 р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Парк" звернулось у господарський суд Тернопільської області з позовом до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі про скасування правових актів індивідуальної дії.

В процесі розгляду справи позивачем, в порядку передбаченому ст.51 КАС України, подано  заяву за змістом якої суб'єкт господарювання просить скасувати податкові повідомлення-рішення винесені контролюючим органом  26.06.2006р. №0002322301/0,  19.07.2006р. №0002322301/1  від 19.07.2006р. №0002292301/1 та податкове повідомлення-рішення від 26.06.2006р. №0002292301/0 частково.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги представники позивача посилаються на безпідставність донарахування податковим органом ТОВ "Агро-Парк" податку на додану вартість, вказуючи при цьому на відсутність з боку платника податків порушень норм податкового законодавства, що регулює спірні правовідносини.

У запереченнях на позов, та згідно з поясненням повноважних представників, відповідач позовні вимоги відхилив повністю, посилаючись на їхню безпідставність, зазначивши при цьому, що оскаржувані правові акти індивідуальної дії винесені контролюючим органом в межах повноважень та у відповідності до чинного законодавства, з врахуванням фактичних обставин та досліджених в процесі перевірки документів.

Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно  ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

За результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Агро-Парк" при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Західенерго ЛТД", ТОВ "Інтеграл", ПП "Укртехмаш", ПП "Енерготехіндустрія" та ПП "Багро", посадовими особами контролюючого органу 16.06.2006р. складено акт за №329/23-0/31273672. Період діяльності платника податків, що охоплений перевіркою: з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року.

За наслідками дослідження документів позивача, податковим органом зроблені, поряд з іншими, висновки про порушення товариством  вимог Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97 (надалі Закон)   що, в свою чергу, обумовило заниження податку на додану вартість за 2004 рік на суму 52584,5 грн.

За результатами проведеної виїзної планової перевірки ТОВ "Агро-Парк" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, посадовими особами контролюючого органу 16.06.2006р. складено акт за №328/23-0/31273672. Період діяльності платника податків, що охоплений перевіркою: з 01.01.2005 року по 31.03.2006 року.

Обревізувавши надані платником податків документи державною податковою інспекцією зроблені, поряд з іншими, висновки про порушення суб'єктом господарювання вимог Закону що, стало причиною заниження податку на додану вартість за 2005 рік на суму 26349 грн.

Зважаючи на наведені обставини, 26.06.2006р. контролюючим органом відповідно до підпункту „б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та згідно з підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181) позивачу, згідно з податковим повідомленням-рішенням №0002322301/0 визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 78876,75 грн. (в т.ч. 52584,5 грн. за основним платежем, 26292,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), а згідно з податковим повідомленням-рішенням №0002292301/0 визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 39523,5 грн. (в т.ч. 26349 грн. за основним платежем, 13174,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Як слідує із матеріалів справи та пояснень представників сторін у засіданні, вказані вище акти ненормативного характеру оскаржувалися позивачем із застосуванням процедури апеляційного узгодження податкового зобов'язання в порядку визначеному пунктом 5.2 статті 5 Закону  № 2181.

За результатами розгляду контролюючим органом первинної скарги податкове повідомлення-рішення №0002322301/0 від 26.06.2006р. залишено без змін, а скаргу без задоволення, з огляду на що відповідачем по справі прийнято податкове повідомлення-рішення №0002322301/1 від 19.07.2006р. яке містить новий термін сплати сум податкових зобов'язань, що ним  визначені.

За результатами розгляду контролюючим органами первинної скарги податкове повідомлення-рішення №0002292301/0 від 26.06.2006р. в частині, що оскаржувалась, залишено без змін, з огляду на що відповідачем по справі прийнято податкове повідомлення-рішення №0002292301/1 від 19.07.2006р. згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання  по податку на додану вартість в розмірі 26032,5 грн. (в т.ч. 17355 грн. за основним платежем, 8677,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Наведені правові акти індивідуальної дії оспорені платником податків у судовому порядку.  

