Постанова

від 26.09.2013 по справі 825/2286/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/2286/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Смірнової О.Є.,

за участю секретаря Прокіної А.С.,

представника позивача Карети О.О.,

представника відповідача Полегешко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Совстрой» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

13.06.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Совстрой» (далі - ТОВ «Совстрой») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові) та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 27.12.2012 року № 0006312320, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 206317,00 грн. за основним платежем та 402,00 грн. за штрафними санкціями, та від 27.12.2012 року № 0006322320, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 177745,00 грн. за основним платежем та 31425,00 грн. за штрафними санкціями.

Свої вимоги представник позивача мотивує тим, що ТОВ «Совстрой» протягом 2010-2012 років мало господарські взаємовідносини з контрагентами ПП «Оптметпромторг», ТОВ «РІП» та ТОВ «Укрбудсфера». Так, між ТОВ «Совстрой» та вищевказаними контрагентами укладались договори з приводу придбання товарів, робіт та послуг. Сума коштів, сплачених позивачем за отриманий товар, роботи та послуги, віднесена ним до складу валових витрат. Реальність здійснення господарських операцій позивачем підтверджується первинними документами, що надавались на перевірку, а саме: договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-приймання продукції, довідки про вартість виконаних робіт, платіжні доручення тощо. Втім, перевіряючі не надали належної оцінки даним документам. Придбаний позивачем товар, роботи та послуги були використані в господарській діяльності підприємства та реалізовані в подальшому покупцям, у зв'язку з чим підприємство отримало прибуток, який був задекларований за період, що перевірявся, а також були відображені зобов'язання по ПДВ в деклараціях з ПДВ за цей же період. Отже, позивачем правомірно віднесено вартість придбаного товару, робіт та послуг до складу валових витрат. Всі операції по договорам належним чином відображені в податковому та бухгалтерському обліку підприємства. Таким чином, представник позивача вважає висновки, викладені в акті перевірки від 13.12.2012 року № 2717/22/35194864, такими, що не відповідають дійсності, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що належить скасувати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що працівниками ДПІ у м. Чернігові проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Совстрой» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт від 13.12.2012 року № 2717/22/35194864. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог законодавства, в тому числі: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.1, п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Совстрой» занижено податок на прибуток на загальну суму 206317,00 грн.; пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Совстрой» занижено податок на додану вартість на загальну суму 177745,00 грн. У зв'язку із наявністю зафіксованих порушень податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення: від 27.12.2012 року № 0006312320, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 206317,00 грн. за основним платежем та 402,00 грн. за штрафними санкціями, та від 27.12.2012 року № 0006322320, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 177745,00 грн. за основним платежем та 31425,00 грн. за штрафними санкціями. Також податковий орган посилається на акт ДПІ у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області від 24.05.2011 року № 2965/151/23-206/36826269 позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Оптметпромторг» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами - постачальниками та з контрагентами-покупцями за період з 01.06.2010 по 31.03.2011 рр., акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області № 206/22-00/37496460 про неможливість проведення позапланової перевірки ТОВ «Укрбудсфера», якими встановлено вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, не встановлено реальність передання товарів, послуг по правочинам контрагентам по ланцюгу реалізації. Крім того, представник відповідача посилається на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 12.10.2012 року по справі № 2610/18145/2012, згідно з яким визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України особу, причетну до створення ТОВ «РІП», а також на кримінальну справу № 73-00209, порушену слідчим СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва за фактом ухилення від сплати податків громадянином ОСОБА_3, який в період 2011 року перебував на посаді директора ТОВ «Укрбудсфера». Тому представник відповідача вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а вимоги позивача є безпідставними.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить задовольнити частково з наступних підстав.

ТОВ «Совстрой» (ідентифікаційний код-35194864) зареєстровано в якості юридичної особи 27.06.2007 року, а також є платником податку на додану вартість, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 089482 та свідоцтвом № 200112891 про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ № 334630 (а.с. 108,109 т. 1).

Працівниками ДПІ у м. Чернігові на підставі направлень від 20.11.2012 року № 3376, № 3377, № 3378, № 3379 та від 05.12.2012 року № 3667, відповідно до ст. 20, ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Совстрой» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт від 13.12.2012 року № 2717/22/35194864 (а.с. 15-107 т. 1).

