Постанова

від 30.07.2013 по справі 809/1830/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2013 р. Справа № 809/1830/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитин Н.М.

при секретарі судового засідання Вилки О.С.

за участю прокурора Герасимик Т.О.

представника позивача Маліновської М.В.

представника відповідача Стецюк С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до приватного підприємства "Партнер-Буд" про стягнення заборгованості в сумі 33801,37 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

06.06.2013 року Заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкова інспекції у м. Івано-Франківську звернувся в суд з позовом до приватного підприємства "Партнер-буд" про стягнення заборгованості в сумі 33 801,37 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України не виконав податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 33801,37 гривень, в тому числі 25 598,91 грн. основного платежу, 5723,51 грн. штрафних санкцій та пені в сумі 2478,95 грн.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги визнала повністю.

Оскільки, представнику відповідача згідно довіреності від 17.06.2013 року надано право визнання позову, а такі дії не суперечать закону та не порушують чиї-небуть права, свободи або інтереси, то визнання позову прийнято судом.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.10.2001 року відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, як юридична особа, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 27-28).

Податковий кодекс України (далі - ПК України), який набув чинності з 01.01.2011року, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Заборгованість у відповідача виникла на підставі самостійно поданих ним декларацій з податку на додану вартість, а саме:

- податкова декларація з податку на додану вартість від 17.01.2013 р. за грудень 2012 року, відповідно до якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет становить 8974 грн.,

- податкова декларація з податку на додану вартість від 19.11.2012 р. за жовтень 2012 року відповідно до якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет становить 794 грн.,

- одаткова декларація з податку на додану вартість від 17.10.2012 р. за вересень 2012 р. відповідно до якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет становить 4302 грн.,

- податкова декларація з податку на додану вартість від 19.09.2012 р. за серпень 2012 р. відповідно до якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет становить 390 грн.,

- податкова декларація з податку на додану вартість від 17.08.2012 р. за липень 2012 р. відповідно до якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет становить 326 грн.,

- податкова декларація з податку на додану вартість від 19.07.2012 р.за червень 2012р. відповідно до якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет становить 8747 грн.,

- податкова декларація з податку на додану вартість від 19.06.2012 р. за травень 2012р. відповідно до якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет становить 69 грн.,

- податкова декларація з податку на додану вартість від 18.05.2012 р. за квітень 2012р. відповідно до якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет становить 62 грн. ,

- податкова декларація з податку на додану вартість від 19.03.2012 р. за лютий 2012р. відповідно до якої сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет становить 5421 грн., однак враховуючи часткову проплату, заборгованість по даній декларації становить 1934,91 грн. (а.с. 17-25).

Самостійно визначені у податкових декларація з податку на додану вартість зобов'язання відповідач не виконав та не сплатив до бюджету і на момент розгляду справи податковий борг з податку на додану вартість становить 25 598,91 грн.

За змістом пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

З огляду на вказане, самостійно визначені відповідачем зобов'язання з податку на додану вартість та несплачені ним у строки встановлені Кодексом, являються узгодженою заборгованістю приватного підприємства "Партнер-Буд".

11 квітня 2012 року позивачем було проведено камеральну перевірку за звітний податковий період: податкова декларація з ПДВ за листопад 2011 року. В ході перевірки було встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість №1750/15-2/31524937 від 11.04.2012 року, в якому зафіксовано порушення платником термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість (а.с. 16).

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську прийнято податкові повідомлення - рішення №0000791592 та №0000801592 від 11.04.2012 року, якими визначено відповідачу розміри штрафів за затримку сплати сум грошового зобов'язання: 10% та 20%, що становить 116,53 грн. і 2919,94 грн., дані податкові повідомлення - рішення були отримані відповідачем 11.04.2012 року. (а.с. 14-15).

Також, 16.11.2012 року, 12.12.2012 року та 22.01.2013 року позивачем було проведено камеральні перевірки за звітні періоди податкові декларації за грудень 2011 року, січень 2012 року та грудень 2012 року. В ході перевірок було встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та складено акти камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість №10799/15-2/31524937 від 16.11.2012 року, №11937/15-2/31524937 від 12.12.2012 року та №560/15-2/31524937 від 22.01.2013 року, в яких зафіксовано порушення платником термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість (а.с. 9,11,13).

За виявлені порушення зафіксовані в актах перевірок позивачем було прийнято податкові повідомлення - рішення № 0006301592 від 16.11.2012 року, №0007021592 від 12.12.2012 року та №0000271592 від 22.01.2013 року, якими відповідачу визначено розміри штрафів за затримку сплати сум грошових зобов'язань - по 20% грошових зобов'язань, погашених із затримкою, що становить 558,43 грн., 158,80 грн. та 1969,81 грн., дані податкові повідомлення - рішення були отримані відповідачем 12.11.2012 року, 12.12.2012 року та 22.01.2013 року (а.с. 8,10,12).

Жодне із вищезазначених податкових повідомлень - рішень відповідачем не оскаржувалося.

На час судового розгляду грошове зобов'язання з податку на додану вартість визначене податковими повідомленнями-рішеннями в загальному розмірі 5 723,51 грн. відповідачем до бюджету не сплачене та являється податковим боргом відповідача.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 22.01.2013 року, 12.12.2012 року, 16.11.2012 року та 11.04.2012 року, суд приходить до переконання, що застосовані позивачем штрафні санкції з податку на додану вартість в загальному розмірі 5 723,51 грн., є узгодженими та являється податковим боргом відповідача.

Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.4 статі 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається із довідки про борг платника податків, у відповідача станом на 18.05.2013 року рахується пеня, яка числиться по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 2 478,95 грн. (а.с. 7).

Згідно вимог підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надіслано, а відповідачем отримано 16.01.2012 року, податкову вимогу форми "Ю" за №3072 від 27.12.2011 року, про що свідчить запис директора приватного підприємства ''Парнер-Буд'' на корінці податкової вимог (а.с. 26). Відповідач податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість, податковими повідомленнями-рішеннями, податковою вимогою форми "Ю" за №3072 від 27.12.2011 року та зворотнім боком облікової картки платника податків, які містяться в матеріалах справи, а також, такий податковий борг визнає представник відповідача (а.с. 17,25,8,10,12,1415,26,).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 33 801,37 грн. у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

З огляду на вказане суд дійшов переконання про те, що позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Партнер-Буд" податкового боргу в сумі 33 801,37 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відповідача - приватного підприємства "Партнер-Буд" (код ЄДРПОУ 31524937, місцезнаходження - 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Старозамкова, 2) із розрахункових рахунків у банках, що обслуговують дане підприємство та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід Державного бюджету України 33 801 (тридцять три тисячі вісімсот одну) гривню 37 копійок податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 02.08.2013 року.