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.

Даючи правову оцінку висновкам, які містяться  у матеріалах перевірки,  суд враховує, що  нарахування спірних сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість за 2004 рік проведено контролюючим органом за результатами дослідження фінансово - господарських операцій  позивача із  його контрагентами: ТОВ "Західенерго ЛТД", УПП "Укртехмаш",  ТОВ "Інтеграл".

Так, у описовій частині акта перевірки посадовими особами ДПС зазначено  що у 2004 році :

- на виконання правочину укладеного в усній формі  ТОВ "Інтеграл" реалізував позивачу товарно -матеріальні цінності на загальну суму 42336, 0 грн.  Факт здійснення вказаної господарської операції  засвідчується  видатковою накладною № 102 від 12.07.2004 року  та податковою накладною від цього ж числа із порядковим номером 102 (загальна сума поставки - 42366 грн., в т.ч.ПДВ- 7056 грн), що надані позивачу   ТОВ "Інтеграл", при цьому податкова накладна за твердженням контролюючого органу завірена факсимільним підписом ;  оплата за отримані товарно - матеріальні цінності проведена  товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Парк" в повному обсязі  по безготівковому розрахунку платіжним дорученням №75 від 12.07.2004 року, а сума податку на додану вартість, сплачена постачальнику в ціні товару  включена до податкового кредиту за липень 2004 року; за даними ДПІ, у  ТОВ "Інтеграл" відсутні складські та виробничі площі, ним за даними рахунків, відкритих у  банківських установах   не проводилось перерахування коштів своїм контрагентам за ТМЦ, які у послідуючому реалізовані позивачу;

-   згідно із взятими на себе договірними зобов'язаннями (договір від 07.07.2004 року)  УПП "Укртехмаш"  на підставі накладної №1 від 12.07.2004 року  реалізував позивачу товарно -матеріальні цінності на загальну суму 66801 грн., виписавши за наслідками поставки товарів цього ж числа податкову накладну ( сума ПДВ - 11133,5 грн.) з порядковим №1, яка,  за твердженням податкового органу завірена факсимільним підписом керівника унітарного приватного підприємства. В свою чергу   товариством з обмеженою відповідальністю розрахунки за отриману продукцію проведено  в повному обсязі згідно із платіжним дорученням №92 від 12.07.2004 року, а сума податку на додану вартість, сплачена постачальнику включена до податкового кредиту за липень 2004 року;

-  ТОВ „Західенерго"  на підставі договору від 19.05.2004 року реалізувало ТОВ „Агро-Парк" ТМЦ на загальну  суму 206370,00 грн., в т.ч. ПДВ 34395.00 грн., оформивши вказану операцію наступними документами :видаткова накладна № ВН-21/05-01 від 21.05.2004 р. та податкова накладна №21/05-01 від 21.05.2004р. (прокладка, спусник повітря, трійник, труби гофрірова  алюмінієва,  металева, мідна, установча розетка, фільтр сітковий, шафа колекторна, коліно пластмасове, пінопласт, лист оцинкований, радіаторна батарея ) на суму 60879,54грн. в т.ч. ПДВ 10146,59 грн.; видаткова накладна № ВН-21/05-02 віл 21.05.2004 р. та податкова накладна № 21/05-02 від 21.05.2004р.(бак мембранний 100 та  200літрів, бойлер газований, відвід, газовий шланг)  на суму 39470,46 грн. в т.ч.ПДВ 6578,41 грн.;          видаткова накладна № А 06/07 від 06.07.2004 р. та податкова накладна № А 06/07 від 06.07.2004р. ( станки, ванна з алюмінію, пила для розпилювання туш,  двері металеві утеплені, двері металеві, вапно гашене фасоване, пісок, лічильник газовий, конвектор газовий) на суму 69264 грн. в т.ч. ПДВ 11544,00 грн.; видаткова   накладна     №   А   08/07 від  08.07.2004р. та податкова накладна №А   08/07  від 08.07.2004р.(кронштейни, ролики вигрузні,  полоса, листи покрівельні) на суму 36756.00 грн., в т.ч. ПДВ 6126.00 грн.; розрахунок  за отриману продукцію здійснювався позивачем   згідно з платіжними дорученнями: № 70 від 24.05.04р. на суму 60879,54 грн., № 71 від 24.05.04р. на суму 39470,46 грн., № 91 від 12.07.04р. на суму 69264,00 грн., № 97 від  12.07.04р. на суму 36756,00 грн.; кількість працюючих у товаристві становить 2 чоловіки, у нього  відсутні виробничі площі, складські приміщення, транспортні засоби. Відповідно до довідки  РВ УМВС України в Тернопільській області   від 25.07.05р.  ТОВ Західенерго" внаслідок крадіжки  втратило  документи, оформлені за результатами  фінансово-господарської діяльності

