Рішення

від 31.03.2009 по справі 22/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.09                                                                                           Справа№ 22/15

за позовною заявою  Відкритого акціонерного товариства „Кредобанк”  в особі Першої Львівської філії ВАТ „Кредобанк”, м. Львів

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю „Івон Україна” м.Львів

про стягнення  35148,40 грн.

                                                                                                      Суддя  М.Желік

Представники

Від позивача:      Грущак В.О. ( довіреність  б/н від 04.02.09р.)

Від відповідача:  Забавчук Н.М. - представник

            Суть спору:

            Розглядається справа за позовом Відкритого акціонерного товариства „Кредобанк”  в особі Першої Львівської філії ВАТ „Кредобанк”, м. Львів до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Івон Україна” м.Львів про стягнення  35148,40 грн.

            Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 05.02.2009р. призначив  розгляд справи на 17.02.2009 р.  В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.03.2009р., 31.03.2009 р.

           Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, наполягав на задоволенні позову.

            Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

           Представникам  сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

            Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників  сторівн, господарський суд встановив наступне.

             31 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством „Кредо банк” в особі Першої Львівської філії ВАТ „Кредобанк” (надалі позивач)  та Товариством з обмеженою відповідальністю „Івон Україна”(надалі відповідач) укладено кредитний договір № 26, за умовами якого позивач, як банк, зобов'язався надати грошові кошти позичальникові в розмірі 97500,00 грн. строком до 30 січня 2010 р.,  а останній зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування ними на умовах та в порядку, встановлених кредитним договором.

             На виконання умов договору позивач згідно із наявним в матеріалах справи меморіальним ордером № 325287 від 31.01.2008р. перерахував відповідачу грошові кошти на загальну суму 97500,00 грн., отримання яких відповідач не заперечує.

         Повернення кредиту відповідачем здійснюється  відповідно  до графіку повернення платежів за кредитом, передбачених п.5.1 договору.

          Відповідно до п.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Пунктом 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 „Позика” Глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті  кредитного договору.

       Згідно з п.1 ст.1049 параграфа 1 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві  позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку , що встановлені договором.

         Відповідно до п.5.1 договору відповідач зобов'язувався  повернути позивачу кредит/кредити  в повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором та додатками до нього. Повернення суми кредиту здійснюється  відповідно до графіку повернення. Відповідач систематично порушував умови договору в частині сплати кредиту за графіком погашення, а з квітня 2008 року  взагалі припинив його погашати і його борг  становить 35148,40 грн.

         За період  з 01.04.2008р. по даний час строкова заборгованість відповідача по кредиту становить 32273,55 грн., що підтверджується довідкою банку № 233 від 21.01.2009р. про стан заборгованості.

         Згідно із п.3 ст.346 ГК України  кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків,  передбачених законом.

         Відповідно до п.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше  не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

        За умовами п.4.3 договору відповідач зобов'язувався сплачувати  позивачу проценти за користування кредитом у валюті кредиту щомісяця, але не пізніше останнього  банківського дня місяця, за який нараховано проценти. Оскільки наявними в матеріалах справи  документами підтверджується, що  відповідач свого обов'язку за грудень 2009р. не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором, доказів про її погашення відповідач не надав, отже вимога позивача про стягнення  з відповідача заборгованості по відсотках в розмірі 1281,24  грн. підлягає до задоволення. Крім цього відповідачу за період з 01.01.2009р. по 20.01.2009р. нараховано строкові відсотки  у розмірі 367,56 грн.

        Відповідно до вимог п.4.1.3 договору відповідач зобов'язувався сплачувати  щомісячно комісію за управління кредитом в розмірі 25,00 грн., згідно поданого розрахунку сума несплаченої відповідачем комісії за управління кредитом  за грудень 2008 р. становить 25,00 грн.; за період  з 01.05.2008р. по 20.01.2009р. –1,72 грн.

        Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно  до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно  до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору  чи вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

         Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку  учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання  господарського зобов'язання.

         За несвоєчасне (неналежне) повернення кредиту (п.7.1 договору)  та  за несвоєчасну (неналежну) сплату  процентів за користування кредитом   відповідач сплачує  позивачу пеню,  в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який  сплачується пеня, обрахованої від суми боргу за кожен день  прострочення виконання.  Тому, вимоги позивача про стягнення пені за порушення терміну погашення процентів за період з 01.05.2008р. по 20.01.2009р. в розмірі 98,95 грн. та  пені за  порушення строку погашення  кредиту за період з 01.04.2008р. по 25.12.2008р. в розмірі 1100,38 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

            Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому ст.525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання.

          10 жовтня 2008р. відповідачу був  надісланий лист  вих.№ 3903 з вимогою про дострокове погашення заборгованості по кредитному договору в 30-денний термін, який залишений  без відповіді та задоволення.

           Отже, станом на 21.01.2009р. заборгованість відповідача  перед позивачем становить  35148,40 грн.

       Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

        Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов  обґрунтований та  підлягає до задоволення. Судові витрати в порядку ст.49 ГПК України  покладаються на відповідача.

       Керуючись ст.ст. 22, 33, 35,  43, 49, 75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

                                                    ВИРІШИВ:

1.          Позов  задовольнити  повністю.

2.          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю „Івон Україна” ( 79000 м.Львів, вул.Стрийська, 121 г, код ЄДРПОУ 33169925) на користь Відкритого акціонерного банку „Кредобанк” в особі Першої Львівської філії ВАТ „Кредобанк” ( 79007 м.Львів, вул.Наливайка, 6, код ЄДРПОУ 22360822, МФО 325365, р/р 290999901 в Першій Львівській філії ВАТ „Кредо банк”) 32273,55 грн. –сума строкової заборгованості , 1281,24 грн. сума прострочених відсотків, 98,95 грн. пені за порушення терміну погашення процентів, 1100,38 грн. пені за порушення строку  погашення кредиту, 26,72 грн. - прострочена комісія за управління кредитом, 367,56 грн. –сума нарахованих відсотків, 351,48 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Желік М.Б.