Постанова

від 12.03.2009 по справі 7/41

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/41

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.03.2009                                                                                           № 7/41

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:            Верховця А.А.

          Тищенко  А.І.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача: Струков Б.В. – за довіреністю, Нех І.С. – за довіреністю;

відповідача:           Уколов О.Л. – за довіреністю

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємство з іноземними інвестиціями "Об"єднана елеваторна компанія"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 10.11.2008

 у справі № 7/41 (суддя Якименко М.М.)

 за позовом                               Підприємство з іноземними інвестиціями "Об"єднана елеваторна компанія"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамант-Авто"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 16418,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.11.2008 р. в справі №7/41 позов задоволено частково. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача 3 290 грн. – пені, 32,90 грн. – державного мита, 23,65 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог  відмовлено.

Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення змінити, задовольнивши позов в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що наданий позивачем розрахунок пені не відповідає умовам укладеного між сторонами договору купівлі-продажу транспортного засобу № 08/07-08, а також, що розмір пені, яка передбачена п. 8.2 договору необхідно обраховувати виходячи від суми попередньої оплати, яка становить 70 000 грн. (сімдесят тисяч грн. 00 коп.). Позивач зазначає, що  ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що договором може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, – у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Таким чином позивач вважає,  що сума пені має вираховуватись з повної вартості автомобіля, а не з суми першого грошового переказу у розмірі 70 000 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.

08.07.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 08/07-08, згідно умов якого (п. 1.1) відповідач зобов'язався передати у власність, а позивач прийняти та оплатити автомобіль Acura моделі MDX (далі – автомобіль) у комплектації, визначеній у Договорі.

У відповідності до п. 2.2. Договору відповідач зобов'язався передати у власність позивача автомобіль протягом п'яти робочих днів з дати надходження грошових кошті розмірі 100 % ціни (загальної вартості) автомобіля на розрахунковий рахунок відповідача.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору встановлено, що Покупець протягом одного банківського дня з моменту укладання цього договору, зобов'язується внести завдаток – грошові кошти у сумі 70 000 грн., що відповідає 20 відсоткам ціни автомобіля, та не пізніше 12 серпня 2008 р. сплатити на поточний рахунок продавця кошти у сумі 279 320 грн., що відповідає 80 відсоткам вартості автомобіля.

На виконання умов договору, позивачем було перераховано на рахунок відповідача 70 000 грн. платіжним дорученням № 08070GJXS від 08.07.2008 та 279 320 грн. платіжним дорученням № 58077QXB2 від 12.08.2008.

Відповідач, всупереч вимогам п. 2.2. Договору, передав автомобіль покупцю лише 06.10.2008 р., що посвідчується Актом приймання-передачі від 06.10.2008 р. та видатковою накладною № 31 від 31.10.2008 р.

В зв'язку із затримкою поставки товару по договору, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку в сумі 16 418,04 грн. за несвоєчасну видачу автомобіля, на підставі п. 8.2. Договору, який встановлює, що у випадку несвоєчасної видачі автомобіля позивачу з вини відповідача, відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 0,1% від суми внесеної передплати за автомобіль за кожний день прострочки, починаючи восьмого календарного дня прострочки.

Внаслідок укладання спірного договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 ЦК України зобов'язує продавця передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Пунктами 4.1 та 4.2 Договору передбачено, що вартість автомобіля має бути сплачена покупцем до отримання ним товару, то незалежно від того, що оплата була розбита на два етапи – вона є попередньою.

Таким чином вимога позивача про нарахування суми неустойки в розмірі 0,1% вартості автомобіля є повністю обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Умовами договору (п. 2.2.) встановлено, що автомобіль має бути переданий продавцем покупцю протягом 5 робочих днів з дати надходження грошових кошті розмірі 100 % ціни (загальної вартості) автомобіля на розрахунковий рахунок відповідача. Оскільки позивачем попередня оплата була проведена 12.08.2008 р. (як і передбачено договором), то відповідач мав передати автомобіль не пізніше 19.08.2008 р. Фактично відповідач передав автомобіль покупцю лише 06.10.2008 р., тобто припустився прострочення виконання свого зобов'язання на 47 календарних днів.