Із наведеного в сукупності контролюючим органом зроблені висновки про те що  в порушення п.п 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону  ТОВ "Агро Парк" віднесені до податкового кредиту суми ПДВ, які не знаходять підтвердження в податкових зобов'язаннях продавців цих товарів, а податкові накладні не виконують своєї законодавчої функції і їхні  оригінали не підтверджується копіями,  з огляду на що ТОВ „Агро - Парк” слід виключити із податкового кредиту податкові накладні виписані ТОВ „Західенерго”, УПП „Укртехмаш” та ТОВ „Інтеграл”.

Аналогічні висновки зроблені державною податковою інспекцією за наслідками перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.03.2005 року.

При цьому,  посадовими особами ДПІ зазначено, що позивачем придбано у ПП „Матрікс” транспортери до комбайна "МАТRОТ" в кількості 3 штуки на загальну суму 59000,00 грн. та м'ясо конини в напівтушах на загальну суму 45132,80 грн.

ПП „Матрікс" на реалізовані ТОВ "Агро-Парк" товарно-матеріальні цінності виписані наступні  податкові накладні:  № 13 від 15.07.2005 р. на загальну суму 59000,00 грн. в тому числі ПДВ 9833,33 грн. . (транспортер до комбайна "МАТRОТ" в кількості 3 штуки); №19 від 27.09.2005 р. на загальну суму 45132,80 грн. в тому числі ПДВ 7522,13 грн. (м'ясо конини в напівтушах). Сума ПДВ - 9833,33 грн. включена ТОВ "Агро-Парк" до податкового кредиту загальної податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2005 р., сума ПДВ - 7522,13 грн. включена до податкового кредиту загальної податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2005 р. Транспортери  до комбайна „МАТRОТ” оприбутковані ТОВ „Агро-Парк” по рахунку бухгалтерського обліку №10 „Основні засоби" та відображені в інвентаризаційній відомості, решту ТМЦ придбаних у контрагента  оприбутковано в книзі складського обліку; розрахунки за отримані ТМЦ із контрагентом проведено шляхом поставки йому послуг та товарів, що відповідним чином відображено у бухгалтерському обліку позивача, при цьому суми податку на додану вартість, що виникли за результатами вказаних поставок, віднесені позивачем до податкового зобов'язання із цього податку у декларації за грудень 2005 року ( стор.24-25 акту перевірки від 16.06.06 року).      

Крім того, в акті зазначено, що відповідно до довідки Підволочиського райвідділу Управління МНС України в Тернопільській області від 17.10.05р. за № 1339 та акту пожежі від 14.10.05р. ПП "Матрікс" втратило документи фінансово-господарської діяльності під час пожежі, яка виникла в приміщенні де вони зберігалися. Згідно декларації з податку на додану вартість за липень 2005р. позитивне значення податкового зобов'язання (рядок 18.1 та рядок 20 декларації ) 1,8 тис. грн.; за жовтень 2005р. позитивне значення податкового зобов'язання (рядок 18.1 та рядок 20 декларації) 0,4 тис. грн. Згідно даних поданої звітності (форма 1-ДФ) на підприємстві працює 1 особа. Основних засобів на підприємстві не рахується, згідно даних декларації по податку на прибуток  амортизаційні   відрахування   в   2005р. не   нараховувалися,   розрахунок   приросту (убутку) з нульовими показниками.

