Рішення

від 07.04.2009 по справі 4/43-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/43-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

07.04.2009                                                                Справа №  4/43-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом багатогалузевого приватного підприємства "Капитель"  м.Херсон

до відкритого акціонерного товариства "Свемон-Південь" в особі Херсонської філії    м.Херсон    

про стягнення 83279 грн. 94 коп.

за участю  представників сторін:

від  позивача -  уповноважена особа Александров Ю.Ю.

від  відповідача – начальник відділу Лопатіна Н.П. (в засіданнях 02.04. та 06.04.2009р.),

                               уповноважена  особа Мітрофанова Т.К.

                                                            встановив:

          Багатогалузеве приватне підприємство "Капитель" (позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Свемон-Південь" в особі Херсонської філії (відповідач) 66134 грн. 98 коп. основного боргу,  7168 грн. 11 коп. пені,  8199 грн. 00 коп. інфляційних збитків та 1777 грн. 85 коп. - 3 % річних, посилаючись на невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором підряду від 02.02.06р. № 4 та додатковою угодою до цього договору від 23.04.2007 року.

          Справа розглядалася з перервами, які, відповідно до ст.77 ГПК України, оголошувалися в засіданнях суду 2 та 6 квітня 2009 року.

          Відповідач позовних вимог не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що при виконанні договору позивач не виготовив проектно-кошторисну документацію, тому неможливо перевірити обсяги фактично виконаних робіт та співставити їх з кошторисною документацією. Крім того, він посилається на те, що підписані сторонами акти виконаних робіт не відповідають фактичним обсягам робіт.  

          В засіданні 06.04.09р. відповідачем заявлено клопотання про призначення судової експертизи, на розгляд якої він просить поставити питання відповідності виконаних робіт фактично виконаним обсягам, оскільки в нього  маються сумніви щодо   достовірності відомостей зазначених  в актах  виконаних  робіт.

          Клопотання відповідача та його  посилання на сумніви щодо   достовірності відомостей зазначених  в актах  виконаних  робіт  не  підтверджені належними  доказами  відповідно до  вимог  статей 32 ГПК України, які  відповідно до ст. 33 ГПК України повинен  надати  саме відповідач.

          На огляд суду в засіданні 06.04.09р. позивачем надавалися оригінали актів виконаних робіт за вересень 2006 року та квітень 2008 року, а також оригінал акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.06.06р. по 01.10.08р., які підписані представниками обох сторін та засвідчені печатками підприємств і ніяких сумнівів у суду вони не викликають.

          Крім того, відповідно до ст.41 ГПК України, судова експертиза призначається у разі необхідності висвітлення питань, які потребують спеціальних знань. До матеріалів справи надано достатньо доказів, які дають змогу об'єктивно, повно та всесторонньо вирішити спір в цьому засіданні, а посилання відповідача на завищення обсягів виконаних робіт, зазначених в актах прийомки виконаних підрядних робіт не підтверджені жодними доказами. Його посилання на звіт про результати роботи комісії від 01.04.2009р. не є належним доказом по справі, в розумінні ст.34 ГПК України, оскільки цією комісією не виявлено фактичного завищення конкретного обсягу робіт, а висновки комісії щодо пропозицій витребування необхідних документів та після їх передачі перевірки фактичних обсяг робіт після їх передачі, не є підставою для призначення експертизи.

          З урахуванням  зазначеного, суд не  вбачає  підстав для призначення судової  експертизи, тому клопотання відповідача про  її призначення задоволенню  не  підлягає.

          Клопотання відповідача про надання йому часу для детального ознайомлення з матеріалами справи, заявлене представниками відповідачів у судовому засіданні 06.04.09р. задоволенню також не підлягає, в зв'язку з тим, що провадження у справі було порушено ухвалою від 05.02.09р. Як ВАТ "Свемон - Південь" так і Херсонська філія належним чином були повідомлені про час та місце першого засідання суду, яке відбулося 26.02.09р., про що свідчать надані до матеріалів справи поштові повідомлення про вручення їм ухвали про порушення справи від 05.02.09р. (аркуші справи 34 - 35). Однак, в засідання суду, яке відбулося 26.02.09р. представник відповідача не з'явився, витребуваних документів не надав з невідомих причин, в зв'язку з чим розгляд справи відкладався на 12 березня 2009 року. Однак і в засідання суду 12 березня 2009 року представник відповідача не з'явився, пославшись на роботу комісії по розслідуванню факту виконання ремонтних робіт та повноважень осіб щодо підписання акту виконаних робіт і просив відкласти розгляд справи до закінчення роботи комісії до 01.04.2009р.