В акті перевірки від 13.12.2012 року № 2717/22/35194864 встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, в т.ч.:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.1, п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Совстрой» занижено податок на прибуток на загальну суму 206317,00 грн.;

- пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Совстрой» занижено податок на додану вартість на загальну суму 177745,00 грн.

За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 27.12.2012 року № 0006312320, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 206317,00 грн. за основним платежем та 402,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 13 т. 1);

- від 27.12.2012 року № 0006322320, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 177745,00 грн. за основним платежем та 31425,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 14 т. 1).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Совстрой» оскаржило їх в адміністративному порядку.

Так, рішенням ДПС у Чернігівській області від 21.03.2013 року № 622/10/10-215 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 28.05.2013 року № 3665/6/99-99-10-01-15 залишено без змін винесені податкові повідомлення-рішення, а скарги позивача без задоволення (а.с. 226-237 т. 2).

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основним видом діяльності ТОВ «Совстрой» є будівництво житлових і нежитлових будівель, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 089482 (а.с. 108 т. 1).

На здійснення вказаного виду діяльності ТОВ «Совстрой» має всі необхідні дозвільні документи (а.с. 154-157 т. 1).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Отже, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

По-перше, з приводу господарських взаємовідносин ТОВ «Совстрой» з контрагентом ТОВ «РІП» (код ЄДРПОУ-321631426596).

Судом встановлено, що між ТОВ «Совстрой» та ВАТ «Чернігівський автоцентр КАМАЗ» укладено наступні договори:

- від 23.11.2010 року № 15 (а.с. 124-127 т. 2);

- від 14.07.2010 року № 9 (а.с. 130-137 т. 2);

- додаткова угода від 08.11.2010 року № 2 (а.с. 166 т. 2);

- від 02.02.2011 року № 1 (а.с. 181-184 т. 2).

На підтвердження виконання договорів представник позивача надав такі докази: договірну ціну на 2010-2011 роки, графіки фінансування та виконання робіт, договірну ціну на ворота, локальний кошторис № 7-1-1, договірну ціну на ремонт ганка, локальний кошторис № 2-1-1, договірну ціну на ремонт магазину, локальний кошторис № 2-1-1, договірну ціну на ремонт фасаду, картку клієнта ВАТ «Чернігівський автоцентр КАМАЗ» з 01.03.2011 року по 30.04.2011 року тощо (а.с. 129,138-165,185-194,212,245-254 т. 2, а.с. 1-12 т. 3).

На виконання вказаних договорів між ТОВ «Совстрой» та ТОВ «РІП» укладено договір від 07.02.2011 року № 3/1, відповідно до якого ТОВ «РІП» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, на свій ризик за завданням ТОВ «Совстрой» з використанням матеріалів ТОВ «Совстрой» здійснити ремонт виробничих приміщень (ділянка ТО) і адміністративно-побутових приміщень автоцентру КАМАЗ (а.с. 171 т. 2).

На підтвердження реальності виконання договору від 01.02.2011 року № 01/02/11 представник позивача надав такі докази: довідку про вартість виконаних робіт за березень 2011 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року, податкові накладні від 28.03.2011 року № 276, від 28.03.2011 року № 277 (а.с. 172-180 т. 2).

Також між ТОВ «Совстрой» та ТОВ «РІП» укладено договір від 07.02.2011 року № 3/1, відповідно до якого ТОВ «РІП» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, на свій ризик за завданням ТОВ «Совстрой» з використанням матеріалів ТОВ «Совстрой» здійснити будівництво піцерії по вул. Незалежності в м. Чернігові (а.с. 195 т. 2).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору представник позивача надав такі докази: довідку про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2011 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року, податкову накладну від 28.03.2011 року № 275, виписки по рахунку, платіжні доручення від 16.05.2011 року № 792, від 11.05.2011 року № 779, від 05.05.2011 року № 764 та картку клієнта ТОВ «РІП» з 01.01.2011 року по 31.05.2011 року (а.с. 196-199,205-211 т. 2).

Проте, суд не бере до уваги вищевказані первинні документи як доказ правомірності віднесення сум до валових витрат, зважаючи на наступне.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 12.10.2012 року у справі № 2610/18145/2012, який набрав законної сили 29.10.2012 року, визнано винним ОСОБА_4 (засновника ТОВ «РІП») у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України (а.с. 138-141 т. 1).

Так, суд кваліфікував дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 205 КК України, як створення суб'єкту підприємницької діяльності (юридичну особу) з метою прикриття незаконної діяльності та за ч. 3 ст. 358 КК України, як своїми умисними діями, які виразились у підробленні документа, який посвідчується приватним нотаріусом та видається чи посвідчується особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, який надає права, з метою використання його іншою особою, та збуті такого документа, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

З вироку вбачається, що допитаний у судовому засіданні, підсудний ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся і підтвердив обставини справи, викладенні у вироку в повній мірі, а саме: після реєстрації ТОВ «РІП» ОСОБА_4 самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не складав, печаткою підприємства не користувався, а реєстраційні та установчі документи підприємства передав невстановленій досудовим слідством особі, що надало змогу невстановленим особам вести незаконну господарську діяльність та отримувати дохід. В подальшому, невстановлена слідством особа використала печатку, статутні документи та реквізити рахунку ТОВ «РІП» для здійснення безтоварних операцій та незаконного одержання доходів.

Згідно із ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

При дослідженні первинних документів, наданих представником позивача на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Совстрой» та ТОВ «РІП», судом встановлено, що всі вони містять підписи ОСОБА_4 як директора.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із пп. 2.1 та пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції; та для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Враховуючи зазначені норми, суд не може брати до уваги вищевказані первинні документи (а.с. 171-180, 195-199,205-211 т. 2) як доказ правомірності віднесення сум до валових витрат та реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Совстрой» та ТОВ «РІП».

Таким чином, суд приходить до висновку, що ДПІ у м. Чернігові правомірно зафіксовано порушення ТОВ «Совстрой» п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.1, п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України при здійсненні господарських взаємовідносин між ТОВ «Совстрой» та ТОВ «РІП».

Згідно із пп. 123.1 п. 123 Податкового кодексу України у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Штрафні санкції по податку на прибуток застосовано до ТОВ «Контракт-М» згідно з п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України в розмірі 1,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 22287,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями в податковому повідомленні-рішенні від 27.12.2012 року № 0006312320, а також визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17829,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями в податковому повідомленні-рішенні від 27.12.2012 року № 0006322320, є правомірним, а тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

По-друге, з приводу господарських взаємовідносин ТОВ «Совстрой» з контрагентом ТОВ «Укрбудсфера».

Судом встановлено, що ТОВ «Совстрой» з КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради укладено договір підряду на ремонтно-будівельні роботи від 04.05.2011 року № 7 (а.с. 164-165 т. 1).

За даним договором ТОВ «Совстрой» зобов'язується провести роботи з поточного ремонту за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 33, а КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради зобов'язується прийняти виконані роботи і оплатити їх.

Виконання вказаного договору підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2011 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011 року та карткою клієнта з 02.07.2007 року по 31.12.2013 року (а.с. 166-168 т. 1, а.с. 111 т. 2).

Також ТОВ «Совстрой» з ПАТ Банк «Демарк» укладено договір від 04.05.2011 року, відповідно до якого ТОВ «Совстрой» зобов'язується провести ремонтно-оздоблювальні роботи по відділенням банку «Демарк» у м. Чернігові, що знаходяться за адресами: вул. Текстильщиків, 15, вул. Пухова, 130, вул. Доценка, 4, а ПАТ Банк «Демарк» оплатити роботи відповідно до акту виконаних робіт та рахунку (а.с. 177-178 т. 1).

Виконання вказаного договору підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2011 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011 року та карткою клієнта ПАТ Банк «Демарк» з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року (а.с. 179-181 т. 1, а.с. 112 т. 2).

Крім того, ТОВ «Совстрой» з ТОВ «ТАН» укладено договір від 19.04.2011 року № 6, відповідно до якого ТОВ «Совстрой» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, на свій ризик виконати за завданням ТОВ «ТАН» будівництво збирального цеху по вул. Ушинського, 20, м. Чернігів, а ТОВ «ТАН» зобов'язується прийняти і оплатити роботу (а.с. 190 т. 1).

Виконання вказаного договору підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2011 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року та карткою клієнта ТОВ «ТАН» з 01.05.2011 року по 31.07.2011 року (а.с. 191-195 т. 1, а.с. 110 т. 2).

Також ТОВ «Совстрой» з ВАТ «БАЗИС» укладено договір підряду від 01.07.2011 року № 55/11/П, відповідно до якого ВАТ «БАЗИС» доручає, а ТОВ «Совстрой» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, власними силами виконати будівельні роботи відповідно до проектної документації в двоповерховій споруді за адресою: вул. Незалежності, 12 а (а.с. 216-217 т. 1).

