Постанова

від 14.12.2006 по справі 21/164-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

21/164-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

14 грудня 2006 р.                                                                                   № 21/164-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючий),

Харченка В.М.,

Борденюк Є.М.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Києві

за участю представникавідповідача –Жуган О.В.

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства “Енергосервіс”

на постановувід 25.09.2006

Дніпропетровського апеляційногогосподарського суду

у справі№ 21/164-06

господарського судуДніпропетровської області

за позовомЗакритого акціонерного товариства “Науково-виробничий центр “Трансмаш”

доТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства “Енергосервіс”

простягнення 259765,24 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2006 року закрите акціонерне товариство “Науково-виробничий центр “Трансмаш” звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Енергосервіс” про стягнення з відповідача 251392,00 грн. боргу, 6621,48 грн. пені та 1751,77 грн. річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2006 у справі № 21/164-06 позов задоволено частково. Стягнено з ТзОВ ВКП “Енергосервіс” на користь ЗАТ “Науково-виробничий центр “Трансмаш” 202484,69 грн. основного боргу, 5144,45 грн. пені та 1316,49 грн. річних. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2006, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду від 25.09.2006, рішення господарського суду від 06.07.2006, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 9, 530 ЦК України, ст.ст. 7, 175, 216, 217, 219, 221 ГК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського суду України не надіслав.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, і це відповідає наявним у справі матеріалам, 20.05.2005 між сторонами був укладений договір № 1200751, згідно умов якого позивач протягом вересня-грудня 2005 року поставив відповідачу відповідний товар на загальну суму 310392,00 грн. Умовами цього договору була передбачена форма оплати - 100% передоплата за кожну узгоджену партію поставки протягом п`яти календарних днів з моменту виставлення рахунку. Однак, поставка продукції позивачем була здійснена без отримання передоплати її вартості, а за умовами договору строк оплати у цьому випадку сторонами не встановлювався.

Судами також було встановлено, що оплату відповідач виконав частково, сума несплати склала 251392,00 грн., що ним не оспорюється. У цьому зв`язку позивачем було направлено відповідачу претензію від 23.01.2006 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 202484,69 грн.

Наведеним обставинам суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, дійшли до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині, що стосується стягнення основного боргу в сумі 202484,69 грн., оскільки саме таку суму боргу позивач вимагав сплатити відповідача у претензії від 23.01.2006, а також, з врахуванням суми основного боргу, правомірно стягнуто відповідні грошові суми пені та річних, розрахунок яких не суперечить наявним у справі документам.

Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції винесена на підставі фактичних обставин справи, відповідає вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства “Енергосервіс” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2006 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2006 у справі № 21/164-06 залишити без змін.

Головуючий                                                                                  Остапенко М.І.

Суддя                                                                                               Харченко В.М.

Суддя                                                                                              Борденюк Є.М.