          Суд, ухвалою від 12 березня 2009 року, врахував клопотання відповідача та відклав розгляд справи в межах строку вирішення спору встановлено ч.1 ст.69 ГПК України. Крім того, в засіданні суду 02.04.09р., в порядку ст.77 ГПК України  оголошувалася перерва.

          Таким чином, за клопотанням відповідача судом неодноразово відкладався розгляд справи, у відповідача було досить часу для надання до суду належних доказів для обґрунтування викладених у відзиві обставин та ознайомлення  з матеріалами  справи. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу, і є порушенням приписів ст.22 ГПК України, зокрема, щодо  рівності сторін та  обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законом інтересів другої сторони.

          Щодо посилання представників відповідача на зустрічний позов від 06.04.2009р. про визнання недійсним з моменту укладення договору № 4 від 02.02.06р. та додаткової угоди до договору № 3 від 02.02.06р.,  суд  зазначає, що ухвалою від  06.04.2009року зазначений позов повернено  відповідачу  як такий, що не підлягає розгляду як зустрічний в межах справи № 4/43-09.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд  дійшов до  висновку про  те, що  позовні вимоги підлягають  задоволенню  з  урахуванням  наступних  обставин.

          Між багатогалузевим приватним підприємством "Капитель" (позивач) та відкритим акціонерним товариством "Свемон-Південь" в особі Херсонської філії, (відповідач)   склалися господарські правовідносини на підставі договору № 4 від 02.02.06р., підписаного директором підприємства позивача та директором Херсонської філії ВАТ "Свемон - Південь".

          Згідно з цим договором Херсонська філія доручила, а позивач прийняв на себе обов'язки щодо виконання обсягів підрядних робіт по ремонту адміністративно-побутових приміщень по вул. Каховській, 1 і офісу по вул. Чорноморській 22а.

          Пунктом 1.2 визначено вартість підрядних робіт - 96449 грн. 00 коп.

          Відповідно до п.1.5 зазначеного договору кінцеві розрахунки відповідач зобов'язався здійснити на протязі 5 банківських днів з моменту підписання актів прийомки виконаних підрядних робіт.

          Крім того, 23.04.2007р. між позивачем та Херсонською філією підписано додаткову угоду до договору підряду № 4 від 02.02.06р., згідно з якою сторони узгодили необхідність проведення додаткових ремонтних робіт приміщень по вул. Каховській в 2007 році вартістю 66135 грн. 00 коп.

          Пунктом 4 додаткової угоди передбачено, що вона є невід'ємною частиною договору № 4 від 02.02.06р.

          Судом встановлено, що договір  №4 від  02.02.06р. та додаткова угода від 23.04.07р. підписані сторонами без зауважень, скріплені печатками обох  сторін, тому відповідно до  статті 204 ЦК України  зазначений договір  та додаткова угода до  нього  є правомірними  та породжують  ті наслідки, настання яких  сторони  бажали.  

          Із огляду на зазначений договір та додаткову угоду до  нього  від  23.04.2007року суд дійшов висновку, що за своєю природою вони є договором підряду і правовідносини, які витікають із них регулюються параграфом 1  глави 61 ЦК України.

          Відповідно до  частини 1 статті 837 ЦК України  за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на  свій ризик виконати  певну роботу за завданням  другої  сторони (замовника), а замовник зобов'язується  прийняти  і оплатити  виконану роботу.

          Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконувались належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Судом встановлено, що  позивач виконав свої договірні зобов'язання та відповідно до  пункту 4.1 договору від 02.02.2006року передав, а замовник прийняв в вересні 2006 року     підрядні  роботи  на суму 13.308грн.00коп., а в квітні 2008 року ним передано відповідачу  додатково виконані роботи за додатковою  угодою від  23.04.2007року до договору №4 на суму 59.574грн.00коп. Зазначений факт підтверджено  наданими  до матеріалів справи копіями актів виконаних  робіт та актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.06.2006року по 01.10.2008роу, оригінали яких   надавалися позивачем для огляду суду  в засіданні   06.04.2009року.  

          Вартість виконаних позивачем  робіт була частково сплачена  відповідачем. Його  борг  становить 66.134грн.98коп., що  підтверджується, серед іншого, і актом звірки взаєморозрахунків, який підписано представниками позивача і відповідача  без  будь-яких  зауважень та завірено  печатками  сторін.

          Згідно зі статтею 854 ЦК України, якщо  договором підряду не  передбачена  попередня оплата виконаної  роботи, або  окремих її етапів,  замовник зобов'язаний сплатити  підрядникові  обумовлену договором ціну після  остаточної здачі роботи за умови, що  роботу виконано  належним чином і в погоджений сторонами  строк, або, за згодою замовника -  достроково.

          Відповідач не надав доказів  виконання своїх зобов'язань  щодо  проведення розрахунків за виконанні роботи відповідно до  вимог  статті 854 ЦК України та пункту 1.5 договору №4 від 02.02.2006року, тому  позовні вимоги про  стягнення    66.134грн.98коп. підлягають задоволенню.

          Крім  того, відповідно до  частини  2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового  зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити   суму боргу з  урахуванням  інфляції  за весь  час прострочення, а також  три  проценти  річних від  простроченої суми, якщо  інший розмір  процентів не  встановлений договором або  законом.

          Відповідач не  виконав своїх  обов'язків по  своєчасних  розрахунках за виконані підрядні роботи  у встановлені законом та договором строки, тому відповідно до  ч.2 ст.625 ЦК України вимоги позивача про  стягнення з  нього 8199грн.00коп. втрат  від  інфляції  та 1777грн.85коп.  –3% річних  також  підлягають  задоволенню.

          Розглядаючи  позовні вимоги в частині стягнення  пені, суд  виходить  із  наступного.

          Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають   правові наслідки, встановлені  договором, або  законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої  відмови  від  зобов'язання, якщо  це  встановлено  договором або  законом або  розірвання договору; зміна умов зобов'язання;  сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

          Пункт 6 ст.231 Господарського  Кодексу  України визначає, що  штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань  встановлюються у відсотках,   розмір  яких  визначається  обліковою  ставкою  Національного  банку України за весь  час  користування чужими  коштами, якщо  інший  розмір  відсотків  не  передбачено  законом або  договором.

          При  укладенні договору підряду №4 від  02.02.2006року сторони   пунктом 3.3 узгодили,  що  в разі порушення  строків  оплати  виконаних  робіт   встановлених  пунктом 1.5 договору, відповідач  сплачує позивачу пеню в розмірі  подвійної  облікової  ставки НБУ за кожен  день  прострочки.

          Відповідно до статті 1 Закону України  №543/96-ВР від 22.11.1996року «Про  відповідальність за несвоєчасне  виконання  грошових  зобов'язань»   платники  грошових  коштів  сплачують  на користь  одержувачів цих  коштів  за прострочку  платежу пеню в розмірі, що  встановлюється за згодою сторін.

          Статтею 3 зазначеного Закону  ( в редакції  Закону від 10.01.2002року) встановлено, що  розмір  пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від  суми  простроченого  платежу та не  може перевищувати подвійної  облікової  ставки  Національного  Банку України, що  діяла в період , за який сплачується пеня.

          Вимоги  пункту 3.3 договору №4 від 02.02.2006року відповідають  вищезазначеним  нормам Закону №543/96-ВР. Відповідає  вищезазначеним  нормам закону та умовам  договору і нарахована позивачем пеня  на суму  прострочки  сплати 599.574грн.00коп., що  утворилася за додатковою  угодою  від 23.04.2007року до  договору №4 від  02.02.2006року, тому  7168грн. 11коп. пені стягуються судом на користь  позивача.

