Рішення

від 31.03.2009 по справі 10/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.09                                                                                           Справа№ 10/39

За позовом: Дочірнього підприємства „Поліграфспектр”, м.Київ

до  відповідача:  ТзОВ „Леопрінт”, м.Пустомити

про  стягнення  11 981  грн. 06 коп.

                                                                                                Суддя Довга О. І.

                                                                                                             Секретар Яремчук С.

Представники:   

Від позивача :  не з”явився;

Від відповідача: не з”явився;

           На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом Дочірнього підприємства „Поліграфспектр”, м.Київ до  ТзОВ „Леопрінт”, м.Пустомити про  стягнення  11 981  грн. 06 коп. заборгованості.

         Ухвалою суду від 10.03.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 31.03.2009р.  

         Позивач  в судове  засідання не  з”явився, причин неявки суду не повідомив.

         Відповідач в засідання суду не з”явився, відзиву на позов не представив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи , про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 4105615 .

          Спір розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами

           Судом встановлено:

         05 січня 2007 року   між  Дочірнім підприємством „Поліграфспектр”, м.Київ ( надалі - Позивач  ) та    ТзОВ „Леопрінт”, м.Пустомити  (надалі - Відповідач) укладено  Договір поставки  № ДП -07/108 .

         Протягом строку дії Договору № ДП -07/108, відповідно до  п.п.4.1, 4.2, Позивач отримував заявки  Відповідача на поставку конкретних Товарів у визначеній кількості.

         Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом , на виконання своїх договірних  зобов”язань Позивач здійснював  на користь Відповідача поставки Товару, що підтверджується  належним чином засвідченими копіями видаткових  накладних , підписаними обома сторонами.

         Згідно з п. 3.3 Договору,  Відповідач зобов”язувався проводити оплату поставленого Товару  протягом 30 календарних днів з моменту передачі Товару шляхом перерахування  грошових коштів на поточний рахунок  Позивача.  

         Як вбачається із змісту позовної  заяви,  Відповідачем не були належним чином  виконані зобов'язання , передбачені  п.3.1 Договору  щодо своєчасності оплати  поставлених Товарів, в результаті  чого станом на 09.02.2009р. заборгованість Відповідача перед  Позивачем за поставлений товар становить  4 842 грн. 77 коп. Даний факт підтверджується Актом звірки  взаєморозрахунків  станом на 30.09.2008р. , підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Позивач звернувся  в господарський суд Львівської області з вимогою про стягнення боргу і штрафних санкцій за неналежне виконання грошового  зобов”язання.

        Суд,  розглянувши та дослідивши докази по  справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

        Зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися  від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку(ч.1ст. 509 ЦК України).

          Статтею 193 ГК України передбачено, що  господарські зобов”язання  повинні виконуватись  належним чином  відповідно  до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання  - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити  усіх заходів , необхідних  для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення  загальногосподарського інтересу.

         Судом встановлено, що  Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 4 842 грн. 77 коп. Проте, Відповідач  не розрахувався за отриманий товар  протягом тридцяти днів як це передбачено умовами Договору . Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов”язанні  встановлений  строк  його виконання, то  воно  підлягає  виконанню у цей  строк.  Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

        Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов”язання  може забезпечуватись  неустойкою, іншими видами забезпечення виконання зобов”язань.  

        У  відповідності  до п.7.2  Договору № ДП -07/108 , у разі несвоєчасної оплати  по кожній поставці Покупець оплачує  Постачальнику  штрафні санкції у вигляді пені  у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України  від суми боргу за кожний день прострочення.

        Відповідно до розрахунку Позивача, розмір пені , що підлягає до сплати, становить              875грн. 25 коп.  

          Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не  звільняється від відповідальності  за неможливість  виконання ним  грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення , а також  три  проценти річних  від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

         Сума інфляції за прострочений період згідно розрахунку позивача становить 1173 грн.               93 коп.  , а розмір 3% річних –189 грн. 11 коп.  