Виконання вказаного договору підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2011 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року та карткою клієнта ВАТ «БАЗИС» з 01.05.2011 року по 31.07.2011 року, з 01.01.2011 року по 31.05.2011 року (а.с. 218-222 т. 1, а.с. 109,213 т. 2).

ТОВ «Совстрой» з ТОВ «УКРСІ» укладено договір підряду від 10.08.2011 року № 1008-11, а також договір підряду від 05.10.2011 року № 0510-11, відповідно до яких ТОВ «УКРСІ» доручає, а ТОВ «Совстрой» бере на себе зобов'язання виконати роботи по об'єкту «Будівництво складського приміщення за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Олега Кошового, 2» та «Улаштування підлог на будівництві складського приміщення за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Олега Кошового, 2» (а.с. 236-238,243-244 т. 1).

Виконання вказаних договорів підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року, листопад 2011 року, актами приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року, листопад 2011 року та листом директора ТОВ «УКРСІ» від 19.07.2011 року та карткою клієнта ТОВ «УКРСІ» з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року (а.с. 235,239-242,245-251 т. 1, а.с. 108 т. 2).

Також ТОВ «Совстрой» з АТ «Носівське хлібоприймальне підприємство» укладено договір від 28.09.2011 року № 44, відповідно до якого ТОВ «Совстрой» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, на свій ризик виконати за завданням АТ «Носівське хлібоприймальне підприємство» ремонт мереж опалення та водопроводу адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Носівка, вул. Київська,9 (а.с. 13 т. 2).

Виконання вказаного договору підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року та карткою клієнта АТ «Носівське хлібоприймальне підприємство» з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року (а.с. 14-16,107 т. 2).

Крім того, ТОВ «Совстрой» з ТОВ «Спецбудконструкція» укладено договір підряду від 22.11.2011 року № 11-232П та договір підряду від 18.10.2011 року № 11-203П, відповідно до яких ТОВ «Совстрой» виконує на свій ризик власними силами, способами, методами роботи по встановленню стаціонарного заправника газом на АЗС за адресою: Чернігівська область, смт. Ладан, вул. Мира (АЗС № 19) та за адресою: Чернігівська область, Коропський район, смт. Короп, вул. Чернігівська, 63 (АЗС 8) (а.с. 47-48,91-92 т. 2).

Виконання вказаних договорів підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, за січень 2012 року, актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, січень 2012 року, листами директора ТОВ «Спецбудконструкція» від 28.10.2011 року та від 30.09.2011 року та карткою клієнта ТОВ «Спецбудконструкція» з 01.09.2011 року по 31.03.2012 року (а.с. 46, 49-60,90, 93-102, 106 т. 2).

Судом встановлено, що ТОВ «Совстрой» протягом 2011-2012 років мало господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Укрбудсфера» (код ЄДРПОУ-37496460).

Основними видами діяльності ТОВ «Укрбудсфера» є будівництво будівель, будівництво інших споруд, інші спеціалізовані будівельні роботи, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ АА № 367346 (а.с. 242 т. 2).

На здійснення вказаних видів діяльності ТОВ «Укрбудсфера» має всі необхідні дозвільні документи (а.с. 238-244 т. 2).

На виконання вказаних вище договорів між ТОВ «Совстрой» та ТОВ «Укрбудсфера» укладено ряд наступних договорів.

Так, між ТОВ «Совстрой» та ТОВ «Укрбудсфера» укладено договір від 05.05.2011 року № 7/1, відповідно до якого ТОВ «Укрбудсфера» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, на свій ризик за завданням ТОВ «Совстрой» з використанням матеріалів ТОВ «Совстрой» виконати поточний ремонт приміщень за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 33 (а.с. 158 т. 1).

Реальність виконання вказаного договору підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2011 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011 року, податковою накладною від 27.05.2011 року № 3120, випискою по рахунку та платіжним дорученням від 05.07.2011 року № 880 (а.с. 159-163,169,170 т. 1).

ТОВ «Совстрой» та ТОВ «Укрбудсфера» укладено договір від 06.05.2011 року № 8/1, відповідно до якого ТОВ «Укрбудсфера» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, на свій ризик за завданням ТОВ «Совстрой» з використанням матеріалів ТОВ «Совстрой» виконати ремонтно-оздоблювальні роботи по відділенням банку «Демарк» у м. Чернігові, що знаходяться за адресами: вул. Текстильщиків, 15, вул. Пухова, 130, вул. Доценка, 4 (а.с. 171 т. 1).

