Ухвала

від 24.09.2013 по справі 2а-12904/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 року м. Київ К/9991/28653/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Островича С.Е.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2010 року по справі № 2а-12904/10/2670 за позовом Закритого акціонерного товариства «Алатон» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «Алатон» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 20.08.2010 року №0001370720/0 та №0001380720/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку ЗАТ «Алатон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

На підставі висновків перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001370720/0 від 20.08.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2010 року в сумі 46644,00 грн.; та №0001380720/0 від 20.08.2010 року, яким позивачу визначено до сплати податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 19059,00 грн., у тому числі: 12273,00 грн. основного платежу та 6786,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97-ВР), внаслідок неправомірного формування податкового кредиту за господарською операцією з придбання преса механічного, що, на думку податкового органу, не пов'язана з господарською діяльністю позивача, оскільки, згідно наданих до перевірки документів фінансово-господарської діяльності, позивач займався оптовою торгівлею фармацевтичними товарами та виробами медичного призначення (медикаменти, медичні субстанції, ватно-марлева продукція), а також книговидавничою справою (підручники курсу «Основи здоров'я» та методичні посібники).

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (пп. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР).

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою ( п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до ч.1 ст. 19 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Стаття 62 Господарського кодексу України передбачає, що господарюючий суб'єкт, який за своїми ознаками є підприємством, самостійно здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.

Так, відповідно до п.2.2.7 Статуту ЗАТ «Алатон», предметом діяльності Товариства є, у тому числі, посередницька діяльність усіх видів.

За наведених обставин та правових норм, враховуючи те, що господарська операція з придбання та подальшої реалізації преса механічного мала товарний характер, позивачем сплачено продавцю ПДВ в ціні товару, що підтверджується документально та не заперечується податковим органом, відсутні підстави вважати, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю позивача, та як, наслідок, відсутні правові підстави для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства пп. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2010 року по справі №2а-12904/10/2670 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписКарась О.В. підписОстрович С.Е.