          Таким чином, існують правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості  , яка виникла  внаслідок  неналежного виконання останнім договірних зобов”язань щодо оплати отриманого ним товару , з урахуванням  інфляційних втрат та 3% річних , передбачених ст. 625 ЦК України, а також пені, передбаченої п. 7.3. договору, і  до стягнення підлягає  4 842 грн.              77 коп.   основного боргу , 875грн. 25 коп.  пені  та 1173 грн. 93 коп.  інфляційних нарахувань та 189 грн. 11 коп. 3% річних.

         Доказів оплати заборгованості відповідач суду не представив, проти позову не заперечив.

         Крім того, позивач , посилаючись на ст. 22 Цивільного кодексу України , просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 4 900 грн. , що  підтверджується договором № 222/3/12  про надання юридичних послуг, що  укладений між Дочірнім підприємством „Поліграфспектр”, м.Київ та ТзОВ „Міжнародна  компанія „АЙН СОФ” . На підтвердження понесених витрат  Позивачем подано суду копію банківської виписки  від    11 лютого                   2009 року.

Однак, в силу ч.2 ст. 22 ЦК України, під збитками  розуміються витрати, яких особа зазнала  у зв”язку  зі знищенням  або пошкодженням речі , а також витрати, які особа мусить зробити для відновленні свого порушеного права (реальні збитки).

Притягнення до цивільно-правової  відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом  умов. Їх сукупність  утворює  склад цивільного правопорушення, який і є  підставою  цивільно-правової відповідальності. Одним з елементів  складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об”єктивна сторона, яку утворюють : наявність збитків  у майновій сфері  кредитора; протиправні дії , які виражені у невиконанні  або  неналежному виконанні  боржником  взятого на себе зобов”язання ; причинний зв”язок  між протиправними діями боржника та збитками.  

При цьому важливим елементом об”єктивної сторони  правопорушення є причинний зв”язок між збитками , які виникли у кредитора та протиправними діями боржника , які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов”язань.  Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки –наслідком протиправної дії.

Між тим, заявлена позивачем до стягнення грошова сума у розмірі 4900 грн. витрачена ним у зв”язку з отриманням юридичних послуг від іншої юридичної особи  безпосередньо, не може розглядатись як завдані йому (позивачу)  відповідачем збитки, оскільки такі витрати  не мають обов”язкового характеру і факт їх навності та розмір не знаходяться у необхідному зв”язку з фактом  неналежного виконання відповідачем своїх зобов”язань за іншим договором.

Таким чином, віднесення позивачем  до збитків витрат  на правове обслуговування суперечить закону, зокрема положенням ст.ст. 224, 225 ГК України та ст. 22 ЦК України, а тому задоволенню не підлягає.   

         Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          З огляду на вищевикладене,  суд прийшов до висновку , що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та  підлягають до задоволення частково.

          Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193ГК України, ст.ст. 546, 625 ЦК України,                     ст. ст.  33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити  частково.

 2. Стягнути з ТзОВ „Леопрінт” ( 81100, м.Пустомити, вул. Грушевського, 33 п/р 260003114001 в ЛФ АБ „Банк Регіонального розвитку” МФО 325224, ЄДРПОУ 02467587 )  на користь дочірнього підприємства „Поліграфспектр” ( 04073, м.Київ, просп. Московський , 6                          р/р 26004001014671 в ВАТ „Перший інвестиційний  банк” МФО 300506  ЄДРПОУ 33100271) 4 842 грн. 77 коп.   основного боргу , 875грн. 25 коп.  пені , 1173 грн. 93 коп.  інфляційних нарахувань, 189 грн. 11 коп. 3% річних,  102 грн.00 коп. сплаченого державного  мита та              118,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні позову в частині  стягнення  4900 грн. витрат на правову допомогу відмовити.

4.  Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                                       

Суддя                                                                                             Довга О.І.