          Судом відхиляються посилання відповідача на те, що  договір  та додаткова угода підписані директором Херсонської  філії  без  відповідних  повноважень, оскільки  належних  доказів на підтвердження зазначених  обставин, обов'язок доведення яких  відповідно до  статті 33 ГПК України покладається на відповідача, суду не  надано.

          Відповідно до   наданого до  матеріалів справи  позивачем при зверненні з позовом Положення  по Херсонську філію  ВАТ «Свемон-Південь»  філія  є  відокремленим структурним підрозділом ВАТ «Свемон-Південь», яка  діє  від  імені  ВАТ   на підставі довіреності, що  видається генеральним директором товариства. Відповідно до  пунктів 4.1.4, 4.1.5  Положення Херсонська філія  має  право  від  імені товариства  пред'являти  претензії  та позови, представляти  його  інтереси  в судах  з  усіма правами, наданими  в процесі сторонам. При цьому, відповідно до  пункту 6.3  Положення про  філію  директору філії  надані також  повноваження  укладати  від  імені товариства  договори згідно з  виданою  довіреністю.

          Позивачем  надана  копія генеральної довіреності  №1 від 17.04.2006року, яка  видана генеральним директором ВАТ «Свемон-Південь»   директору Херсонської  філії на здійснення дій від  імені  товариства? в тому числі і на укладання  договорів, угод без  будь-яких  обмежень  щодо  їх  суми.

          Суд, як  при  порушенні справи  ухвалою  від  05.02.2009року, так і наступними  ухвалами  про  відкладення справи від 26.02.2009року  та від 12.03.2009року  зобов'язував відповідача надати  копії  статутних  та реєстраційних  документів як товариства, так і Херсонської  філії. Однак ні Положення про  філію, ні іншої довіреності, яка  товариством  видавалася директору Херсонської  філії відповідач  суду станом на день  прийняття рішення не  надав, чим не  підтвердив факту відсутності повноважень  директора Херсонської  філії  на підписання договору та ухилився від  подання необхідних  доказів.

          Не надано  відповідачем також  і належних  доказів, якими  б  підтверджувався факт  завищення обсягів  виконаних  робіт зазначених  в актах  виконаних  робіт. Не надано  таких  доказів і за результатами  роботи  комісії, створеної  наказом відповідача  від 26.02.2009року №7.

          Як зазначалося вище, в засіданні суду  06.04.09р. позивачем надавалися на огляд оригінали актів виконаних робіт за вересень 2006 року та квітень 2008 року, а також оригінал акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.06.06р. по 01.10.08р., які підписані представниками обох сторін, та засвідчені печатками підприємств і ніяких сумнівів у суду вони не викликають.    

          Слід  зазначити, що  з урахуванням передбачених договором від 02.02.2006року та додатковою  угодою від 23.04.2007року, а також зазначених в актах  виконаних  робіт видів підрядних  робіт,   договір  та додаткова угода не є договором  будівельного  підряду, оскільки  ними  передбачено  виконання  поточного  ремонту  адміністративно-побутових  приміщень, а тому  правовідносини сторін  регулюються  параграфом 1 глави 61 ЦК України  якою  врегульовані  загальні положення про  підряд.

          Істотними умовами для договорів підряду є предмет, обсяги робіт, їх вартість,   строки  початку і закінчення робіт, обов'язки  сторін, порядок прийомки  виконаних  робіт.  

          Відповідно до  частини 1 статті 844 ЦК України  ціна договору може бути визначена в кошторисі. Судова практика визнає  наявність  кошторису  обов'язковим  при виконанні значних  за обсягами  робіт та робіт за договором будівельного  підряду відповідно до  якого  підрядник приймає на себе обов'язки  збудувати  та здати   об'єкт  нового  будівництва, капітального  ремонту, реконструкції, переоснащення підприємств, будівель, споруд, тощо.  Суду не  наданого  узгодженого  сторонами  кошторису, однак, як  в основному договорі, так і в додатковій угоді сторони узгодили та зазначили вартість  робіт, яка  є  істотною  умовою  договорів.  Договором також  зазначено, що  підставою  розрахунків є  підписані сторонами  акти  виконаних  робіт. Такі акти  до  матеріалів справи надані і їх  оригінали оглядалися судом в засіданні 06.04.2009року.