Реальність виконання вказаного договору підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2011 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011 року, податковою накладною від 27.05.2011 року № 319, випискою по рахунку та платіжним дорученням від 14.06.2011 року № 860 (а.с. 172-176,182,183 т. 1).

ТОВ «Совстрой» та ТОВ «Укрбудсфера» укладено договір від 20.05.2011 року № 9, відповідно до якого ТОВ «Укрбудсфера» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, на свій ризик за завданням ТОВ «Совстрой» з використанням матеріалів ТОВ «Совстрой» виконати будівництво збірного цеху по вул. Ушинського, 20, м. Чернігів (а.с. 184 т. 1).

Реальність виконання вказаного договору підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2011 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року, податковою накладною від 28.06.2011 року № 281, виписками по рахунку та платіжними дорученнями від 28.07.2011 року № 943, від 25.07.2011 року № 924 та від 03.08.2011 року № 954 (а.с. 185-189,196-201 т. 1).

ТОВ «Совстрой» та ТОВ «Укрбудсфера» укладено договір від 01.07.2011 року № 18, відповідно до якого ТОВ «Укрбудсфера» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, на свій ризик за завданням ТОВ «Совстрой» з використанням матеріалів ТОВ «Совстрой» виконати будівництво збірного цеху по вул. Ушинського, 20, м. Чернігів (а.с. 202 т. 1).

Реальність виконання вказаного договору підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2011 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року, податковою накладною від 29.07.2011 року № 295 (а.с. 203-208 т. 1).

ТОВ «Совстрой» та ТОВ «Укрбудсфера» укладено договір від 13.07.2011 року № 21, відповідно до якого ТОВ «Укрбудсфера» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, на свій ризик за завданням ТОВ «Совстрой» з використанням матеріалів ТОВ «Совстрой» виконати будівництво збірного цеху по вул. Ушинського, 20, м. Чернігів (а.с. 209 т. 1).

Судом з'ясовано, що у вказаному договорі (в предметі договору) допущено описку, а саме: замість «будівництво піцерії по вул. Незалежності, 12, м. Чернігів» зазначено «будування збірного цеху по вул. Ушинського, 20».

Згодом вказаний недолік виправлений та вже у довідці про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2011 року, акті приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року, а також у податковій накладній від 29.07.2011 року № 298 вид виконаних робіт зазначено вірно - «будівництво піцерії по вул. Незалежності, 12, м. Чернігів» (а.с. 210-215 т. 1).

Реальність виконання вказаного договору підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2011 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року, податковою накладною від 29.07.2011 року № 298 (а.с. 210-215 т. 1).

ТОВ «Совстрой» та ТОВ «Укрбудсфера» укладено договір від 26.07.2011 року № 25, відповідно до якого ТОВ «Укрбудсфера» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, на свій ризик за завданням ТОВ «Совстрой» з використанням матеріалів ТОВ «Совстрой» виконати будівництво складського приміщення за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Олега Кошового, 2 (а.с. 229 т. 1).

Реальність виконання вказаного договору підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року, податковими накладними від 18.08.2011 року № 181, від 15.08.2011 року № 153, від 20.09.2011 року № 203, виписками по рахунку, платіжними дорученнями від 18.08.2011 року № 1005, від 20.09.2011 року № 1057 (а.с. 230-234 т. 1, а.с. 1-7 т. 2).

ТОВ «Совстрой» та ТОВ «Укрбудсфера» укладено договір від 06.10.2011 року № 47, відповідно до якого ТОВ «Укрбудсфера» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, на свій ризик за завданням ТОВ «Совстрой» з використанням матеріалів ТОВ «Совстрой» виконати ремонт мереж опалення та водопроводу адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Носівка, вул. Київська,9 (а.с. 8 т. 2).

Реальність виконання вказаного договору підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року, податковими накладними від 28.10.2011 року № 289, від 12.10.2011 року № 122, виписками по рахунку, платіжними дорученнями від 12.10.2011 року № 1119, від 12.10.2011 року № 1118, від 07.12.2011 року № 1283, від 07.12.2011 року № 1284 (а.с. 9- 12,17-23 т. 2).

