Ухвала

від 17.09.2013 по справі 822/2317/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2317/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивач : Місяць Андрій Петрович

відповідач (апелянт) : Федючок Віталій Миколайович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансформатор сервіс" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому у якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 20 листопада 2012 року №0001592307, №0001652307, №0001582307.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року було задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор сервіс". Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити. Також зазначено, що згідно Указу Президента України від 18 березня 2013 року № 141/2013 «Про міністерство доходів і зборів України», постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби - Державну податкову інспекцію у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів Хмельницької області. Враховуючи вищевикладене та статтю 55 КАС України просив замінити Державну податкову інспекцію у м. Хмельницькому на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів Хмельницької області.

Представник позивача заперечував проти задоволення вищевказаної апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Отже, заявлене представником відповідача клопотання не суперечить вимогам закону, тому суд допускає заміну Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому її правонаступником Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів Хмельницької області.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі направлення від 07.11.2012 року №003052 та наказу ДПІ у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби від 07.11.2012 року №3783, у період з 07.11.2012 року по 13.11.2012 року посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТОВ "Трансформатор-сервіс" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за вересень 2012 року і за результатами якої складений акт №6184/15-3/31617591 від 13.11.2012 року (далі Акт).

У висновках Акту перевірки зазначено, що перевіркою не встановлено порушень при відображенні ТОВ "Трансорматор-сервіс" у декларації за вересень 2012 року позитивного значення ПДВ у сумі 284584 гривень та бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 127401 гривень; в порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.3, абз. "а" п.200.4, п.200.7, п.200.9 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підприємством завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за вересень 2012 року на 177697 грн.; в порушення п.200.1, п.2003, абз. "а" п.200.4 ст. 200 ПК України, підприємством занижено суму бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів за вересень 2012 року на 278580 гривень; в порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.201.10 ст.201 ПК України платником завищено значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість за липень 2012 року на 609 гривень; в порушення абз."б" п.200.4 ст.200 ПК України ТОВ "Трансформатор-сервіс" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2012 року на 561500 грн.

Податковим повідомленням-рішенням форми "В1" №0001592307 від 20 листопада 2012 року на підставі акту перевірки встановлено порушення п.200.4 ст.200 ПК України та зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 278580 гривень та донараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 139290 гривень.

Згідно податкового повідомлення-рішення форми "В1" №0001652307 від 20 листопада 2012 року на підставі акту перевірки встановлено порушення п.200.4 ст.200 ПК України та зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 177697 гривень та донараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 88848 гривень.

Податковим повідомленням-рішенням форми "В4" №0001582307 від 20 листопада 2012 року на підставі акту перевірки встановлено порушення п.198.1 ст.198 ПК України та зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 609 гривень.

Податкові повідомлення-рішення №0001592307 і №0001652307 від 20.11.2012 року винесені відповідачем з урахуванням та на підставі акту перевірки №5742/15-3/31617591 від 19.10.2012 року, який був складений за результатами документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансформатор сервіс" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за серпень 2012 року, а саме завищення суми податкового кредиту внаслідок віднесення до податкового кредиту серпня 2012 року ПДВ на суму 22653, яка не підтверджена податковими накладними ТОВ "Хімрезерв-Хмельницький" і ТОВ "Металобаза Комекс" і не приведення податкового обліку до висновків акту перевірки №5742/15-3/31617591 від 19.10.2012 року.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції вказав, що наявними в матеріалах справи доказами спростовується висновок податкового органу, що укладені позивачем договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктами 200.1 - 200.4 ст.200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 ст. 201 ПК України).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2013 року по справі №2270/7514/12, яка набрала законної сили 26 березня 2013 року відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду, встановлено, що висновки, викладені в акті перевірки №5742/15-3/31617591 від 19.10.2012 року, ДПІ у м. Хмельницькому на підставі яких винесені податкові повідомлення-рішення від 19 жовтня 2012 року: №0001272307 форми "В2", яким збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 348027 грн. (в т.ч. за травень 2012 року на 100123 грн., за липень 2012 року на 120503 грн., за серпень 2012 року на 127401 грн.); №0001282307 форми "В1", яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 244362 грн. та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 122181 грн.; №0001292307 форми "В4", яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за червень2012 року на 23736 грн. та за серпень 2012 року на 22656 грн. є необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення - протиправними та підлягають скасуванню. Тобто, є обставини, які встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили на підставі яких податковий орган визначив податкові зобов'язання у цій справі по цих 2-х оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях, що відповідно вказує на їх протиправність.

Наявність неточностей реєстру податкових накладних стосовно номеру чи дати таких накладних, на які посилаються представники відповідача, за наявності підтвердження господарської операції та вірно заповненої податкової накладної не впливає на дійсність податкових накладних та не спростовує фактичне здійснення господарських операцій, відображених в цих документах.

З'ясувавши дійсні обставини справи, суд вірно зазначив, що зважаючи на реальний характер господарських операцій, можливі порушення контрагентами позивача податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності (як-от, відсутність за місцезнаходження, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів) не можуть бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків - Товариства - права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до матеріалів справи, факт здійснення господарських операцій та виконання умов договорів між позивачем та його контрагентами, підтверджується вищенаведеними, наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими та податковими документами. Як вбачається з акту перевірки, податковим органом не зафіксовано неналежне оформлення позивачем податкових накладних, на підставі яких виник податковий кредит, тобто вони складені відповідно до норм чинного законодавства. Таким чином наявними в справі документами, підтверджується здійснення позивачем розрахунків за договорами підряду, на всю суму наданих послуг. Вищезазначене свідчить про реальність здійснення фінансово-господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів Хмельницької області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 вересня 2013 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.