          За таких  підстав посилання відповідача на  те, що  відповідачу не  передавалися  кошторисна та проектна документація, копії  накладних  на придбані матеріали, журнали виконаних  робіт не  є  підставою  відмови  оплати вартості  зазначеної  в актах прийомки  виконаних  робіт, оскільки  саме акти  виконаних  робіт,  а не  вищеперелічена документація, за умовами пунктів 1.5, 4.1 договору  №4 від 02.02.2006року підтверджують  факт  виконання  обов'язків підрядника за договором.

          Відповідно до частини 1  статті 849 ЦК України  відповідач, як  замовник, мав право   в будь-який час перевірити  хід  та якість  виконуваних  позивачем робіт. Крім  того, нормами  статті 853 ЦК України  регламентовано  порядок здійснення   відповідачем одного з  основних  обов'язків    за договором підряду –  прийняття  виконаної  позивачем роботи. Зазначена норма  зобов'язує  відповідача оглянути  результати  роботи  в процесі їх прийняття та негайно заявити  про виявлені  недоліки під  загрозою  неможливості  посилання  на їх  наявність  в майбутньому у разі виникнення спору. Будь-які  недоліки, в тому числі і завищені обсяги робіт,  відображаються в акті за участю  представників сторін  до  підписання акту виконаних  робіт.

          Пунктом 4.2 договору  від  02.02.2006року №4 сторони також  узгодили, що  відповідач зобов'язаний підписати  акт  прийому виконаних  робіт, або, в разі наявності недоліків у виконаній роботі, скласти  за участю  позивача акт  виявлених  недоліків. При  цьому сторони узгодили, що виконані роботи  підлягають оплаті  відповідачем, а недоліки  виправляються  за рахунок позивача в строки, узгоджені сторонами.

          Доказів, які б  свідчили про  те, що  відповідачем були  зроблені заяви  щодо завищення  обсягів робіт та складені про  це  акти  в порядку та в строки, встановлені вищезазначеними  нормами  права та умовами  договору, суду  відповідачем   не надано, чим не  доведено відповідачем своїх  заперечень проти  позову. Крім  того, відповідно до  частини 1, 2 статті 853 ЦК України  відповідач  втратив право  посилатися на недоліки  виконаних  робіт.

          Враховуючи  вищевикладене, заперечення відповідача  проти  позову не  обґрунтовані ні нормами  закону, ні умовами договору, а тому не  є  належними  доказами  по  справі.

          З урахуванням  зазначеного, позовні вимоги підлягають  задоволенню  в повному розмірі.

          Судові витрати  відповідно до  статті 49 ГПК України відносяться на  відповідача.

          На  підставі   вищезазначених  норм права, керуючись  статтями  44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд  

                                                  В И Р І Ш И В:

          1.          Позовні вимоги задовольнити  в повному обсязі.

          2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Свемон-Південь"  в особі Херсонської  філії  м. Одеса, Люстдорфська дорога №55, м. Херсон, вул. Чорноморська №22, розрахунковий рахунок  26008301750103 в Промінвестбанку  м.Херсона  МФО 352286, код  04540785  на користь  багатогалузевого  приватного  підприємства «Капитель»  м.Херсон, вул. Чорноморська №64 кв.14, розрахунковий рахунок 260001002980501 в АКБ «Європейський»   МФО 380184 код 19238052  - 66134грн.98коп. основного  боргу, 7168грн.11коп. пені,  8199грн.00коп. втрат  від  інфляції, 1777грн.85коп 3 % річних, 832 грн.80 коп. витрат  по сплаті державного  мита та 118грн.00коп. витрат  на інформаційно-технічне  забезпечення судового  процесу.

          Наказ  видати  після набрання рішенням  законної  сили.

         Суддя                                                                                      З.І. Ємленінова

                                                                                 Дата підписання рішення

                                                                                 відповідно до вимог ст. 84 ГПК України                    

                                                                      07 квітня 2009 року