ТОВ «Совстрой» та ТОВ «Укрбудсфера» укладено договір від 02.11.2011 року № 50, відповідно до якого ТОВ «Укрбудсфера» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, на свій ризик за завданням ТОВ «Совстрой» з використанням матеріалів ТОВ «Совстрой» здійснити встановлення стаціонарного заправника газом на АЗС № 19 в смт. Ладан (а.с. 24 т. 2).

Реальність виконання вказаного договору підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, податковими накладними від 12.12.2011 року № 124, від 21.12.2011 року № 219, від 23.12.2011 року № 234, від 27.12.2011 року № 2716, виписками по рахунку від 12.12.2011 року, платіжними дорученнями від 21.12.2011 року № 1346, від 23.02.2012 року № 80, від 16.07.2012 року № 1, від 16.07.2012 року № 2, від 16.07.2012 року № 3 (а.с. 25-45,61-74 т. 2).

ТОВ «Совстрой» та ТОВ «Укрбудсфера» укладено договір від 04.10.2011 року № 46, відповідно до якого ТОВ «Укрбудсфера» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, на свій ризик за завданням ТОВ «Совстрой» з використанням матеріалів ТОВ «Совстрой» здійснити встановлення стаціонарного заправника газом на АЗС в м. Короп (а.с. 76 т. 2).

Реальність виконання вказаного договору підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: довідками про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року, грудень 2011 року, актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року, грудень 2011 року, податковими накладними від 23.12.2011 року № 233, від 12.10.2011 року № 123, платіжним дорученням від 23.12.2011 року № 1363 (а.с. 77-89,104 т. 2).

Крім того, виконання договорів, укладених між ТОВ «Совстрой» та ТОВ «Укрбудсфера» підтверджується карткою клієнта ТОВ «Укрбудсфера» з 02.07.2007 року по 31.12.2012 року (а.с. 105 т. 2).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що господарські відносини між ТОВ «Совстрой» та ТОВ «Укрбудсфера» в повній мірі відображені в господарському та бухгалтерському обліку позивача.

По-третє, ТОВ «Совстрой» у 2010 році перебувало в господарських відносинах з ПП «Оптметпромторг» (код ЄДРПОУ-36844157).

Реальність здійснення господарських операцій з приводу закупівлі ТОВ «Совстрой» у ПП «Оптметпромторг» товарів (проволока, труби, гайки) підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: видатковими накладними від 12.08.2010 року № 154, від 16.08.2010 року № 155, податковими накладними від 12.08.2010 року № 173, від 16.08.2010 року № 174, карткою клієнта ПП «Оптметпромторг» з 01.08.2010 року по 30.09.2010 року, картками номенклатури (а.с. 113-123 т. 2).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що господарські відносини між ТОВ «Совстрой» та ПП «Оптметпромторг» в повній мірі відображені в господарському та бухгалтерському обліку позивача.

Згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинному на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, норми Податкового кодексу України та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих представником позивача доказів вбачається, що укладені позивачем з контрагентами ПП «Оптметпромторг» та ТОВ «Укрбудсфера» правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином (фіктивний правочин). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.12.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини. спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обгрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Як на підставу нікчемності правочинів позивача з контрагентами ПП «Оптметпромторг» та ТОВ «Укрбудсфера» податковий орган посилається на:

- акт ДПІ у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області від 24.05.2011 року № 2965/151/23-206/36826269 позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Оптметпромторг» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами - постачальниками та з контрагентами-покупцями за період з 01.06.2010 по 31.03.2011 рр., яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, не встановлено реальність передання товарів, послуг по правочинам контрагентам по ланцюгу реалізації (а.с. 32-59 т. 3);

- акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області № 206/22-00/37496460 про неможливість проведення позапланової перевірки ТОВ «Укрбудсфера», яким встановлено, що правочини, укладені ТОВ «Укрбудсфера», мають ознаки нікчемності, првочини порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства (а.с. 21-31 т. 3).

Проте, такі посилання судом не приймаються до уваги зважаючи на наступне.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім цього, чинним податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акта перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки (довідку) іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Отже, такі посилання судом не приймаються до уваги, оскільки вищевказані обставини не можуть спростовувати факт реального виконання господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та контрагентами, позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів, а надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Тому судом критично оцінюються акти інших податкових органів.