Оскільки п. 8.2. договору встановлено, що продавець сплачує покупцю неустойку за кожен день прострочки, починаючи з восьмого календарного дня прострочки,  розмір неустойки має бути розрахований за 47 календарних днів. Розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача як неустойка складає  16 418,04 грн.

         Судом першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановлено, що відповідачем порушено зобов'язання за  договором купівлі-продажу транспортного засобу, тому на підставі статей 526, 527, 530, 546, 551, 599 Цивільного кодексу України  та відповідно до умов договору, на користь позивача підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді неустойки, однак суд припустився помилки щодо розрахування розміру неустойки з суми завдатку, сплаченого позивачем після підписання договору в розмірі 70 000 грн.

        Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України договором на покупця може покладатися обов'язок здійснення попередньої оплати товару, тобто оплати до його передачі продавцем, а також  попередньою оплатою може бути оплачена як повна вартість товару, так і її частина.

Посилання відповідача на те, що він не виконав свого зобов'язання вчасно через умови додаткової угоди, оскільки оформлював ввіз та здійснював встановлення додаткового обладнання на автомобіль, який є предметом договору, до уваги колегією  не приймається в зв'язку з тим, що додатковою угодою № 1 не передбачено зміни строків виконання умов основного договору, тому продавець мав передати автомобіль покупцю в той же строк.

       Відповідач припустився помилкового ототожнення понять “попередня оплата” та “завдаток”,  який може надаватися покупцем продавцю у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження своїх зобов'язань і на забезпечення їх виконання, в той час як попередня оплата – це здійснення оплати за товар чи послуги до фактичного їх отримання, незалежно від того включає вона в себе всю, чи лише частину вартості товару чи послуги.

        Відповідно до п. 2.2 укладеного договору передача автомобіля здійснюється продавцем протягом п»яти робочих днів з дати надходження грошових коштів в розмірі 100% ціни (загальної вартості). Пунктом 2.3. договору визначено орієнтовний строк передачі автомобіля покупцю, за умови вчасної оплати його ціни, не пізніше 12.08.08р., тобто в будь-якому разі – після отримання попередньої оплати, у розмірі 100% ціни автомобіля, в сумі 349 320, 00 грн.  

       Господарськиим судом м.Києва до складу попередньої оплати покупця (позивача) було вибірково віднесено лише частину грошових коштів ( 70000, 00 грн.) сплачених у передбаченому договором порядку і строки,  до моменту фактичного настання у продавця (відповідача) обов»язку передати автомобіль покупцю ( 18.08.2008р.) та до моменту фактичного отримання автомобіля покупцем 06.10.2008р.

      Оцінюючи вищевикладені обставини,  колегія приходить до висновку про те, що рішення господарського суду м. Києва  не відповідає обставинам справи, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

      Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої прийняте судове рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

      Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями “Об'єднана елеваторна компанія” на рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2008 р. в справі № 7/41 – задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2008 р. в справі № 7/41 скасувати.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції.

«Позовні вимоги  задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Діамант-Авто” (02218, м. Київ, вул. М. Кібальчича, 2-А, код ЄДРПОУ 35822792) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями “Об'єднана елеваторна компанія” (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 32597854) – 16 418,04 (шістнадцять тисяч чотириста вісімнадцять, 04 коп.) грн. – пені, 164,19 (сто шістдесят чотири грн. 19 коп.) грн. – державного мита за подання позову, 118 (сто вісімнадцять) грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 82,10 (вісімдесят дві грн. 10 коп.) – державного мита за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Справу № 7/41 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Отрюх  Б.В.

 Судді                                                                                          Верховець А.А.

                                                                                          Тищенко  А.І.