Ухвала

від 24.09.2013 по справі 2а-2651/12/0170/21

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2651/12/0170/21

24.09.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного малого підприємства "Український нафтопродукт"- Мартьянов Олександр Вікторович, довіреність № б/н від 12.09.12

представник відповідача, Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

за участю, Прокуратури АР Крим- Скворцова Ганна Михайлівна, посвідчення № 016121 видане 10.04.13,

розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 21.06.13 по справі № 2а-2651/12/0170/21

за позовом Приватного малого підприємства "Український нафтопродукт" (вул. Першотравнева, 52, к. 9, м.Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Дзержинського, буд.30, м.Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

за участю Прокуратури АР Крим (вул. Севастопольська, 21, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2013 року позовні вимоги Приватного малого підприємства "Український нафтопродукт" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби, за участю Прокуратури АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення -задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим Державної податкової служби від 20 вересня 2011 року № 0026342301 .

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на користь Приватного малого підприємства "Український нафтопродукт" витрати зі сплати судового збору у сумі 32 гривні 19 копійок та витрати зі сплати судово-економічної експертизи у сумі 15477 гривень.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно, за порушення позивачем приписів Податкового кодексу України, а саме під час перевірки встановлено заниження податку на додану вартість, у зв'язку з чим платнику податків збільшено грошове зобов'язання та застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Прокурор у судовому засіданні 24.09.13р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні 24.09.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити судове рішення першої інстанції без змін, надавши відповідні заперечення.

Представник відповідача у судове засідання 24.04.13р. не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, вислухавши сторони, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що у період з 23.05.2011 по 27.05.2011 відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку приватного багатопрофільного підприємства "Український нафтопродукт" щодо правових відносин з ТОВ "Ресурс Сервіс" (ЄДРПОУ 35032665) та ТОВ "Ремако" (ЄДРПОУ 36470848) за грудень 2010 року; ТОВ "Манго-Трейд" (ЄДРПОУ 37149766), ТОВ "Ресурс Сервіс" (ЄДРПОУ 35032665), ТОВ "ТК "Вертус" (ЄДРПОУ 36509321) та ТОВ "Суг Восток" (ЄДРПОУ 36901445) за січень 2011 року; ТОВ "Манго-Трейд" (ЄДРПОУ 37149766), ТОВ "ТК"Вертус" (ЄДРПОУ 36509321) та ТОВ "Східнафтотрейдер" (ЄДРПОУ 37070466) за лютий 2011 року, за результатами якої складено акт від 03.06.2011 № 1864/23-01/33086650.

Перевіркою встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2246607,00 грн., в тому числі по взаємовідносинам ПБП "Український нафтопродукт" з: ТОВ "Ресурс Сервіс" (ЄДРПОУ 35032665) у грудні 2010 року в розмірі 211379,48 грн., ТОВ "Ремако" (ЄДРПОУ 36470848) за грудень 2010 року в розмірі 153008,13 грн.; ТОВ "Манго-Трейд" (ЄДРПОУ 37149766) за січень 2011 року в розмірі 309199,09 грн., ТОВ "Ресурс Сервіс" (ЄДРПОУ 35032665) за січень 2011 року в розмірі 278670,00 грн., ТОВ "ТК "Вертус" (ЄДРПОУ 36509321) за січень 2011 року в розмірі 273371,53 грн., ТОВ "Суг Восток" (ЄДРПОУ 36901445) за січень 2011 року в розмірі 121587,20 грн.; ТОВ "Манго-Трейд" (ЄДРПОУ 37149766) за лютий 2011 року в розмірі 229615,49 грн., ТОВ "ТК "Вертус" (ЄДРПОУ 36509321) за лютий 2011 року в розмірі 289272,72 грн., ТОВ "Східнафтотрейд" (ЄДРПОУ 37070466) за лютий 2011 року в розмірі 380504,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 20 вересня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0026342301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2337706,00 грн., з яких 91098 грн. складають штрафні (фінансові) санкції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.

По взаємовідносинам ПБП "Український нафтопродукт" з ТОВ "Ресурс Сервіс" (ЄДРПОУ 35032665) та ТОВ "Ремако" (ЄДРПОУ 36470848), що мали місце у грудні 2010 року, на підставі яких платником податків сформовано податкові зобов'язання та визначено податковий кредит за вказаний період, спірні правовідносини регулювалися Законом України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (який втратив чинність з 01.01.2011 у зв'язку із набранням чинності Податкового кодексу України), що визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету (далі Закон № 168).

Згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді (п.1.6 ст.1 Закону №168).

За змістом п. 1.7 ст. 1 Закону №168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Частиною 1 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 було передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, при цьому відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 було встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити окремі рядки, які визначені даною статтею.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону №168).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2010 року між позивачем та контрагентами: ТОВ "Ресурс Сервіс" та ТОВ "Ремако" існували господарські взаємовідносини, предметом яких було придбання позивачем у вказаних контрагентів газу зрідженого вуглеводневого та паливно-мастильних матеріалів.

Проведені господарські операції знайшли своє відображення у податковому обліку, на підтвердження чого ТОВ "Ресурс Сервіс", відповідно до договору від 01.07.10 № 28РК-10 та додаткової угоди від 15.12.2010 № 1, реалізовано газ зріджений вуглеводневий, складено, підписано та видано позивачу податкову накладну від 28.12.2010 № 122803 на загальну суму 1268276,87 грн. у т.ч. ПДВ сумою 211379,48 грн. (т.1 а.с.87-88, 93-97). Транспортування придбаного товару підтверджується накладними на маршрут або групу вагонів (т.1 а.с.89-90).

Також у грудні 2010 року ПБП "Український нафтопродукт" мало господарські взаємовідносини із ТОВ "Ремако", на підставі генерального договору постачання нафтопродуктів від 30.11.2010 № 30/11/10-4, відповідно до умов якого позивачем придбано нафтопродукти (Бензин АИ-92-50), про що свідчить акт приймання-передачі від 01.12.2010 № 1, а контрагентом складено, підписано та видано позивачу податкову накладну від 01.12.2010 № 1258 на загальну суму 918048,79 грн. у т.ч. ПДВ сумою 153008,13грн. (т.1 а.с.77, 82, 83-86), транспортування якого підтверджується накладною на маршрут або групу вагонів (т.1 а.с.78).

На виконання зазначених договорів контрагентами виписані податкові накладні, копії яких залучені до матеріалів справи, а саме: від 01.12.2010 № 1258 загальною сумою 918048,79 грн., у тому числі ПДВ сумою 153008,13 грн.; від 28.12.2010 № 122803 загальною сумою 1268276,87 грн., у тому числі ПДВ сумою 211379,48 грн. Розмір податку на додану вартість по взаємовідносинах ПБП "Український нафтопродукт" з ТОВ "Ресурс Сервіс" та ТОВ "Ремако" складає 364387,61 грн.

У січні - лютому 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість, регулювалися Податковим кодексом України (далі ПК України).

Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Матеріали справи свідчать про те, що у період з січня по лютий 2011 року, який охоплювався перевіркою, між позивачем та ТОВ "Манго-Трейд", ТОВ "Ресурс Сервіс", ТОВ "ТК "Вертус", ТОВ "Суг Восток" та ТОВ "Східнафтотрейдер" були укладені договори: купівлі-продажу нафтопродуктів, купівлі-продажу зрідженого газу, копії яких належним чином засвідчені та залучені до матеріалів справи. У виконання зазначених договорів контрагентами виписані податкові накладні, копії яких залучені до матеріалів справи, а саме: від 04.01.2011 № 5 сумою 24657,62 грн., у тому числі ПДВ сумою 41092,94 грн.; від 04.01.2011 № 52 сумою 824040 грн., у тому числі ПДВ сумою 137340,00 грн.; від 09.01.2011 № 139 у сумі 870980,00 грн., утому числі ПДВ у сумі 141330,00 грн.; від 10.01.2011 № 35 у сумі 58296,22 грн., у тому числі ПДВ сумою 9716,04 грн.; від 18.01.2011 № 110 у сумі 290855,45 грн., у тому числі ПДВ сумою 48475,91 грн.; від 28.01.2011 № 201 у сумі 1259485,20 грн., у тому числі ПДВ сумою 209914,20 грн.; від 30.01.2011 № 41 у сумі 729523,20 грн., у тому числі ПДВ сумою 1231587,20 грн.; від 31.01.2011 № 32 у сумі 1640229,20 грн., у тому числі ПДВ сумою 273371,53 грн.; від 02.02.2011 № 15 у сумі 186093,04 грн., у тому числі ПДВ сумою 31015,31 грн.; від 03.02.2011 № 9 у сумі 555041,10 грн., у тому числі ПДВ сумою 92506,85 грн., від 11.02.2011 № 12 у сумі 1180595,20 грн., у тому числі ПДВ сумою 196765,86 грн.; від 15.02.2011 № 120 у сумі 608190,00 грн., у тому числі ПДВ сумою 101365,00 грн.; від 15.02.2011 № 121 у сумі 490200,00 грн., у тому числі ПДВ сумою 81700,00 грн.; від 19.02.2011 № 122 у сумі 594828,00 грн., у тому числі ПДВ сумою 99138,00 грн.; від 21.02.2011 № 123 у сумі 589806,00 грн., у тому числі ПДВ сумою 98301,00 грн.; від 28.02.2011 № 219 у сумі 891000,00 грн., у тому числі ПДВ сумою 148500,00 грн.; від 28.02.2011 № 220 у сумі 250499,98 грн., у тому числі ПДВ сумою 50099,98 грн. Загальний розмір податку на додану вартість по взаємовідносинах ПБП "Український нафтопродукт" з ТОВ "Манго-Трейд", ТОВ "Ресурс Сервіс", ТОВ "ТК "Вертус", ТОВ "Східнафтотрейдер" та ТОВ "Суг Восток" та складає 1882219,99 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що у ході виконання договорів також були складені документи: видаткові накладні, рахунки-фактури, акти приймання-передачі, товаротранспортні накладні, накладні на маршрут або групу товарів, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості по рахунку 282, журнали-ордери по рахунку 631 з відображенням операцій з зазначеними контрагентами, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, в яких відображено дату отримання від контрагентів відповідних податкових накладних.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 14.05.13р. №29 наданими на дослідження документами первинного бухгалтерського обліку ПБП "Український нафтопродукт" висновки акта перевірки № 1864/201/33086650 від 03.06.11 відносно заниження податку на додану вартість у перевіряємий період на суму 2246607,60 грн. не підтверджуються. Наданими на дослідження документами первинного бухгалтерського обліку ПБП "Український нафтопродукт" підтверджується факт придбання, використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), суми податку на додану вартість, у вартості яких віднесено до складу податкового кредиту (до складу від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, до складу бюджетного відшкодування) по ПДВ, про заниження яких відображено в акті перевірки; оплата позивачем вартості цих товарів (робіт, послуг) з ПДВ контрагентами; транспортування та зберігання цих товарів.

Наявність, належність, допустимість та достовірність вищевизначених первинних документів, що підтверджують факт взаємовідносин позивача з визначеними контрагентами підтверджується додатками № 1-9 до висновку судово-економічної експертизи від 14.05.2013 № 29 по взаємовідносинам з: ТОВ "Ресурс Сервіс", ТОВ "Ремако", ТОВ "Манго-Трейд", ТОВ "ТК "Вертус", ТОВ "Суг Восток", ТОВ "Східнафтотрейдер".

Згідно матеріалів справи контрагенти позивача на час виписки податкових накладних перебували платниками податку на додану вартість, що повністю відповідає приписам податкового законодавства.

З залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

Під час проведення експертизи встановлено, що податкові накладні складені у зв'язку із придбанням товарів (послуг), мають усі передбачені податковим законодавством реквізити, з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Фактичні обставини свідчать, що у діях позивача відсутні ознаки неправомірних дій, а наведені відповідачем у акті перевірки доводи не є такими, що спростовують правильність віднесення податку до податкового кредиту, що вказує на необхідності скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Отже, без правової оцінки суду першої інстанції не залишилось те, що зміст статті 228 Цивільного кодексу України свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а фіктивне підприємництво з метою ухилення від сплати податків, на факт якого відповідач посилається як на підставу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, колегія суддів Севастопольського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем таких доказів надано не було. Проте, у разі наявності відповідного вироку суду, постановленого у кримінальній справі, податковий орган має право звернутись до суду про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Отже, висновки відповідача про заниження платником податків податку на додану вартість, внаслідок чого податковим органом збільшено сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 2246608 грн., є упередженими, неспроможними та безпідставними.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 20 вересня 2011 року № 0026342301 не може бути визнане такими, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.06.13р. підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.06.13р. по справі №2а-2651/12/0170/21- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.06.13р. по справі №2а-2651/12/0170/21 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 вересня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян