Постанова

від 09.04.2009 по справі 26/455

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/455

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09.04.2009                                                                                           № 26/455

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Зеленіна  В.О.

 суддів:            Рєпіної  Л.О.

          Синиці  О.Ф.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Градострой"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.02.2009

 у справі № 26/455 (суддя Пінчук В.І.)

 за позовом                               ТОВ "Науково-виробниче підприємтво "Політерм"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Градострой"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 40669,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду м. Києва від 12.02.2009р. у справі № 26/455  позов ТОВ „НВП „Політерм” до  ТОВ „Градострой” про стягнення 40669,54 грн. задоволений частково.

          Не погоджуючись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову .

Представник позивача, в судовому засіданні, проти вимог, викладених у апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи,  31.01.2006 сторони уклали договір субпідряду № 31/01/06, за умовами якого  відповідач замовив позивачу здійснення комплексу монтажних робіт на об'єкті: вул. Здолбунівська 11/1 житловий будинок і паркінг у м. Києві відповідно до проектної документації, договірної ціни, тощо, в свою чергу зобов'язався здійснити оплату.Строк дії договору до 31.12.2007р.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов договору, позивачем виконані монтажні роботи, що підтверджується актами за формою КБ-2в, довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3 на загальну суму 31081,20 грн.( а.с. 5-23)

01.06.2007 сторонами було підписано акт заліку взаємних вимог ПБ-0000031, відповідно до якого сторони домовилися, що вимоги відповідача в суми 932,44 грн. зараховуються за цим актом у рахунок заборгованості відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи. Згідно акта  звірки взаєморозрахунків ( а.с.37), заборгованість відповідача складає 29281,21 грн.

Враховуючи, що відповідач у встановлені договором строки не розрахувався, позивач змушений звернутися до суду.

Заперечуючи проти рішення, відповідач наголошує на тому, що висновки господарського суду є помилковими, оскільки  він не володіє документами, що підтверджують заборгованість перед позивачем, так як суд не взяв до уваги його твердження щодо можливого підроблення вищезазначених документів, та не взято до уваги які подавались як докази, а саме копія заяви до РУ ГУМВС, копія постанови Окружного адміністративного суду м. Києва. На можливість підроблення документів вказують ті обставини, що директор Власов В.В. був звільнений 18.01.2008, але не передав документацію та печатки підприємства, в зв'язку з чим він змушений звертатися за дозволом для виготовлення дублікатів, тобто між колишнім директором Власовим В.В. та керівництвом товариства є конфлікт, а тому вважає, що на актах , довідках, які позивач надав в якості обґрунтування позовних вимог, печатка підприємства поставлена Власовим після його звільнення у 2008 році, а не згідно дат вказаних на цих документах, а тому є підстави для проведення експертизи.

Клопотання відповідача щодо проведення експертизи не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до 7.2.1 та 7.2.3 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Згідно із ст. 7.3.1 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, зокрема, дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

28.04.2007 року позивач видав відповідачу податкову накладну за номером 35. Із змісту накладної видно, що позивачем у квітні 2007 року було здійснено монтаж внутрішніх сантехсистем на суму 25 901 грн. (без ПДВ), що становить 31 081.20 грн. (з ПДВ) на підставі договору № 31/01/06 від 31.01.2006 р.  Таким чином, дані накладної підтверджують дані наданих до суду актів виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт, а також те, що вони були оформлені до 28.04.2007 (а не після 18 січня 2008 року). Оригінал накладної було передано покупцю. Отже,   відповідач не може не мати зазначеної накладної.

Крім того, відповідно до ст. 7 Закону, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком [ПДВ], а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Додержуючись вимог законодавства, позивач згідно форми, затвердженої наказом ДПА України від 30.06.2005 р., вів у 2007 році Реєстр отриманих та виданих податкових накладних . Тринадцятим рядком у розділі II „Видані податкові накладні”, позивачем було відображено зазначену податкову накладну. Відповідно до зазначеного реєстру, позивачем було нараховано до сплати за звітній період ПДВ на загальну суму 197 913.27 грн.

За наслідками звітного періоду платник ПДВ зобов'язаний подавати до відповідної державної податкової інспекції Податкову декларацію з податку на додану вартість. На виконання зазначеної вимоги закону ТОВ „Політерм” подав до Державної податкової інспекції Дніпровського району податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень місяць 2007 року. Зазначену декларацію було прийнято за вхідним номером 47326 та перевірено Державною податковою інспекцією Дніпровського району.

Таким чином, твердження відповідача, щодо можливості нанесення відтиску печатки у 2008 році, а не у 2007 спростовуються матеріалами справи, а тому його вимога призначити судову експертизу щодо дати нанесення відтиску печатки на первинних документах є  безпідставною та такою що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

  Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона-підрядник зобов'язується на власний ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони-замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 854 цього Кодексу якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Сторони дійшли згоди, п.3 договору, що оплата виконаних монтажних робіт проводиться щомісяця на підставі підписаних актів форми КБ-2, КБ-3 не пізніше 10 днів з дати підписання актів. Таким чином, обов'язок здійснити оплату, відповідно до наданих актів КБ-2 та  КБ-3, у  відповідача виникає у квітні-травні 2007 року, але в порушення  умов договору, відповідачем така оплата проведена не була.

Слід зауважити, що акти звірки взаєморозрахунків, де показана заборгованість відповідача підписані не директором, а бухгалтером відповідача, надані позивачем документи,  фактично не оспорюються. Крім того, всі документи підписані станом на травень-червень 2007 ( як зазначалося вище, суд не ставить їх під сумнів, оскільки позивач звітувався перед фіскальними органами), тоді як конфлікт  між керівництвом підприємства та колишнім директором виник наприкінці 2007 початку 2008р.р., що підтверджується постановою Печерського РУ ГУ МВС від  27.02.08 про відмову у порушенні кримінальної справи.

Враховуючи, що  заперечень щодо термінів виконання робіт та їх якості, відповідачем не заявлялися, претензія позивача щодо здійснення оплати за роботи залишена без відповіді, то вимоги щодо стягнення основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенні в повному обсязі.

Згідно ст. 549 ч.1 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.  

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором передбачено у п.11 укладеного договору, зокрема відповідальність відповідача у п.11.3, таким чином, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду щодо розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу ТОВ „ Градострой” залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2009 року у справі № 26/455  залишити без змін.

2.          Матеріали справи повернути, доручити  господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Рєпіна  Л.О.

                                                                                          Синиця  О.Ф.

 10.04.09 (відправлено)