В той же час, матеріалами справи  висновки акту перевірки  не підтверджуються. Більше того зібрані в процесі судового розгляду докази вказують на їх невідповідність  фактичним обставинам  та вимогам Закону з огляду на наступне.

Виконання сторонами договірних зобов'язань належним чином та в повному обсязі засвідчується як первинними документами ( копії видаткових накладних та платіжних документів про перерахування коштів в матеріалах справи) так і даними  перевірки з цього приводу.

Із матеріалів справи та пояснень учасників спору слідує, що ТОВ "Західенерго ЛТД", ПП "Матрікс", УПП Укртехмаш", ТОВ "Інтеграл"  як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи судом  являються  платниками  податку на додану вартість.       

Відповідно до п.3.1.1 статті 3, пункту 7.1  статті 7 Закону, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України; продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними ( контрактними ) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ; особа –продавець, зареєстрована як платник ПДВ, зобов'язана на кожну повну  або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю ПДВ, включити її до своїх податкових зобов'язань з дотриманням положень п.7.3 ст.7 Закону;  скласти і передати  контрагенту податкову накладну ( п.7.2 ст.7 Закону), що є підставою для віднесення вказаної у ній суми ПДВ до податкового кредиту (п.7.4 ст.7 Закону).

У процесі розгляду справи судом, на підставі первинних документів ,   податкових декларацій з ПДВ ( декларації  ТОВ "Західенерго ЛТД", ПП "Матрікс", УПП Укртехмаш", ТОВ "Інтеграл"  за спірний період в матеріалах справи) , пояснень учасників спору,  з'ясовано, що :

-  на виконання обов'язку визначеного п.п. 7.2.1 п.7.2 статті 7 Закону контрагенти товариства надали  покупцю - позивачу у справі  податкові накладні, що містять всі необхідні відомості перелічені у наведеній вище нормі Закону. Щодо доводів податкового органу, що окремі податкові накладні підписані із використанням факсимільного підпису, а відтак не відповідають  наказу ДПА України від 30.05.1997 року, суд вважає за необхідне зазначити, що реквізити та відомості, які повинні містити податкові накладні  наведені у п.п.7.2.1 п.7.2 статті 7 Закону. Вимоги вказаної вище правової норми  контрагентами позивача дотримані в повному обсязі, відомості податкових накладних  дають можливість як ідентифікувати особу, що їх  видала так і містять дані  про придбані у неї  товари, їх вартість та відповідну суму податку на додану вартість. Крім того, стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік в Україні" до обов'язкових реквізитів первинного документу (документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення - стаття 1 даного Закону) відносить особистий підпис або інші дані, що дають змогу  ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, в тому числі і факсиміле (п.2.5 Положення  про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджене  наказом Міністерства фінансів України  від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстроване Мін'юстом України 5 червня 1995 р. за № 168/704). Крім того, в матеріалах справи наявна письмова згода сторін на використання факсимільного підпису при здійсненні господарських операцій від 08.06.2004 року, за умовами якої ТОВ "Інтеграл" та позивач по справі обумовили використання факсимільного підпису при підписанні угод між сторонами , виписуванні рахунків на оплату, накладних, податкових накладних та інших бухгалтерських документів. Аналогічний за змістом документ 10.06.2004 року укладений між ТОВ "Агро-Парк" та УПП "Укртехмаш".

