Постанова

від 16.03.2009 по справі 39/173-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/173-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2009 року                                                  Справа №39/173-08                                         

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  у складі: головуючого судді-доповідача Кравець Т.В., суддів Гончар Т.В., Терещенко О.І.

при секретарі Бухановій Т.А.

за участю представників сторін:

позивача –не прибув

відповідача –Осьмухін С.А. –дов. № 2 від 01.01.2009р., Хоменко О.О. –дов. № 3 від 01.01.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, ТОВ НВФ «Сінтал, Д», м. Харків, (вх. № 213Х/2-5) на рішення господарського суду Харківської області від 19.01.2009р. по справі № 39/173-08

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба»в особі ліквідатора Нагорнєвої Т.В., с. Кам'яне

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Сінтал, Д», м. Харків

про стягнення 69063,92 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.01.2009р. (суддя Швидкін А.О.) позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Сінтал, Д»на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба»основного боргу 43107,54 грн., інфляційні збитки 22267,45 грн., 3% річних 3688,93 грн., витрати на оплату послуг адвоката 12000,00 грн., держмито 690,94 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118,00 грн.

Відповідач, ТОВ НВФ «Сінтал, Д», з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 19.01.2009р. скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних збитків в розмірі 22267,45 грн., 3% річних в розмірі 3688,93 грн., витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 12000,00 грн., та в цій частині прийняти нове рішення, яким в цих вимогах відмовити, в іншій частині рішення залишити без змін та вирішити питання щодо розподілу держмита відповідно до стягнутої суми, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. А саме, відповідач вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що моментом виконання зобов'язання по сплаті коштів за отриманий за договором товар збігається з моментом передачі товару, тобто з 18.11.2005р., тоді як саме з 17.09.2008р. (з моменту, коли позивач звернувся до відповідача з телеграмою про сплату відповідачем боргу за договором № 202/2005-ПСЗ від 03.11.2005р.) починає спливати семиденний строк, а з 24.09.2008р. розпочинається нарахування інфляційних та річних, передбачених ст. 625 ЦК України. Тому, у позивача відсутнє право на стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3% річних від простроченої суми. Також, апелянт вважає, що розрахункова квитанція № 149923 від 29.09.2008р. не є належним доказом сплати СТОВ агрофірмою «Дружба»адвокату Турченку С.П. грошових коштів в розмірі 12000,00 грн. у якості судових витрат, а належних документів про фактичну виплату даної суми адвокату, а саме, оригінал видаткового касового ордеру або оригінал платіжного документа, відповідач суду не надав.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Вважає, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи. Позивач посилається на те, що господарський суд Харківської області правильно визначив обов'язок відповідача сплатити товар саме з 18.11.2005р., тобто з моменту його отримання, а тому, стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3% річних за порушення строку оплати товару є правомірним. Також, позивач вважає, що доводи відповідача про несплату коштів за надання послуг адвоката спростовується письмовими доказами, а саме, угодою про надання правової допомоги від 26.09.2008р., розрахунковою квитанцією № 149923 від 29.09.2008р. та свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю.

Позивач в судове засідання не з'явився, 10.03.2009р. надав суду клопотання про розгляд даної справи за відсутності його представника, яке підлягає задоволенню.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників відповідача, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як свідчать матеріали справи, 03.11.2005 року між ТОВ НВФ «Сінтал, Д»та СТОВ агрофірма «Дружба»був укладений договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції за № 202/2005-ПСЗ. Відповідно до п.1 даного договору позивач зобов'язався передати майно, товар, у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти майно та сплатити за нього встановлену цим договором грошову суму.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином, передавши відповідачу цукровий буряк на суму 66327,54 грн. згідно накладної № 966 від 18.11.2005 року та довіреності серія ШД №634995 від 18.11.2005 року. Відповідач, в свою чергу, отримавши товар 18.11.2005 року, свої зобов'язання по оплаті товару не виконав.

31.12.2005р. позивач та відповідач уклали угоду №1 про залік однорідних грошових вимог, на підставі якої сторони провели залік заборгованостей в порядку ст. 217 ЦК України за договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 202/2005-ПСЗ від 03.11.2005р. та договором підряду № 048/2005-ВР від 03.11.2005р. на суму 23220,00 грн.