Крім того, при дослідженні судом акта ДПІ у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області від 24.05.2011 року № 2965/151/23-206/36826269 позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Оптметпромторг» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами - постачальниками та з контрагентами-покупцями за період з 01.06.2010 по 31.03.2011 рр., а також рішення ДПС у Чернігівській області від 21.03.2013 року № 622/10/10-215 та рішення Міністерства доходів і зборів України від 28.05.2013 року № 3665/6/99-99-10-01-15 (а.с. 226-237 т. 2, а.с. 32-59 т. 3) судом з'ясовано, що у вказаних документах міститься інформація про наявність кримінальної справи № 99114405/1, порушеної 30.03.2011 року СВ ПМ ДПІ у м. Дніпродзержинську за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Проте, ДПІ у м. Чернігові проігноровано вказаний факт, не надано жодних доказів стосовно кримінальної справи № 99114405/1 та не зазначено взагалі про наявність та рух вказаної кримінальної справи ні в акті перевірки від 13.12.2012 року № 2717/22/35194864 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Совстрой», ні в своїх запереченнях.

Також, як на підставу нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «Совстрой» та ТОВ «Укрбудсфера», податковий орган посилається на кримінальну справу № 73-00209, порушену слідчим СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва за фактом ухилення від сплати податків громадянином ОСОБА_3, який в період 2011 року перебував на посаді директора ТОВ «Укрбудсфера».

Тому, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи і вирішення спору по суті, суд своїм запитом від 03.07.2013 року, а також ухвалою від 11.09.2013 року витребовував у ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відомості про стан розгляду кримінальної справи № 73-00209, порушеної слідчим СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, а також належним чином завірену копію відповідного процесуального документа (а.с. 124 т. 1, 220-221 т. 2).

Проте, жодної відповіді від ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до суду не надійшло.

Тому суд розглядав справу за наявними у справі доказами.

Крім зазначених в акті перевірки висновків ДПІ у м. Чернігові жодним чином не обґрунтовує нікчемність вищеназваних правочинів.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємства-контрагенти позивача ПП «Оптметпромторг» та ТОВ «Укрбудсфера» були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, що підтверджується інформацією з бази даних ДПС України, яка міститься на офіційному сайті ДПС України (http://minrd.gov.ua/):

- ТОВ «Оптметпромторг» (код ЄДРПОУ-36826269), індивідуальний податковий номер - 368262604034, номер свiдоцтва платника ПДВ - 100279711, дата анулювання свідоцтва платника - 10.10.2011 року;

- ТОВ «Укрбудсфера» (код ЄДРПОУ-37496460), індивідуальний податковий номер - 374964610086, номер свiдоцтва платника ПДВ - 100328609, дата анулювання свідоцтва платника - 10.09.2012 року.

Тобто, на момент здійснення господарських правовідносин контрагенти ПП «Оптметпромторг» та ТОВ «Укрбудсфера» були зареєстровані як юридичні особи та платники податків.

Відповідачем не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагентів позивача на момент укладення чи виконання договорів чи відсутності у них статусу платників ПДВ.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що правочини ТОВ «Совстрой» з контрагентами ПП «Оптметпромторг» та ТОВ «Укрбудсфера» укладені позивачем з метою отримання товару та послуг, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно із п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно із п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати ПДВ та підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

Вказані норми податкового кодексу України кореспондуються з нормами ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Суми за вказаними правочинами включено позивачем до податкового кредиту в тому звітному періоді, в якому отримано податкові накладні.

Судом встановлено, що ТОВ «Совстрой» має належним чином оформлені податкові накладні, які повністю відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені (а.с. 163, 176, 189, 208, 215 т. 1, а.с. 1, 2, 12, 17, 61, 64, 67, 70, 115, 116 т. 2).

Також необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Вищий адміністративний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам.

Вказаний факт в судовому засіданні був повністю доведений представником позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій з отримання позивачем товару та послуг, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

За таких підстав суд вважає, що в діях позивача відсутнє порушення пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, п. 7.5, пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.

Крім цього, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 159916,00 грн. за основним платежем та 31424,00 грн. за штрафними санкціями, а також в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 184030,00 грн. за основним платежем та 401,00 грн. за штрафними санкціями.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити частково.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 2294,00 грн.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2294,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.06.2013 року № 86 (а.с. 3).

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 2064,60 грн. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 27.12.2012 року № 0006322320 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 159916,00 грн. за основним платежем та 31424,00 грн. за штрафними санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 27.12.2012 року № 0006312320 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 184030,00 грн. за основним платежем та 401,00 грн. за штрафними санкціями.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Совстрой» судовий збір в розмірі 2064,60 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Є. Смірнова