- згідно поданих  ТОВ „Західенерго ЛТД”  до Тернопільської ОДПІ декларацій з ПДВ  сума податкових зобов'язань даного платника податків за травень 2004 р. становить 1294470  грн. за липень 2004 р. - більше 2 млн.грн ;  у декларації з ПДВ за липень  2004 року УПП "Укртехмаш"  визначено суму податкового зобов'язання у графі 9  в розмірі 26963 грн; ПП "Матрікс" у декларації за серпень 2005 року зазначено 466521 грн. ПДВ у розділі "податкові зобов'язання", за липень цього ж року - 536619 грн.; у декларації з ПДВ за липень 2004 року ТОВ "Інтеграл" самостійно задекларовано суму ПДВ у розмірі 1364964 грн.;  

- зустрічних перевірок наведених вище суб'єктів господарювання з питань  їх взаємовідносин із позивачем контролюючим органом не проводилось.

Поряд з цим, суд враховує, що відповідно до п.п. 7.7.1п.7.7 статті 7 Закону, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Пунктом 10 Інструкції  про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, що затверджена наказом ДПА України  17.03.2001 №110 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. визначено, що факти  порушень  податкового  та  іншого  законодавства посадова  особа  органу державної податкової служби оформляє актом перевірки,   в   якому   чітко   викладається  зміст  порушення  з обґрунтуванням   порушених  норм  законодавчих  актів та вказуються конкретні  їх  пункти  і статті.

Жодних допустимих доказів зазначених вище,   які вказували б на порушення  контрагентами позивача  вимог Закону  при формуванні  своїх податкових зобов'язань по спірних операціях із ним  , а відтак і задекларованих  у деклараціях сум ПДВ за звітні періоди   контролюючим органом суду  не представлено.

Крім того, фактів перевищення податкового кредиту над зобов'язаннями, і як наслідок - бюджетного відшкодування  за спірні періоди  перевіркою не встановлено, а відтак суд констатує, що посилання контролюючого органу на приписи п.1.8 статті 8 Закону є безпідставними, а ототожнення права платника податку на податковий кредит з його правом на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, як і податкового зобов'язання ( п.7.3 ст. 7 Закону ) із порядком  визначення  суми  податку,  що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України ( п.7.7 статті 7 Закону) є таким що положенням  цього Закону  не відповідає.

При цьому слід зазначити, що зазначений Закон не ставить в залежність право на отримання податкового кредиту  платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених                                (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів               (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва                   (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат  відповідно до вимог ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України “Про податок на додану вартість”  не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету. Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Верховний Суд України у постанові від 18 квітня 2006 року (копія у справі) зазначив, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит  у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови  та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що матеріалами справи не підтверджуються порушення товариством п.п.7.2.3 п.7.2 п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5.п.п.7.7.1 п.7.7 статті 7  Закону.   

 При цьому, судом враховано і положення  статті 71 КАС України, згідно із якою  в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій  покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч вказаної норми,  належних та допустимих доказів, які б  підтверджували правомірність дій контролюючого органу у спірних правовідносинах суду не представлено, факт невиконання позивачем вимог  Закону зібраними у справі доказами не підтверджується, а відтак позовні вимоги, як обґрунтовані та належним чином доведені, слід задовольнити в повному обсязі.

У відповідності до ст. 94, 95, 97, 98 КАС України судові витрати по справі підлягають відшкодуванню позивачу  з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.  6, 7, 86, 89, 94 - 98, 156, 162, 163  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції  в Підволочиському районі від 26.06.2006 року №0002322301/0,  від 19.07.2006 року № 0002322301/1, від 19.07.2006 року №0002292301/1.

3. Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції  в Підволочиському районі від 26.06.2006року №0002292301/0 в частині визначення позивачу податкового зобов'язання в сумі 26032,50 грн. (в тому числі 17355,00 грн. основного платежу, 8677,55 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

4. Стягнути з Державного бюджету України  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Парк", (м. Скалат, вул. Грушевського, 86, Підволочиський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ: 31273672) - 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. сплаченого державного мита.  

Постанова  суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя                                                                                                    О.В. Руденко