У зв'язку з укладанням вищевказаної угоди, заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу № 202/2005-ПСЗ від 03.11.2005р. за отриманий у власність товар склала 43107,54 грн., яка визнана відповідачем і обґрунтовано задоволена судом першої інстанції.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 22267,45 грн. та 3% річних в сумі 3688,93 грн., то судова колегія зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, 17.09.2008р. позивач надіслав відповідачу телеграму з вимогою сплатити 43107,54 грн. основного боргу, 3688,93 грн. 3% річних та 22267,45 грн. інфляційних збитків за договором купівлі-продажу № 202/2005-ПСЗ від 03.11.2005р. Тобто, дане звернення позивача є вимогою передбаченою ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Вказану телеграму відповідач отримав 18.09.2008р. (арк. справи 17), отже моментом пред'явлення позивачем вимоги до відповідача є 18.09.2008р., семиденний строк від дня пред'явлення вимоги спливає 25.09.2008р., а тому виконання грошового зобов'язання починається з 26.09.2008р.

Відповідно до штемпеля канцелярії Господарського суду Харківської області позов був поданий 19.11.2008р.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних збитків у розмірі 1275,98 грн. та 3% річних у розмірі 194,34 грн. Тому, в частині стягнення 20991,47 грн. інфляційних збитків та 3494,59 грн. 3% річних в позові слід відмовити.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката, то в цій частині позову слід відмовити повністю.

Згідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призна ченої господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адво ката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2008 р. СТОВ агрофірма «Дружба», в особі лік відатора Нагорнєвої Т. В., та адвокат Турченко С. П. уклали угоду про надання правової допомоги (арк. справи 22). Згідно до п. 4 даної угоди розмір гонорару за представництво інтересів клієнта складає 12000,00 грн., які клієнт сплачує адвокату на протязі 5 днів з моменту підписання цієї угоди.

Позивач в якості доказу додав до позовної заяви розрахункову квитанцію № 149923 від 29.09.2008р. на суму 12000,00 грн. (арк. справи 23). Вказана квитанція не може бути взята судом до уваги, оскільки вона не містить даних про те, що саме ліквідатор СТОВ агрофірми «Дружба»сплатила адвокату Турченко С.П. вказані 12000,00 грн.

Також, ухвалами господарського суду Харківської області від 03.12.2008р. та Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2009р. позивача було зобов'язано надати суду належні докази сплати послуг адвоката Турченко С.П. на суму 12000,00 грн.

Однак, позивач не виконав вимоги вказаних ухвал суду та не надав витребувані судом необхідні документи.

Крім того, розрахункова квитанція № 149923 від 29.09.2008р. не є розрахунковим документом в розумінні Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004р.

Відповідно до п.п. 3.1 п. 3 даного Положення касові операції оформлюються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Жодного з вищевказаних документів позивач суду не надав.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи частково.

Судова колегія вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 19.01.2009р. по справі № 39/173-08 підлягає скасуванню частково, а апеляційна скарга відповідача –задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102,  п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,

постановила:

Апеляційну скаргу ТОВ НВФ «Сінтал, Д», м. Харків, задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.01.2009р. по справі № 39/173-08 скасувати в частині стягнення 20991,47 грн. інфляційних збитків, 3494,59 грн. 3% річних, 12000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката та в цій частині прийняти нове рішення.

В задоволенні позову про стягнення 20991,47 грн. інфляційних збитків, 3494,59 грн. 3% річних, 12000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Сінтал, Д»(юридична адреса –61070, м. Харків, вул. Калова, 7, фактична адреса –61070, м. Харків, вул. Д. Клапцова, 54, р/р 26000961052947 в ХФ ЗАТ ПУМБ м. Харкова, МФО 350385, код 14073681) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба»(42233, с. Кам'яне, Лебединського району, Сумської області, код 03776899)  445,40 грн. держмита за подачу позову та 76,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба»(42233, с. Кам'яне, Лебединського району, Сумської області, код 03776899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Сінтал, Д»(юридична адреса –61070, м. Харків, вул. Калова, 7, фактична адреса – 61070, м. Харків, вул. Д. Клапцова, 54, р/р 26000961052947 в ХФ ЗАТ ПУМБ м. Харкова, МФО 350385, код 14073681) 331,94 грн. держмита за подання апеляційної скарги.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

На виконання даної постанови зобов'язати господарський суд Харківської області видати відповідні накази.

       Головуючий суддя                                                           Кравець Т.В.                         

                              Судді                                                           Гончар Т.В.

                                                                                         Терещенко О.І .

Повний текст підписаний 12.03.2009р.